Ухвала суду № 46046921, 24.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" червня 2015 р. м. Київ К/9991/62810/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Борисенко І.В, Лосєва А.М.

за участю: секретаря Кохан О.С.,

представника позивача Конюк Ю.В.,

представника відповідача Дрозд І.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2012 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2012 по справі №2а-2853/12/2670 за позовом Державного підприємства «Антонов» до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2012 позовні вимоги Державного підприємства «Антонов» до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено. Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення від 17.03.2010 №0000060700/0, від 25.05.2010 №0000060700/1, від 12.08.2010 №0000060700/2, від 02.11.2010 №0000060700/3.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2012 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2012 змінено, зазначено в її описовій частині найменування суду - Окружний адміністративний суд міста Києва, а також змінено порядок зазначення прізвища та ініціалів судді і секретаря судового засідання, найменувань сторін та предмету адміністративного позову, а також виключено з її описової частини частину під назвою «Обставини справи». В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Окружна державна податкова служба - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби 09.10.2012 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 16.10.2012 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2012 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2012, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, підпунктів 7.3.1, 7.3.6 пункту 7.3 статті 7, підпунктів 7.7.2, 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 17.2 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», статей 7, 9, 69, 138, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією у місті Києві по роботі з великими платниками податків було проведено виїзну позапланову перевірку Державного підприємства «Антонов».

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпункту 7.3.6 пункту 7.3, підпунктів 7.7.2 та 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» наслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування.

Фактичною підставою для прийняття спірного рішення стало те, що при поданні позивачем уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість від 04.02.2010 було допущено методологічну помилку.

За результатами перевірки Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Волинської області складено акт від 04.03.2010 №100/4250/7/14307529 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.03.2010 №0000060700/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за жовтень 2009 року на 35501673,00грн. та за листопад 2009 року на 171358,00грн. За результатами адміністративного оскарження зазначеного рішення податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 25.05.2010 №0000060700/1, від 12.08.2010 №0000060700/2, від 02.11.2010 №0000060700/3.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що постановою Окружного адміністративного суду від 09.04.2010 по справі №2а-3710/10/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2011, позов Державного підприємства «Антонов» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків задоволено: визнано протиправними дії посадових осіб відповідача, що полягали у неприйняті від позивача уточнюючого розрахунку від 25.02.2010 до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2009 року, зобов'язано відповідача прийняти вказаний уточнюючий розрахунок від 25.02.10.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 17.03.2010 №0000060700/0, від 25.05.2010 №0000060700/1, від 12.08.2010 №0000060700/2, від 02.11.2010 №0000060700/3, порушив вимоги статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, в яких встановлено вимоги до законності і обґрунтованості судового рішення.

Так, відповідно до вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 206 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду апеляційної інстанції складається, крім іншого, з мотивувальної частини із зазначенням встановлених судом апеляційної інстанції обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

В порушення вищезазначених вимог, суд апеляційної інстанції не перевіривши доводи апеляційної скарги, не встановивши дійсні обставини справи, без посилань на відповідні докази, а також мотиви неврахування доказів, що є в матеріалах справи, постановив судове рішення.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що згідно з уточнюючим розрахунком від 25.02.2010 позивачем було усунуто методологічну помилку в частині помилкового заповнення рядка 8.9 податкової декларації з податку на додану вартість та самостійно знято ту саму суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що і податковим органом спірними рішеннями. Таким чином, для правильного вирішення справи суду необхідно перевірити зазначені обставини та з'ясувати чим позивач обґрунтовую свої позовні вимоги та в чому полягає порушення його прав.

Окрім того, суду апеляційної інстанції необхідно звернути увагу на те, що згідно з постановою Окружного адміністративного суду від 09.04.2010 №2а-3710/10/2670, на яку послався суд першої інстанції в обґрунтування задоволення позовних вимог, зобов'язано податковий орган прийняти уточнюючий розрахунок позивач у зв'язку з тим, що такий розрахунок приймається без попередньої перевірки зазначених у ньому показників. В той же час, зазначеним судовим рішенням не давалася правова оцінка дотримання позивачем порядку та строків подання уточнюючих розрахунків, які визначені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Оскільки, відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції слід врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, встановити дійсні права і обов'язки сторін, і в залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 160, 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2012 по справі №2а-2853/12/2670 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ І.В. Борисенко

___ А.М. Лосєв