Вирок № 46008633, 15.05.2015, Лисичанський міський суд Луганської області

ВИРОК 415/1371/15-к

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 1-кп/415/217/15

15.05.15 м. Лисичанськ року

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючої судді Дядько Л.І.,

за участі:

секретаря Ястребовій В.А.,

прокурора Тіщенко А.М.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ,

потерпілій ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в судовій залі Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 14.03.2000 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч.2 ст.140, 42 КК України 1960 року до 6 років 6 місяців позбавлення волі; 06.09.2004 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч.2 ст.187, ч.1 ст. 309, 70,71 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 03.12.2009 року з місць позбавлення волі за постановою Брянківського міського суду Луганської області умовно-достроково на 1 рік 9 місяців 15 днів, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, мешкаючого за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. С. Тюленіна, буд. 4,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_6, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 22.06.1998 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 140, 17, ч.2 ст. 140, 42, 44 КК України 1960 року до 1 року позбавлення волі із застосуванням ст. 46-1 КК України 1960 року з відстрочкою виконання вироку на один рік, 31.07.2000 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст. 140 ч. 3, ст. 206 ч. 3, ст. 42,43 КК України 1960 року до 5 років 9 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, 22.02.2010 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст. 186 ч. 3 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців, звільнився 22.07.2014 року з Брянківської ВК № 11 Луганської області по відбуттю строку покарання, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

встановив:

30.12.2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2, будучи у стані алкогольного спяніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи за попередньою змовою групою осіб, проникли до житлового приміщення, розташованого на території подвіря будинку № 4 по вул. 1905 року м. Лисичанська, звідки повторно, таємно викрали продукти харчування вартістю 464 грн. 21 коп., електричну дриль торгівельної марки «Інтерскол» вартістю 455 грн., дві металеві миски вартістю 21 грн. та грошові кошти у розмірі 200 грн., чим спричинили ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 1140 грн. 21 коп.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 від надання показань відмовився, на питання суду пояснив, що події, а також час та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, визнав заподіяну ним шкоду і пояснив, що він часткове відшкодував шкоду потерпілій в сумі 350 грн., в скоєному розкаюється.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 від надання показань відмовився, на питання суду пояснив, що події, а також час та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності і він їх підтверджує. Він також відшкодував шкоду в сумі 250 грн. і зобовязується ще відшкодувати 250 грн., в скоєному розкаюється.

Потерпіла ОСОБА_3 пояснила в судовому засіданні, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсно викрали належне їй майно, яке перелічено в обвинувальному акту та відшкодували шкоду в сумі 600 грн.. Крім того ОСОБА_2 пообіцяв відшкодувати ще 250 грн., також їй повернути електрична дриль та дві металеві миски тому на суворому покаранні обвинуваченим вона не наполягає.

Враховуючи те, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судовому засіданні свою провину визнали повністю, фактичні обставини справи ніхто з учасників судового розгляду не оспорював, суд у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів у судовому засіданні, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Обвинувачені проти даного рішення суду не заперечували.

Суд, вислухавши пояснення обвинувачених, допитавши потерпілу, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинувачених прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка) вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у житло доведене у повному обсязі, а їх дії органами досудового розслідування кваліфіковані вірно за ч. 3 ст. 185 КК України.

При призначенні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, дані про особу обвинувачених, яки раніше судимі, задовільно характеризується у побуті, не працюють, вину визнали у повному обсязі, щиро розкаялися.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинувачених, згідно ст. 66 КК України, суд визнає їх щире каяття та визнання своєї провини, добровільне часткове відшкодування шкоди.

Обставина, що обтяжує покарання обвинувачених, згідно ст. 67 КК України, є скоєння злочину в стані алкогольного спяніння.

Враховуючи викладене, беручи до уваги тяжкість вчиненого злочину, дані про особу обвинувачених, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч.3 ст. 185 КК України, разом з тим беручи до уваги обставини, що пом'якшують покарання, суд вважає, що виправлення обвинувачених можливе без ізоляції від суспільства і тому до них слід застосувати вимоги ст. 75 КК України, звільнивши від відбування покарання із випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України, що буде необхіднім та достатнім для виправлення обвинувачених та попередження нових злочинів.

Запобіжний захід ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не обирався.

Потерпіла ОСОБА_3 претензій до обвинувачених не має, цивільний позов не заявила.

Долю речових доказів по справі суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Судові витрати на проведення товарознавчої експертизи складають 491,92 грн., їх необхідне стягнути з обвинувачених на користь держави по 245,96 грн. з кожного.

Керуючись ч. 3 ст. 349 , ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покаранн у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири ) року.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу відносно ОСОБА_1 не обирати.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покаранн у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири ) року.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) року.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу відносно ОСОБА_2 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 процесуальні витрати у сумі 491,92 грн.(чотириста девяносто одна гривня ) 92 коп. на залучення експертів на проведення судово-товарознавчої експертизи , № рахунку 31117115700051, одержувач УДКСУ у м. Лисичанську / м. Лисичанськ/ 24060300, Іден. код одержувача 37800278, Банк одержувача МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013, по 245,96 грн.(двісті сорок пять гривень) 96 коп. з кожного.

Речови докази - дриль «Інтерскол», дві металеві миски , яки знаходяться на зберіганні у ОСОБА_3, повернути потерпілій ОСОБА_3.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області шляхом подання апеляційної скарги через Лисичанський міський суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя Л.І. Дядько