Ухвала суду № 46046719, 17.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" червня 2015 р. м. Київ К/800/53514/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області

на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.08.2014 року

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.10.2014 року

у справі № 824/1972/14-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Боянівка Імпекс ЛТД» (далі - позивач, ТОВ «Боянівка Імпекс ЛТД»)

до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області (далі - відповідач, ДПІ у м. Чернівцях)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Боянівка Імпекс ЛТД» звернулось у травні 2014 року до суду з позовом до ДПІ у м. Чернівцях, у якому з урахуванням заяви про залишення без розгляду позовних вимог в частині, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 00011952201 від 23.04.2014 року.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.08.2014 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.10.2014 року, адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Вважає, що рішення судів попередніх інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про часткове задоволення касаційної скарги, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2013 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено акт № 506/24-12-22-01/31620929 від 28.03.2014 року.

На підставі акту перевірки відповідачем 23.04.2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 00011952201, яким відповідач збільшив позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2 799 918,00 гривень та застосував штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1 399 959,00 гривень.

Як встановлено судами та зафіксовано в акті перевірки, на підставі договору відповідального зберігання № 11/0311 від 01.11.2011 року та відповідно до актів прийому-передачі майна від 31.07.2012 року № № 0011-0027, позивач передав ТОВ ВКТ «Арго» на відповідальне зберігання товарно-матеріальні цінності, що станом на 31.05.2013 року по бухгалтерському обліку ТОВ «Боянівка Імпекс ЛТД» обліковуються на бухгалтерському рахунку 281 «Товари на складі».

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 29.03.2013 року у справі № 926/82/13-г, яке було залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.06.2013 року, ТОВ «Боянівка Імпекс ЛТД» було відмовлено у задоволенні позову про витребування вище вказаних товарно-матеріальних цінностей з незаконного володіння ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України».

Вказані товарно-матеріальні цінності відповідач вважає необоротними активами та такими, що з моменту набуття у червні 2013 року законної сили рішенням господарського суду Чернівецької області від 29.03.2013 року у справі № 926/82/13-г, почали використовуватися позивачем в операціях, що не вважаються господарською діяльністю ТОВ «Боянівка Імпекс».

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що зазначені товарно-матеріальні цінності на підставі постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.03.2013 року по справі № 824/341/13-а за позовом ТОВ «Боянівка Імпекс ЛТД» до ДПІ у м. Чернівцях про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнані такими, що придбані з метою використання у власній господарській діяльності з правомірним віднесенням податку на додану вартість у складі їх ціни до податкового кредиту позивача. Суд зазначив, що дана постанова набрала законної сили.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції та погоджуючись з його висновками, також послався на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.03.2013 року по справі № 824/341/13-а за позовом ТОВ «Боянівка Імпекс ЛТД» до ДПІ у м. Чернівцях про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зазначивши, з посиланням на ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, що відповідач не довів використання позивачем вище вказаних товарно-матеріальних цінностей на суму 16 273 128,79 гривень у будь-яких операціях, які не відносяться до господарської діяльності ТОВ «Боянівка Імпекс ЛТД», а також неправомірно визначив їх необоротними активами.

Проте колегія суддів касаційної інстанції не може погодитись з висновками суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний розгляд здійснюється за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей, встановлених цією главою (главою 1 «Апеляційне провадження»).

Виходячи із приписів п. 1, п. 2, п. 3 ч. 1 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України під час прийняття постанови суд вирішує чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження, та яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Суд апеляційної інстанції ухвалив рішення без повного встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення даної справи, без зазначення мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Залишаючи без змін постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.08.2014 року, суд апеляційної інстанції посилався на обставини, зокрема, встановлені постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.03.2013 року та ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013 року у справі № 824/341/13-а, якими було визнано товарно-матеріальні цінності, передані позивачем ТОВ ВКТ «Арго» на відповідальне зберігання, такими, що придбані з метою використання у власній господарській діяльності з правомірним віднесенням податку на додану вартість у складі їх ціни до податкового кредиту позивача.

При цьому, судом апеляційної інстанції при розгляді даної справи не було взято до уваги те, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.09.2014 року, тобто до винесення апеляційним судом ухвали від 01.10.2014 року, постанова Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.03.2013 року та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013 року у справі № 824/341/13-а скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Отже, при вирішенні даної справи суду апеляційної інстанції слід було встановити обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та, в залежності від встановлених обставин, вирішити спір у відповідності із нормами законодавства.

Порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд.

Під час нового розгляду суду слід врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, витребувати та об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, встановити дійсні права і обов'язки сторін, і в залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області - задовольнити частково.

Ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.10.2014 року у справі № 824/1972/14-а - скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

І.В. Приходько