Ухвала суду № 46034582, 24.06.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом»янська, 2-А

Факс 284-15-77 е-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 22-ц/796/8250 /2015 р. Головуючий у 1 інстанції - Морозов М.О.

Доповідач - Мараєва Н.Є.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2015 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах

Апеляційного суду м.Києва в складі :

Головуючого - Мараєвої Н.Є.,

Суддів - Андрієнко А.М., Заришняк Г.М.

При секретарі - Гарматюк О.Д.

Розглянули у відкритому судовому засіданні в м.Києві

Цивільну справу за апеляційною скаргою представника Державного підприємства

Міністерства оборони України «Укрвійськбуд»

на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14 квітня 2015 р. в

справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Міністерства

оборони України «Укрвійськбуд», 3-особа : Святошинська районна у м. Києві державна

адміністрація

про стягнення збитків, інфляційних витрат, трьох процентів річних

Заслухавши доповідь судді Мараєвої Н.Є., пояснення осіб, які з»явилися, перевіривши

матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

В с т а н о в и л а :

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 14 квітня 2015 р. частково задоволено позов ОСОБА_1 до Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд», 3- особа : Святошинська районна у м. Києві державна адміністрація про стягнення збитків, інфляційних витрат, трьох процентів річних, а саме : стягнуто з ДП МОУ «Укрвійськбуд» на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки в розмірі 40 729 грн.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник відповідача ДП МОУ «Укрвійськбуд» просить це рішення скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на незаконність даного рішення, зокрема, на те, що суд неповно з»ясував обставини справи, не дав належної оцінки доказам, порушив норми матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, 15.06.2004 р. ОСОБА_1 уклала з ДП МОУ «Укрвійськбуд» інвестиційний договір №76/2004 будівництва житлового будинку, об'єктом інвестування по якому є однокімнатна квартира АДРЕСА_1, загальною площею 66, 49 кв. м.

За умовами вказаного договору відповідач зобов'язувався своїми силами та засобами за рахунок залучених від інвестора коштів збудувати і передати позивачу по справі обумовлене житло (об'єкт інвестування), а інвестор зобов'язався забезпечити відповідне фінансування об'єкту інвестування та прийняти його у свою власність для особистого проживання.

Позивачка перерахувала відповідачу грошові кошти у повному обсязі в розмірі 138270 грн., що відповідає загальній вартості квартири відповідно до договору інвестування.

Проте, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором інвестування виконував неналежним чином, з порушенням умов, визначених змістом договору інвестування.

Визначений п.1.2. договору інвестування термін здачі будинку в експлуатацію у третьому кварталі 2005 р. відповідачем дотримано не було, що призвело до продовження вказаного терміну до четвертого кварталу 2006 р. шляхом укладення 19.05.2005 р. між сторонами договору додаткової угоди до договору інвестування, але і новий строк здачі об'єкта інвестування в експлуатацію було порушено, і в четвертому кварталі 2006 р. будинок не було здано в експлуатацію.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 12.10.2010 р. було визнано за ОСОБА_1 право власності на об'єкт незавершеного будівництва-однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 та стягнуто з відповідача на її користь пеню у сумі 10994, 85 грн.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 09.03.2011 р. було стягнуто з відповідача на користь позивачки пеню у сумі 8353, 32 грн.

Судом також встановлено, що відповідачем було порушено п.1.2. договору інвестування, яким визначено зобов'язання відповідача виконати у об'єкті інвестування загальнобудівельні роботи: встановлюються вхідні двері, вікна, лоджія засклена, штукатурка стін всіх приміщень, крім ванної кімнати та с/в, цементна стяжка під чистову підлогу, системи водопостачання, каналізації, опалення, електрозабезпечення.

Вказаний перелік робіт відповідачем виконаний не в повному обсязі, квартира є недобудованою.

Так, згідно висновку експертного будівельно-технічного дослідження Київської незалежної судово-експертної установи №0703 від 09.12.2013 р. об'єкт-приміщення квартири АДРЕСА_1 не готовий до експлуатації. Загально-будівельні роботи в приміщеннях квартири згідно інвестиційного договору виконані не в повному обсязі, а саме: не закінчене влаштування внутрішніх перегородок між приміщенням кухні та коридору, між приміщенням коридору і житлова; відсутня підлога в приміщеннях квартири, в т.ч. цементна стяжка під чистову підлогу; не вирівняні потолки в приміщеннях всієї квартири; вхідні металеві двері неякісні і встановлені неякісно; не пробиті отвори вентиляції в кухні та санвузлі; лоджія не засклена; не замонолічені щілини між з/б конструкціями в квартирі; в санвузлі не закритий металевий швелер між потолком й стіною; не закінчені штукатурні роботи (крім ванної кімнати та с/в); не проведені роботи по влаштуванню систем водопостачання, каналізації, опалення, електрозабезпечення.

Згідно висновку будівельно-технічного (оціночно-будівельного) експертного дослідження ТОВ «Судова незалежна експертиза України» №ЕД-1-1-82/14 від 14.03.2014 р. вартість ремонтно-будівельних робіт, що були недовиконані у квартирі АДРЕСА_1 за договором інвестування, становить 40729 грн. ОСОБА_1 зверталась до відповідача з проханням виконати свої зобов'язання до договору інвестування в повному обсязі та виконати передбачені будівельні роботи, але відповідач недоліки по квартирі не усунув.

Встановлено також, що будинок по вул.Бударіна,3 в м. Києві введено в експлуатацію та отримано сертифікат відповідності від 15.04.2013 р., серія КВ №165131050209; що рішенням Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації будинку було надано поштову адресу: АДРЕСА_1 й передано на баланс та обслуговування обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «ТРАМП».

7.08.2014 р. ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно-квартиру АДРЕСА_1

Акт приймання-передачі квартири між сторонами по справі не було підписано (а.с.11-70, 103-109, 115-119, 125-137, 139, 140).

Таким чином, судом було встановлено, що проінвестований будинок було введено в експлуатацію, позивачці було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - проінвестовану квартиру, але акт прийому-передачі приміщення у вигляді вказаної квартири між сторонами не підписаний і у квартирі не виконані у повному обсязі загальнобудівельні роботи, що також не заперечувалося сторонами.

Крім того, вказані обставини підтверджуються і доповідною начальника відділу капітального будівництва Сверж В.П. на ім'я ТВ ДП МОУ «Укрвійськбуд» Петрова С.В. від 14.03.2013 р. (а.с.138).

Згідно ст.9 ЗУ «Про інвестиційну діяльність» основним правовим документом, який і регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконаним, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків і моральної шкоди.

Згідно ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання обов'язків.

Згідно ст.623 ЦК України боржнйк, який прострочив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Інвестиційним договором та законом передбачена відповідальність за порушення умов зобов'язання між сторонами.

Згідно ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, мас право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Оскільки, на час розгляду справи судом першої інстанції будівельні недоліки в квартирі позивача відповідачем не були усунуті, факт невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, а відповідач не довів, що виконання зобов'язань перед позивачем відбулось не з його вини або з незалежних від нього, відповідача, причин, і в матеріалах справи такі підтверджуючі докази відсутні,- то суд правильно дійшов висновку про задоволення позову в цій частині.

Також суд правильно вважав, що не можуть бути взяті до уваги доводи представника відповідача, що ДП МОУ «Укрвійськбуд» повідомляло позивача про необхідність підписання акту огляду квартири на предмет виявлення недоліків згідно інвестиційного договору для подальшого їх усунення, оскільки, незалежно від підписання акту огляду квартири відповідач по справі повинен був усунути всі виявлені недоліки при будівництві квартири, чого не зробив та не приступив до їх усунення станом на дату вирішення спору в суді.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача сум, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, то суд першої інстанції правильно вважав, що позовні вимоги в цій части не підлягають задоволенню, оскільки, між сторонами існували договірні стосунки, передбачені договором інвестування об»єкта нерухомості, його будівництва та передачі у власність інвестора, що грошових зобов»язань відповідача перед позивачем не було.

За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку щодо часткового задоволення позову.

Згідно ст.60 ЦК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом повно з»ясовано обставини справи, дана належна оцінка доказам.

Висновки суду відповідають вимогам закону, підтверджуються матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Підстав для скасування рішення суду не вбачається.

Керуючись ст.ст.218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» - відхилити, а рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14 квітня 2015 р. - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий : Судді :