Ухвала суду № 46047010, 25.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2015 року м. Київ К/800/63159/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач) СуддівЄрьоміна А.В. Шведа Е.Ю. провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "ім. В.І. Леніна" до Державної служби геології та надр України, третя особа - Державна організація "Чорноморська територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр" про визнання протиправним та скасування наказу та спонукання до виконання певних дій за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11 квітня 2013 року та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року

в с т а н о в и л а :

У лютому 2013 року ТОВ "ім. В.І. Леніна" в Окружному адміністративному суді Автономної Республіки Крим пред'явило позов до Державної служби геології та надр України, третя особа - Державна організація "Чорноморська територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр" про визнання протиправним та скасування наказу та спонукання до виконання певних дій.

Просило визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 02 листопада 2012 року № 532 в частині анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 06 червня 2002 року № 2712, наданого ТОВ "ім. В.І. Леніна" на видобування вапняків, придатних для виробництва стінових блоків Виноградівського родовища; зобов'язати Державну службу геології та надр України поновити дію спеціального дозволу на користування надрами від 06 червня 2002 року № 2712, наданого ТОВ

"ім. В.І. Леніна" на видобування вапняків, придатних для виробництва стінових блоків Виноградівського родовища.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11 квітня 2013 позов ТОВ "ім. В.І. Леніна" задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби геології та надр України від 02 листопада 2012 року № 532 в частині анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 06 червня 2002 року № 2712, наданого ТОВ "ім. В.І. Леніна" на видобування вапняків, придатних для виробництва стінових блоків Виноградівського родовища.

Зобов'язано Державну службу геології та надр України поновити дію спеціального дозволу на користування надрами від 06 червня 2002 року № 2712, наданого ТОВ "ім. В.І. Леніна" на видобування вапняків, придатних для виробництва стінових блоків Виноградівського родовища.

Судом також вирішено питання щодо розподілу судових витрат по справі та зобов'язано Державну службу геології та надр України подати до суду звіт про виконання судового рішення у місячний строк з дня набрання ним законної сили.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишено без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11 квітня 2013 року змінено.

Викладено пункт 4 резолютивної частини постанови в наступній редакції:

"Стягнути на користь ТОВ "ім. В.І. Леніна" (ЄДРПОУ 31669812) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 34,14 грн. (Тридцять чотири гривні чотирнадцять копійок) з Державного бюджету України".

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11 квітня 2013 року залишено без зміни.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна служба геології та надр України подала касаційну скаргу, в якій вказала на те, що оскаржувані рішення у справі прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить їх скасувати та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суди у відповідності із вимогами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України повинні були перевірити чи оскаржуване рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, тобто з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо, та в залежності від встановленого - вирішити спір.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом Державної служби геології та надр України від 02 листопада 2012 року № 532 "Про анулювання, зупинення, поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами", відповідно до пункту 3 Додатку № 3 якого було анульовано позивачу Дозвіл від 06 червня 2002 року № 2712 на видобування вапняку пиляльного на Виноградівському родовищі (Північна та Південна ділянки), що розташоване у АР Крим.

Підставою для прийняття наказу щодо анулювання спеціального дозволу позивача сталося протокольне рішення від 01 листопада 2012 року, про що зазначено у грф. 10 "Номер та дата протоколу, прийняте рішення" Переліку спеціальних дозволів на користування надрами, які анульовані (додаток 3 до наказу від 02 листопада 2012 року № 532).

Правомірність цього наказу є предметом спору у цій справі.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої інстанції, та залишаючи рішення суду першої інстанції без зміни суд апеляційної інстанції, виходили з того, що оскаржуваний наказ відповідача не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України та прийнятий поза межами наданих повноважень.

Колегія суддів вважає, що такий висновок судів є правильним з огляду на наступне.

Відповідно до статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі: якщо відпала потреба у користуванні надрами; закінчення встановленого строку користування надрами; припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Аналіз наведеної норми права дає підстави вважати, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку.

У разі відсутності спору відповідач має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 7 частини першої статті 26 Кодексу України про надра, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів це право припиняється тільки у судовому порядку.

Таким чином, об'єднуючою ознакою цих випадків є неналежне використання права, зокрема, використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення строків виконання певних робіт тощо.

Відповідно до частини третьої статті 26 зазначеного Кодексу законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами.

Пунктом 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2011 року № 112, передбачено, що право користування надрами припиняється у разі невжиття надрокористувачем заходів для усунення причин зупинення дії дозволу в установлений строк.

У Порядку можуть мати місце додаткові підстави для припинення користування надрами, оскільки це передбачено частиною третьою статті 26 Кодексу, але ним не може бути змінено правило, відповідно до якого у разі незгоди користувачів з припиненням права на користування надрами, воно може припинятися лише у судовому порядку.

Отже, припинення права користування надрами здійснюється у судовому порядку, а відповідач, за відсутності згоди ТОВ "ім. В.І. Леніна", не дотримався такого порядку вирішення питання про припинення спеціального дозволу на користування надрами.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно задовольнив позов, а апеляційний суд залишив його рішення без зміни.

Рішення судів є законними і обґрунтованими, підстав для їх скасування немає.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів та встановлених обставин справи.

Відповідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11 квітня 2013 року у незміненій частині та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ім. В.І. Леніна" до Державної служби геології та надр України, третя особа - Державна організація "Чорноморська територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр" про визнання протиправним та скасування наказу та спонукання до виконання певних дій - без зміни.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Судді Горбатюк С.А.

Єрьомін А.В.

Швед Е.Ю.