Вирок № 46007000, 05.03.2010, Володарський районний суд Київської області

Справа № 1-2/2010 р.

ВИРОК

ІМЯМ УКРАЇНИ

„05 „ березня 2010 року Володарський районний суд Київської області

в складі:

головуючого судді: Яковенко О.М.

при секретарі: Кулинич Г.І.

з участю прокурора: Матюшко О.А.

захистника: ОСОБА_1

потерпілих: ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4

ОСОБА_5

ОСОБА_6

ОСОБА_7

ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Володарка справу про обвинувачення :

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця РФ Южно-Сахалінської області, Сєвєро-Курильського району, с. Васильєво , росіянина, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, невійськовозобов'язаного, проживає ІНФОРМАЦІЯ_3, працював головою правління споживчого товариства Тетіївського району Київської області, не судимого,

у вчинені злочинів, що передбачають кримінальну відповідальність по ч.2 ст. 172, ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 129, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України,

ОСОБА_10, 26. серпня ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянку України, українку, ІНФОРМАЦІЯ_2, одружену, має неповнолітніх дітей сина: Олександра ІНФОРМАЦІЯ_6 та доньку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_7, проживає ІНФОРМАЦІЯ_8, працювала головним бухгалтером споживчого товариства Тетіївського району Київської області, не судиму,

у вчинені злочину, що передбачає кримінальну відповідальність по ч. 2 ст. 366 КК України,

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_10, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_11, одруженого, проживає ІНФОРМАЦІЯ_12, працював заступником голови правління споживчого товариства Тетіївського району Київської області, не судимого,

2

у вчинені злочину, що передбачає кримінальну відповідальність по ч. 3 ст. 358 КК України,

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_13, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_14, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_15, одруженого, має неповнолітнього сина ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_16, невійськовозобов'язаного, проживає ІНФОРМАЦІЯ_17, працював приватним підприємцем, не судимого,

у вчинені злочину, що передбачає кримінальну відповідальність по ч. 3 ст. 358 КК України,

встановив:

13 березня 2003 року позачерговою конференцією Тетіївського райспоживспілки ОСОБА_9 обрано головою правління споживчого товариства Тетіївського району.

Відповідно до п. 35 Статуту споживчого товариства Тетіївського району, прийнятого на загальних зборах споживчого товариства 13.03.2003 року і зареєстрованого Тетіївською районною державною адміністрацією, ОСОБА_9 є посадовою особою.

13 березня 2003 року збори уповноважених споживчого товариства Тетіївського району вирішили продати з основних засобів нерухоме майно будівель нежилих приміщень серед таких приміщень був магазин Господарчий по вул. Леніна, 38-Б, м. Тетієва Київської області.

Будучи службовою особою ОСОБА_9 разом з головним бухгалтером ОСОБА_10, 02.09.2005 року в адміністративному приміщенні споживчого товариства Тетіївського району, що розташований по вул. Кірова, 3, м. Тетієва Київської області з метою продажу приміщення магазину Господарчий , що знаходиться по вул. Леніна, 38-Б, м. Тетієва ОСОБА_14 склали і видали завідомо неправдивий документ-довідку за №272, про те, що ОСОБА_14 провів повний розрахунок з споживчим товариством Тетіївського району в сумі 20250 грн., за нежиле приміщення магазину Господарчий.

Дана довідка була підписана ОСОБА_9

Вподальшому 03.09.2005 року, відповідно до підробленої довідки між споживчим товариством Тетіївського району і ОСОБА_14 було укладено договір купівлі-продажу нежилого приміщення магазину Господарчий за яким ОСОБА_14 купив вказане приміщення за 20250 грн.

Незаконними діями ОСОБА_9 споживчому товариству Тетіївського району було заподіяно матеріальних збитків в сумі 20250 грн., що спричинило споживчому товариству тяжкі наслідки, адже сума збитків перевищує у двісті п'ядесят і більше разів неоподатковуваний мінімумум доходів громадян.

ОСОБА_10, працюючи головним бухгалтером споживчого товариства будучи службовою особою, разом з головою правління споживчого товариства Тетіївського району ОСОБА_9 02.09.2005 року в адміністративному приміщенні споживчого товариства Тетіївського району, розташованому по вул. Кірова, 3, м. Тетієва Київської області з метою продажу приміщення магазину Господарчий, що знаходиться по вул. Леніна, 38-Б, м. Тетієва склали і видали завідомо неправдивий документ-довідку №272, про те, що ОСОБА_14 провів повний розрахунок з споживчим товариством Тетіївського району Київської області в сумі 20250 грн за нежиле приміщення магазину Господарчий, загальною площею 189,5 кв.м.

Видану довідку, як головний бухгалтер підписала ОСОБА_10

На підставі підробленої довідки, між споживчим товариством Тетіївського району і ОСОБА_14 укладено договір купівлі-продажу нежилого приміщення магазину Господарчий, за яким ОСОБА_14 купив вказане приміщення за 20250 грн.

3

Незаконними діями ОСОБА_10 споживчому товариству заподіяно матеріальних збитків на суму 20250 грн., що є тяжкими наслідками, адже сума збитків перевищує у двісті п'ядесят і більше разів неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

ОСОБА_11 03.09.2005 року в приміщенні приватного нотаріуса Тетіївського районного нотаріального округу Київської області, що знаходиться по вул. Горького, 12-А, м. Тетієва, достовірно знаючи, що кошти за нежиле приміщення магазину Господарчий, що розташований по вул. Леніна, 38-Б, ОСОБА_14 не сплачував споживчому товариству, використовуючи підроблену головою правління СТ ОСОБА_9 і ОСОБА_10 довідку № 272 від 02.09.2005 року про те, що ОСОБА_14 провів повний розрахунок із споживчим товариством в сумі 20250 грн за вищевказане нежиле приміщення магазину Господарчий, уклав від імені споживчого товариства договір купівлі-продажу, за яким ОСОБА_14 купив приміщення магазину Господарчий.

ОСОБА_14 03.09.2005 року в приміщенні приватного нотаріуса Тетіївського районного нотаріального округу Київської області, що знаходиться по вул. Горького, 12-А м. Тетієва, достовірно знаючи, що кошти в сумі 20250 грн. за нежиле приміщення магазину Господарчий, не сплачував, з метою придбання у власність магазину Господарчий, використовуючи за відомо підроблену довідку № 272 від 02.09.2005 року, уклав з споживчим товариством в особі ОСОБА_11 договір купівлі-продажу нежилого приміщення магазину Господарчий, за яким ОСОБА_14 придбав у власність вказане приміщення.

У судовому засіданні ОСОБА_9 вину в складанні і видачі завідомо неправдивого документа довідки № 272 від 02.09.2005 року не визнав і ствердив суду, що у ОСОБА_14 споживче товариство Тетіївського району орендувало автомобіль, кошти за оренду не сплачувало.

Як взаємний розрахунок ОСОБА_14 було продано нежиле приміщення магазину Господарчий, що знаходиться по вул. Леніна, 38-Б, м. Тетієва, через що і видано було довідку.

ОСОБА_10 вини у вміненому їй злочині не визнала, пояснила суду, що довідку № 272 від 02.09.2005 року підписувала.

ОСОБА_11 вини у вчиненому злочині не визнав, пояснив суду, що 03.09.2005 року був укладений договір купівлі-продажу нежилого приміщення магазину Господарчий, за яким ОСОБА_14 купив вказане приміщення. ОСОБА_14 вини не визнав.

Вина підсудних ОСОБА_9 і ОСОБА_10 у службовому підробленні, а ОСОБА_11 та ОСОБА_14А у використанні завідомо підробленого документа крім їхніх показів підтверджується письмовими доказами а саме:

-довідкою № 272 від 2 вересня 2005 року, яка підписана головою правління споживчого товариства ОСОБА_9 і головним бухгалтером ОСОБА_10 (т. 7 а.с. 237).

-висновком експерта № 441 від 20.08.2009 року в якому зазначено, підпис в графі Голова правління споживчого товариства Тетіївського правління напроти

надрукованого прізвища А. Тітов в таких документах: що довідка № 272 від 2 вересня 2005 року видана ОСОБА_12, в тому, що ним проведено повний розрахунок з споживчим товариством Тетіївського району в сумі 20250 гривень (двадцять тисяч двісті п'ядесят гривень 00 копійок) за нежиле приміщення магазину Господарчий, загальною площею 189,5 кв.м., який знаходиться по вул. Леніна в м. Тетієві Київської області виконані ОСОБА_9 (т. 7 а.с. 245).

-Підпис в графі Головний бухгалтер напроти надрукованого прізвища Л.Корнієць в наданій на дослідження довідці № 272 від 2 вересня 2005 року, виданій ОСОБА_14, в тому, що ним проведено повний розрахунок з споживчим товариством Тетіївського району в сумі 20250 гривень ( двадцять тисяч двісті п'ядесят гривень 00 копійок) за нежеле приміщення магазину Господарчий, загальною площею

4

189,5 кв.м., який знаходиться по вул. Леніна в м. Тетієві Київської області вірогідно виконаний ОСОБА_10 (т. 7 а.с. 245).

-Укладення 03.09.2005 року договору купівлі-продажу нежилого приміщення магазину Господарський, за яким ОСОБА_14 купив вказане приміщення, загальною площею 189,5 кв.м.

Продажа нежилого приміщення вчинено за 20250 гривень, що підтверджено договором купівлі-продажу.

Органами досудового слідства ОСОБА_9 пред'явлене звинувачення у вчиненні злочинів, що передбачають кримінальну відповідальність по ч. 2 ст. 172, ч. 1 ст. 172 КК України.

Так, ОСОБА_9 звинувачується в тому, що він працюючи директором госпрозрахункової філії Топаз Тетіївського споживчого товариства в період з 06.04.2001 року по 13.06.2008 рік ( створеної правлінням Тетіївського СТ згідно постанови №1 від 06.04.2001 року та відповідно до свідоцтва № 14082032 зареєстрованої, як платник податку на додану вартість), призначений на посаду постановою Тетіївського споживчого товариства №1 від 06.04.2001 року та звільнений з неї наказом №11 від 13.06.2008 року, будучи службовою особою та наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, який відповідно до п. 42 Положення про госпрозрахункову філію Топаз Тетіївського споживчого товариства, затвердженого постановою правління споживчого товариства №1 від 06.04.2001 року, здійснює керівництво та контроль за поточною діяльністю філії, визначає структуру філії, проводить роботу по добору, розтановці та вихованню кадрів у встановленому порядку, умисно з метою ухилення від сплати, передбачених Законом України Про податок з доходів громадян, Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витрати, зумовленими народженням та похованням обов'язкових податків, зборів, страхових внесків та платежів до управління ПФУ у Тетіївському районі, Тетіївського районного центру зайнятості та Ставищанського відділення виконавчої дирекції Київського обласного фонду соціального страхування населення від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань умисно, грубо порушив законодавство України про працю.

Із зазначеного часу ГРФ Топаз Тетіївського СТ здійснює господарську діяльність у вигляді першочергового і пільгового обслуговування членів-пайовиків споживчої кооперації та постійних покупців, торгівля товарами народного споживання, що передбачено п. п. 2.1, 2.2 Положення про госпрозрахункову філію Топаз ОСОБА_15

Органи досудового слідства звинувачують ОСОБА_9 в іншому грубому порушенні законодавства про працю, такі дії вчиненні щодо матері, яка має дитину віком до чотирнадцяти років.

Так, у 2005 році директор ГРФ Топаз ОСОБА_9 за усною домовленістю із жителькою м. Тетієва, пров. Суворова, 11, ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_18, яка має дитину віком до чотирнадцяти років-дочку ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_19, жителькою м. Тетієва, вул. Коцюбинського, 14, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_20 та жителькою м. Тетієва вул. Енгельса, 41, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_21 прийняв останніх продавцями у магазин, що належить філії та розміщений в м. Тетієві по вул. Комсомольська, 5, в якому здійснюється роздрібна торгівля продуктами харчування.

ОСОБА_9 визначив ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_16 щоденний графік роботи з 08-00 до 20-00 год., з перервою на обід з 13-00 до 14-00 без вихідного дня,

5

кожен працівник відпрацював в середньому в місяць по 170-175 годин, що є порушенням ст. 50 КЗпП України.

Відповідно укладених з грубим порушенням трудового законодавства України вказаних домовленостей при здійсненні реалізації продуктів харчування належних госпрозрахунковій філії Топаз Тетіївського СТ, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_16, виконували роботу продавців в магазині та кіоску філії в період 2005

року і причому будь-які документи директор філії ОСОБА_9 щодо об'єкту та розрахунку за виконані роботи умисно не складав, обов'язкові податки, збори, страхові внески та платежі не сплачував.

Таким чином, в порушення ст. 24 КЗпП України, якою передбачено, укладення трудового договору в письмовій формі з найманим працівником, ч. 2 ст. 30 Закону України Про оплату праці, якою передбачено, що власник зобов'язаний забезпечити достроковий облік виконуваної роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку та ст. 94 КЗпП Україну, згідно якої передбачена виплата та розмір заробітної плати-директором ГРФ Топаз ОСОБА_9 з найманими працівниками в письмовій формі трудовий договір не укладався, табель робочого часу не вівся, не складалися відомості про нарахування та виплату заробітної плати найманим працівникам, не здійснювались відповідні відрахування до фондів обов'язкового державного соціального страхування.

Вказаними діями ОСОБА_9 істотним чином порушив передбачені Конституцією України гарантії і права громадянина на працю, соціальне страхування та на пенсійне забезпечення, чим позбавив ОСОБА_2, ОСОБА_18 та ОСОБА_3 наданого їм законодавством України права реалізації та користування трудовими гарантіями і свободами, чим вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 172 КК України.

Крім того ОСОБА_9І пред'явлено звинувачення в тому, що він продовжуючи свою злочинну діяльність, 01.10.2007 року звільнив з роботи ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_20, жительку м. Тетіїв, але за усною домовленістю з нею, прийняв останню продавцем у кіоск у якому здійснюється роздрібна торгівля продуктами харчування за адресою: м. Тетіїв вул. Леніна та який належить філії.

Також, 07.06.2008 року директор філіїТопаз ОСОБА_9 за усною домовленістю із жителькою м. Тетіїв вул. Червоноармійська, 51, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_22 прийняв її продавцем у кіоск, у якому здійснюється роздрібна торгівля продуктами харчування за адресою: м. Тетіїв вул. Леніна, який належить філії.

ОСОБА_9І визначив ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щоденний графік роботи з 09-00 до 23-00 год., перерва з 18-00 до 20-00 год., тобто по 12 годин щоденно без вихідного дня, по два дні кожна.

Відповідно укладених з грубими порушенням трудового законодавства України вказаних домовленостей при здійсненні реалізації продуктів харчування належних госпрозрахунковій філії Топаз Тетіївського СТ, ОСОБА_3 виконувала роботу продавця в кіоску філії в період з жовтня 2007 року до 07.06.2008 року, і за місяць в якості оплати за найману працю отримувала від службових осіб філії 450 грн., ОСОБА_4 виконувала роботу продавця в кіоску госпрозрахункової філії Топаз Тетіївського СТ в період з 07.06.2008 року по 17.06.2008 року і заробітної плати ще не отримувала. Причому будь-які документи службові особи госпрозрахункової філії Топаз Тетіївського СТ щодо об'єкту та розрахунку за виконані роботи умисно не складали, обов'язкові податки, збори, страхові внески та платежі не сплачували.

ОСОБА_9І порушено ст. 24 КЗпП України, ч. 2 ст. 30 Закону України Про оплату праці, ст. 94 КЗпП України, оскільки з найманими працівниками ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в письмовій формі трудовий договір не укладався, табель робочого часу не вівся, не складалися відомості про нарахування та виплату заробітної плати, не

6

здійснювалися відповідні відрахування до фондів обов'язкового державного соціального страхування.

Крім того, у філії, на протязі всього періоду діяльності не укладено колективного трудового договору, що є порушенням ст. 11 КЗпП України, ст. 2 Закону України Про колективні договори і угоди.

Також ОСОБА_9 продавцям ОСОБА_19, ОСОБА_2, ОСОБА_20 ОСОБА_21 заробітна плата нараховується щомісячно від 30 до 45 грн, при цьому при

прийнятті на роботу в наказах працівників не було обумовлено розмір оплати праці, не зазначено системи нарахування зарплати (погодинна, відрядна), відсутня розцінка за реалізацію товару, що є порушенням ст.ст. 96, 97 КЗпП України та ст. ст. 6, 21 Закону України Про оплату праці.

У порушення ст. 83 КЗпП України ОСОБА_3 та ОСОБА_16 при звільненні в жовтні та відповідно в листопаді 2007 року не було нараховано і виплачено грошову компенсацію за невикористані щорічні відпустки.

Продавцям кіоску при нарахуванні заробітної плати не проведено оплату за роботу у святкові та неробочі дні, в нічний час, відсутній графік відпусток працівникам, починаючи з 2005 року жодного разу, не надавались основні щорічні відпустки, що є порушенням ст. ст. 74, 75, ч. 4 ст. 79, 107, 108, КЗпП України.

Вказаними діями ОСОБА_9 істотним чином порушив передбачені Конституцією України гарантії і права громадянина про працю, соціальне страхування та на пенсійне забезпечення, чим позбавив ОСОБА_3 та ОСОБА_4 наданої їм законодавством України права реалізації та користування трудовими гарантіями і свободами, чим грубо порушив законодавство про працю, чим вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 172 КК України.

Пред'явлене звинувачення не знайшло підтвердження під час судового слідства, виходячи з наступного.

Під час досудового слідства ОСОБА_9, відмовився давати показання, вини за пред'явленим звинуваченням не визнав.

Під час судового слідства ОСОБА_9 дав показання суду, що він виконував обов'язки директора госпрозрахункової філії Топаз з 06.04.2001 року.

Фінансово господарська діяльність госпрозрахункової філії Топаз здійснювалась відповідно до Положення про госпрозрахункову філію Топаз Тетіївського споживчого товариства, затвердженого постановою правління СТ.

Згідно наказів були прийняті на роботу ОСОБА_16, Карабач, ОСОБА_21, ОСОБА_19, ОСОБА_3, які подавали заяви, трудові книжки в яких зроблені записи:

Також за заявою були прийняті на роботу ОСОБА_2 та ОСОБА_4.

Прийняті на роботу працівники працювали за графіками з 8-00 до 20-00 години з перервою на обід, працювали через день.

Потерпіла ОСОБА_2 дала показання суду, що коли вона влаштувалась на роботу, писала заяву, відповідно в трудовій книжці проводився запис.

Був встановлений розпорядок дня з 08-00 до 20-00 перерва на обід з 13-00 до 14-00, працювала через день.

Щодо показів, які давала під час досудового слідства пояснила суду, що такі покази давала під психологічним тиском слідчого.

Потерпіла ОСОБА_3 пояснила суду, що вона у 2005 році працювала разом з ОСОБА_19 у кіоску філії.

При поступленні на роботу писала заяву, запис про роботу був записаний у трудовій книжці.

Вони працювали з 08-00 до 19-00 з перервою на обід з 13-00 до 14-00.

Покази, що давала під час слідства не підтвердила, оскільки надані були під тиском слідства.

7

Потерпіла ОСОБА_4 дала показання суду, що вона писала заяву при поступленні на роботу у трудовій книжці було зроблено запис.

Працювала з 08-00 до 20-00 була перерва на обід.

Графік роботи був вивішений у кіоску.

Під час судового слідства були оголошенні документи:

-а саме: заяви працівників про прийняття на роботу, з яких вбачається, що

- ОСОБА_3 подала заяву 01.11.2005 року ( Т. 2, а.с. 216).

-ОСОБА_2 03.01.2008 року ( Т. 2, а.с.219)

-ОСОБА_16 з 01.11.2005 року (Т. 2, а. с. 200)

-ОСОБА_4 07.06.2008 року ( Т. 2, а. с. 222)

Відповідно до наказів № 4 від 01.11.2005 року ОСОБА_16 і ОСОБА_3 було прийнято на роботу з 01.11.2005 року продавцем у філію Топаз (а. с. 192 ).

Відповідно наказу №9 від 23.01.2008 року та наказу №10 від 07.06.2008 року ОСОБА_22 та ОСОБА_4 прийнято на роботу продавцем (а.с. 194).

Про прийняття на роботу ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_16 та ОСОБА_24 стверджується запис у трудових книжках (а.с. 88, 218, 221).

Диспозиція ст. 172 КК України бланкетна, тому для з'ясування характеру порушення слід звертатися до відповідних норм Кодексу Законів про працю України.

Органами досудового слідства звинувачують ОСОБА_9 в тому, що він вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 172 КК України-як грубо порушив законодавство про працю, такі дії вчиненні щодо матері яка має дитину віком до чотирнадцяти років, зокрема в порушенні ст. 24 КЗпП України не укладав письмовий договір з ОСОБА_16, яка має дитину, ІНФОРМАЦІЯ_23, а також не укладав письмовий договір з ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Відповідно до ст. 24 КЗпП України-трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.

Укладання трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженим органу про зарахування працівника на роботу.

Трудовий договір вважається укладеним і тоді , коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Згідно постанови №1 від 6 квітня 2001 року правління Тетіївського споживчого товариства було створено госпрозрахункову філію Топаз при Тетіївському споживчому товариству. Призначено виконуючим обов'язки директора госпрозрахункової філії Топаз на громадських засадах і безоплатній основі ОСОБА_9 (а.с. 30).

Постановою правління СТ №1 від 06.04.2001 року затверджено Положення про госпрозрахункову філію Топаз Тетіївського споживчого товариства (а.с. 31-35).

Відповідно положення, керівництво та контроль за поточною роботою філії здійснює керівник, який призначається на посаду головою правління СТ (п. 4.2 Положення), він видає накази і дає вказівки, розпорядження ...), проводить роботу по добору кадрів.

ОСОБА_9 як керівник філії видавав наказ про зарахування ОСОБА_2, ОСОБА_25, ОСОБА_4, ОСОБА_16 на роботу.

ОСОБА_9 пред'явлено звинувачення в тому, що ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_16 працювали у 2005 році з щоденним графіком роботи з 08-00 до 20-00 год з перервою на обід з 13-00 до 14-00 без вихідного, що має порушенням ст. 50 КЗпП України.

Допитані під час судового слідства потерпілі спростували таке звинувачення у своїх показаннях суду.

Не доведено органами досудового слідства обвинувачення в тому, що він порушував законодавство про відпустки, що ним не складались табелі робочого часу, не

8

складались відомості про нарахування та виплату заробітної плати найманим працівникам.

Пред'явлено звинувачення в тому, що при прийнятті на роботу в наказах не було обумовлено розмір оплати праці, не зазначено системи нарахування зарплати.

Органи досудового слідства у звинуваченні вказували, що не було наказів на зарахування на роботу працівників, а тут самі собі заперечують, що в наказах не вказано оплату праці.

Такі твердження спростовуються копіями наказів, де в наказах зазначено, що оплату праці проводити за розцінками.

Звинувачується ОСОБА_9 і в тому, що ним порушено вимоги ст. 107, 108 КЗпП України.

Допитані працівники ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ствердили суду, що вони не працювали в нічний час, а були випадки коли вони працювали у святкові дні, понад встановлений графік, їм виплачувалась збільшена зарплата, проти роботи у святкові дні вони не заперечували.

За ст. 172 КК України під грубим порушенням законодавства про працю слід розуміти випадки обмеження трудових прав громадян або зневажливого до них ставлення.

Поняття грубе порушення має оціночний характер, і в кожному конкретному випадку воно повинне встановлюватися виходячи з кількості порушень, злісності мотивів.

Таким, грубим порушенням буде вважатися систематичне порушення тривалості робочого часу, ненадання протягом тривалого часу відпустки, на яку має право працівник, ненадання передбачених законом пільг, компенсацій, незаконне накладення матеріальної відповідальності.

Під час досудового і судового слідства не встановлено грубого порушення законодавства про працю ОСОБА_9

Звинувачення ОСОБА_9 грунтувалося на актах перевірки головного державного інспектора праці від 17.06.2008 року (а.с. 11-12), та акті перевірки від 27.08.2001 року (а.с. 104-105), де головним державним інспектором праці було запропоновано усунути недоліки викладені в акті.

Головним державним інспектором праці не вказано, що допущенні порушення є грубе порушення законодавства про працю.

В акті від 17.06.2008 року зазначено, що за виявленими порушеннями складено протокол за номером, але він замальований.

За актом від 27.08.2005 року перевірки № 10-34-017/54 госпрозрахункової філії, прийняте відповідне реагування:

складено протокол за ч. 1 ст. 41 КУпАП №10-34-017/70 від 27 серпня 2005 року (а.с. 105).

Аналізуючи і даючи оцінку доказів, що були зібрані на досудовому слідстві, так і подані у судовому засіданні суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_9 не встановлено складу події злочину він підлягає виправданню за ч. 2 ст. 172, ч. 1 ст. 172 КК України.

Органами досудового слідства ОСОБА_9 пред'явлено звинувачення в тому, що він згідно постанови позачергової конференції Тетіївської райспоживспілки від 13.03.2003 року був обраний головою cпоживчого товариства Тетіївського району (т.1 а.с. 85).

Відповідно до Статуту споживчого товариства Тетіївського району наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, тобто будучи службовою особою, в період з 04.07.2003 по 29.03.2006 року в м. Тетієві Київської області, вмисно з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище діючи в інтересах третіх осіб, а саме ТОВ Топаз одним із засновників якого є власне ОСОБА_9, а також останній був керівником ТОВ Топаз всупереч інтересів споживчого товариства

9

Тетіївського району, які визначені Статутом товариства, зареєстрованого Тетіївською РДА від 18.03.2008 за №165, де в п. 7 визначено основні цілі і завдання споживчого товариства, зокрема:

-задоволення потреб своїх членів в товарах та послугах, сприяння розвитку їх трудової і соціальної активності, зростанню добробуту і культурного рівня;

-захист прав та інтересів членів споживчого товариства і обслуговування населення, як споживачів щодо забезпечення їх якісними товарами та послугами;

-збереження власності в споживчій кооперації, захист її соціальних, економічних та майнових інтересів;

-забезпечення ефективності господарсько-фінансової діяльності, підвищення продуктивності праці працівників, їх соціальний захист шляхом збереження і створення нових робочих місць, впровадження нових технологій та передового досвіду розвиток трудового супернецтва, підготовка та перепідготовка кадрів;

-дотримання основних принципів і методів кооперативної демократії, без укладення будь-яких правових документів, перерахував на розрахунковий рахунок ТОВ Топаз в Тетіївську філію ВАТ Ощадбанк України кошти в якостиі орендної плати за оренду автомобілів в сумі 789952,2 грн., що підтверджується банківськими виписками по СТ Тетіївського району та ТОВ Топаз.

Тобто, ОСОБА_9 за період з 04.07.2003 по 29.03.2006 року допустив неефективне та недоцільне використання коштів СТ Тетіївського району в сумі 789952,2 грн., не забезпечив ефективної господарсько-фінансової діяльності, не створив нові робочі місця, порушив економічні та майнові інтереси споживчої кооперації.

Таким чином, голова правління споживчого товариства Тетіївського району ОСОБА_9І зловживаючи своїм службовим становищем, тобто умисно діючи в інтересах ТОВ Топаз, використав своє службове становище всупереч інтересам служби, заподіявши інтересам СТ Тетіївського району тяжких наслідків.

Під час досудового слідства ОСОБА_9 відмовився давати показання.

У судовому засіданні ОСОБА_9 вини за предявленим звинуваченням по ч. 2 ст. 364 КК України не визнав і пояснив суду, що протягом 2003-2006 років споживче товариство Тетіївського району орендувало чотири автомобілі у ТОВ Топаз за договорами оренди, які знаходились у приміщенні контори СТ, але були викрадені про що він неодноразово звертався з скаргами у яких йому було відмовлено, адже контора була самоправно загарбана головою РАЙ СТ ОСОБА_17

За договорами оренди споживче товариство перераховувало кошти ТОВ Топаз.

Проте, що споживче товариство Тетіївського району сплачувало кошти ТОВ Топаз за оренду автомобілів підтверджується банківськими виписками по споживчому товариству та ТОВ Топаз (т.6 а.с. 40-231, т.7 а.с.129, 178-180).

Органи досудового слідства звинувачують ОСОБА_9 в тому, що він, як голова правління споживчого товариства Тетіївського району, зловживаючи своїм службовим становищем, умисно, діючи в інтересах ТОВ Топаз, використав своє службове становище всупереч інтересам служби, заподіявши інтересам споживчого товариства тяжких наслідків, адже за період з 04.07.2003 року по 29.03.2006 року допустив неефективне та недоцільне використання коштів споживчого товариства Тетіївського району в сумі 789952,2 грн., у звинуваченні зазначено, що вказана сума була перерахована на розрахунковий рахунок ТОВ Топаз як кошти в якості орендної плати за оренду автомобілів.

Дане звинувачення недоведене органами досудового слідства, не знайшло підтвердження таке звинувачення і в судовому засіданні, виходячи з таких підстав.

Відповідно до Установчого договору 2 червня 1993 року створено товариство з обмеженою відповідальністю Топаз.

Засновниками товариства виступали:

10

-ОСОБА_26 та ОСОБА_9 (т. 9 а.с. 144).

28 травня 1993 року Установчими зборами було затверджено Статут ТОВ Топаз, який 30 липня 1993 року зареєстрований Тетіївською районною державною адміністрацією, реєстраційний номер 246-234-ТОВ (т. 9 а.с. 147).

Згідно протоколу №1 від 28 травня 1993 року зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю Топаз директором товариства було обрано ОСОБА_26 23 липня 2001 року загальними зборами засновників товариства директором товариства Топаз було обрано ОСОБА_9 (т. 9 а.с. 162).

За п. 4.10 Статуту ТОВ Топаз товариству можуть належати будівлі, споруди, машини, устаткування транспортні засоби, цінні папери, інформація, наукові, конструкторські, технологічні розробки, інше майно та права на майно, у тому числі права на інтелектуальну власність.

У п. 4.11 Статуту ТОВ Топаз зазначено, товариство має право продавати і передавати іншим підприємствам, установам, організаціям, обмінювати, здавати в оренду та надавати безкоштовно в тимчасове користування або в позику належні йому будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, інвентар, сировину та інші матеріальні цінності, а також списувати їх з балансу (т. 9 а.с. 152).

Проте, що товариство з обмеженою відповідальністю Топаз має транспортні засоби підтверджено актом комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства товариством з обмеженою відповідальністю Топаз за період з 01.04.2002 року по 31.03.2005 року за № 224/23-1/20600452 від 13.07.2005 року (т.9 а.с.4, 18).

13 березня 2003 року уповноваженими споживчого товариства Тетіївського району головою правління обрано ОСОБА_9І.(т. 1 а.с. 86, 89).

Відповідно до п. з, п. 35 Статуту споживчого товариства Тетіївського району, затверджено загальними зборами членів споживчого товариства Тетіївського району, голова правління, як перша посадова особа споживчого товариства має право розпоряджатись майном товариства, заключати договори оренди ( також з правом викупу), продажу, застави, обміну, позики, придбання, надання в безкоштовне користування і безоплатну передачу рухомого та нерухомого майна споживчого товариства юридичним та фізичним особам (т. 1 а.с. 23).

В обвинувальному висновку, органи досудового слідства вказали, що ОСОБА_9 зловживаючи своїм службовим становищем, умисно, діючи в інтересах ТОВ Топаз, використав своє службове становище всупереч інтересам служби, заподіявши інтересам служби, заподіявши інтересам СТ Тетіївського району тяжких наслідків.

Таке звинувачення безпідставне, адже ОСОБА_9 за Статутом споживчого товариства мав право укладати договір оренди, що вказано у п. 35 Статуту.

За ст. 364 КК України об'єктивна сторона зловживання службовим становищем виявляється у діянні (дії чи бездіяльності), яке:

-вчиняється з використанням службового становища;

-здійснюється у межах повноважень, наданих у зв'язку з виконанням нею службових обов'язків;

-суперечить інтересам служби;

-заподіює істотну шкоду або тягне тяжкі наслідки;

-знаходиться у причинному зв'язку із зазначеними наслідками.

Суб'єктивна сторона службового зловживання характерезується умисною чи змішаною формою вини. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони службового зловживання є певні мотиви:

-корисливі мотиви;

-інші особисті інтереси;

-інтереси третіх осіб.

11

У судовому засіданні не знайшло підтвердження наявності як об'єктивної так і суб'єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, тому за вказаною статтею ОСОБА_9 підлягає виправданню за відсутності в його діях складу злочину.

Органами досудового слідства ОСОБА_9 пред'явлене звинувачення в тому, що він 24.10.2007 року близько 7 години 10 хвилин в м. Тетієві Київської області, перебуваючи біля приміщення універсального магазину, що знаходиться по вул. Кірова, 1-А, маючи на меті пройти в приміщення на другий поверх, вхід до якого перешкоджали ОСОБА_5,

ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_7, демонстрував останнім зброю, у вигляді пістолета, при цьому словесно стверджував, що буде стріляти.

На запитання депутата міської ради м. Тетієва ОСОБА_27:чи буде стріляти, ствердно відповів: Так буде стріляти, також при цьому приставляв дуло пістолета до шиї ОСОБА_28

У ОСОБА_28, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_29 та ОСОБА_27 були реальні підстави побоюватись здійснення погрози ОСОБА_9

Після того, як ОСОБА_29 сказав, що викликає працівників міліції, то ОСОБА_9 припинив свої дії, заховав зброю, залишив місце та поїхав у невідомому напрямку.

Своїми умисними діями, які виразилися у погрозі вбивством, так як були реальні підстави побоюватись здійснення цієї погрози, ОСОБА_9 скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст. 129 КК України.

На досудовому слідстві і в судовому засіданні ОСОБА_9 стверджував, що 24 жовтня 2007 року він мав їхати на засідання Київського господарського суду.

О сьомій годині ранку він під'їхав до універсального магазину, де на другому поверсі знаходиться контора споживчого товариства щоб взяти необхідні йому документи.

Універсальний магазин знаходиться по вул. Кірова, належить споживчому товариству.

Коли він підійшов до дверей, тут стояли ОСОБА_28, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6.

Двері були пошкоджені, вирізані замки.

Він мав пройти у приміщення, але його не впустили, вказані особи.

У нього був іграшковий пістолет, який він тримав біля грудей.

Погроз нікому не висловлював з присутніх біля контори споживчого товариства.

Оскільки було захоплено приміщення контори, він написав заяву до Тетіївського РВГУ.

Вини у вчиненні злочину, який йому вмінили органи досудового слідства не визнає, оскільки такого злочину не скоював.

Потерпілий ОСОБА_5 пояснив суду, що 24.10.2007 року на прохання ОСОБА_29 і ОСОБА_7 він охороняв приміщення споживчого товариства, у дверях якого були вирізані замки.

Сюди ж підїхав ОСОБА_9, підійшов до нього, витягнув пістолет, зняв із запобіжника і направив йому в спину, а потім приставляв пістолет до шиї, він боявся, що ОСОБА_9 буде стріляти.

Потерпілий ОСОБА_6 дав покази суду, що 24.10.2007 року він охороняв приміщення споживчого товариства, тут був ОСОБА_9, який дістав пістолет, схожий на пістолет марки Макарова, погрожував присутнім, які він сприймав як реальні.

Потерпілий ОСОБА_7 пояснив суду що 24.10.2007 року він охороняв приміщення споживчого товариства на прохання ОСОБА_29, сюди приїхав ОСОБА_9, який хотів пройти у приміщення, але вони його не пропускали, у ОСОБА_9 був пістолет, якого він наставив на ОСОБА_5:

12

Потерпілий ОСОБА_8 пояснив суду, що о 6 год. 30 хв. йому зателефонував ОСОБА_29 і попросив охороняти контору споживчого товариства.

Коли він приїхав до приміщення споживчого товариства, у дверях були вирізані замки. До приміщення приїхав ОСОБА_9 який хтів пройти у приміщення, але його не пустили, потім ОСОБА_9 дістав з лівого кармана пістолет і наставляв на кожного з них, а потім приставив пістолет до шиї ОСОБА_5 і погрожував, що буде стріляти.

Погрози ОСОБА_9 він сприймав як реальні.

Свідок ОСОБА_29 дав показання суду, що він працював заступником голови правління Тетіївського районного споживчого товариства, головою правління був

ОСОБА_17, 23.10.2007 року голова правління ОСОБА_17 дав вказівку організувати охорону приміщення споживчого товариства.

Він попросив знайомих ОСОБА_8, ОСОБА_6 у наданні допомоги по охороні.

24.10.2007 року коли він з ОСОБА_27 під'їхали до приміщення споживчого товариства тут був ОСОБА_9, який дістав пістолет з кобури і направив його на ОСОБА_8, ОСОБА_6, і ОСОБА_5, а потім приставив до шиї ОСОБА_5 і погрожував, що буде стріляти.

Свідок ОСОБА_30 дала показання суду, що 24.10.2007 року вона на прохання голови правління Тетіївського РАЙ СТ разом з ОСОБА_29 приїздили до споживчого товариства для передачі документів, тут був ОСОБА_9, який хтів пройти у приміщення, але його не пускали, вона бачила , що ОСОБА_9 щось тримав біля грудей, у її присутності ОСОБА_9 нікому не погрожував.

Під час судового слідства свідок ОСОБА_30 давала інші покази, як пояснила суду, що органам досудового слідства давала неправдиві покази.

Аналізуючи покази підсудного, потерпілих суд вважає, що в діях ОСОБА_9 відсутній склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 129 КК України.

З об'єктивної сторони злочин характеризується дією у виді погрози вчинити вбивство, тобто виявленому намірі позбавити іншу людину життя.

Відповідальність за ст. 129 КК України може настати лише за погрозу вбивством.

24.10.2007 року біля приміщення споживчого товариства виник конфлікт між потерпілими ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 реальних підстав побоюватись погрозою вбивства не було, адже потерпілі і підсудний були знайомі, між ними не було будь-яких суперечок.

Оскільки в діях ОСОБА_9 відсутній склад злочину, передбачений ст. 129 ч. 1 КК України, тому цивільні позови ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, необхідно залишити без розгляду.

Дії ОСОБА_9 суд кваліфікує по ч. 2 ст. 366 КК України як внесення службовою особою до офіційного документу неправдивих відомостей, а також видача завідомо неправдивого документа, внаслідок чого було спричинено тяжких наслідків.

Дії ОСОБА_10 суд кваліфікує по ч. 1 ст. 366 КК України, як внесення службовою особою до офіційного документа неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки.

Дії ОСОБА_11 суд кваліфікує по ч. 3 ст. 358 КК України, як використання за відомо підробленого документа.

Дії ОСОБА_14 суд кваліфікує по ч. 3 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

При призначенні покарання ОСОБА_9 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який є злочином середньої тяжкості, особу винного, який вперше скоїв злочин, характеризується позитивно.

Відповідно до ч. 2 ст. 66 КК України при призначенні покарання ОСОБА_9 суд визнає обставину яка пом'якшує покарання, як похилий вік підсудного.

13

З врахуванням наведеного суд вважає за можливе призначити покарання в межах санкції, статті за якою кваліфікуються його дії у виді позбавлення волі.

\ Разом з тим суд враховує, що злочин, який скоїв є злочином середньої тяжкості вчинений ним вперше та особу винного, дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_9 без відбування покарання, звільнивши від відбування покарання з випробуванням.

Ч. 2 ст. 366 КК України передбачає застусування до особи додаткового покарання у виді штрафу, таке покарання до ОСОБА_9 не може застосовуватись, оскільки зміни до статті внесені 22.07.2009 року, тобто після вчинення ним злочину.

ОСОБА_10 вчинила злочин, який за ступенем тяжкості, згідно ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, такий злочин вона вчинила 02.09.2005 року.

Після вчинення злочину ОСОБА_10 перестала бути суспільно небезпечною внаслідок зміни обстановки.

Суд вважає, що до ОСОБА_10 можна застусувати ст. 48 КК України.

Відповідно до ст. 48 КК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Згідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 Про практику застусування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності, особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно не безпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину.

Відповідно до Постанови Київського Міжобласного апеляційного господарського суду від 16.02.2006 року припинено юридичну особу-споживче товариство Тетіївського району, змінились умови в яких ОСОБА_10 вчинила злочин, після припинення споживчого товариства особа не працює в СТ; тому за таких змін ОСОБА_10 не може вчинити нового тотожного або однорідного злочину.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 КПК України за наявності підстав, зазначених у статті 48 Кримінального кодексу України, у справах, які надійшли до суду з обвинувальним висновком, суд у судовому засіданні виносить постанову про закриття справи.

Тому справу щодо ОСОБА_10 підлягає закриттю.

ОСОБА_11 та ОСОБА_14 03.09.2005 року вчинили злочин який відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України належить до злочинів невеликої тяжкості.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.

За ч. 2 ст. 11-1 КПК України суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 49 Кримінального Кодексу України, закриває кримінальну справу у зв'язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.

ОСОБА_11 та ОСОБА_14 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, а кримінальна справа щодо них підлягає закриттю.

Судові витрати в розмірі 1095 грн 25 коп відповідно до ст. 93 КПК України, які витрачені на проведення експертизи підлягають стягненню з ОСОБА_9

Запобіжний захід ОСОБА_9 суд залишає підписку про невиїзд.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_14 суд скасовує.

Керуючись ст. ст. 323 324 КПК України, суд,

14

Засудив:

ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України і призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади, пов'язані з організаційно-розпорядчою діяльністю строком на один рік.

Застосувати до ОСОБА_9 ст. 75 КК України, звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік.

ОСОБА_9 визнати невинним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 172, ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 129, ч. 2 ст. 364 КК України і по суду виправдати за відсутністю в діяннях складу злочину.

ОСОБА_10 звільнити від кримінальної відповідальності відповідно до ст. 48 КК України, а кримінальну справу щодо неї закрити, згідно ст. 7 КПК України.

ОСОБА_11 звільнити від кримінальної відповідальності відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України, а кримінальну справу щодо нього закрити.

ОСОБА_14 звільнити від кримінальної відповідальності відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України, а кримінальну справу щодо нього закрити.

Цивільний позов ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_31 залишити без розгляду.

Речові докази: іграшковий пістолет, що зберігається в кімнаті речових доказів Тетіївського РВГУ-знищити, спеціальний засіб пістолета ПМРМ к/р 9 мм № ХКПА2661-залишити ОСОБА_9

Стягнути з ОСОБА_9 на відшкодування судових витрат за проведення почеркознавчої експертизи 1095 грн. 25 коп:

Одержувач платежу:

НДЕКУ при ГУМВС України в Київській області КОД ЗКПО:25574713

Реєстраційний рахунок: 35222002000460 банк УДК в Київській області НФО 821018.

Призначення платежу: за експертні дослідження НДЕКУ, в тому числі ПДВ.

Запобіжний захід ОСОБА_9 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

Запобіжний захід ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_14 Анатолійовичу-підписку про невиїзд-скасувати.

Апеляція на вирок суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Володарський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя: Яковенко О.М.