Рішення № 4601438, 17.02.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2009 р. Справа № 57/02-09

вх. № 173/4-57

Суддя господарського суду Аюпова Р.М.

при секретарі судового засідання Павленко А.В.

за участю представників сторін:

прокурора - не з"явився;

Представник позивача - Ведерникова В.О. - юрисконсульт, дов. № 7385 від 06.11.08р.; Кириченко Т.С. дов. № 372 від 02.02.09р.

Відповідач - не з"явився.

розглянувши справу за позовом Прокурора Московського району м. Харкова в особі Комунального закладу охорони здоров'я Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня № 3, м. Харків

до СПДФО ОСОБА_1, м. Харків

про стягнення 16195,81 грн., розірвання договору оренди та виселення

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Московського району м. Харкова в інтересах держави в особі Комунального закладу охорони здоров'я Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня № 3 (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача - Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 заборгованості в сумі 16195,81 грн., розірвання договору оренди № 614 від 01.05.2002 року, виселення відповідача з займаних приміщень та просить покласти на відповідача судові витрати. Свої вимоги прокурор мотивує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору оренди комунального майна № 614 від 13 травня 2002 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 січня 2009 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 02 лютого 2009 року о 10:50 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 лютого 2009 року, у зв'язку з неявкою відповідача у судове засідання та невиконання вимог ухвали суду щодо подання витребуваних судом документів, розгляд справи відкладено на 17 лютого 2009 року об 11:00.

У призначеному 26 січня 2009 року судовому позивач позов підтримував та наполягав на його задоволенні.

Прокурор у судове засідання не з'явився, про причини неявки у судове засідання не повідомив.

Судом перевірено юридичну адресу відповідача, згідно з наданої довідки Виконавчого комітету Московської районної ради в м. Харкові № 203 від 05.02.2009 р. відповідач мешкає за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1, саме на цю адресу судом були надіслані процесуальні документи.

Прокурор та відповідач правами передбаченими ст. 22 ГПК України не скористались, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізували.

У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши позивача, судом встановлено наступне.

13 травня 2002 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 614 оренди нежитлового приміщення (будівлі), у відповідності до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення (будівля), що розташоване за адресою: м. Харків, вул.. Ак. Павлова,46, загальною площею 111,80 кв. м., для розміщення в'язального цеху.

Факт передачі приміщення підтверджується актом прийому-передачі орендованого майна, підписаним сторонами 13 травня 2002 року.

Пунктом 3.2, договору оренди передбачено, що розмір орендної плати визначається на підставі рішення XIV сесії ХХІІІ скликання і за травень 2002 року складає 201,38 грн. в місяць без урахування ПДВ, ставка орендної плати (тариф) становить 5% за рік.

Відповідно до пунктів 3.3, 3.4, 3.5 договору передбачено, що орендна плата визначається шляхом коригування Орендарем розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць; сплачується щомісяця, протягом 15 календарних днів наступного місця, у наступному порядку:

- до міського бюджету на рахунки, визначені фінансовим органом у розмірі 30%

- на розрахунковий рахунок Орендаря (позивача) -у розмірі 70%.

09 квітня 2003 року між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду до договору оренди № 614 від 13.05.2002 року, згідно з якою предметом договору є нежитлове приміщення (будівля), що розташоване за адресою: м. Харків, вул.. Ак. Павлова,46, загальною площею 298,14 кв. м., зазначено вартість майна та змінено розмір орендної плати - 668,14 грн. в місяць без урахування ПДВ та і індексу інфляції, встановлено, що договір діє з 13 травня 2003 року до 13 травня 2004 року.

01 травня 2005 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди комунального майна № 614 від 13 травня 2002 року (нова редакція), у відповідності до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення (будівля), що розташоване за адресою: м. Харків, вул.. Ак. Павлова,46, загальною площею 298,14 кв. м., яке знаходиться на балансі позивача, для розташування виробництва одягу.

Розділом 3 договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна і становить за рік 35776,80 грн. без урахування ПДВ та індексу інфляції; щомісячна орендна плата перераховується Орендарем (позивачем) не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним, з у рахуванням щомісячного індексу інфляції щодо суми орендної плати, визначеної за перший місяць оренди після укладання цього договору оренди, яка становить 2981,40 грн. та розподіляється наступним чином:

- 50% до обласного бюджету

- 50% Балансоутримувачу (позивачу)

Однак, відповідач не виконав свої зобов'язання щодо своєчасного внесення орендної плати позивачу за період травень 2002 р., серпень 2002 р., жовтень-листопад 2002 р., січень 2003 р., квітень 2003 р., травень 2003 р., липень-серпень 2003 р., жовтень-грудень 2003 р., січень 2004 р., березень 2004 р., травень 2004 р.,, липень-серпень 2004 р., жовтень-грудень 2004 р., січень-березень 2005 р., травень 2005 р., липень-грудень 2005 р. в сумі 12125 грн. 80 коп., що і стало підставою прокурору для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата -це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 12125 грн. 80 коп. заборгованості з орендної плати не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати орендної плати за договорами оренди № 614 від 13 травня 2002 р. та додаткової угоди від 09 квітня 2003 року до цього договору, договору оренди № 614 від 01 травня 2005 року (нова редакція).

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував позовні вимоги, суд визнає вимогу прокурора щодо стягнення з відповідача 12125 грн. 80 коп. заборгованості з орендної плати, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно п. 4.6. Договору № 614 від 13.05.2002 р., п.1 додаткової угоди до договору оренди нежитлового приміщення № 614 від 13.05.2002 р., укладеної між сторонами 01 травня 2005 року, орендар зобов'язаний оплачувати орендодавцю витрати пов'язані з експлуатацією орендованого приміщення, комунальні послуги та послуги телефонного зв'язку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення договору не в вносив оплату за комунальні послуги за період з 2003-2006 року, у зв'язку з чим, як свідчать надані позивачем розрахунки виникла заборгованість з оплати послуг за договором оренди нежитлового приміщення № 614 від 13.05.2002 р. та додаткової угоди до нього, яка станом на 01.01.2007 р., за період з січня 2003 року по грудень 2006 року складає 1697,00 грн.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 1697,00 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати боргу за комунальні послуги по Договору № 614 від 13.05.2002 р., п.1 додаткової угоди від 01.05.2005 року до договору оренди нежитлового приміщення № 614 від 13.05.2002 р. додаткової угоди від 01.05.2005 року до договору оренди нежитлового приміщення № 614 від 13.05.2002 р

Враховуючи вимоги 258, 626, 629, 526, 530, 611 Цивільного кодексу України, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано доказів, що спростовують обґрунтованість нарахування позивачем боргу за комунальні послуги, або доказів сплати відповідачем цієї заборгованості, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1697,00 грн. заборгованості за послуги по обслуговуванню орендаря за договором № 4650-ж від 01.12.2006 року обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди до договору оренди нежитлового приміщення № 614 від 13.05.2002 р. відповідач зобов'язався щомісячно відшкодовувати Орендодавцю (позивачу) податок на землю. Однак, порушення умов цієї додаткової угоди, за період з січня 2002 року по грудень 2005 року не відшкодував позивачу сплачений податок на землю, внаслідок чого, станом на 01 січня 2006 року, згідно наданих позивачем розрахунків склалась заборгованість в сумі 2372, 88 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовна вимога прокурора щодо стягнення з відповідача 2372,88 грн. відшкодування податку на землю обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Пунктами 10.1, 10.6 договору оренди комунального майна № 614 від 13 травня 2002 року (нова редакція), укладеного між сторонами 01 травня 2005 року передбачено, що договір діє з 01травня 2005 року до 01 квітня 2006 року включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору протягом місяця після закінчення його строку, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутністю заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, якій був раніше встановлений договором.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази припинення дії договору у встановленому договором та діючим законодавством порядку та доказів передачі орендованого майна, зокрема акту прийому - передачі орендованого майна, суд вважає, що станом на момент розгляду справи, договір є діючим.

Ст. 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором. За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

З правового аналізу вказаної норми вбачається, що підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом з урахуванням того, що істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної статті передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Частиною 3 стаття 26 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" передбачено, що на вимогу однієї із сторін, договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

В статті 782 Цивільного кодексу України закріплено, що наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено раніше та не спростовано відповідачем, орендар систематично порушував умови Договору в частині внесення орендної плати, та декілька разів за весь час дію договорів протягом трьох місців підряд не вносив орендної плати.

Враховуючи вказані обставини,суд дійшов висновку про те, що позовна вимога прокурора про розірвання договору оренди № 614 від 01 травня 2002 року, правомірна та обґрунтована, така що підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Згідно ч.1. ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

За таких обставин, господарський суд вважає позовну вимогу прокурора щодо виселення відповідача з орендованого приміщення обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене господарський суд вважає позов прокурора задовольнити повністю, оскільки він підтверджується доданими до матеріалів справи доказами та його не спростовано відповідачем.

У відповідності до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита пропорційно задоволених вимог та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 509,525, 526, 530, 546, 548,610,611,612,782,785 Цивільного кодексу України, статтями 188,193,198,232,284,285,291,343 Господарського кодексу України, ст. ст. 18, 26 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди комунальногомайна № 614 від 13.05.2002 року, укладений в нової редакції від 01 травня 2005 року між Комунальним закладом охорони здоров'я Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня № 3, код 02003675 (адреса: м. Харків, вул. Академіка Павлова,46) та Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (м. Харків, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код № НОМЕР_1; відомості про рахунки в банківських установах відсутні, відомості про дату та місце народження в матеріалах справи відсутні).

Виселити Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (м. Харків,АДРЕСА_1, ідентифікаційний код № НОМЕР_1; відомості про рахунки в банківських установах відсутні, відомості про дату та місце народження в матеріалах справи відсутні) з займаного нежитлового приміщення, загальною площею 29,8 кв.м., розташоване за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська,21/23, літ. “А-2", та передати вказану будівлю Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (код ОКПО: 24134490; адреса: 61003, м.Харків, майдан Конституції, 16).

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (м. Харків,АДРЕСА_1, ідентифікаційний код № НОМЕР_1; відомості про рахунки в банківських установах відсутні, відомості про дату та місце народження в матеріалах справи відсутні) на користь Комунального закладу охорони здоров'я Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня № 3, код 02003675 (адреса: м. Харків. Вул.. Академіка Павлова,46) 16195 грн. 81 коп. заборгованості (з яких: 12125 грн. 80 коп. орендна плата, 2372 грн. 88 коп. заборгованість по відшкодування податку на землю; 1697,13 заборгованість за надані комунальні послуги).

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (м. Харків,АДРЕСА_1, ідентифікаційний код № НОМЕР_1; відомості про про рахунки в банківських установах відсутні, відомості про дату та місце народження в матеріалах справи відсутні) на користь Державного бюджету України (одержувач управління Державного казначейства у м. Харкові Головного управління Державного казначейства України у Харківській області, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок № 31110095700002, код бюджетної. класифікації доходів 22090200, символ звітності банку 095, банк Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, МФО 851011) 331,96 грн. державного мита.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (м. Харків,АДРЕСА_1, ідентифікаційний код № НОМЕР_1; відомості про про рахунки в банківських установах відсутні, відомості про дату та місце народження в матеріалах справи відсутні) на користь держбюджету України ,одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011 - 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 23 лютого 2009 року.

Суддя Аюпова Р.М.