Постанова № 46050326, 30.06.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2015 року Справа № 803/1152/15-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Валюха В.М.,

при секретарі судового засідання Столярчук А.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська сирна компанія» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська сирна компанія» (далі ОСОБА_3 «УСК», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі Луцька ОДПІ, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 02.03.2015 року № НОМЕР_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою ОДПІ проведена планова виїзна документальна перевірка ОСОБА_3 «УСК» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2013 року, про що складено акт від 06.01.2015 року № 31/22.1/37425007.

Перевіркою, зокрема, встановлено порушення позивачем пунктів 44.3, 44.6 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 135.1, 135.2 статті 135, пункту 137.1 статті 137, пунктів 138.1, 138.2 статті 138 Податкового кодексу України (ПК України), пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 34646189,00 грн., в т. ч. за 4 квартал 2012 року 12556656,00 грн., за 2013 рік 22089532,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Луцькою ОДПІ 02.03.2015 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток підприємств на 51969282,00 грн., в т. ч. за основним платежем 34646188,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 17323094,50 грн., та яке було оскаржено в адміністративному порядку.

Під час адміністративного оскарження ОСОБА_3 «УСК» було подано до Луцької ОДПІ заяву від 30.03.2015 року № 21 про намір досягнення податкового компромісу по оскарженому податковому повідомленні-рішенні від 02.03.2015 року № НОМЕР_1 в частині визначення основного платежу з податку на прибуток по взаємовідносинах з ОСОБА_3 «Вербена-Н», ОСОБА_3 «Гатіора», ОСОБА_3 «Латавіца» в загальній сумі 34398536,25 грн. та сплати податку на прибуток в розмірі 5 відсотків в сумі 1719926,81 грн. та Луцькою ОДПІ прийнято рішення від 07.04.2015 року № 5429/10/03-18-22-01 щодо погодження застосування податкового компромісу, визначено податкові зобовязання в сумі 1719926,80 грн., які позивачем були сплачені.

Рішенням Головного управління ДФС у Волинській області від 07.04.2015 року № 2146/10/03-2010-03-06 про результати розгляду первинної скарги скаргу ОСОБА_3 «УСК» та податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 02.03.2015 року № НОМЕР_1 в частині донарахованого грошового зобовязання з податку на прибуток в загальній сумі 51597804,00 грн. (основний платіж 34398536,00 грн., штрафна (фінансова) санкція 17199268,00 грн.) залишено без розгляду, а вказане податкове повідомлення-рішення в частині донарахованого грошового зобовязання з податку на прибуток в загальній сумі 371478,00 грн. (основний платіж 247652,00 грн., штрафна (фінансова) санкція 123826,00 грн.) залишено без змін та в зазначені частині скаргу платника без задоволення.

Рішенням ДФС України від 12.05.2015 року № 9922/6/99-99-10-01-01-25 скаргу ОСОБА_3 «УСК» залишено без розгляду в частині оскарження податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 02.03.2015 року № НОМЕР_1 у звязку з досягненням податкового компромісу, в іншій частині вказане податкове повідомлення-рішення та рішення, прийняте за результатом розгляду первинної скарги залишено без змін, а скаргу у цій частині без задоволення.

Позивач не погоджується із податковим повідомленням-рішенням Луцької ОДПІ від 02.03.2015 року № НОМЕР_1 в частині донарахованого грошового зобовязання з податку на прибуток в загальній сумі 371478,00 грн. (основний платіж 247652,00 грн., штрафна (фінансова) санкція 123826,00 грн.), з огляду на таке.

Так, в акті перевірки від 06.01.2015 року № 31/22.1/37425007 зроблено висновок про відсутність реального здійснення господарських операцій між ОСОБА_3 «УСК» та ОСОБА_3 «ПРОМОУШН ЮА», ОСОБА_3 «ПРОМОУШН ЮЕЙ», ОСОБА_3 «Фірма «ВАСАНД» та ОСОБА_3 «Бестселлер Баунті Україна». Проте, у позивача наявні належним чином складені первинні документи, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій із вказаними контрагентами, а відповідач безпідставно взяв до уваги матеріали перевірок відносно вказаних платників.

Позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 22.06.2015 року № 22/06-1 (т. 4, а. с. 196), просить скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 02.03.2015 року № НОМЕР_1 в частині донарахованого грошового зобовязання з податку на прибуток в загальній сумі 371478,00 грн. (основний платіж 247652,00 грн., штрафна (фінансова) санкція 123826,00 грн.).

В поданих до суду письмових запереченнях проти позову від 09.06.2015 року (т. 2, а. с. 182-184) представник відповідача адміністративний позов не визнав та просить відмовити в його задоволенні з тих підстав, що перевіркою, з посиланням на матеріали зустрічних перевірок, зроблено висновок про відсутність реального здійснення господарських операцій між ОСОБА_3 «УСК» та ОСОБА_3 «ПРОМОУШН ЮА», ОСОБА_3 «ПРОМОУШН ЮЕЙ», ОСОБА_3 «Фірма «ВАСАНД» та ОСОБА_3 «Бестселлер Баунті Україна», відтак, податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 02.03.2015 року № НОМЕР_1 в оскаржуваній частині прийняте правомірно.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представники відповідача, які брали участь у розгляді справи, в судовому засіданні адміністративний позов не визнали з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, та просять у його задоволенні відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 «УСК» зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку як платник податків в Луцькій ОДПІ, до основного виду діяльності якого відноситься «46.33 оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами», що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 05.02.2015 року (т. 1, а. с. 166), довідкою про взяття на облік платника податків від 04.12.2012 року № 1621 (т. 1, а. с. 167).

Луцькою ОДПІ проведена планова виїзна документальна перевірка ОСОБА_3 «УСК» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2013 року, про що складено акт від 06.01.2015 року № 31/22.1/37425007 (т. 1, а. с. 15-45).

Перевіркою, зокрема, встановлено порушення позивачем пунктів 44.3, 44.6 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 135.1, 135.2 статті 135, пункту 137.1 статті 137, пунктів 138.1, 138.2 статті 138 ПК України, пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 34646189,00 грн., в т. ч. за 4 квартал 2012 року 12556656,00 грн., за 2013 рік 22089532,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Луцькою ОДПІ 02.03.2015 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток підприємств на 51969282,00 грн., в т. ч. за основним платежем 34646188,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 17323094,50 грн. (т. 1, а. с. 46), та яке було оскаржено в адміністративному порядку шляхом подання скарги від 18.03.2015 року № 29 до Головного управління ДФС у Волинській області (т. 1, а. с. 47-65).

Крім того, під час адміністративного оскарження ОСОБА_3 «УСК» було подано до Луцької ОДПІ заяву від 30.03.2015 року № 21 про намір досягнення податкового компромісу по оскарженому податковому повідомленні-рішенні від 02.03.2015 року № НОМЕР_1 в частині визначення основного платежу з податку на прибуток по взаємовідносинах з ОСОБА_3 «Вербена-Н», ОСОБА_3 «Гатіора», ОСОБА_3 «Латавіца» в загальній сумі 34398536,25 грн. та сплати податку на прибуток в розмірі 5 відсотків в сумі 1719926,81 грн. (т. 1, а. с. 89).

Луцькою ОДПІ прийнято рішення від 07.04.2015 року № 5429/10/03-18-22-01 щодо погодження застосування процедури податкового компромісу до податкового повідомлення-рішення від 02.03.2015 року № НОМЕР_1 в сумі 34398536,00 грн. та визначено податкові зобовязання в сумі 1719926,80 грн. (т. 1, а. с. 90), які були сплачені позивачем згідно з платіжним дорученням № 449 від 31.03.2015 року (т. 1, а. с. 91).

Рішенням Головного управління ДФС у Волинській області від 07.04.2015 року № 2146/10/03-2010-03-06 про результати розгляду первинної скарги скаргу ОСОБА_3 «УСК» та податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 02.03.2015 року № НОМЕР_1 в частині донарахованого грошового зобовязання з податку на прибуток в загальній сумі 51597804,00 грн. (основний платіж 34398536,00 грн., штрафна (фінансова) санкція 17199268,00 грн.) залишено без розгляду, а вказане податкове повідомлення-рішення в частині донарахованого грошового зобовязання з податку на прибуток в загальній сумі 371478,00 грн. (основний платіж 247652,00 грн., штрафна (фінансова) санкція 123826,00 грн.) залишено без змін та в зазначені частині скаргу платника без задоволення (т. 1, а. с. 66-72).

Рішенням ДФС України від 12.05.2015 року № 9922/6/99-99-10-01-01-25 скаргу ОСОБА_3 «УСК» залишено без розгляду в частині оскарження податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 02.03.2015 року № НОМЕР_1 у звязку з досягненням податкового компромісу, в іншій частині вказане податкове повідомлення-рішення та рішення, прийняте за результатом розгляду первинної скарги залишено без змін, а скаргу у цій частині без задоволення (т. 1, а. с. 84-87).

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобовязання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із частиною другою статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач не довів правомірність оскаржуваного в даній адміністративній справі податкового повідомлення-рішення від 02.03.2015 року № НОМЕР_1 в частині донарахованого грошового зобовязання з податку на прибуток в загальній сумі 371478,00 грн. (основний платіж 247652,00 грн., штрафна (фінансова) санкція 123826,00 грн.), з огляду на таке.

Як передбачено пунктами 138.1, 138.2 статті 138 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), витрати, що враховуються при обчисленні обєкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати, які враховуються для визначення обєкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обовязковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Витрати, що враховуються при обчисленні обєкта оподаткування податком на прибуток, мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та доводів Луцької ОДПІ, судом при розгляді справи підлягали зясуванню обставини щодо реального здійснення господарських операцій, за якими позивачем сформовано витрати операційної діяльності, належного оформлення первинних документів.

Як слідує із акту перевірки від 06.01.2015 року № 31/22.1/37425007, в ході її проведення досліджувалися взаємовідносини між ОСОБА_3 «УСК» та ОСОБА_3 «ПРОМОУШН ЮА», ОСОБА_3 «ПРОМОУШН ЮЕЙ», ОСОБА_3 «Фірма «ВАСАНД» та ОСОБА_3 «Бестселлер Баунті Україна» та зроблено висновок про відсутність реального здійснення господарських операцій між вказаними контрагентами.

При цьому, у вказаному акті зазначено, що позивачем завищено витрати: на суму 636327,00 грн. (в т. ч. за 2013 рік - 636327,00 грн.) по операціях з ОСОБА_3 «ПРОМОУШН ЮА», на суму 452145,05 грн. (в т. ч. за 4 квартал 2012 року 255464,90 грн., за 2013 рік 196680,15 грн.) по операціях з ОСОБА_3 «ПРОМОУШН ЮЕЙ», на суму 34200,00 грн. (в т. ч. за 2013 рік - 34200,00 грн.) по операціях з ОСОБА_3 «Фірма «ВАСАНД» та на суму 153870,00 грн. (в т. ч. за 2013 рік - 153870,00 грн.) по операціях з ОСОБА_3 «Бестселлер Баунті Україна».

З пояснень представників відповідача та розрахунку донарахувань за вказаним актом перевірки (т. 4, а. с. 202-203), перевіркою було донараховано суми грошових зобовязань з податку на прибуток у таких розмірах у розрізі контрагентів: по ОСОБА_3 «ПРОМОУШН ЮА» - 120902,00 грн., по ОСОБА_3 «ПРОМОУШН ЮЕЙ» - 93353,00 грн., по ОСОБА_3 «Фірма «ВАСАНД» - 6498,00 грн., по ОСОБА_3 «Бестселлер Баунті Україна» - 29235,00 грн. При цьому, саме вказані суми донарахованих грошових зобовязань (за винятком суми 2336,00 грн. по контрагенту ОСОБА_3 «ПРОМОУШН ЮЕЙ») увійшли до оскаржуваного у даній справі податкового повідомлення-рішення від 02.03.2015 року № НОМЕР_1 разом із штрафними санкціями в розмірі 50 відсотків від суми донарахувань.

Відтак, судом при розгляді справи, виходячи із предмету спору, були досліджені первинні документи, що стосуються господарських операцій між ОСОБА_3 «УСК» та ОСОБА_3 «ПРОМОУШН ЮА», ОСОБА_3 «ПРОМОУШН ЮЕЙ», ОСОБА_3 «Фірма «ВАСАНД» та ОСОБА_3 «Бестселлер Баунті Україна».

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_3 «ПРОМОУШН ЮА» протягом 2013 року надало ОСОБА_3 «УСК» маркетингових послуг на загальну суму 763592,32 грн. (в т. ч. ПДВ 127265,39 грн.) відповідно до договорів № 3-4/01-12 від 30.01.2013 року, № 3-3/22-13 від 22.04.2013 року, № 3-7/01-13 від 01.07.2013 року з додатками, а виконання умов договорів оформлено податковими накладними та актами надання послуг, оплата проведена в безготівковому порядку платіжними дорученнями (т. 1, а. с. 185-234, т. 2, а. с. 1-99).

Висновок податкового органу про відсутність реального здійснення господарських операцій між зазначеними контрагентами базується на тому, що в актах виконаних робіт відсутній детальний опис наданих послуг, відсутні звіти про їх надання, та, крім того, актом від 04.07.2014 року № 721/26-54-22-03/37859410 встановлено порушення податкового законодавства ОСОБА_3 «ПРОМОУШН ЮА».

Проте, суд не погоджується із таким висновком акту перевірки з тих підстав, що до зазначених договорів були надані додатки, у яких визначені строки проведення рекламних акцій, адреси та кількість торгових точок, у яких необхідно провести рекламні та маркетингові акції, сценарії заходів та кількість промоутерів, продукція, що надається на дегустацію.

Крім того, ОСОБА_3 «ПРОМОУШН ЮА» були надані звіти до актів виконаних робіт із відображенням у них періодів проведення рекламних акцій, адрес та фотографій торгових точок, де проводилися такі акції (т. 2, а. с. 188-246, т. 3, а. с. 1-237, т. 4, а. с. 1-43).

Суд не бере до уваги покликання Луцької ОДПІ на акт ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 04.07.2014 року № 721/26-54-22-03/37859410 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_3 «ПРОМОУШН ЮА» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із ОСОБА_3 «Полімер-Універсал» за період 01.02.2013 року по 30.09.2013 року (т. 4, а. с. 147-166), оскільки предметом вказаної перевірки взаємовідносини між ОСОБА_3 «УСК» та ОСОБА_3 «ПРОМОУШН ЮА» не були, основним видом діяльності вказаного товариства, як зазначено в акті, є «73.11 рекламні агентства», ОСОБА_3 «ПРОМОУШН ЮА» декларувало суми отриманих доходів від надання рекламних послуг у складі доходів, що враховуються при обчисленні обєкта оподаткування, та податкові зобовязання з податку на додану вартість, а ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві в акті від 04.07.2014 року № 721/26-54-22-03/37859410 зробила висновки про порушення ОСОБА_3 «ПРОМОУШН ЮА» вимог податкового законодавства з покликанням на інший акт перевірки (акт ДПА у Харківській області від 19.09.2013 року № 113/20-22-23-06/37431272).

Таким чином, в ході судового розгляду справи знайшли своє підтвердження доводи позивача про реальність господарських операцій між ОСОБА_3 «УСК» та ОСОБА_3 «ПРОМОУШН ЮА», що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а відтак і про правомірність формування витрат за вказаними операціями.

Крім того, з акту перевірки від 06.01.2015 року № 31/22.1/37425007 слідує, що ОСОБА_3 «ПРОМОУШН ЮЕЙ» протягом 2012 - 2013 років надало ОСОБА_3 «УСК» маркетингових та рекламних послуг на загальну суму 542574,01 грн. (в т. ч. ПДВ 90429,00 грн.) відповідно до договору № У-1/05-12 від 01.10.2012 року, а виконання умов договорів оформлено податковими накладними та актами надання послуг, оплата проведена в безготівковому порядку платіжними дорученнями (т. 1, а. с. 27-28).

Висновок податкового органу про відсутність реального здійснення господарських операцій між зазначеними контрагентами аналогічно до попереднього контрагента базується на тому, що в актах виконаних робіт відсутній детальний опис наданих послуг, відсутні звіти про їх надання, та, крім того, актом від 29.05.2014 року № 46/15-05-22-08-15/36861942 встановлено порушення податкового законодавства ОСОБА_3 «ПРОМОУШН ЮЕЙ».

Разом з тим, контрагентом ОСОБА_3 «ПРОМОУШН ЮЕЙ» також були надані позивачу звіти про виконані роботи за цими договорами із детальним зазначенням у них назв торгівельних точок та їх адрес, дат проведень акцій, найменування продукції та кількість її продажу в день проведення акції (т. 4, а. с. 44-54).

Судом не може бути взято до уваги акт Білгород-Дністровської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області від 29.05.2014 року № 46/15-05-22-08-15/36861942 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «ПРОМОУШН ЮЕЙ» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період лютий 2012 року, листопад 2012 року (т. 4, а. с. 126-146), оскільки зустрічну звірку не було ініційовано Луцькою ОДПІ, предметом вказаної перевірки не були взаємовідносини між ОСОБА_3 «УСК» та ПП «ПРОМОУШН ЮЕЙ», звірку проведено фактично не було, основним видом діяльності вказаного товариства, як зазначено в акті, є «73.11 рекламні агентства», у листопаді 2012 року ОСОБА_3 «ПРОМОУШН ЮЕЙ» декларувало податкові зобовязання з податку на додану вартість по операціях з позивачем, а Білгород-Дністровська ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області в акті від від 29.05.2014 року № 46/15-05-22-08-15/36861942 зробила висновки про порушення ОСОБА_3 «ПРОМОУШН ЮЕЙ» вимог податкового законодавства з покликанням на інші акти перевірок по інших контрагентам.

Отже, в ході судового розгляду справи доводи відповідача про нереальність господарських операцій між ОСОБА_3 «УСК» та ОСОБА_3 «ПРОМОУШН ЮА» не знайшли свого підтвердження.

Судом також встановлено, що в акті Луцької ОДПІ від 06.01.2015 року № 31/22.1/37425007 зроблено висновок про не підтвердження господарських операцій між ОСОБА_3 «УСК» та ОСОБА_3 «Фірма «ВАСАНД» у звязку із ненаданням платником первинних документів та з покликанням на акт перевірки від 03.10.2013 року № 558/22-2-37859321.

Суд не погоджується із такими висновками податкового органу, виходячи з наступного.

Як вбачається із пояснень представника позивача та наданих суду первинних документів, 29.04.2013 року між ОСОБА_3 «УСК» (замовник) та ОСОБА_3 «Фірма «ВАСАНД» (підрядник) було укладено договір підряду № 29/04, за яким підрядник зобовязується виконати роботи по виготовленню з власних матеріалів муляжів сиру, а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконані роботи (т. 1, а. с. 94-97). Відповідно до умов цього договору було виготовлено муляжі сиру вагового 4000 штук, плавленого сиру 10000 штук, фасованого сиру 6000 штук, з метою викладки їх на прилавки торгових точок, які здійснюють торгівлю сирами, що підтверджується видатковою накладною № 27 від 31.05.2013 року (т. 1, а. с. 98). Вказані муляжі були оприбутковані на склад ОСОБА_3 «УСК» та передані згідно із актами у його філії для передачі в роботу на торгові точки, які торгують товаром, що підтверджується накладним на списання матеріалів, актами приймання-передачі муляжів, фотографіями (т. 1, а. с. 99-122).

Суд не бере до уваги покликання відповідача на акт ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 03.10.2013 року № 558/22-2-37859321 про неможливість проведення зустрічної звірки субєкта господарювання ОСОБА_3 «Фірма «ВАСАНД» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків, з якими сформовано податкові зобовязання та податковий кредит за період з 01.09.2012 року по 31.08.2013 року (т. 4, а. с. 167-193), оскільки зустрічну звірку не було ініційовано Луцькою ОДПІ, предметом вказаної перевірки не були взаємовідносини між ОСОБА_3 «УСК» та «Фірма «ВАСАНД», звірку проведено фактично не було та первинні документи контрагента не досліджувалися, в період здійснення господарської діяльності з позивачем ОСОБА_3 «Фірма «ВАСАНД» у встановленому порядку подавало податкову звітність.

При вирішенні даного спору суд також враховує, що копії первинних документів, які підтверджують реальне здійснення господарських операцій між ОСОБА_3 «УСК» та ОСОБА_3 «Фірма «ВАСАНД» були подані разом з первинною скаргою від 18.03.2015 року № 29 (т. 1, а. с. 47-65), проте податковими органами таким документам не було надано будь-якої оцінки, не ініційовано перевірки з питань, що становлять предмет заперечень.

Відтак, на думку суду, відповідач не довів нереальність господарських операцій між ОСОБА_3 «УСК» та «Фірма «ВАСАНД».

Крім того, актом перевірки Луцької ОДПІ від 06.01.2015 року № 31/22.1/37425007 зафіксоване ще одне порушення, а саме: не підтвердження господарських операцій між ОСОБА_3 «УСК» та ОСОБА_3 «Бестселлер Баунті Україна» у звязку із ненаданням платником первинних документів та з покликанням на акт перевірки від 15.05.2014 року № 203/22-03/35153723.

Разом з тим, судом на підставі пояснень представника позивача та первинних документів встановлено, що 02.04.2012 року між ОСОБА_3 «УСК» (замовник) та ОСОБА_3 «Бестселлер Баунті Україна» (виконавець) було укладено договір № 02/04 про надання послуг, за яким виконавець зобовязувався надати: послуги по організації заходів інформування споживачів, промо-акцій, рекламні послуги, послуги мерчандайзингу, послуги з проведення перевірок, маркетингові послуги (т. 1, а. с. 131-134). При цьому, до зазначеного договору були укладені додатки, у яких визначено зміст послуг, адреси торгових точок, у яких вони надаються (т. 1, а. с. 135-146). Вказані договірні відносини оформлені податковими накладними, актами надання послуг та здачі-прийняття робіт, оплата проведена згідно із платіжними дорученнями (т. 2, а. с. 100-140). Крім того, ОСОБА_3 «Бестселлер Баунті Україна» також були надані позивачу до актів надання послуг звіти про виконані роботи за цим договором із детальним зазначенням у них адрес торгівельних точок, дат проведень акцій та найменування продукції (т. 4, а. с. 55-110).

Вказані первинні документи, на думку суду, підтверджують реальність надання ОСОБА_3 «Бестселлер Баунті Україна» позивачу послуг за договором № 02/04 про надання послуг від 02.04.2012 року.

Суд не приймає до уваги акт ДПІ в Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області від 15.05.2014 року № 203/22-03/35153723 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ОСОБА_3 «Бестселлер Баунті Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах х ОСОБА_3 «Промтехгруп ЛТД» за травень 2013 року та ОСОБА_3 «Аст-Консалтінг» за липень 2013 року серпень 2013 року (т. 4, а. с. 111-124), оскільки предметом вказаної перевірки взаємовідносини між ОСОБА_3 «УСК» та ОСОБА_3 «Бестселлер Баунті Україна» не були, серед видів діяльності вказаного товариства, як зазначено в акті, є «73.11 рекламні агентства», вказаний контрагент позивача декларував суми податкових зобовязань по вказаних вище операціях, а ДПІ в Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області зробила висновки про порушення ОСОБА_3 «Бестселлер Баунті Україна» вимог податкового законодавства з покликанням на інші акти перевірок.

Крім того, з листа ОСОБА_3 «Бестселлер Баунті Україна» вбачається, що за результатами зазначеної вище перевірки податкове повідомлення-рішення не виносилося, а тому вказаний платник до суду не звертався, а лише подавав заперечення на акт перевірки (т. 1, а. с. 154).

При вирішенні даного спору суд також враховує, що копії первинних документів, які підтверджують реальне здійснення господарських операцій між ОСОБА_3 «УСК» та ОСОБА_3 «Бестселлер Баунті Україна» були подані разом з первинною скаргою від 18.03.2015 року № 29 (т. 1, а. с. 47-65), проте податковими органами таким документам не було надано будь-якої оцінки, не ініційовано перевірки з питань, що становлять предмет заперечень.

Крім того, окремі первинні документи не могли бути надані платником до перевірки з обєктивних причин, оскільки були вилучені в процесі обшуку, проведеного на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 16.12.2014 року по справі № 757/37446/14-к (т. 4, а. с. 208-209), та в подальшому повернуті за актом приймання-передачі по кримінальному провадженню № 12013110070001250 (т. 4, а. с. 213-259, т. 5, а. с. 1-232). Відтак, у суду відсутні підстави не приймати до уваги первинні документи, що не були надані під час перевірки, але подані в ході судового розгляду справи.

Таким чином, на думку суду, подані позивачем під час перевірки та в ході судового розгляду справи первинні документи підтверджують реальність господарських операцій із надання послуг ОСОБА_3 «ПРОМОУШН ЮА», ОСОБА_3 «ПРОМОУШН ЮЕЙ», ОСОБА_3 «Фірма «ВАСАНД» та ОСОБА_3 «Бестселлер Баунті Україна», відтак, позивач правомірно формував витрати з податку на прибуток по таких операціях, а донарахування грошових зобовязань з податку на прибуток згідно із оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням по вказаних операціях є безпідставним. Суд звертає увагу, що можливі порушення вимог податкового законодавства з боку контрагентів не можуть позбавляти добросовісного платника права на формування витрат по операціях із такими контрагентами.

З наведених вище підстав, виходячи з наданих суду статтею 162 КАС України повноважень, адміністративний позов підлягає до задоволення повністю шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 02.03.2015 року № НОМЕР_1 в частині донарахованого грошового зобовязання з податку на прибуток в загальній сумі 371478,00 грн. (основний платіж 247652,00 грн., штрафна (фінансова) санкція 123826,00 грн.).

Згідно із частиною першою статті 94 КАС України на користь позивача слід присудити з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 487,20 грн., сплачений платіжним дорученням № 713 від 21.05.2015 року (т. 1, а. с. 2).

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 02 березня 2015 року № НОМЕР_1 в частині збільшення суми грошового зобовязання з податку на прибуток підприємств на 371478 гривень 00 копійок (в тому числі, основний платіж 247652 гривні 00 копійок, штрафні (фінансові) санкції 123826 гривень 00 копійок).

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська сирна компанія» судовий збір в розмірі 487 гривень 20 копійок (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М. Валюх

Постанова складена у повному обсязі 03 липня 2015 року