Ухвала суду № 46040179, 25.06.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2015 р.м. ОдесаСправа № 814/2902/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді доповідача Косцової І.П.

суддів Стас Л.В.

ОСОБА_1

за участю: секретаря Богданової С.Д.

представника апелянта не зявився

представника позивача ОСОБА_2 (довіреність від 23.10.2014 року)

представника позивача ОСОБА_3 (довіреність від 24.06.2015 року)

представника третьої особи ОСОБА_4 (наказ від 27.12.2007 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 6 лютого 2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Актант-Юг» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, третя особа ПП ВКФ «Лорд» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Актант-Юг» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 11.09.2014 року №0015962208, яким збільшено грошове зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем на 242 905 грн. та за штрафними санкціями у сумі 60 726,25 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки податкового органу про безтоварність операцій між позивачем та ТОВ ПП ВКФ «Лорд» не грунтуються на законі та суперечать фактичним обставинам справи, податковий кредит за цими операціями підтверджується належним чином складеними первинними документами, тому відповідачем протиправно нараховано грошове зобовязання згідно оспорюваного рішення, у звязку із чим воно підлягає скасуванню.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 6 лютого 2015 року вказані вимоги задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі зясовано, що підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення, яке є предметом оскарження, став акт ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 26.08.2014 року № 669/14-03-22-08/38395948 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Актант-Юг» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2013 рік та з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ПП ВКФ «Лорд» за період травень-серпень 2013 року, жовтень 2013 року та контрагентами-покупцями».

Зазначеною перевіркою встановлено порушення, зокрема:

- п.198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за травень-серпень та жовтень 2013 року на загальну суму 242 905 грн.

Суть порушень, на думку податкового органу, полягала у тому, що перевіркою неможливо підтвердити факт поставок товару ТОВ «Актант-Юг» від постачальника ПП ВКФ «Лорд», у зв'язку з чим, за висновком ДПІ, правочини, укладені між позивачем та цим підприємством, здійснені без мети реального настання правових наслідків та є безтоварними.

Такого висновку відповідач дійшов з урахуванням висновку акту перевірки ПП ВКФ «Лорд» від 27.03.2014 року №244/14-03-22-08/35638678 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП ВКФ «Лорд» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з платниками податків контрагентами-постачальниками ПФ «АСТЕР», ПП ВТФ «ТАБ», ТОВ «НАФТО-СЕРВІС ПЛЮС», ТОВ «КОНСТАНТА-ІМПЕКС», яким не підтверджено господарські відносини між підприємствами, у звязку із порушенням ними правил оподаткування, заповнення бухгалтерських та інших документів, не підтвердження первинними документами господарських операцій по ланцюгу постачання товару, тощо. Зазначені обставини, на думку податкового органу, свідчать про те, що укладена між позивачем та його контрагентом угода не має реального характеру, тобто без фактичного здійснення господарських операцій.

Крім того, податковий орган вказав, що безтоварність операцій між позивачем та ПП ВКФ «Лорд» також підтверджується не належним чином оформленими товарно-транспортними накладними, без зазначення всіх необхідних реквізитів документу, зокрема, щодо номерів посвідчень водіїв, повної назви пункту навантаження та розвантаження товару, відсутності марки автотранспорту, не наведення нумерації подорожного листа, не відповідності кількості товару в ТТН даним видаткових та податкових накладних, що не дає можливості ідентифікувати уповноважених осіб на постачання-отримання товару, визначити його рух та кількість, у звязку із чим дійшов висновку, що відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість.

Позивач скористався своїм правом на оскарження акту перевірки в адміністративному порядку, проте скаргу позивача було залишено без задоволення, висновки акту перевірки без змін, а на підставі виявлених порушень прийнято податкове повідомлення рішення від 11.09.2014 року №0015962208 про нарахування грошового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 242 905 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 60 726,25 грн.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковий кредит позивача за операціями з ПП ВКФ «Лорд» підтверджується первинними документами, з яких вбачається фактичне здійснення господарських операцій з придбання товару та подальшого його використання у власній господарській діяльності, висновки акту перевірки про безтоварність операцій не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, тому позбавлення позивача права на формування податкового кредиту за цими операціями є неправомірним та податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Колегія судів вважає висновки суду першої інстанції правильними з огляду на наступне.

Відповідно до положень п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням товарів (у тому числі при їх імпорті) з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи.

Згідно із положеннями п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням, зокрема, товарів, не підтверджені податковими накладними, не відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю на його вимогу податкову накладну, яка відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця, виписується на кожне повне або часткове постачання товарів та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналізуючи зазначені норми Податкового кодексу України, колегія суддів приходить до висновку, що право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання в разі фактичного придбання товару, що підтверджується первинними документами, та використання в господарській діяльності цього товару.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що 15.04.2013 року між позивачем та ПП ВКФ «Лорд» укладено договір поставки нафтопродуктів №150413, за яким ПП ВКФ «Лорд» зобовязується поставляти ТОВ «Актант-Юг» нафтопродукти, а ТОВ «Актант-Юг» - приймати нафтопродукти та повністю оплачувати їх вартість.

На підтвердження виконання умов договору, отримання та використання у власній господарській діяльності товару позивач надав рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні та специфікації.

Оплата товару проводилась у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями та виписками по рахунку ТОВ «Актант-Юг».

Транспортування товару здійснювалось ПП ВКФ «Лорд» із залученням перевізників товару до резервуарів та автомобільних заправочних станцій, які експлуатуються позивачем на правах оренди.

Також, судом першої інстанції встановлено, що товар, придбаний у ПП ВКФ «Лорд», використано позивачем в господарській діяльності шляхом його реалізації відповідним субєктам господарювання, що підтверджується відповідними договорами, податковими та видатковими накладними, виписками по рахунку підприємства.

Разом з цим, судом досліджено і господарську діяльність контрагента позивача, її здійснення в межах правового поля та вірно зазначено, що наявними в матеріалах справи договорами, податковими та видатковими накладними, платіжними дорученнями спростовується висновок податкового органу щодо неможливості встановити фактичне придбання та подальшу реалізацію товару по ланцюгу постачання цього товару.

Враховуючи всі ці докази, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що за первинними документами, що містяться у справі та які були надані податковому органу під час перевірки, можливо встановити виконання умов договору, укладеного між позивачем та ПП ВКФ «Лорд», фактичне здійснення господарських операцій щодо купівлі товару, його кількість, асортимент, оплату та подальше використання у власній господарській діяльності.

Водночас, судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги висновки акту перевірки контрагента позивача, вірно надано оцінку діючому податковому законодавству, яке не ставить в залежність право платника податку на формування податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагента, не зобов'язує платника податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства.

Можливі порушення контрагентом платника податків податкової дисципліни не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит з ПДВ по операціям з таким контрагентом, оскільки питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальником товару правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит.

Разом з цим, колегія суддів відхиляє посилання ДПІ на відсутність фактичного здійснення цих операцій, які ґрунтуються лише на неточностях в деяких товарно-транспортних накладних, адже предметом господарської угоди, укладеної з ПП ВКФ «Лорд», є придбання товару, факт чого позивач підтвердив належними доказами, а позбавлення підприємства податкового кредиту лише з формальних підстав суперечить чинному законодавству.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 6 лютого 2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Актант-Юг» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, третя особа ПП ВКФ «Лорд» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Суддя-доповідач: ОСОБА_5

Судді: Л.В.Стас

ОСОБА_1