Ухвала суду № 46039664, 01.07.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Головуючий у 1 інстанції Момонт Г.М.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"01" липня 2015 р.справа № П/811/711/15 Приміщення суду за адресою: 49083, м. Дніпропетровськ, пр.імені Газети Правда, 29

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Олефіренко Н.А. Шальєвої В.А. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2015 р. у справі № П/811/711/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріана" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

10.03.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Тріана звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000782204 від 16.10.2014 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що господарські взаємовідносини між ТОВ Тріана та ТОВ Антарес підтверджуються належними первинними документами, а тому висновки перевіряючих зроблені в акті перевірки, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення є необґрунтованими.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2015 р. адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення-рішення №0000782204 від 16 жовтня 2014 року, винесене Кіровоградською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Тріана збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 3 792 765,00 грн., у тому числі 3 034 212,00 грн. основного платежу та 758 553,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм законодавства просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішенням, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що відповідно до акту перевірки не підлягають включенню до складу податкового кредиту та податкових зобовязань з податку на додану вартість, суми ПДВ по операціях по ланцюгу постачання від ТОВ «Антарес», так як проведеною перевіркою та перевірками по контрагентам-постачальникам встановлено відсутність реальності операцій з придбання та відповідно подальшої реалізації товарів (робіт, послуг), відображення в податковому обліку операцій з метою заниження податків до сплати.

Первинні документи отримані ТОВ Тріана від ТОВ Антарес за липень 2014 року не мають юридичної сили та доказовості в звязку з тим, що діяльність контрагентів-постачальників була спрямована на надання податкових вигод та проведення безтоварних операцій.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 23.09.2014 р. по 26.09.2014 р. посадовою особою Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області на підставі наказу №1781 від 19.09.2014 р. (т.1, а.с.157) проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Тріана з питань правильності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість, доходів та витрат, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування з податку на прибуток підприємств по взаємовідносинах з ТОВ Антарес за липень 2014 року.

За результатами зазначеної перевірки складено акт №54/11-23-22-04/37297874 від 30.09.2014 р., в якому встановлено порушення ТОВ Тріана п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість у загальному розмірі 3 034 212,00 грн., у тому числі за липень 2014 року 2 513 351,00 грн., за серпень 2014 року 520 861,00 грн. (т.1, а.с.9-19).

На підставі висновків акту перевірки №54/11-23-22-04/37297874 від 30.09.2014 р., контролюючим органом було винесено податкове повідомлення-рішення №0000782204 від 16.10.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 3 792 765,00 грн., у тому числі 3 034 212,00 грн. основного платежу та 758 553,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (т.1, а.с.20).

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом визначено ТОВ Тріана грошове зобовязання з податку на додану вартість у звязку з включенням позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ за господарськими операціями з ТОВ Антарес, які на думку Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області, не носять реального характеру. Проте такі висновки контролюючого органу не відповідають дійсності з огляду на насупне.

Між ТОВ Тріана та ТОВ Антарес були укладені договори поставки нафтопродуктів №ДГ-0107-56 від 01.07.2014 р. (т.1, а.с.27-29), №ДГ-0807-3 від 08.07.2014 р. (т.1, а.с.33-35), №ДГ-2107-24 від 21.07.2014 р. (т.1, а.с.39-41), на підставі яких ТОВ Тріана у липні 2014 року придбано у ТОВ Антарес нафтопродукти на загальну суму 18 205 270,99 грн. у тому числі ПДВ 3 034 211,83 грн., що підтверджується актами приймання-передачі нафтопродуктів та податковими накладними (т.1, а.с.30, 31, 36, 37, 42, 43).

У відповідності до п.4.2 зазначених Договорів товар поставляється покупцю партіями протягом поточного місяця в кількості та за ціною визначеними у кожній додатковій угоді до Договору на умовах EXW резервуари нафтобаз ПАТ Дніпронафтопродукт і інших нафтобаз, що належать ПАТ Дніпронафтопродукт на праві власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів (Інкотермс-2010) (т.1, а.с.27, 33, 39).

При цьому між ПАТ Дніпронафтапродукт та ТОВ Тріана укладено договір зберігання від 22.06.2014 р. №4128 (т.1, а.с.128-129).

Транспортування придбаних нафтопродуктів відповідно до договору №83 про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.06.2014 р. (т.1, а.с.130-132) здійснювалося ТОВ ТД Кременчукнафтопродуктсервіс, що підтверджується товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (т.1, а.с.45-127).

Разом з тим, з огляду на додаткові угоди до договорів поставки нафтопродуктів (т.1, а.с.28, 34, 40, зі зворотного боку, 199-201) покупець здійснює оплату за товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника до 31.07.2015 р.

З матеріалів справи вбається, що на час розгляду справи позивачем не проведено оплату за товар, придбаний у ТОВ Антарес.

За вказаною господарською операцією ТОВ Тріана задекларовано податковий кредит у липні 2014 року у розмірі 2 513 351,07 грн. (т.1, а.с.177-189), у серпні 2014 року у розмірі 520 860,76 грн. (т.1, а.с.190-196).

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198.6 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку покупця належно оформленої та виданої податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у липні та серпні 2014 року сформовано податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому ТОВ Антарес, яке на час їх видачі зареєстроване платником податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а тому, відповідно до вимог п.201.8 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України було зобовязане виписувати податкові накладні.

Водночас визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи платника податку.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність діяльність особи, що повязана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Тобто обовязковими ознаками господарської діяльності є здійснення її субєктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності продукція, роботи чи послуги мають вартісний характер і цінове вираження.

У відповідності до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців основним видом діяльності ТОВ Тріана є роздрібна торгівля пальним (т.1, а.с.138).

Матеріалами справи підтверджено, що придбаний позивачем товар оприбутковувався та реалізовувався на автозаправних станціях, які знаходяться в оренді у позивача на підтвердження чого до суду надано копії договорів оренди автозаправних станцій, актів прийому-передачі майна в оренду, журналів обліку поставлених нафтопродуктів, товарно-матеріальної відомості (т.1, а.с.198, 217-249; т.2 а.с.1-151).

Таким чином, господарські операції позивача з ТОВ Антарес безпосередньо повязані з господарською діяльністю ТОВ Тріана.

З акту перевірки позивача вбачається, що висновки про порушення ТОВ "Тріана" податкового законодавства фактично зроблені на підставі даних Акту ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська від 21.08.2014 року №175/04-61-22-2/31037491 «Про неможливість проведення зустрічної звірки субєкта господарювання ТОВ Антарес з питань документального підтвердження господарських відносин за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року», яким встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності та як наслідок відсутність реального вчинення господарських операцій по ТОВ Антарес за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року. Такі посилання колегія суддів вважає необгрунтвоаними та безпідставними з огляду на наступне.

Стаття 61 Конституції України закріплює принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності особи.

Верховний Суд України у постанові від 11.01.2011 року зазначив, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Податковий кодекс України виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Несплата продавцем податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту. Така правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 22.10.2010 року, від 31.01.2011 року.

Зазначена правова позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

За результатом розгляду справи, колегією суддів не встановлено фактів, які б свідчили про те, що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання укладених договорів.

Наявними в матеріалах справи первинними документами, які також були досліджені в ході перевірки позивача, в повному обсязі підтверджено виконання умов договорів ТОВ Антарес та отримання товару ТОВ "Тріана".

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено факту відсутності реального характеру господарських операцій позивача з ТОВ Антарес та правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2015 р. у справі № П/811/711/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріана" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя С.В. Білак

Судді Н.А. Олефіренко

ОСОБА_2