Вирок № 46004850, 11.08.2011, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 1-147/2011

Провадження №: -

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2011 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Пулика В.В.,

з участю: секретаря судових засідань – ОСОБА_1,

прокурора – Назарчука В.Й.,

захисника - адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, не судимого -

у вчиненні злочину, передбаченого ст.121 ч.2 КК України -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 умисно заподіяв тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_4.

Злочин скоєно при наступних обставинах.

02 травня 2011 близько 22 години ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння та знаходячись в будинку односельчанина ОСОБА_4 по вул.Карпатській в с.Старий Мізунь Долинського району Івано-Франківської області, під час сварки на побутовому ґрунті умисно наніс ОСОБА_4 кілька ударів руками та ногами по голові та тулубу, заподіявши останньому тяжкі, як небезпечні для життя в момент спричинення, тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з крововиливами під м'які тканини голови, оболонки головного мозку та мозочка, що ускладнилась набряком та стисненням головного мозку, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_4.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 визнав себе винним у вчиненні злочину, вказавши, що 02 травня 2011 року протягом дня вживав спиртне разом з друзями і близько 22 години, повертаючись додому, вирішив пригостити спиртним свого товариша ОСОБА_4, який проживає один в житловому будинку в с. Старий Мізунь Долинського району.

З цією метою він купив пляшку горілки ємністю 0,5 л. і пішов до ОСОБА_4. Зайшов до будинку ОСОБА_4, відкрив горілку, ОСОБА_4 мав хліб та зелену цибулю і вони стали розмовляти.

Чи вживав спиртне ОСОБА_4, не пам»ятає, оскільки від випитого в будинку останнього спиртного сп»янів.

Під час розмови ОСОБА_3 став говорити, що його мати займається проституцією, обзивати матір нецензурними словами. Він став просити ОСОБА_4 припинити ображати його матір, сказав, що це дуже ображає його, повторив своє прохання не менше п'яти-шести разів, однак ОСОБА_4 не реагував на його зауваження, став насміхатись з нього, сказавши, що вступив би з матір»ю в статеві зносини, імітуючи при цьому статевий акт та продовжуючи обзивати його матір нецензурними словами, що дуже сильно обурило його і він, плачучи від гніву і не усвідомлюючи своїх дій, підійшов до ОСОБА_4, який сидів на стільці і правою ногою наніс останньому удар в ліву половину обличчя, від чого ОСОБА_4 впав зі стільця на підлогу, а він наніс лежачому потерпілому ще декілька ударів ногами та руками в різні ділянки тіла.

Побачивши, що у ОСОБА_4 з носа потекла кров, підняв останнього з підлоги і допоміг сісти на ліжко. Оскільки з носа в ОСОБА_4 текла кров, останній взяв пластмасове відро білого кольору, в якому була вода, помив нею собі обличчя і сказав йому помиритися з ним і випити спиртного, яке ще залишилось в пляшці.

Він відмовився і попрощавшись з потерпілим, пішов додому.

Наступного дня 03 травня 2011 року він прокинувся в обідній час і пішов до ОСОБА_4, маючи намір помиритись з останнім. З собою взяв пляшку білого вина ємністю 0,5 л., яке купив у магазині «Людмила», зайшов у будинок ОСОБА_4, вхідні двері якого не були зачинені на ключ, і побачив, що ОСОБА_4 лежав на ліжку, де він останнього залишив. В потерпілого на обличчі була кров, садна, гематоми. ОСОБА_4 не подавав ознак життя, тому він злякався, вийшов з будинку потерпілого і пішов до своєї сусідки ОСОБА_5, якій повідомив про смерть ОСОБА_4, попросивши її викликати машину швидкої медичної допомоги.

Від сусідки він повернувся до будинку ОСОБА_4 і біля будинку став чекати приїзду автомобіля швидкої медичної допомоги.

Не мав наміру спричиняти тяжкі тілесні ушкодження потерпілому; його дії викликані неправомірною поведінкою останнього.

Відшкодував потерпілій стороні завдані злочином збитки, кається у вчиненому, просить суворо не карати його.

За клопотанням підсудного суд визнає недоцільним проводити дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, оскільки учасники судового розгляду проти цього не заперечують, підсудний визнає свою вину, його показання відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються, просить суд не допитувати потерпілу та свідків по даній справі і не досліджувати інші докази, його позиція є добровільною та істинною, розуміє, що в разі оскарження вироку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає доведеною вину підсудного у вчиненні злочину, правильною кваліфікацію його дій за ст. 121 ч.2 КК України, оскільки він умисно заподіяв тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_4.

Обираючи покарання підсудному, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину та його особу: те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, визнав себе винним у вчиненні злочину, щиросердечно розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризуються за місцем проживання, відшкодував потерпілій завдані злочином збитки, остання просить суворо не карати підсудного.

Щире каяття підсудного, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування потерпілій завданих злочином збитків суд визнає обставинами, які пом’якшують покарання підсудного; обставиною, яка обтяжує покарання підсудного, суд визнає вчинення ним злочину в стані алкогольного сп’яніння.

З урахуванням ступеню тяжкості вчиненого підсудним злочину, обставин, які пом’якшують його покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особи підсудного: злочинні дії останнього стали наслідком неправомірних дій потерпілого, підсудний визнав себе винним у вчиненні злочину, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у психоневрологічному та наркологічному кабінетах не знаходиться, потерпілий просить суворо не карати підсудного, молодий вік підсудного, суд вважає за можливим призначити підсудному покарання з застосуванням ст.69 КК України, тобто перейти до іншого, більш м»якого виду покарання, не зазначеного в санкції ст.121 ч.2 КК України.

Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при управлінні МВС України в Івано-Франківській області заявлено вимоги про відшкодування витрат на суму (843,84 + 337,68 =) 1181,52 гривень, які були затрачені на проведення експертиз згідно рахунків №23/05/333(а.с.232) та №23/05/334 (а.с.241).

Суд вважає, що заявлені в ході досудового слідства вимоги Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при управлінні МВС України в Івано-Франківській області про відшкодування витрат на суму 1181,52 гривень за надані експертні послуги підлягають до задоволення, оскільки відповідно до вимог ст.93 КПК України, судові витрати, які складаються із сум, виданих або які мають бути видані експертам, спеціалістам, покладаються на засуджених.

Потерпілою по справі ОСОБА_5 в ході попереднього слідства заявлені позовні вимоги про стягнення з підсудного 5000 гривень матеріальних збитків та 95000 гривень моральної (немайнової) шкоди; в ході судового розгляду справи потерпіла просила залишити позовні вимоги без розгляду, оскільки підсудний добровільно відшкодував їй завдані злочином збитки, тому позовні вимоги потерпілої суд залишає без розгляду.

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності з вимогами ст.81 КПК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 Кримінально-процесуального кодексу України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.121 ч.2 Кримінального кодексу України, та покарати з застосуванням ст.69 Кримінального кодексу України обмеженням волі на строк 5 (п»ять) років.

Початок строку відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з 04 травня 2011 року, часу затримання його по підозрі у вчиненні злочину, зарахувавши йому у строк відбуття покарання час утримання під вартою за правилами ст.72 Кримінального кодексу України з розрахунку одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.

Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_3 – тримання під вартою - залишити без зміни до вступу вироку в законну силу.

Стягнути із засудженого ОСОБА_3 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при управлінні МВС України в Івано-Франківській області витрати в сумі 1181 (одну тисячу сто вісімдесят одну) гривню 52 копійки за надані експертні послуги (УКД Івано-Франківської області код 25574765 МФО 836014 р/р 31255272210165 банк одержувач УКД Івано-Франківської області для НДЕКЦ при УМВС).

Речові докази (т.с.2,а.с.57,61): спортивну кофту, куртку, спортивні штани, кросівки, кепку – повернути засудженому ОСОБА_3, як законному власнику; паперові конверти з речовими доказами, картонну коробку з двома пляшками, пакет з слідами підошви взуття – знищити.

Апеляція на вирок суду може бути подана протягом п’ятнадцяти діб з часу його проголошення через Долинський районний суд Івано-Франківської області до апеляційного суду Івано-Франківської області.

Суддя: