Ухвала суду № 46040092, 02.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/1725/15 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

02 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

За участю секретаря судового засідання: Коломійцевої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.05.15р. у справі №826/1725/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.01.15р. №0000111502.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.05.15р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що господарські операції позивача з його контрагентами ТОВ «Інтелпромсервіс» та ПП «Ауріс-М» не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, з огляду на те, що актами про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ «Інтелпромсервіс» та ПП «Ауріс-М» не встановлено факту реального здійснення господарських операцій вказаними контрагентами з придбання товарів у контрагентів - постачальників за грудень 2011 року.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з правомірності бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за грудень 2011 року, січень, березень, жовтень 2012 року, березень, червень 2013 року, вересень 2014 року, за результатами якої складено акт від 29.12.14р. №8998/26-53-15-02/30579869.

На підставі акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 22.01.15р. №0000111502, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за грудень 2011 року на суму 17 438 грн.

Підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення слугував висновок податкового органу про порушення вимог: п.198.1., п.198.2 ст.198, п.200.1, п. 200.4 ст.200, ст. 201 Податкового кодексу України.

Такий висновок ґрунтується на висновках актів Гайворонської МДПІ Кіровоградської області ДПС від 26.06.13р. №16/2200/33142285 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інтелпромсервіс» щодо документального підтвердження господарських відносин з контрагентами-постачальниками ТОВ «Євросвіт» за жовтень 2010 року, ПП «Аваї» за листопад 2010 року, ПП «Ріо-Гранде» за квітень 2011 року, ПП «Промкомплект Україна» за грудень 2011 року, ПП «Оптіма-грейн» за січень 2012 року, ТОВ «Логістичний центр «Укравтомонтаж» за лютий-березень 2012 року, ТОВ «Вістан ЛТД» за період січень-березень 2012 року, ТОВ «Базисстандарт ЛТД» за березень 2012 року та покупцями за період жовтень 2010 року, листопад 2010 року, квітень 2011 року, грудень 2011 року, січень - березень 2012 року» та ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ від 21.08.13р. №329/21/104-03-22-01-10/34827501 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Ауріс-М», якими не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Інтелпромсервіс» та ПП «Ауріс-М» з придбання товарів у контрагентів постачальників за грудень 2011 року.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарських операцій з придбання товару та послуг в межах звичайної господарської діяльності суб'єктів господарювання, оплата вартості товару (послуг), правомірність формування даних податкового обліку на підставі первинних та інших документів бухгалтерського та податкового обліку, які відповідають вимогам закону.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (надалі - Закону N 996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону N 996-XIV).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У даному випадку, обставини справи та зібрані у ній докази у їх сукупності свідчать про те, що господарські операції позивача з його контрагентами мали товарний (реальний) характер, вчинені в межах та з метою господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, між позивачем ТОВ «Інтелпромсервіс» було укладено договір від 30.12.11р. №30/12/1, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити сою врожаю 2011 року у кількості 65,00 тонн.

На підтвердження виконання умов договору матеріали справи містять податкову накладну від 30.12.11р. №10 на суму 201 552 грн., в т.ч. ПДВ на суму 33 592 грн., видаткову накладну від 30.12.11р. №РН-0030001 на суму 201 552 грн., в т.ч. ПДВ на суму 33 592 грн. та рахунок-фактуру №СФ-0030001 від 30.12.11р. на суму 201 552 грн., в т.ч. ПДВ на суму 33 592 грн., які відповідають вимогам ст. 9 Закону N 996-XIV та розкривають зміст та обсяг господарської операції з придбання товару, обумовлених договорами.

Оплата вартості товару здійснювалась у безготівковій формі.

Отриманий товар - сою, - згідно договору складського зберігання зерна №35/10 від 24.10.11р., позивачем було передано на зберігання ТОВ «АМГ Агрохолдинг», що підтверджується складською квитанцією № 1147 від 30.12.11р. серії АУ № 874247. Отримавши від позивача вказану сою на зберігання зерновий склад ТОВ «АМГ Агро холдинг», згідно квитанції, встановив якісні показники даної сої, а саме: рік збирання урожаю 2011 року, вага 64 600 тон, вологість 10/8 %, зернова домішка 13,7 %, сміттєва домішка.

Таким чином, за результатами здійснення господарської операції з ТОВ «Інтелпромсервіс» та на підставі податкової накладної № 10 від 31.12.11р., отриманої від зареєстрованого платником податку особи ТОВ «Інтелпромсервіс», позивач правомірно відніс до податкового кредиту у грудні 2011 року відповідну суму ПДВ у розмірі 33 592 грн.

Крім того, на підтвердження реальності здійснення зазначеної господарської операції з придбання у ТОВ «Інтелпромсервіс» сої позивачем надані докази подальшої реалізації сої іншим суб'єктам господарювання, зокрема, інвойс № 1201/2 від 22.02.12р. про відправлення українських соєвих бобів для промислової переробки, згідно контракту №2/12 від 31.01.12р. до ct. Lehliu (Rоmania), та копії вантажних митних декларацій з відповідними відмітками митного органу про перетин зазначеним товаром митного кордону 22.02.12р. у місці пропуску Чернівецької обласної митниці з відміткою Держкарантину вивезення дозволено.

Також у перевіряємому періоді, згідно договору № 11/02 від 04.01.12р. позивач (Замовник) замовив у ПП «Ауріс-М» (Експедитор) послуги з транспортного експедиційного обслуговування вантажів. Відповідно до п.1.1. та п.1.2 даного Договору, ПП «Ауріс-М» зобов'язується забезпечити транспортно-експедиційне обслуговування вантажів позивача, а позивач зобов'язується сплатити надані послуги з транспортно-експедиційного обслуговування вантажів за встановленою платою.

На виконання умов даного договору ПП «Ауріс-М» було надано позивачу транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажів ТОВ «Аскоп-Україна».

Так, відповідно до товарно-транспортної накладної серія АУ № 272 від 01.12.11р., вантажним автомобілем НОМЕР_1 водієм ОСОБА_2 з м. Києва, бул. Лепсе, 24 до м. Луганська було перевезено товар: риба морожена, картопля с/м, загальною кількістю 5 тон. вантажоодержувачу ТОВ «Гривна»; згідно товарно-транспортної накладної серія 02 ААТ № 104 від 06.12.11р., вантажним автомобілем НОМЕР_2 водієм ОСОБА_3 з м. Києва, бул. Лепсе, 24 до Вінницької області м. Казатин, вул. Довженко, 33, було перевезено товар: м'ясо яловичина с/м, пашина, загальною кількістю 20 тон. вантажоодержувачу ТОВ «ОСІ Фуд Солюшинс Україна».

Зазначені товарно-транспортні накладні містять відмітки про отримання товару, кінцевим вантажоодержувачем ТОВ «Гривна» та ТОВ «ОСІ Фуд Солюшинс Україна» відповідно

Виконання умов договору також підтверджується податковими накладними № 9 від 02.12.11р. на загальну суму 5 000 грн. в т.ч. ПДВ в сумі 833,33 грн., № 26 від 07.12.11р. на загальну суму 2 700 грн. в т.ч. ПДВ в сумі 450 грн., актом здавання-приймання наданих послуг № 9133 від 02.12.11р. на загальну суму 5 000 грн. в т.ч. ПДВ в сумі 833,33 грн. та атом здавання-приймання наданих послуг № 9147 від 07.12.11р. на загальну суму 2 700 грн. в т.ч. ПДВ в сумі 450 грн., які відповідають вимогам ст. 9 Закону N 996-XIV та розкривають зміст та обсяг господарських операцій, обумовлених договорами.

Оплата вартості товару здійснювалась у безготівковій формі.

Покликання податкового органу на вищевказані акти Гайворонської МДПІ Кіровоградської області ДПС від 26.06.13р. №16/2200/33142285 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інтелпромсервіс» щодо документального підтвердження господарських відносин з контрагентами-постачальниками ТОВ «Євросвіт» за жовтень 2010 року, ПП «Аваї» за листопад 2010 року, ПП «Ріо-Гранде» за квітень 2011 року, ПП «Промкомплект Україна» за грудень 2011 року, ПП «Оптіма-грейн» за січень 2012 року, ТОВ «Логістичний центр «Укравтомонтаж» за лютий-березень 2012 року, ТОВ «Вістан ЛТД» за період січень-березень 2012 року, ТОВ «Базисстандарт ЛТД» за березень 2012 року та покупцями за період жовтень 2010 року, листопад 2010 року, квітень 2011 року, грудень 2011 року, січень - березень 2012 року» та ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ від 21.08.13р. №329/21/104-03-22-01-10/34827501 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Ауріс-М» - не заслуговують на увагу з огляду на те, що звірка фактично не проводилась і обставини щодо вказаних господарських операцій податковим органом реально не встановлювались.

На думку колегії суддів, заходи, спрямовані на проведення зустрічної звірки, тобто спрямовані на вчинення дій щодо співставлення даних первинних та інших бухгалтерських документів суб'єкта господарювання, однак без фактичного вчинення таких дій, не можуть вважатися діями по проведенню зустрічної звірки.

Податковим органом не надано належних доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по господарських операціях на час їх виконання, відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов'язань третіх осіб.

ТОВ «Інтелпромсервіс» та ПП «Ауріс-М» станом на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також платниками ПДВ, що не заперечується податковим органом.

Доводи податкового органу про незнаходження підприємств за місцезнаходженням після виконання господарської операції, не є підставою для висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Також не заслуговують на увагу і покликання апелянта на недобросовісність намірів ТОВ «Інтелпромсервіс» та ПП «Ауріс-М» у здісненні господарських відносин, з огляду на те, що недотримання контрагентами позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для таких контрагентів, адже порушення платником податків вимог податкового законодавства має персональний характер, тобто тягне за собою застосування заходів відповідальності саме для такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

При цьому, відповідальність за сплату податків до бюджету несе кожна конкретна особа - платник податку, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи.

Така позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, викладеною у рішенні від 22 січня 2009 року по справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03).

Податковим органом також не доведено обізнаність позивача про порушення вимог податкового чи іншого законодавства, як і не доведено зв'язок таких порушень (навіть якщо такі і мали місце) з формуванням позивачем податкового кредиту за наслідками господарських операцій з ТОВ «Інтелпромсервіс» та ПП «Ауріс-М».

Матеріали справи не містять обвинувального вироку і іншого судового рішення, за результатами розгляду кримінальної справи. Податковим органом не доведено, що позивач та його контрагенти при укладанні угод мали умисел на їх укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, тощо.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.05.15р. у справі №826/1725/15 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.05.15р. у справі №826/1725/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.

Повний текст ухвали складений: 02.07.2015

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.