Ухвала суду № 46039690, 01.07.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"01" липня 2015 р.справа № 808/7965/14(ДО/808/964/14)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В. Олефіренко Н.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети «Правда», 29, апеляційну скаргу Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15.04.2015 р. в справі № 808/7965/14 за позовом Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, треті особи на стороні відповідача, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Міністерство фінансів України, Державна казначейська служба України, про визнання бездіяльності протиправною, зобовязання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» (далі ДП «ДВЕК») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (далі Міненерговугілля), треті особи на стороні відповідача, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Міністерство фінансів України (далі Мінфін), Державна казначейська служба України (далі ДКСУ), про визнання бездіяльності протиправною, зобовязання вчинити певні дії, в обґрунтування якого зазначило, що на підставі Закону України «Про Державний бюджет України» та програми «Державна підтримка для часткового покриття витрат, які включаються до собівартості готової товарної вугільної продукції» Міненерговугілля перераховувало ДП «ДВЕК» державну підтримку, згідно з розподілом показників зведеного плану асигнувань загального фонду державного бюджету на 2014 рік, з подальшим корегуванням. З червня 2014 року Міненерговугілля не перераховує ДП «ДВЕК» державну підтримку в затвердженому обсязі, у зв'язку із чим станом на 01.11.2014 р. склалась заборгованість у розмірі 135 066 000 грн. Ненадходження державної підтримки призводить до неможливості виплати заробітної плати робітникам та виконання належним чином зобов'язання перед кредиторами. Заборгованість по заробітній платі за серпень-вересень 2014 р. складає 87859000 грн. Додатково позивачем зазначено, що посилання відповідачів на факт припинення діяльності ДП «ДВЕК» та на факт знаходження цього підприємства в зоні проведення антитерористичної операції (далі-АТО) є безпідставними, оскільки відповідно до витягу з ЄДРПОУ позивач зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ 33161769), який знаходиться на підконтрольній території. ДП «ДВЕК» зареєстроване на підконтрольній Україні території (м. Вугледар), здійснює діяльність по видобутку вугілля, виробництво з нього товарної продукції та реалізацію готової товарної продукції на ДП «Вугілля України» (м. Київ). Позивач просить визнати неправомірною бездіяльність Міненерговугілля щодо ненадання державної підтримки ДП «ДВЕК» в повному обсязі, зобовязати відповідача вчинити дії з виділення позивачу державної підтримки в сумі 135066000 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.04.2015 р. в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній сказі позивач просить скасувати постанову, ухвалити нове рішення про задоволення позову з підстав неповного зясування обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що висновок суду про факт припинення діяльності позивача згідно з наказом Міненерговугілля від 25.11.2014 р. № 841 «Про заходи стабілізації соціально-економічної ситуації у Донецькій та Луганській областях» спростовується наказом Міненерговугілля № 890 від 26.12.2014 р. «Про внесення змін до Переліку державних підприємств, установ, організацій та обєднань, що належать до сфери управління Міненерговугілля та господарських товариств, щодо яких Міненерговугілля здійснює управління корпоративними правами держави, станом на 19.11.2014 р., які знаходяться в зоні проведення антитерористичної операції», так як з Переліку виключено п. 4 ДП «ДВЕК», а також тим фактом, що позивач зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2, який не значиться в Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють, або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. № 1085-р. Посилання суду на п. 4 п. 7 Тимчасового положення апелянт вважає безпідставним, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про наявність або відсутність рішення органу вищого рівня щодо переміщення ДП «ДВЕК» на підконтрольну Україні територію. Крім того, судом не враховано, що позивачем фактично здійснюється діяльність на підконтрольній Україні території, про що свідчить докази про відвантаження продукції на адресу ДП «Вугілля України» та отримання оплати за поставлене вугілля, а також проведення заліку однорідних вимог ДП «ДВЕК» та ДП «Вугілля України». Також апелянт посилається на відсутність факту внесення змін до плану використання бюджетних коштів, у звязку з чим відсутні підстави для ненадання державної підтримки в повному обсязі.

Особи, які беруть участь у справі, до судового засідання не зявились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, у звязку з чим у відповідності до вимог ст. 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» передбачені видатки за бюджетною програмою «Державна підтримка вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості готової вугільної товарної продукції» у сумі 10987980,2 тис. грн. (код програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 1101110). Головним розпорядником зазначеної бюджетної програми визначено Міністерство енергетики та вугільної промисловості України.

Паспорт бюджетної програми на 2014 рік Міністерства енергетики та вугільної промисловості України за КПКВК 1101110 «Державна підтримка вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції» затверджений спільним наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України і Міністерства фінансів України від 24.02.2014 р. № 209/114, з подальшим внесенням до нього змін спільним наказом від 23.05.2014 р. № 375/620.

За програмою «Державна підтримка для часткового покриття витрат, які включаються до собівартості готової товарної вугільної продукції» на 2014 рік Міненерговугілля виділено ДП «ДВЕК» станом на 04.03.2014 р. державну підтримку у розмірі 1 316 090,8 тис. грн., що підтверджується витягом з розподілу показників зведеного плану асигнувань загального фонду державного бюджету на 2014 рік, та довідками про зміни до помісячного плану асигнувань. В подальшому Міненерговугілля провадило зміни до помісячного плану асигнувань: 25.04.2014 р. знято 115264,6 грн. (довідка № 02/10-01-167 від 25.04.2014 p.); 28.08.2014 р. знято 133040,0 грн. (довідка № 02/10-01-269 від 28.08.2014 p.); 24.09.2014 р. знято 15203,0 грн. (довідка № 02/10-01-325 від 26.09.2014 p.).

Станом на 01.11.2014 р. сума державної підтримки на 2014 рік для ДП «ДВЕК» складає 1 052 583,2 тис. грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з припинення діяльності ДП «ДВЕК» відповідно до наказу Міненерговугілля «Про заходи стабілізації соціально-економічної ситуації у Донецькій та Луганській областях» від 25.11.2014 р. № 841 з 28.11.2014 р., ненадання позивачем відповідного рішення органу вищого рівня щодо переміщення установи позивача на контрольовану територію, ненадання позивачем доказів внесення змін до положення, штатного розпису, плану використання бюджетних коштів, установи позивача з урахуванням зміни чисельності працівників та наявних умов для здійснення їх функцій, ненадання доказів реєстрації позивача у м. Вугледар, ненадання позивачем належних доказів здійснення діяльності з видобутку вугілля, виробництво з нього товарної продукції та реалізацію готової продукції на контрольовану територію України.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлю, що Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» засноване на державній формі власності згідно з наказом Мінпаливенерго України від 18.08.2004 р. № 492 «Про створення ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», належить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, створеного відповідно до Указу Президента України від 09.12.2010 № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» та наказу Міненерговугілля України від 01.04.2011 р. №39 «Про створення переліків державних підприємств, установ, організацій та об'єднань, що належать до сфери управління Міненерговугілля, та господарських товариств щодо яких Міненерговугілля здійснює управління корпоративними правами держави».

Як юридична особа позивач первісно зареєстрований 02.09.2004 р. виконавчим комітетом Донецької міської ради за юридичною адресою: 83001, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 63. В подальшому позивач зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_3, про що свідчить спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 20-21 т.2).

Видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: добування кам'яного вугілля (05.10); професійно - технічна освіта (85.32); оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (46.71); допоміжне обслуговування наземного транспорту (52.21); діяльність головних управлінь (хед - офісів) (70.10).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» передбачені видатки за бюджетною програмою «Державна підтримка вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості готової вугільної товарної продукції» у сумі 10987980,2 тис. грн. (код програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 1101110). Головним розпорядником зазначеної бюджетної програми визначено Міністерство енергетики та вугільної промисловості України.

Паспорт бюджетної програми на 2014 рік Міністерства енергетики та вугільної промисловості України за КПКВК 1101110 «Державна підтримка вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції» затверджений спільним наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України і Міністерства фінансів України від 24.02.2014 р. № 209/114, з подальшим внесенням до нього змін спільним наказом від 23.05.2014 р. № 375/620.

За програмою «Державна підтримка для часткового покриття витрат, які включаються до собівартості готової товарної вугільної продукції» на 2014 рік Міненерговугілля виділено ДП «ДВЕК» станом на 04.03.2014 р. державну підтримку у розмірі 1 316 090,8 тис. грн., що підтверджується витягом з розподілу показників зведеного плану асигнувань загального фонду державного бюджету на 2014 рік, та довідками про зміни до помісячного плану асигнувань. В подальшому Міненерговугілля провадило зміни до помісячного плану асигнувань: 25.04.2014 р. знято 115264,6 тис. грн. (довідка № 02/10-01-167 від 25.04.2014 p.); 28.08.2014 р. знято 133040,0 тис. грн. (довідка № 02/10-01-269 від 28.08.2014 p.); 24.09.2014 р. знято 15203,0 тис. грн. (довідка № 02/10-01-325 від 26.09.2014 p.).

Станом на 01.11.2014 р. сума державної підтримки на 2014 рік для ДП «ДВЕК» складає 1 052 583,2 тис. грн.

Крім того, як вбачається з довідки про зміни до помісячного плану асигнувань загального фонду державного бюджету на 2014 р., одержувач ДП «ДВЕК», № 02/10-02-490 від 29.12.2014 р., зняті бюджетні асигнування на державну підтримку в загальній сумі 204868,4 тис. грн. за жовтень-грудень 2014 р.

З урахуванням цих змін сума державної підтримки на 2014 р. для ДП «ДВЕК» складає 847714,8 тис. грн.

Із заперечення Міненерговугілля на позов вбачається, що станом на 01.01.2015 р. позивача профінансовано на 807871,8 тис. грн., тобто наявна заборгованість з державної підтримки в розмірі 39843 тис. грн., а не в сумі 135066 тис. грн., як зазначає позивач.

Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог, колегія суддів виходить з наступного.

Однією з підстав відмови у задоволенні позову суд першої інстанції зазначив про ненадання позивачем відповідного рішення органу вищого рівня щодо переміщення установи позивача на контрольовану територію, ненадання позивачем доказів внесення змін до положення, штатного розпису, плану використання бюджетних коштів, установи позивача з урахуванням зміни чисельності працівників та наявних умов для здійснення їх функцій.

Даний висновок суду першої інстанції суперечить приписам ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як встановлено ч. 4 ст. 11 КАС України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Крім того, частинами 3-5 статті 71 КАС України встановлено, що якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Суд може збирати докази з власної ініціативи.

Судом першої інстанції в порушення зазначених приписів процесуального законодавства не здійснено заходів щодо витребування відповідних доказів.

Крім того, в порушення приписів ч. 2 ст. 71 КАС України судом першої інстанції саме на позивача, а не на субєкта владних повноважень відповідача покладено обовязок доказування.

Судом першої інстанції в порушення приписів процесуального законодавства не перевірені доводи позивача про перереєстрацію установи позивача на підконтрольну територію, а саме в м. Вугледар, а також про здійснення діяльності та реалізацію готової продукції на адресу ДП «Вугілля України». При цьому, судом також в порушення принципів адміністративного судочинства зазначено про ненадання саме позивачем будь-яких належним чином засвідчених письмових доказів на підтвердження здійснення переміщення установи та здійснення діяльності з видобутку вугілля, виробництво з нього товарної продукції та реалізацію готової продукції на контрольовану територію України.

Позивачем до апеляційної скарги додано клопотання про дослідження доказів, які не досліджувались судом першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.

Оскільки судом першої інстанції допущені зазначені порушення норм процесуального права, з урахуванням приписів ст.195 КАС України, судом апеляційної інстанції досліджені докази, які не досліджувались судом першої інстанції та мають суттєве значення для правильного вирішення справи.

Частиною 5 статті 22 Бюджетного кодексу України визначено, що головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України; приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань; затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством; розробляє проекти порядків використання коштів державного бюджету за бюджетними програмами, передбаченими частиною сьомою статті 20 цього Кодексу; розробляє та затверджує паспорти бюджетних програм і складає звіти про їх виконання, здійснює аналіз показників виконання бюджетних програм; здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.

Механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Державна підтримка вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції» визначений Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткового покриття витрат вугледобувних підприємств, що включаються до собівартості готової товарної вугільної продукції затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 р. №153 (далі - Порядок №153).

Відповідно до п. п. 2 та 5 Порядку №153 Міненерговугілля як головний розпорядник бюджетних коштів та відповідальний виконавець бюджетної програми: розподіляє бюджетні кошти між вугледобувними підприємствами, якщо вартість продукції за прогнозованими цінами не покриває прогнозованих витрат, що включаються до її собівартості; визначає для кожного вугледобувного підприємства прогнозовану вартість продукції та прогнозовані витрати, що включаються до собівартості продукції, без урахування суми амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні засоби, що придбані за рахунок бюджетних коштів; затверджує в установленому порядку обсяг бюджетних коштів у розрізі вугледобувних підприємств з урахуванням того, що він не може перевищувати стовідсоткового покриття прогнозованих збитків вугледобувного підприємства.

Одержувачами бюджетних коштів є вугледобувні державні підприємства та господарські товариства, 100 відсотків акцій яких належить державі.

Пунктом 10 Порядку №153 визначено, що Міністерство енергетики та вугільної промисловості перераховує бюджетні кошти вугледобувним підприємствам на окремі рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби, із зазначенням напрямів їх використання, у тому числі у платіжних дорученнях.

Згідно з п. 11 Порядку № 153, відкриття рахунків, реєстрація, облік бюджетних зобов'язань в органах Державної казначейської служби та операції, пов'язані з використанням бюджетних коштів, проводяться в установленому законодавством порядку.

Статтею 43 Бюджетного кодексу України визначено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» введено в дію зазначене рішення Ради національної безпеки і оборони України.

Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України «Про заходи стабілізації соціально-економічної ситуації у Донецькій та Луганській областях» від 25.11.2014 р. № 841 (далі - наказ № 841) на виконання Указу Президента України від 14.11.2014 № 875 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 4 листопада 2014 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях» та постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей», з метою поліпшення суспільно-політичної та соціально-економічної ситуації у Донецькій та Луганській областях, відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, що є додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р, з 28 листопада 2014 р. припинено виробничу та фінансово-господарську діяльність державних підприємств, установ, організацій та обєднань, що належать до сфери управління Міненерговугілля та господарських товариств, щодо яких Міненерговугілля здійснює управління корпоративними правами держави (далі підприємства), які знаходяться у зоні здійснення антитерористичної операції, згідно з додатком. В п. 4 Переліку державних підприємств, установ, організацій та обєднань, що належать до сфери управління Міненерговугілля та господарських товариств, щодо яких Міненерговугілля здійснює управління корпоративними правами держави, станом на 19.11.2014, які знаходяться в зоні проведення антитерористичної операції, зазначено ДП «ДВЕК».

Наказом Міненерговугілля № 890 від 26.12.2014 р. внесено зміни до Переліку державних підприємств, установ, організацій та обєднань, що належать до сфери управління Міненерговугілля та господарських товариств, щодо яких Міненерговугілля здійснює управління корпоративними правами держави, станом на 19.11.2014, які знаходяться в зоні проведення антитерористичної операції» внесено зміни до вказаного Переліку шляхом виключення п. 4 ДП «ДВЕК».

Тобто, станом на 26.12.2014 р. позивач не знаходиться у Переліку державних підприємств, установ, організацій та обєднань, що належать до сфери управління Міненерговугілля та господарських товариств, щодо яких Міненерговугілля здійснює управління корпоративними правами держави.

Постановою Правління Національного Банку України «Про призупинення здійснення фінансових операцій» від 06.08.2014 р. № 466 призупинено здійснення усіх видів фінансових операцій на території, яка не контролюється українською владою.

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей» від 07.11.2014 р. № 595 затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей (далі - Тимчасовий порядок), відповідно до п. 3 якого міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації зобов'язані забезпечити до 01.12.2014 переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Пунктом 2 Тимчасового порядку закріплено, що у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади.

Згідно з до п. 7 Тимчасового порядку державна підтримка вугільної галузі надається підприємствам, які зареєстровані та провадять свою діяльність на контрольованій території.

Пунктами 4 та 6 Тимчасового порядку встановлено, що переміщення установи на контрольовану територію, а також її функціонування на цій території здійснюється за рішенням органу вищого рівня.

Судом апеляційної інстанції витребуваний спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якого ДП «ДВЕК» зареєстроване на контрольованій українській владі території в м. Вугледарі Донецької області.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що до складу ДП «ДВЕК» входить 13 відокремлених підрозділів, тільки один з яких (ВП «Шахта «Піденнодонбаська № 3 імені ОСОБА_1») знаходиться на підконтрольній українській владі території. Інші 12 відокремлених підрозділів ДП «ДВЕК» не переміщені на підконтрольну українській владі територію, знаходяться у м. Донецьку.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження» місто Донецьк віднесено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Відтак, з урахуванням п. 7 Тимчасового порядку державна підтримка може надаватися відповідачем тільки одному з відокремлених підрозділів ДП «ДВЕК» - шахті «Південнодонбаська № 3».

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відокремленому підрозділу «Шахта «Піденнодонбаська № 3 імені ОСОБА_1» відповідачем у 2014 р. та за пять місяців 2015 р. надано державної підтримки в повному обсязі від планових показників, тобто даний відокремлений підрозділ профінансовано на 100%.

Крім того, вказаним Тимчасовим порядком також передбачено після здійснення переміщення установи на контрольовану територію затвердження кошторису, внесення змін чисельності працівників.

Довідкою про зміни до помісячного плану асигнувань загального фонду держбюджету у 2014 р. від 29.12.2014 р. № 02/10-02/450 знято планові показники ДП «ДВЕК» в сумі 204868,4 тис. грн., на підставі якої ДП «ДВЕК» повинно було внести відповідні зміни до плану використання бюджетних коштів у 2014 р.

ДП «ДВЕК» не надано довідку про зміни до плану використання бюджетних коштів на суму 204868,4 тис. грн. відповідно до змін головного розпорядника, затвердженого 23.12.2014 р.

Таким чином, з урахуванням того, що відповідач на може вживати заходів щодо фінансування з метою державної підтримки вугільної галузі відокремлених підрозділів позивача, які знаходяться на неконтрольованої українською владою території, а фінансування ВП «Шахта «Піденнодонбаська № 3 імені ОСОБА_1» здійснено в 2014 р. у повному обсязі, відсутні підстави вважати про наявність протиправної бездіяльності з боку Міненерговугілля.

Доводи апелянта щодо переміщення установи позивача на контрольовану українською владою територію як підставу для надання державної підтримки в повному обсязі колегія суддів вважає необґрунтованими з підстав, зазначених вище.

Що стосується посилання позивача на те, що позивачем фактично здійснюється діяльність на підконтрольній Україні території, про що свідчить докази про відвантаження продукції на адресу ДП «Вугілля України» та отримання оплати за поставлене вугілля, а також проведення заліку однорідних вимог ДП «ДВЕК» та ДП «Вугілля України», суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Дійсно, судом апеляційної інстанції на виконання приписів ст. 195 КАС України досліджені докази на підтвердження фактичного здійснення господарської діяльності з видобутку вугілля, відвантаження вугілля на адресу ВП «Вугілля України», отримання оплати за поставлене вугілля. Факт здійснення позивачем господарської діяльності з видобутку вугілля, продажу вугілля ДП «Вугілля України», отримання оплати за поставлене вугілля підтверджується наданими позивачем до апеляційної скарги доказами.

Разом з тим, судовою колегією встановлено, що на контрольовану українською владою територію переміщена установа ДП «ДВЕК», проте відсутності відомості про переміщення 12 відокремлених підрозділів, в тому числі й підрозділів, які здійснюють видобування вугілля, на таку територію. Як зазначено вище, на контрольованій українською владою території знаходиться один відокремлений підрозділ позивача шахта «Південнодонбаська № 3», який здійснює видобування вугілля та якому надана державна підтримка в повному обсязі.

Відтак, здійснення господарської діяльності та продаж товарної продукції не підтверджує факту переміщення усіх відокремлених підрозділів позивача на контрольовану територію, відповідно, не спростовує висновків суду апеляційної інстанції про відсутність протиправної бездіяльності з боку відповідача.

Посилання апелянта на відсутність факту внесення змін до плану використання бюджетних коштів, у звязку з чим відсутні підстави для ненадання державної підтримки в повному обсязі, як вказано вище, спростовуються тим, що довідкою про зміни до помісячного плану асигнувань загального фонду держбюджету у 2014 р. від 29.12.2014 р. № 02/10-02/450 знято планові показники ДП «ДВЕК» в сумі 204868,4 тис. грн., на підставі якої ДП «ДВЕК» повинно було внести відповідні зміни до плану використання бюджетних коштів у 2014 р., проте ДП «ДВЕК» не надано довідки про зміни до плану використання бюджетних коштів на суму 204868,4 тис. грн. відповідно до змін головного розпорядника, затвердженого 23.12.2014 р.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що допущені судом першої інстанції порушення в ході розгляду справи норм процесуального права не призвели до неправильного вирішення справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15.04.2015 р. в справі № 808/7965/14 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15.04.2015 р. в справі № 808/7965/14 за позовом Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, треті особи на стороні відповідача, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Міністерство фінансів України, Державна казначейська служба України, про визнання бездіяльності протиправною, зобовязання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий:В.А. Шальєва

Суддя:С.В. Білак

Суддя:Н.А. Олефіренко