Рішення № 46014300, 25.06.2015, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 565/666/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2015 року м.Кузнецовськ

Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням

суддіДемчини Т.Ю.при секретаріКовальчук В.С., з участю позивачаОСОБА_3,представника позивачаОСОБА_4,відповідачаОСОБА_5,представника відповідачівОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Кузнецовської міської ради Рівненської області, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання майна об'єктом спільної сумісної власності, визнання права власності, стягнення вартості частини майна, -

в с т а н о в и в:

До суду звернулась ОСОБА_3 з позовом до Кузнецовської міської ради Рівненської області, ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім»єю з ОСОБА_14 без реєстрації шлюбу у період з 1994 року по ІНФОРМАЦІЯ_1, визнання будівельних матеріалів, обладнання, виробів та конструкцій, з яких споруджено новостворене нерухоме майно - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, об'єктом спільної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_14, визнання за нею права власності на ? частку цих будівельних матеріалів, обладнання, виробів та конструкцій, часткове скасування державного акту на право приватної власності ОСОБА_14 на земельну ділянку НОМЕР_1 від 27.02.97 р. та визнання за нею права власності на ? частку цієї ділянки, визнання витрат - вартості будівельних матеріалів та робіт, понесених на будівництво сараю за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці, належній на праві приватної власності ОСОБА_13, об'єктом спільної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_14, визнання за нею права власності на ? частку цих витрат, стягнення з ОСОБА_13 на її користь вартості ? частки цих витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 1994 року вона почала проживати однією сім»єю без укладення шлюбу з ОСОБА_14 За період спільного проживання вони на земельній ділянці, належній ОСОБА_14 на праві приватної власності, власними спільними силами побудували житловий будинок, який був закінчений будівництвом, проте не був зданий в експлуатацію. Крім того, з дозволу батька ОСОБА_14 - ОСОБА_13, на земельній ділянці останнього ними спільними власними силами побудовано сарай. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_14 помер.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та пояснила, що з ОСОБА_14 вона познайомилась у лютому 1994 року. На момент знайомства і позивач, і ОСОБА_14 були розлучені. З травня 1994 року вони почали проживати разом, жили у квартирі позивача по АДРЕСА_2, разом з двома дітьми ОСОБА_3 від першого шлюбу. Відносини між ними склались доброзичливі та сімейні, вони разом несли взаємні обов'язки подружжя. ОСОБА_3 пояснила, що у них з ОСОБА_14 не виникало потреби зареєструвати шлюб, їх відносини будувались на засадах взаємної довіри та поваги. Після приватизації ОСОБА_14 земельної ділянки по АДРЕСА_1, по сусідству із земельною ділянкою домогосподарства його батьків, він з ОСОБА_3 почали будувати будинок. Будинок будували власними силами, у цьому допомагали діти ОСОБА_3 Родичі ОСОБА_14 допомагали власними силами, проте будь-яких коштів на будівництво не надавали. З метою заробити кошти на будівництво, ОСОБА_14 неодноразово їздив на заробітки. У 1996 році ОСОБА_14 почав хворіти на ниркову недостатність. У 1999 році вони добудували основні приміщення будинку та переїхали у нього жити, хоча будинок будівництвом не закінчений і по даний час. На той час діти ОСОБА_3 вже були дорослі, а тому у будинок вони переїхали вдвох з ОСОБА_14 У даному будинку вони проживали разом до смерті ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_1, після його смерті вона залишилась проживати там сама, проживаючи як на момент пред'явлення позову, так і на даний час. ОСОБА_3 пояснила, що з ОСОБА_14 вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, тримали худобу, на земельній ділянці, яка належала батькові ОСОБА_14, з його дозволу збудували сарай, при цьому ОСОБА_13 обіцяв переоформити земельну ділянку під сараєм на ОСОБА_14, проте цього не зробив. З 2006 року стан здоров»я ОСОБА_14 погіршився, і він потребував все більшої медичної допомоги. ОСОБА_3 возила його до медичних закладів на обстеження, лікування, а пізніше - до м.Рівне на гемодіаліз кілька разів щотижня. Позивач пояснила, що доглядала ОСОБА_14 до його смерті та організувала його похорони. У серпні 2008 року вони подали заяву до органів ДРАЦС про реєстрацію шлюбу, таку реєстрацію було призначено на 15.09.08 р., однак ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_14 помер. ОСОБА_3 пояснила, що підтримувала звичайні родинні стосунки з батьками ОСОБА_14, його братами ОСОБА_9, ОСОБА_8, сестрами ОСОБА_12 та ОСОБА_5, завжди допомагала матері ОСОБА_14 по господарству з худобою, всі родичі ОСОБА_14 відвідували їх на свята, вони з ОСОБА_14 також відвідували його родичів, приймали участь у будівництві будинку ОСОБА_12 ОСОБА_3 вважає, що пояснення відповідачів щодо необізнаності у тому, що вона з ОСОБА_14 проживали однією сім»єю без реєстрації шлюбу нещирі та пов'язані з їх бажанням усунути ОСОБА_3 від прав на спільне з ОСОБА_14 майно.

В судовому засіданні 25.05.15 р. ОСОБА_3 подала заяву про залишення позову без розгляду в частині вимог про часткове скасування державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_1 від 27.02.97 р., виданого ОСОБА_14, а також про визнання за нею права власності на 0,05 га даної земельної ділянки. Ухвалою суду від 25.05.15 р. заяву ОСОБА_3 задоволено, а позов в частині цих вимог залишено без розгляду.

Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні повністю підтримала вимоги позовної заяви ОСОБА_3 з урахуванням їх зміни, та просила суд їх задовольнити, вбачаючи для цього достатні підстави.

Відповідачі ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_5 вимоги позовної заяви не визнали в повному обсязі, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_12 та ОСОБА_5 подали суду письмові заперечення, у яких вказували на безпідставність позовних вимог та клопотали про їх допит у даному цивільному процесі як свідків. Таке клопотання відповідачів судом задоволене.

Допитаний як свідок відповідач ОСОБА_8 суду показав, що про ОСОБА_3 як дружину свого нині покійного брата ОСОБА_14 йому нічого невідомо. Після повернення з м.Дубно до м.Кузнецовська у 1994 році, ОСОБА_14 був зареєстрований та проживав разом з батьками ОСОБА_13 та ОСОБА_16 у їх домогосподарстві за адресою: АДРЕСА_1. Він вирішив побудувати будинок на земельній ділянці, належній батькам. Будинок будували силами всієї сім»ї, ОСОБА_14 допомагали батьки та брати, будували підручними силами та засобами, за певні види робіт розраховувались м'ясом, так як вигодовували худобу. ОСОБА_3 участі у роботах по будівництву будинку не приймала. Свідок припускає, що ОСОБА_3 разом з ОСОБА_14 відвідували його сім»ю, проте точно цього пригадати не може.

Допитаний судом як свідок відповідач ОСОБА_9 показав, що після повернення до м.Кузнецовська його брат ОСОБА_14 проживав разом з батьками та з ними будував будинок. Одружуватись він не збирався, періодично зустрічався з різними жінками. Будинок будувався для батьків та потреб їх сім»ї, оскільки старий батьківський будинок був зношений. Землю для будівництва ОСОБА_14 надав батько, батьки ж надавали і грошові кошти на його будівництво, оскільки власних коштів ОСОБА_14 не мав. Всі члени їх родини допомагали у будівництві. Після погіршення стану здоров»я ОСОБА_14 за ним доглядала сестра ОСОБА_5 Він бачив кілька разів ОСОБА_14 разом з ОСОБА_3

Допитаний як свідок відповідач ОСОБА_10 суду показав, що нині померлий ОСОБА_14 являється його батьком. ОСОБА_10 проживав у м.Кузнецовську з 1996 року по 2000 рік, у цей час його батько ОСОБА_14 проживав у своїх батьків, про його сімейні стосунки з ОСОБА_3 свідкові нічого не відомо. В подальшому ОСОБА_10 постійно спілкувався з батьком по телефону і не чув від нього, щоб він мав наміри одружитись. Свідкові відомо про будівництво батьком будинку силами сім»ї ОСОБА_10.

Допитана як свідок відповідач ОСОБА_5 суду показала, що ОСОБА_14 з ОСОБА_3 шлюбних стосунків не підтримував, їх спілкування зводилось лише до інтимних стосунків. Коли ОСОБА_14 почав хворіти, свідок його доглядала та була оформлена органами опіки та піклування його помічником. У будівництві будинку, до якого ОСОБА_3 не мала відношення, ОСОБА_14 допомагали всі родичі, у тому числі і четверо синів ОСОБА_5 ОСОБА_3 за ОСОБА_14 не доглядала, оскільки працювала. Кошти на лікування ОСОБА_14 надавали його батьки. ОСОБА_5 підтвердила, що ОСОБА_3 жила у збудованому будинку, проте у який час вона туди заселилась, свідкові невідомо, припускає, що це сталось після смерті ОСОБА_14

Допитана судом як свідок відповідач ОСОБА_12 показала, що про сімейні стосунки її нині покійного брата ОСОБА_14 з ОСОБА_3 їй нічого не відомо. Вона показала, що ОСОБА_14 будував будинок для проживання себе та їх матері ОСОБА_16 Незадовго до його смерті вона бачилась з братом, і під час розмови він повідомляв їй, що будувати сімейних стосунків ні з ким не бажає, казав, що будинок перепише тому, хто буде доглядати матір.

Відповідач ОСОБА_13 до суду не з'явився, подав письмові заперечення проти позову ОСОБА_3, які обґрунтовувались тим, що син відповідача ОСОБА_14 ніколи не проживав з ОСОБА_3 по АДРЕСА_1, вони ніколи не вели спільного господарства та не створювали майно, не мали спільного бюджету, їх відносини не носили усталений характер, притаманний подружжю. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_13 помер. За інформацією Кузнецовської міської державної нотаріальної контори від 19.02.15 р., на підставі заповіту ОСОБА_13 заяву про прийняття спадщини подала ОСОБА_5, яка бере участь у даній справі як відповідач.

Відповідач ОСОБА_11 до суду не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

Представник відповідача Кузнецовської міської ради Рівненської області до суду не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, у якій зазначив про відсутність у відповідача заперечень проти задоволення позовних вимог за наявності правових підстав.

Представник відповідачів ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_12 - ОСОБА_6 в судовому засіданні вимоги позовної заяви не визнав та з підстав недоведеності позивачем вимог позову просив суд відмовити у його задоволенні. На його думку, позивач ОСОБА_3 не довела в суді як факт ведення з ОСОБА_14 спільного господарства та наявність спільного бюджету, так і розмір свого вкладу у будівництво та досягнення з ОСОБА_14 домовленості на створення майна.

Заслухавши пояснення та показання сторін, дослідивши інші докази та оцінивши їх у сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову. Підставами для такого висновку суду стало наступне.

Відповідно до ст.256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Статтею 235 ЦПК України передбачено, що якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

З правовідносин, які виникли між сторонами, вбачається спір про право спільної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_14 на майно, створене під час їх спільного проживання без укладення шлюбу, а тому суд прийшов до висновку, що вимогу про встановлення факту проживання однією сім'єю ОСОБА_3 та ОСОБА_14 без реєстрації шлюбу слід розглядати за правилами позовного провадження.

Свідок ОСОБА_17 в суді показала, що вона проживала по сусідству з ОСОБА_3 у будинку АДРЕСА_3, з позивачем свідок підтримує дружні стосунки. У 1994 році ОСОБА_3, працюючи у будинку культури ВП «Рівненська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом», познайомилась з ОСОБА_14, який працював там же. Через нетривалий час після знайомства вони почали проживати разом у квартирі ОСОБА_3 Свідок показала, що ОСОБА_14 їздив на заробітки разом з чоловіком ОСОБА_17 Через кілька років спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_18 власними вилами почали будувати будинок, при цьому їм допомагали діти ОСОБА_3, мати ОСОБА_14 Свідок відвідувала житло ОСОБА_3 та ОСОБА_14, була присутня на їх сімейних святах, а тому їй достовірно відомо, що вони проживали однією сім»єю, вели спільне господарство та мали спільний бюджет, усі побутові та інші питання вирішували разом. ОСОБА_17 показала, що родичі ОСОБА_14 обізнані у тому, що він проживав разом з ОСОБА_3 як подружжя, до смерті ОСОБА_14 ці обставини не оспорювали, ОСОБА_17 разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_14 бувала вдома у його родичів. Свідок також показала, що ОСОБА_3 доглядала ОСОБА_14 до смерті та займалась організацією його похорон. За кілька днів до свого дня народження ОСОБА_14 повідомив свідка, що він з ОСОБА_3 подав заяву про реєстрацію шлюбу.

Свідок ОСОБА_19 суду показала, що вона працювала разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_14 у будинку культури ВП «Рівненська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом». Невдовзі після знайомства ОСОБА_3 з ОСОБА_14, останній переїхав жити у квартиру позивача. Вони жили як сім»я, разом будували будинок, ОСОБА_3 допомагала батькам ОСОБА_14 по господарству. Після завершення частини будівельних робіт, приблизно через п'ять років після того, як вони почали спільно проживати, ОСОБА_3 та ОСОБА_14 перейшли жити у цей недобудований будинок. Після погіршення стану здоров»я ОСОБА_14, ОСОБА_3 супроводжувала його до лікувальних закладів.

Свідок ОСОБА_20 суду показав, що він проживав по сусідству з ОСОБА_3 у будинку АДРЕСА_3, з позивачем свідок підтримує дружні стосунки, знайомий з нею з моменту заселення будинку у 1989 році. Свідок підтвердив показання ОСОБА_17 про спільне проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_14 як сім»ї, а також спільну їх поїздку з ОСОБА_14 на заробітки. ОСОБА_20 показав, що йому відомо з розмов з ОСОБА_14. про наміри останнього та ОСОБА_3 будувати будинок на земельній ділянці ОСОБА_14 Свідок приймав участь у цьому будівництві, допомагаючи ОСОБА_18 заготовляти деревину. Від ОСОБА_14 свідкові також відомо, що допомоги у будівництві від інших осіб він не бажав. Після побудови ОСОБА_3 та ОСОБА_14 перейшли туди жити, свідок часто відвідував їх у будинку, був присутній на їх сімейних святах. Коли свідок з ОСОБА_14 разом перебували на заробітках, останній купував подарунки для ОСОБА_3, вважав її своєю дружиною. ОСОБА_3 допомагала по господарству батькам ОСОБА_14, доглядала його та після його смерті організувала поховання. Свідкові відомо про спільне придбання ОСОБА_3 та ОСОБА_14 меблів у будинок. Від ОСОБА_14 свідкові також відомо, що вони з ОСОБА_3 подали заяву про реєстрацію шлюбу та мали намір обвінчатись.

Свідок ОСОБА_15 суду показав, що являється сином позивача ОСОБА_3 З ОСОБА_14 його матір познайомилась у 1994 році, і з того часу він почав проживати разом з сім»єю ОСОБА_3 - ним та його рідним братом ОСОБА_19. Між ним та ОСОБА_14 склались теплі сімейні стосунки, ОСОБА_3 та ОСОБА_14 вели спільне господарство та мали спільний побут. Спочатку вони жили разом з свідком та його братом у квартирі ОСОБА_3, потім вирішили будувати будинок. Свідок показав, що у них була можливість придбати земельну ділянку для будівництва, проте ОСОБА_14 захотів будувати будинок на власній земельній ділянці. Будинок будувався силами ОСОБА_3 та ОСОБА_14, останній разом з своїм братом ОСОБА_9 та братом свідка ОСОБА_22 їздили на заробітки. Участь у будівництві будинку, як показав свідок, приймали ОСОБА_14, ОСОБА_3, він та його брат ОСОБА_19. Після побудови будинку ОСОБА_3 та ОСОБА_14 переїхали туди жити, вели спільне господарство, тримали худобу, разом придбавали речі, спільно несли витрати. Після того, як ОСОБА_14 захворів, ОСОБА_3 та свідок возили його на гемодіаліз, ОСОБА_15 та його колеги здавали для ОСОБА_14 кров. Свідок показав, що ОСОБА_14 спілкувався з своїми родичами та синами.

Свідок ОСОБА_23 суду показав, що являється шваґром ОСОБА_3 Він підтвердив, що з 1994 року ОСОБА_3 та ОСОБА_14 жили як подружжя, спочатку у квартирі ОСОБА_3, а після зведення будинку перейшли туди жити. Свідок показав, що допомагав ОСОБА_14 у будівництві будинку деревиною. Свідок знає всю родину ОСОБА_14, його мати приїжджала у гості до свідка. Свідок був присутній на святі новосілля, яке організовували ОСОБА_3 та ОСОБА_14 приблизно у 1999 році. Свідкові відомо про ведення ними спільного господарства, їх спільну участь у вирішенні усіх питань їх сім»ї, а також про те, що ОСОБА_14 доглядала ОСОБА_3, вона ж і організовувала його похорони.

Свідок ОСОБА_24 суду показала, що знає ОСОБА_3 з 1985 року. Під час роботи у будинку культури приблизно у 1992-1993 році ОСОБА_3 познайомилась з ОСОБА_14, після чого вони стали проживати разом та вести спільне господарство, разом купували речі. Через 2-3 роки вони почали своїми силами будувати будинок, після його зведення переселились до нього. Їх шлюб зареєстрований не був, проте вони мали намір одружитись. ОСОБА_3 доглядала ОСОБА_14 та організувала його похорони.

Свідок ОСОБА_25 в суді показала, що вона тривалий час була знайома з ОСОБА_14 Більше ніж за десять років до смерті ОСОБА_14 познайомив його з ОСОБА_3 та представив її як дружину. Вони жили разом, спочатку проживали у квартирі ОСОБА_3, а після будівництва будинку перебрались до нього, вели спільне господарство, мали добрі відносини. Про їх спільне проживання свідкові вперше стало відомо зі слів матері ОСОБА_14 ОСОБА_16 неодноразово свідок бачила ОСОБА_3 та ОСОБА_14 разом в місті. За тиждень до смерті ОСОБА_14 вона навідувала його у будинку, де на той час знаходились ОСОБА_14 та ОСОБА_3 ОСОБА_14 жалівся свідкові, що його рідня його покинула, і крім ОСОБА_3 та її синів, він нікому не потрібний.

Свідок ОСОБА_26 суду показала, що з 1990 року вона працювала у будинку культури ВП «Рівненська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом». Приблизно у 1993 році разом з нею почав працювати ОСОБА_14, у нього з ОСОБА_3 виникли романтичні стосунки. Вони почали разом проживати, свідок неодноразово відвідувала їх за місцем проживання, ОСОБА_14 зустрічав ОСОБА_3 з роботи. Пізніше вони почали будуватись, у зв'язку потребою у коштах на будівництво ОСОБА_3 відправила ОСОБА_14 та свого сина на заробітки. Свідок відвідувала будівництво будинку, а після його побудови ОСОБА_3 та ОСОБА_14 переселились до нього та святкували новосілля, на якому свідок була присутня. Вона також відвідувала їх сім»ю на сімейні свята, бачила, що вони тримають худобу та господарство. ОСОБА_3 допомагала батькам ОСОБА_14, доїла корову.

З свідоцтва про смерть НОМЕР_2, виданого відділом ДРАЦС Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області 26.08.08 р., судом встановлено, що ОСОБА_14 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 56 років.

Судом встановлено і учасниками процесу не оспорюється, що відповідачі ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_5 являються рідними братами та сестрами ОСОБА_14, а відповідачі ОСОБА_10 та ОСОБА_11 - його дітьми.

З наданих позивачем фотографій, виконаних протягом 1994-2008 років, вбачається, що протягом зазначеного періоду ОСОБА_3 та ОСОБА_14 спільно приймали участь у святкуванні Нового року та інших свят, проживали у спірному будинку, відпочивали. При цьому, як вбачається з наданих фотографій, ОСОБА_14 разом з ОСОБА_3 неодноразово відвідував її родичів, був присутній на похоронах її матері, проводив час з її синами, фотографії зафіксували спілкування матерів ОСОБА_3 та ОСОБА_14 у спірному будинку, перебування там ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_5, перебування там ОСОБА_14 разом з ОСОБА_3 у домашньому одязі, спілкування ОСОБА_3 з сім»ями братів та сестер ОСОБА_14 та його батьками, перебування ОСОБА_14 за місцем роботи ОСОБА_3, спільний відпочинок ОСОБА_14 та ОСОБА_3 на морі, утримання ОСОБА_14 та ОСОБА_3 господарства.

Як вбачається з довідки відділу ДРАЦС Кузнецовського міського управління юстиції № 03-50 від 02.09.08 р., реєстрація шлюбу між ОСОБА_14 та ОСОБА_3 була призначена на 15 вересня 2008 року, проте ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_14 помер.

З письмової інформації відділу ДРАЦС Кузнецовського міського управління юстиції №109/04.4-35 від 30.04.15 р. вбачається, що 13 серпня 2008 року ОСОБА_14 та ОСОБА_3 було подано заяву про державну реєстрацію шлюбу, дана заява була зареєстрована у журналі обліку заяв за № 195/03-16. Реєстрація шлюбу була призначена на 15 вересня 2008 року, але не проводилась у зв'язку із смертю нареченого ІНФОРМАЦІЯ_1 Згідно акту № 1 від 24.02.12 р. про вилучення до знищення документів, не внесених до Національного архівного Фонду, заяви громадян про проведення державної реєстрації шлюбів за 2008 рік знищені у зв'язку із закінченням строку зберігання.

Довідки відділу ДРАЦС Кузнецовського міського управління юстиції не викликають сумнівів у достовірності, за формою та змістом відповідають вимогам офіційного документу. Суд не вбачає підстав для визнання цих доказів недопустимими. Доводи представника відповідачів ОСОБА_6 про те, що 15 вересня 2008 року припадало на понеділок, а у цей день за поточним розкладом роботи відділ ДРАЦС Кузнецовського міського управління юстиції не працює, суд до уваги не приймає, оскільки 15 вересня 2008 року припадало на п'ятницю.

Судом встановлено і учасниками процесу не оспорюється, що протягом часу з 1994 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_14 у зареєстрованому шлюбі з будь-якими особами не перебували, фактичні шлюбні стосунки з іншими особами не підтримували.

Дослідивши вищезазначені докази та оцінивши їх у сукупності, суд вважає їх достатніми для встановлення факту проживання ОСОБА_14 та ОСОБА_3 сім»єю без укладення шлюбу у період з 1994 року по ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто до дня смерті ОСОБА_14

Достатніх доказів, які б спростовували відшукуваний факт, суду не надано. Показання відповідачів ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_5, допитаних як свідків, про те, що про сімейні стосунки ОСОБА_3 та ОСОБА_14, спільне їх проживання та ведення ними спільного господарства їм нічого невідомо, спростовуються дослідженими судом фотографіями, з яких видно неодноразове відвідування ОСОБА_14 та ОСОБА_3 відповідачами, перебування позивача та ОСОБА_14 у житлі відповідачів, спілкування ОСОБА_14 та ОСОБА_3 з членами сім»ї відповідачів та батьками ОСОБА_14 З цих підстав суд критично оцінює показання відповідачів, допитаних як свідків, та вважає, що вони дають неправдиві показання з метою штучного створення доказів в обґрунтування своїх заперечень проти позову.

Наявність рішення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради № 58 від 22.02.07 р. «Про реєстрацію помічника ОСОБА_14», згідно з яким його помічником було зареєстровано ОСОБА_5, не спростовує вищезазначених висновків суду.

Звернення ОСОБА_13 до прокурора м.Кузнецовська із заявою про незаконне заволодіння ОСОБА_3 його будинком по АДРЕСА_1 також вищезазначених висновків суду не спростовує, оскільки, як встановлено з показань свідків (крім допитаних як свідків відповідачів, до показань яких суд відноситься критично), пояснень позивача та довідки-характеристики на об'єкт нерухомості, виданої КП «Кузнецовське міське бюро технічної інвентаризації» від 05.01.09 р., у вказаний будинок ОСОБА_3 вселилась разом з ОСОБА_14 не пізніше 2001 року, у той час як таку заяву ОСОБА_13 подано прокурору у жовтні 2008 року, тобто після смерті ОСОБА_14

Як вбачається з державного акту на право власності на землю НОМЕР_1, виданого Кузнецовською міською радою Рівненської області 27.02.97 р., ОСОБА_14 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,10 га у межах згідно з планом, для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Як вбачається з довідки-характеристики на об'єкт нерухомості, виданої КП «Кузнецовське міське бюро технічної інвентаризації» від 05.01.09 р., домоволодіння по АДРЕСА_1, розташоване на земельній ділянці площею 0,10 га, складається з житлового будинку, прибудови, східців та вимощення загальною площею 89,4 кв.м., побудова 2001 року, документи, що підтверджують право власності, не пред'явлені.

Як вбачається з висновку № 00730/1_ФМ будівельно-технічної експертизи від 05.08.10 р., житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, відповідає діючим державним будівельним нормам та правилам, які стосуються житлових будівель, ринкова вартість садиби складає 257200,00 грн.

Оскільки будинок побудований у 2001 році, норми СК України на дані правовідносини не розповсюджуються.

Відповідно до ст.22 КпШС України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

Статтею 28 КпШС України передбачено, що в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.

Проте, згідно з ст.13 КпШС України, права і обов'язки подружжя породжує лише шлюб, укладений у державних органах реєстрації актів громадянського стану.

Отже, нормами діючого на той час КпШС України не передбачалось виникнення права спільної сумісної власності на майно чоловіка та жінки, які проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Так, правила ст.ст.22, 28, 29 КпШС України не застосовуються до спорів про поділ майна осіб, які живуть однією сім'єю, але не перебувають у зареєстрованому шлюбі. Такі спори вирішуються згідно з ст.17 Закону України «Про власність» та відповідних норм ЦК Української РСР, з урахуванням роз'яснень, що містяться у п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.95 р. У разі спору частка в майні сторін повинна визначатися залежно від участі кожного з них у його набутті.

Відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про власність» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними. Майно, придбане внаслідок спільної праці громадян, що об'єдналися для спільної діяльності, є їх спільною частковою власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними. Розмір частки кожного визначається ступенем його трудової участі.

З огляду на вищезазначену норму, суд прийшов до висновку, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 89,4 кв.м, зведений за час спільного проживання однією сім»єю ОСОБА_14 та ОСОБА_3 без укладення шлюбу, є об'єктом права їх спільної сумісної власності.

Позивачем подано суду заяви-квитанції 1999-2000 року, згідно з якими ОСОБА_14 замовлялись будівельні роботи, квитанції 1996-1997 року на придбання ОСОБА_14 будівельних матеріалів, накладні 1997-2000 років, товарно-транспортні накладні 1996-1997 років на придбання будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, з яких споруджувався будинок.

З урахуванням пояснень позивача та показань допитаних судом свідків (крім допитаних як свідків відповідачів, до показань яких суд відноситься критично) про рівну спільну участь ОСОБА_3 та ОСОБА_14 у будівництві будинку, суд прийшов до висновку про рівність їх часток у спільній власності.

Судом встановлено і учасниками процесу не оспорюється, що правовстановлюючі документи на житловий будинок по АДРЕСА_1 ОСОБА_14 чи іншими особами не виготовлялись.

Відповідно до ст.331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

З огляду на те, що суду не подано доказів у підтвердження проведення державної реєстрації нерухомого майна - житлового будинку по АДРЕСА_1, суд прийшов до висновку, що, побудувавши будинок, ОСОБА_3 та ОСОБА_14 набули право власності на матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.

Оскільки про виділ в натурі частки у спільній власності позивачем не заявлялось, суд прийшов до висновку про наявність підстав для визнання за ОСОБА_3 права власності на ? ідеальну частку матеріалів, обладнання тощо, використаних в процесі будівництва будинку.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З пояснень учасників процесу судом встановлено і ніким не оспорюється, що сарай, про компенсацію частини вартості якого заявлено позов, побудований на земельній ділянці, яка на праві власності належить ОСОБА_13

Відповідно до ст.375 ЦК України, право на забудову земельної ділянки належить її власнику, який також вправі дозволити будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Суду не подано доказів у підтвердження спорудження сараю, розташованого на земельній ділянці ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_3 чи за їх кошти, не надано також доказів у підтвердження надання ОСОБА_13 дозволу позивачу та ОСОБА_14 на забудову його земельної ділянки.

За таких обставин суд прийшов до висновку про недоведеність позивачем вимог про визнання витрат - вартості будівельних матеріалів та робіт, понесених на будівництво сараю на земельній ділянці ОСОБА_13, об'єктом спільної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_14, визнання за нею права власності на ? частку цих витрат, стягнення з правонаступника ОСОБА_13 на її користь вартості ? частки цих витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Вартість житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, складає 257200,00 грн. Отже, вартість ? частки ОСОБА_3 у вказаному будинку складає 128600,00 грн.

Оскільки при поданні позову судовий збір за вимоги майнового характеру не сплачувався, а суд прийшов до висновку про наявність підстав для визнання за ОСОБА_3 права власності на ? ідеальну частку будівельних матеріалів, обладнання, виробів та конструкцій, з яких споруджено житловий будинок, на підставі ст.88 ЦПК України та ст.4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_5 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у загальній сумі 1286,00 грн., або по 214,33 грн. з кожного.

Крім того, на підставі ст.88 ЦПК України, з вищезазначених відповідачів на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір в сумі 114,70 грн., сплачений позивачем при поданні позову за вимогу немайнового характеру, або по 19,12 грн. з кожного.

Відповідно до висновку експерта № 40630/2_ЮШ від 03.09.14 р., кошторисна вартість будівельних робіт та матеріалів, затрачених на будівництво сараю на земельній ділянці ОСОБА_13, складає 83982,00 грн. ОСОБА_3 заявляла вимоги про визнання за нею права на ? частину витрат на його будівництво та стягнення цих витрат з правонаступника ОСОБА_13, або на 41991,00 грн.

Оскільки при поданні позову судовий збір за цю вимогу майнового характеру не сплачувався, а суд прийшов до висновку про відсутність підстав для її задоволення, на підставі ст.88 ЦПК України та ст.4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_3 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 419,91 грн.

Враховуючи викладене, на підставі ст.ст.331, 375, 368, 392 ЦК України, ст.ст.60, 70, 74 СК України, ст.ст.22, 28 КпШС України, ст.17 Закону України «Про власність» № 697-ХІІ від 07.02.91 р., керуючись ст.ст.8, 10, 60, 209, 212-215, 256, 235 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_14 та ОСОБА_3 без укладення шлюбу у період з 1994 року по ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнати будівельні матеріали, обладнання, вироби та конструкції, з яких споруджено новостворене нерухоме майно - завершений будівництвом житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 89,4 кв.м, - об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_14 та ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на ? ідеальну частку будівельних матеріалів, обладнання, виробів та конструкцій, з яких споруджено новостворене нерухоме майно - завершений будівництвом житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 89,4 кв.м.

У задоволенні решти вимог позову відмовити у зв'язку з безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 понесені позивачем судові витрати в сумі по 19 (дев'ятнадцять) грн. 12 коп. з кожного.

Стягнути з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_5 в дохід держави судовий збір в сумі по 214 (двісті чотирнадцять) грн. 33 коп. з кожного.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в сумі 419 (чотириста дев'ятнадцять) грн. 91 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі ухвалення рішення без участі особи, яка бере участь у справі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий: