Ухвала суду № 46032042, 15.06.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

15 червня 2015 року Справа 804/6692/15

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кононенко О.В.

при секретарі Дмитрієнко О.Д..

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представників відповідача1 та відповідача 2 по справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Ленінського районного відділу Дніпропетровського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про поновлення на роботі, скасування запису у трудовій книжці, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

26.05.2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Ленінського районного відділу Дніпропетровського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про поновлення на роботі, скасування запису у трудовій книжці, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Від представника відповідача 1 та відповідача 2 надійшли клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у звязку з пропуском строку звернення до суду та заміну неналежного відповідача.

Позивач в судовому засіданні проти задоволення клопотань заперечував.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні просив клопотання задовольнити.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України питання про поновлення чи продовження пропущеного строку суд вирішує з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомленні, не перешкоджає розгляду клопотання.

За таких обставин суд вважає за можливе розглядати зазначені клопотання.

Відповідно частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Статтею 233 Кодексу законів про працю України встановлено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

В судовому засіданні представник відповідача 1 наполягав, що положення цієї статті не розповсюджуються на молодший офіцерський склад МВС України.

Позивач надав пояснення в яких зазначив, що трудову книжку він отримав лише 19.05.2015 року.

Оскільки відповідачі в своїх клопотаннях посилаються на листи які відправлялись на адресу позивача коли він знаходився у слідчому ізоляторі та враховуючи, що не надано доказів вручення позивачу копії наказу чи трудової книжки суд вважає, що позивач звернувся до суду в межах строку звернення до суду визначеного трудовим законодавством.

Щодо клопотання про заміну неналежного відповідача по справі, то суд зазначає, що в клопотання відповідача 2 обґрунтоване, тим що Ленінський районний відділ Дніпропетровського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області не є юридичною особою та підпорядковується Дніпропетровському міському управлінню Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, а тому є неналежним відповідачем.

Відповідно до частини 1 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Згідно частини 3 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Виходячи із системного тлумачення статей 48, 50 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку, здатність бути відповідачем в адміністративній справі субєкта владних повноважень не повязано з наявністю статусу юридичної особи або підпорядкування іншому державному органу.

Враховуючи викладене суд вважає клопотання відповідача 2 про заміну неналежного відповідача необґрунтованим.

Враховуючи, що ОСОБА_1 міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області має відповідати за позовною вимогою, щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд вважає за необхідне залучити його, як відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 48, 50, 52, 99 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання відповідачів про залишення адміністративного позову без розгляду відмовити.

Клопотання відповідачів про заміну неналежного відповідача задовольнити частково.

Залучити в якості відповідача ОСОБА_1 міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 19 червня 2015 року .

Суддя ОСОБА_3