Ухвала суду № 46046434, 03.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2015 року м. Київ К/800/63943/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого – судді Зайцева М.П.,

суддів: Веденяпіна О.А., Загороднього А.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року у справі № 818/487/14 за позовом Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області до Сумського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи “Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву” про накладення арешту на кошти та інші цінності,

в с т а н о в и в:

Державна податкова інспекція у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі – ДПІ) звернулась в суд з позовом до Сумського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи “Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву” (далі – СД “Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву”) про накладення арешту на кошти та інші цінності.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 26 червня 2014 року адміністративний позов ДПІ задоволено. Накладено арешт на кошти та інші цінності СД “Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву”, що знаходяться в банку.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року, рішення суду першої інстанції скасовано, прийняти нову постанову, якою позов ДПІ задовольнити частково. Накладено арешт на кошти СД “Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву” в розмірі податкового боргу 445 697,95 грн., що знаходяться на рахунках № 26046205785, №2650306205785, №2650801205785, №2650902205785 в АБ “Укргазбанк”, крім коштів, що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з відповідачем.

В касаційній скарзі позивач посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши суддю – доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що у зв’язку з невиконанням податкових зобов’язань з орендної плати з юридичних осіб, заборгованість СД “Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву” у розмірі 497 832, 90 грн. набуло статусу податкового борту, який вважається узгодженим.

20 лютого 2012 року ДПІ у м. Сумах прийнято рішення №4 про здійснення опису майна, що перебуває у власності платника податків, складено акт опису майна №39 від 23 жовтня 2012 року, на яке поширюється право податкової застави, у якому зафіксовано вартість майна, що описано в податкову заставу в сумі 42 515,00 грн та з урахуванням амортизації - 821,60 грн., станом на 13 грудня 2013 року становить 41 693,40 грн.

Таким чином, вартість описаного майна менша суми податкового боргу, що є однією з умов визначених підпунктом 20.1.33. пункту 20.1. ст. 20 Податкового Кодексу України (далі – ПК України) для накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно підпункту 20.1.33. пункту 20.1. статті 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Пунктом 87.2. статті 87 ПК України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків, зокрема, власні кошти юридичної особи, що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою (підпункт 87.3.8 пункту 87.3 статті 87 ПК України).

Аналізуючи наведені норми та викладені обставини справи, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що приймаючи рішення про накладення арешту на кошти, що знаходяться у банку, суд повинен зазначити суму коштів на яку може бути накладено арешт, оскільки така сума не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення.

Відповідно до частини другої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Згідно з частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для його скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, –

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року у справі № 818/487/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів з моменту направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: