Постанова № 4600371, 08.07.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08 липня 2009 р.                                                                                 № 38406/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Перцова Т.С. при секретарі судового засідання Ульященко Л.М.

за участю представників сторін:

позивача - Струкова Б.В.

відповідача - Писаренка О.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Закрите акціонерне товариство "Барвінкове-Агро "

до Ізюмська обєднана державна податкова інспекція у Харківській області

пропро визнання податкового повідомлення-рішення недійсним ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Закрите акціонерне товариство „Барвінкове-Агро” (надалі – ЗАТ „Барвінкове-Агро”, Позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Ізюмської об’єднаної державної податкової інспекції у Харківській області (надалі – Ізюмської ОДПІ), в якому з урахуванням уточнень, які були прийняті судом, просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Ізюмської ОДПІ № 000012320/0 від 20.01.2009р., № 000012320/1 від 03.03.2009р. та № 000012320/2 від 28.04.2009р. про визначення суми податкового зобов’язання по податку на прибуток на загальну суму 17319,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог послався на ч.3 п.1.22.1 п.1.22, п.1.23 ст.1, пп.4.6.1 п.4.1, п.4.6 ст.4, п.5.10 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”. Вважає, що вимога Ізюмської ОДПІ про зменшення валових витрат на суму 60000,00 грн. (в т.ч. ПДВ – 10000,00 грн.) на підставі того, що Товариство не понесло витрат відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” не відповідає нормам діючого законодавства. Стверджує, що жодною нормою Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” не передбачено проведення коригування валових витрат, нарахованих раніше за отримані послуги, кредиторська заборгованість по яким списується у зв’язку з закінченням строку позовної давності. Наголошує на тому, що пунктом 5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” не встановлено порядку ведення податкового обліку, а надано поняття валових витрат та їх складу. На думку представника позивача, вимоги по коригуванню валових витрат на суму списаної кредиторської заборгованості, термін позовної давності якої минув, можуть призвести до порушення принципу уникнення подвійного оподаткування, передбаченого ст.18 Закону України „Про систему оподаткування” за операцією, оскільки вартість наданої послуги вже була віднесена до складу валових витрат (зменшено розмір валових витрат на вартість отриманої послуги, що була використана у господарській діяльності) при її придбанні у 2002 році. З огляду на викладене, просив суд позовні вимоги задовольнити, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення скасувати.

Відповідач, Ізюмська ОДПІ в своїх запереченнях на позов та її представник у судовому засіданні з позовними вимогами не погодилися та пояснили суду, що порушення пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1 ст.5, п.6.1 ст.6, пп.7.3.5 п.7.3 ст.7 Закону України „Про оприбуткування прибутку підприємств”, встановлені в ході перевірки позивача зафіксовані належним чином в акті від 30.12.2008 року № 2269/2320/31941792. На підтвердження правомірності зменшення ЗАТ „Барвінкове-Агро” від’ємного значення об’єкту оподаткування за 2007 рік на суму 50000 грн. та нарахування податку на прибуток за 1 квартал 2008 р. в сумі 12371 грн. наводить суду лист ДПА України від 07.06.2006р. № 10751/7/15-0317 „Про відображення у податковому обліку заборгованості по зобов’язаннях, за якою минув строк позовної давності”. Вказує, що у зв’язку з тим, що платником не здійснено компенсацію вартості товарів, які він отримав, то підстав для віднесення вартості цих товарів до валових витрат немає, оскільки їх вартість не відповідає визначенню валових витрат, наведеному у п. 5.1 ст. 5 вищевказаного Закону. Також, відповідач вказує на порушення позивачем пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оприбуткування прибутку підприємств”. Підстав для визнання скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач та його представник у судовому засіданні не вбачають.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, 30.12.2008р. фахівцями Ізюмської ОДПІ, за результатами виїзної планової перевірки ЗАТ «Барвінкове-Агро» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2008 року, іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2008 року, валютного законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2008 було складено акт перевірки № 2269/2320/31941792. Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за 1 квартал 2008 року встановлено його заниження в сумі 12371 грн.

На підставі висновків акту перевірки ОДПІ про встановлення порушень позивачем пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1 ст.5, п.6.1 ст.6, пп.7.3.5 п.7.3 ст.7 Закону України від 22.05.97р. №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», 20.01.2009р. відповідачем було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000012320/0 про визначення суми податкового зобов’язання за платежем : податок на прибуток в загальному розмірі 17319 грн., у т.ч. за основним платежем - 12371 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями – 4948 грн.

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями - рішеннями, ЗАТ «Барвінкове-Агро» у відповідності до положень п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами й державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-III (зі змінами й доповненнями) здійснило процедуру апеляційного узгодження зазначених сум податкових зобов’язань.

За результатами розгляду первинної та повторних скарг ЗАТ «Барвінкове-Агро» рішеннями податкових органів скарги платника податків залишені без задоволення та відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0000012320/1 від 03.03.2009 р. та № 0000012320/2 від 28.04.2009р. на такі ж саме суми податкових зобов’язань, що і з дріб’ю 0.

Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли внаслідок включення ЗАТ „Барвінкове-Агро” до складу валового доходу Товариства у грудні 2007р. суму нестягнутої кредиторської заборгованості в розмірі 60000,00 грн., в т.ч. ПДВ – 10000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ЗАТ „Барвінкове-Агро” у грудні 2007 року здійснило списання кредиторської заборгованості, термін позовної давності якої минув, на суму 60000 грн. перед ТОВ „Техпромсервіс” за отримані 25.11.2002р. послуги по відновленню верхньої галереї складу № 9 на суму 60000,00 грн., в т.ч. ПДВ – 10000,00 грн. (акт прийому-передачі виконаних робіт від 25.11.2002р.), які в 2002 році були включені до складу валових витрат в сумі 50000,00 грн. В рахунок розрахунків за отримані послуги ЗАТ „Барвінкове-Агро” 23.05.2003р. було видано простий вексель № 65307071693127. Операцію по списанню кредиторської заборгованості відображено у бухгалтерському обліку по дебету рахунку 62 „Короткострокові векселі видані” та кредиту рахунку 717 „Доход від списання кредиторської заборгованості” на загальну суму 60000 грн.

Як випливає з висновків акту перевірки, в порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств” в редакції Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями підприємством при включенні суми кредиторської заборгованості перед ТОВ „Техпромсервіс” у розмірі 60000 грн. не зменшено валові витрати на суму оприбуткованих безоплатно отриманих у 2002 році послуг по відновленню верхньої галереї складу № 9 у розмірі 50000 грн., яка при списанні кредиторської заборгованості після закінчення терміну позовної давності на підставі пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 вищевказаного Закону включена до складу валових доходів за 4 квартал 2007 р., чим завищено валові витрати за 2007 рік на суму 50000 грн. Крім того, в порушення п. 6.1 ст. 6 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” підприємством завищено від’ємне значення об’єкта оподаткування попереднього податкового року на суму 50000 гри., чим завищено валові витрати за 1 квартал 2008 р. на суму 50000 грн., за півріччя 2008 року на суму 50000 грн., за 9 місяців 2008 року на суму 50000 грн.

Суд зазначає, що за твердженням відповідача, у зв’язку з тим, що ЗАТ „Барвінкове-Агро” не здійснено компенсацію вартості товарів, які він отримав, то підстав для віднесення вартості цих товарів до валових витрат немає, оскільки їх вартість не відповідає визначенню валових витрат, наведеному у п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Суд беручи до уваги фактичні обставини у справі та досліджені у судовому засіданні письмові документи вважає вказаний висновок МДПІ помилковим і зазначає наступне.

Слід відмити, що статтею 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” визначено поняття валового доходу та види доходів, які включає валовий дохід.

Виходячи зі змісту положень п.4.1 ст.4 Закону під валовим доходом слід розуміти загальну суму доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

          Так, до валового доходу включаються доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу" (пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону).

Згідно пп.1.22.1. п.1.22 ст.1 Закону до безповоротної фінансової допомоги належать суми заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Судом встановлено та підтверджуються поясненнями сторін та дослідженими письмовими доказами по справі, що у грудні 2007 року позивачем було списано кредиторську заборгованість, термін позовної давності якої минув, на суму 60000 грн. перед ТОВ „Техпромсервіс” за отримані 25.11.2002р. послуги по відновленню верхньої галереї складу № 9 на суму 60000,00 грн., в т.ч. ПДВ – 10000,00 грн., яка у розумінні пп.1.22.1. п.1.22 ст.1 Закону є безповоротною фінансовою допомогою.

Відповідно до п.5.1. ст.5 наведеного Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п.5.2.1. п.5.2. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) i охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 -5.7 цієї статті.

Пунктами 5.3. - 5.7. Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" встановлені обмеження щодо включення певних витрат до складу валових. Суд зауважує, що зазначені норми Закону не містять заборони відносно включення до складу валових витрат вартості отриманих послуг.

Положеннями п.11.2. ст.11 Закону регламентовано що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

З огляду на викладе, суд зазначає, що позивач отримавши на підставі акту прийому-передачі виконаних робіт від 25.11.2002р. послуги по відновленню верхньої галереї складу № 9, правомірно та у відповідності до вимог п.11.2. ст.11, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відніс їх вартість до складу валових витрат у податковому періоді, на який припадала перша подія (отримання послуг).

Твердження відповідача про те, що оскільки ЗАТ „Барвінкове-Агро” не проводило здійснення компенсації вартості послуг, які отримало безоплатно (вартість послуг залишилися не сплаченою по закінченні строку позовної давності і була списана позивачем), Товариство не вправі було відносити їх вартість до валових витрат, бо їх вартість не відповідає визначенню валових витрат, наведених в п.5.1 ст.5 Закону на думку суду є хибним, так як у разі відсутності факту оприбуткування товарів та віднесення їх вартості до валових витрат, мало місце відсутність кредиторської заборгованості, яку за спливом строку давності необхідно віднести до складу валових витрат.

Крім того, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» не ставить в залежність право платника податку на включення вартості отриманих послуг по першій події до складу валових витрат від їх оплати в майбутньому.

Діючим Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» не передбачена норма, яка б зобов’язувала платника податку зменшувати або коригувати валові витрати на суми товарів, віднесених ним до валових витрат по першій з подій (оприбуткування послуг), у разі неоплати послуг у межах строку позовної давності та віднесення такої кредиторської заборгованості до валового доходу відповідно до вимог п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що висновок ОДПІ про завищення позивачем за 2007 рік валових витрат на суму 50000,00 грн. внаслідок порушення п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не відповідає фактичним обставинам у справі і ґрунтується на довільному тлумаченні відповідачем норм діючого законодавства.

На підставі вищевикладеного та з урахуванням наведених норм права, безпідставним вважається висновок відповідача про порушення ЗАТ „Барвінкове-Агро” пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1 ст.5, п.6.1 ст.6, пп.7.3.5 п.7.3 ст.7 Закону України від 22.05.97р. №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесених податкових повідомлень – рішень належним чином не довів.

Висновки перевіряючої особи, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб’єктивних припущень.

З огляду на це, суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для визначення ЗАТ „Барвінкове-Агро” суми податкового зобов’язання по податку на прибуток у розмірі 12371 грн., внаслідок чого податкові повідомлення-рішення №0000012320/0 від 20.01.2009 р., №0000012320/1 від 03.03.2009 р. та № 0000012320/2 від 28.04.2009р. у загальному розмірі 17319,00 грн., з яких : 12371,00 грн. – основний платіж та 4948,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції є протиправними і підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням ч. 3 ст. 2 КАС України.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого державного мита з держбюджету на користь позивача.

Керуючись ст. 8 Конституції України, ст.ст.4, 8, 17, 50, 94, 161-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Закрите акціонерне товариство "Барвінкове-Агро " до Ізюмська обєднана державна податкова інспекція у Харківській області про про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним –задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Ізюмської об’єднаної державної податкової інспекції у Харківській області №0000012320/0 від 20.01.2009 р., №0000012320/1 від 03.03.2009 р. та № 0000012320/2 від 28.04.2009р. у загальному розмірі 17319,00 грн., з яких : 12371,00 грн. – основний платіж та 4948,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства „Барвінкове-Агро”, код 31941792 державне мито у розмірі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

У повному обсязі постанова виготовлена 13.07.2009 року.

Суддя                                                                                           Перцова Т.С.