Ухвала суду № 46039591, 09.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 червня 2015 рокусправа № П/811/4251/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання:Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Гайворонської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2014 року у справі № П/811/4251/14 за позовом приватного підприємства «Одая» до Гайворонської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Одая» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті Гайворонською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 25 листопада 2014 року №0001561500, яким визначено суму грошового зобовязання з податку на прибуток підприємств в розмірі 1229553 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 614776,50 грн., № НОМЕР_1 в частині визначення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 1204169 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 602084,50 грн., № НОМЕР_2 яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 41234 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 20617 грн., № НОМЕР_3, яким зменшено розмірі відємного значення з податку на додану вартість за червень 2012 року в розмірі 24720 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначило, що позивач виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру податкового кредиту. Висновки відповідача, викладені в акті перевірки, ґрунтуються виключно на наявності порушень податкового законодавства, допущених контрагентами позивача. Податковим органом не доведено, що договори, укладені позивачем з контрагентами, порушують публічний порядок та не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Гайворонська обєднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову. Апелянт зазначає, що перевіркою Приватного підприємства «Одая» встановлено заниження нарахування податку на додану вартість за період з 01 квітня 2012 року по 30 жовтня 2014 року на суму 1204361,00 грн., завищення залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту за червень 2012 року на суму 24720,00 грн., завищення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість за липень 2012 року на суму 41234,00 грн.

У відповідності до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, у період з 30 жовтня 2014р. по 05 листопада 2014р. Гайворонською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області проведена позапланова виїзна перевірка Приватного підприємства "Одая" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2012р. по 30 жовтня 2014р. з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнодержавне соціальне страхування за період з 01 липня 2011р. по 30 жовтня 2014р., за наслідками якої складено акт від 12 листопада 2014р. за № 20/22-00/30798027. Вказаною перевіркою встановлені порушення позивачем пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1., п. 135.2 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1229553 грн., в тому числі за 2012 рік 645715 грн., 2013 рік 403223 грн., 2014 рік 180615 грн.; пп. 14.1.7, 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 188.1 ст. 188, п. 185.1 ст. 185, п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у розмірі 1204361 грн., в тому числі за липень 2012 р. 43196 грн., серпень 2012 р. 20935 грн., вересень 2012 р. 45749 грн., жовтень 2012 р. 115467 грн., листопад 2012 р. 227157 грн., грудень 2012 р. 135150 грн., січень 2013 р. 36990 грн., лютий 2013 р. 123352 грн., березень 2013 р. 144077 грн., квітень 2013 р. 111322 грн., січень 2014 р. 64033 грн., вересень 2014 р. 44616 грн., завищення залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за червень 2012 р. на суму 24720 грн., завищення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за липень 2012 р. 41234 грн. На підставі акту перевірки, 25 листопада 2014 р. відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0001561500, яким Приватному підприємству «Одая» визначено суму грошового зобовязання з податку на прибуток підприємств в розмірі 1229553 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 614776,50 грн.; №0001571500, яким визначено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 1204361 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 602180,50 грн.; №0001581500, яким приватному підприємству Одая, зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 41234 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 20617 грн.; №0001551500, яким приватному підприємству Одая зменшено розміри відємного значення з ПДВ за червень 2012 р. в розмірі 24720 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до п.п.198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються обов'язкові реквізити визначенні даною статтею. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів, послуг.

Пункт 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно з ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частиною 2 ст. 3 вищезазначеного Закону встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Пунктом 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 , первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто, перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Враховуючи положення пункту 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів вважає, що перевірка висновків податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства має відбуватись шляхом встановлення обставин реальності здійснення господарських операцій через дослідження наявних належних та допустимих доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Росукренергохолдінг" та приватним підприємством "Одая" 01 березня 2012 р. був укладений договір поставки нафтопродуктів, зокрема : бензин марки А-76,А-80,А-92,А-95,А-98, ДТ. На підтвердження реальності проведених господарських операцій позивачем було надано копії первинних документів: видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні, безготівка оплата отриманого товару, рахунки фактури.

Також, між Приватним підприємством "Аріс" та Приватним підприємством "Одая" був укладений договір від 9 жовтня 2013 р. на поставку бензину, який передавався згідно рахунку на оплату та оплачувався через банк у безготівковому порядку. На підтвердження реальності здійснених господарських операцій позивачем надано первинні документи, а саме: видаткові накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, виписки банку по рахунку, товарно-транспортні накладні.

Перевезення товару здійснювалося відповідно до договору оренди автотранспорту від 01.10.2011р. (т.2 а.с.232-240), укладеного між позивачем та Фермерським господарським «Золота рибка», виконання якого підтверджено подорожніми листами, товарно-транспортними накладними, актами виконання робіт тощо.

Суму ПДВ в розмірі 5260,23 грн. по господарській операції з Приватним акціонерним товариством Миколаївобленерго позивач відніс до складу податкового кредиту в квітні 2013 р. на підставі податкових накладних № 864/0017 від 24.01.2013 р., № 1286/0018 від 27.03.2013 р., які отримані від Приватним акціонерним товариством Миколаївобленерго.

Всі первинні документи, надані Приватним підприємством «Одая» на перевірку, відповідають вимогам, встановленим Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, не викликають сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне здійснення господарської операції між сторонами за умовами договору.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже, поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Доводи апелянта про не підтвердження руху нафтопродуктів колегія суддів вважає неспроможними та зазначає, що прихід, розхід та залишки придбаного товару нафтопродуктів викладені у товарних звітах позивача, що також підтверджується матеріалами справи. (т.3, а.с.34-93)

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Статтею 200 цього ж Кодексу передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Гайворонської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2014 року у справі № П/811/4251/14 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:А.В. Шлай

Суддя:С.М. Іванов

Суддя:С.В. Чабаненко