Постанова № 4600182, 23.04.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23.04.2009 р.                                                                                 № 2-а- 36149/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Перцової Т.С. при секретарі судового засідання Ульященко Л.М.

за участю представників сторін :

позивача –Шевченко Г.М., Іщук О.П.

відповідача –Васильєвої Ю.О., Скрипникової М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ПП "Діалог"

до Державна податкова інспекція у Фрунзенському районі міста Харкова

пропро визнання податкових повідомлень-рішень недійсними ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне мале Науково-виробниче підприємство „Діалог” звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова, в якому просить суд визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м.Харкова від 30.12.2008 року № 0000021800/0, яким визначено податкове зобов’язання по податку на додану вартість у сумі 983205,72 грн., у т.ч. за основним платежем – 655470,48 грн., за штрафними санкціями – 327735,24 грн. та від 30.12.2008 року № 0000011800/0, яким визначено податкове зобов’язання по податку на прибуток у сумі 1205376,18 грн., у т.ч. за основним платежем – 803584,12 грн., за штрафними санкціями – 401792,06 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити. В обґрунтовування позову зазначив, що ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова була проведена позапланова виїзна перевірка ПМ НВП „Діалог” з питань взаємовідносин з ТОВ „ПБК Вертикаль” за період з 01.04.2006 року по 30.10.2008 року, за результатами якої складено акт від 17.12.2008 року № 3723/18-007/14091704 та винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення по податку на додану вартість від 30.12.2008 року № 0000021800/0 на суму 983205,72 грн. по податку на додану вартість, в т.ч. за основним платежем – 655470,48., за штрафними (фінансовими) санкціями – 327735,24 грн. та від 30.12.2008 року № 0000011800/0 по податку на прибуток у сумі 1205376,18 грн., у т.ч. за основним платежем – 803584,12 грн., за штрафними санкціями – 401792,06 грн.

Позивач не погоджується з висновками ДПІ щодо встановленого порушення п.5.1, п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року N 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями, далі - Закон № 334), обґрунтовуючи тим, вважає, що дані відображені позивачем у деклараціях по податку на прибуток за період з 01.04.2006 року по 30.10.2008 року в частині валових витрат є дійсними і підприємство правомірно включило до валових витрат за період з 01.04.2006 року по 30.10.2008 року суму 3214338,50 грн.

Крім цього, позивач не погоджується з висновками ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова щодо встановлених порушень п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями, далі – Закон № 168). Стверджує, що всі отримані у ТОВ „Проектно-будівельна компанія „Вертикаль” послуги на виконання проектних робіт, монтажу, технічному обслуговуванню та ремонтним роботам об’єктів зв’язку використовувались ПМ НВП „Діалог” з нарахуванням податкових зобов’язань у межах виконання Закону України „Про податок на додану вартість”, тобто були використані в оподатковуваних операціях та в межах господарської діяльності. Вказує на те, що суми, віднесені позивачем до складу податкового кредиту, у зв’язку з придбанням послуг у ТОВ „ПБК „Вертикаль” підтверджені податковими накладними ТОВ „ПБК „Вертикаль” за період з квітня 2006 року по вересень 2008 року на загальну суму 3932823,05 грн., у тому числі ПДВ – 655470,48 грн., що оформлені згідно з пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, та є підставою для включення до податкової декларації даних про податковий кредит. Представник позивача наголошує на тому, що ПМ НВП „Діалог” виконала всі вимоги, що необхідні для отримання права на податковий кредит щодо зазначених сум, тому відсутні підстави для застосування п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Крім того, звернули увагу суду на те, що правочини між ТОВ „Фірма Жизнь” та ТОВ „ПБК „Вертикаль” було вчинено з додержання всіх вимог, зазначених у статті 203 Цивільного Кодексу України, у тому числі і вимозі, зазначеній у частині 1 цієї статті.

Таким чином, на думку представника позивача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення 30.12.2008 року № 0000021800/0 на суму 983205,72 грн. по податку на додану вартість прийняте відповідачем без достатніх правових підстав, з перевищенням ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова своїх повноважень, а отже є повністю незаконним і підлягає визнанню судом недійсним.

Відповідач, ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова в своїх запереченнях на позов та його представник у судовому засіданні з позовними вимогами не погодилися та пояснили суду, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача зафіксовані належним чином в акті перевірки від 17.12.2008 року № 3723/18-007/14091704 про результати позапланової виїзної перевірки ПМ НВП „Діалог” з питань взаємовідносин з ТОВ „ПБК Вертикаль” за період з 01.04.2006 року по 30.10.2008 року. В обґрунтування своїх заперечень на позов послалися на положення п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, які на думку ДПІ порушив позивач, в результаті чого платником податків занижено податок на додану вартість за квітень 2006 року – жовтні 2008 року на загальну суму 655470,48 грн. Вказують на те, що при співставленні податкового кредиту позивача, в розрізі контрагентів, перевіркою встановлено правові відносини з ТОВ „ПБК „Вертикаль”. Крім того, в ході проведення виїзної позапланової перевірки ПМ НВП „Діалог” з питань взаємовідносин ТОВ «ПБК «Вертикаль» за період з 01.04.2006 року по 30.10.2008 року (Акт від 17.12.2008 року № 3723/18-007/14091704) виявлено, що дані ТОВ «ПБК «Вертикаль», які відображені у деклараціях з податку на додану вартість про обсяги поставок та придбання (податкове зобов’язання та податковий кредит) за перевіряємий період – не є дійсними. До того ж, в вищевказаному акті перевірки зазначено, що угоди, укладені та такі, що виконувались протягом перевіряємого періоду – ТОВ «ПБК «Вертикаль» з покупцями останнього товарів та послуг не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними. З огляду на викладене, зроблено висновок, що укладені угоди, які виконувались протягом перевіряємого періоду з ТОВ „ПБК Вертикаль” з покупцями останнього товарів та послуг не спричиняють реального настання правових наслідків для позивача, а тому у розумінні ч.1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України є нікчемними. Підстав для визнання нечинним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач та його представник у судовому засіданні не вбачають, просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник прокуратури Харківської області в судовому засіданні підтримав правову позицію ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова щодо позовних вимог ПМ НВП „Діалог” та просив суд відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПМ НВП „Діалог” з питань взаємовідносин з ТОВ „ПБК Вертикаль” за період з 01.04.2006 року по 30.10.2008 року, за результатами якої складено акт від 17.12.2008 року № 3723/18-007/14091704 та винесені податкові повідомлення-рішення по податку на додану вартість від 30.12.2008 року № 0000021800/0 на суму 983205,72 грн. по податку на додану вартість, в т.ч. за основним платежем – 655470,48 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 327735,24 грн., від 30.12.2008 року № 0000011800/0 по податку на прибуток у сумі 1205376,18 грн., у т.ч. за основним платежем – 803584,12 грн., за штрафними санкціями – 401792,06 грн.

Як свідчать матеріали справи, ПМ НВП „Діалог” мало господарськи взаємовідносини з ТОВ „Проектно-будівельна компанія „Вертикаль” на підставі укладених між суб’єктаит господарювання договорів: №№: 15/12 від 15.12.2005р., 22-12/С від 22.12.2005р., 27/12 від 27.12.2005р., 22/02 від 22.02.2006р., 23/02 від 23.02.2006р., 24/02 від 24.02.2006р., 27/02 від 27.02.2006р., 28/02 від 28.02.2006р., 01/03 від 01.03.2006р., 10/03 від 10.03.2006р., 14/03 від 14.03.2006р., 14/03-Д від 14.03.2006р., 16/03 від 16.03.2006р., 20/03 від 20.03.2006р., 10/04 від 10.04.2006р., 18/04 від 18.04.2006р., 19/04 від 19.04.2006р., 10/05 від 10.05.2006р., 12/05 від 12.05.2006р., 15/05 від 15.05.2006р., 16/05 від 16.05.2006р., 05/07 від 05.07.2006р., 07/07 від 07.07.2006р., 10/07 від 10.07.2006р., 11/07-1 від 11.07.2006р., 11/07-2 від 11.07.2006р., 11/07-3 від 11.07.2006р., 11/07 від 11.07.2006р., 12/07-1 від 12.07.2006р., 12/07-2 від 12.07.2006р., 13/07-2 від 13.07.2006р., 13/07-1 від 13.07.2006р., 14/07 від 14.07.2006р., 17/07 від 17.07.2006р., 18/07 від 18.07.2006р., 19/07 від 19.07.2006р., 21/07 від 21.07.2006р., 24/07 від 24.07.2006р., 25/07 від 25.07.2006р., 01/08 від 01.08.2006р., 28/08 від 28.08.2006р., 04/09 від 04.09.2006р., 05/09 від 05.09.2006р., 12/09/06 від 12.09.2006р., 14/09 від 14.09.2006р., 15/09 від 15.09.2006р., 18/09 від 18.09.2006р., 01/09 від 21.09.2006р., 27/09-П від 27.09.2006р., 27/09 від 27.09.2006р., 28/09-П від 28.09.2006р., 28/09 від 28.09.2006р., 29/09 від 29.09.2006р., 02/10 від 02.10.2006р., 03/10 від 03.10.2006р., 04/10 від 04.10.2006р., 05/10 від 05.10.2006р., 09/10 від 09.10.2006р., 12/10 від 12.10.2006р., 25/10/06 від 25.10.2006р., 30/10-П від 30.10.2006р., 01/11-П від 01.11.2006р., 01/11 від 01.11.2006р., 02/11-П від 02.11.2006р., 02/11 від 02.11.2006р., 03/11-П від 03.11.2006р., 03/11 від 03.11.2006р., 06/11-П від 06.11.2006р., 06/11 від 06.11.2006р., 07/11 від 07.11.2006р., 09/11-П від 09.11.2006р., 09/11 від 09.11.2006р., 10/11-П від 10.11.2006р., 10/11 від 10.11.2006р., 013/11-П від 13.11.2006р., 20/11 від 20.11.2006р., 24/11 від 24.11.2006р., 28/11-П від 28.11.2006р., 28/11 від 28.11.2006р., 29/11-П від 29.11.2006р., 29/11 від 29.11.2006р., 01/12 від 01.12.2006р., 04/12 від 04.12.2006р., 12/12 від 12.12.2006р., 13/12-П від 13.12.2006р., 13/12 від 13.12.2006р., 14/12-П від 14.12.2006р., 15/12-П від 15.12.2006р., 15/12 від 15.12.2006р., 18/12-П від 18.12.2006р., 18/12 від 18.12.2006р., 19/12-П від 19.12.2006р., 19/12 від 19.12.2006р., 22/12 від 22.12.2006р., 26/12-П від 26.12.2006р., 26/12 від 26.12.2006р., 013/СМ від 15.01.2007р., 046/СМ від 25.01.2007р., 12/03/07 від 12.03.2007р., СТУ02/07/03 від 02.04.2007р., 1102/07 від 11.04.2007р., 17/04-YES від 17.04.2007р., 14/05-П від 14.05.2007р., 17/05-П від 17.05.2007р., 04/06-А93 від 04.06.2007р., 12/06-П від 12.06.2007р., 14/06-П від 14.06.2007р., 19/06-SER від 19.06.2007р., 1114/07 від 20.06.2007р., 29/08-TIT від 29.08.2007р., 03/09-П від 03.09.2007р., 03/09/07 від 03.09.2007р., 12/09-PAV від 12.09.2007р., 18/09 від 18.09.2007р., 20/09 від 20.09.2007р., 02/10-П від 02.10.2007р., 04/10-П від 04.10.2007р., 06/11-П від 06.11.2007р., 21/11-П від 21.11.2007р., 22/11 від 22.11.2007р., 22/11-П від 22.11.2007р., 23/11 від 23.11.2007р., 1082/07 від 05.12.2007р., 03/08-ВВС від 17.03.2008р., 22/04-ZOR від 22.04.2008р., 14/05-ТЕК від 14.05.2008р., СТУ 01/07/08 від 01.07.2008р. на загальну суму 3932823,05 грн., що підтверджується відповідними актами виконаних робіт, які були підписані обома сторонами, від 18.04.2006р., 25.04.2006р., 01.06.2006р., 25.04.2006р., 25.04.2006р., 10.05.2006р., 04.07.2006р., 20.06.2006р., 01.06.2006р., 04.07.2006р., 28.12.2006р., 29.12.2006р., 01.06.2006р., 20.07.2006р., 06.07.2006р., 26.12.2006р., 20.06.2006р., 31.10.2006р., 30.03.2007р., 20.12.2006р., 04.08.2006р., 25.12.2006р., 07.11.2006р., 31.07.2006р., 28.07.2006р., 07.09.2006р., 25.09.2006р., 25.09.2006р., 30.08.2006р., 22.09.2006р., 07.09.2006р., 25.09.2006р., 10.10.2006р., 10.10.2006р., 27.11.2006р., 23.10.2006р., 10.10.2006р., 07.11.2006р., 10.10.2006р., 07.11.2006р., 30.03.2007р., 23.10.2006р., 30.03.2007р., 30.11.2007р., 25.12.2006р., 26.12.2006р., 23.02.2007р., 27.11.2006р., 27.10.2006р., 30.11.2006р., 27.10.2006р., 30.11.2006р., 28.04.2007р., 30.03.2007р., 31.10.2006р., 30.03.2007р., 29.03.2007р., 30.11.2007р., 28.04.2007р., 10.10.2007р., 20.12.2007р., 12.09.2007р., 12.09.2007р., 22.10.2007р., 24.10.2007р., 27.02.2007р., 28.04.2007р., 12.09.2007р., 12.09.2007р., 30.11.2006р., 27.02.2007р., 12.09.2007р., 27.02.2007р., 12.09.2007р., 14.03.2008р., 30.11.2007р., 30.11.2007р., 27.02.2007р., 30.11.2007р., 10.10.2007р., 12.10.2007р., 20.06.2007р., 14.06.2007р., 17.09.2007р., 27.02.2007р., 14.06.2007р., 20.02.2008р., 13.06.2007р., 14.06.2007р., 20.08.2007р., 20.08.2007р., 13.09.2007р., 13.09.2007р., 13.09.2007р., 27.02.2007р., 14.06.2007р., 27.02.2007р., 30.03.2007р., 20.12.2007р., 28.04.2007р., 27.06.2007р., 31.07.2007р., 25.09.2007р., 11.10.2007р., 30.10.2007р., 23.11.2007р., 23.11.2007р., 30.11.2007р., 30.11.2007р., 30.11.2007р., 25.12.2007р., 26.12.2007р., 26.12.2007р., 31.03.2008р., 31.03.2008р., 12.05.2008р., 16.05.2008р., 30.05.2008р., 31.07.2007р., 20.02.2008р., 21.12.2007р., 21.12.2007р., 30.05.2008р., 29.02.2008р., 17.03.2008р., 29.02.2008р., 18.12.2007р., 28.12.2007р., 11.04.2008р., 28.08.2008р., 14.04.2008р., 31.03.2008р., 31.03.2008р., 14.11.2007р., 22.04.2008р., 11.04.2008р., 24.12.2007р., 29.12.2007р., 22.04.2008р., 28.01.2008р., 12.05.2008р., 10.04.2008р., 30.05.2008р., 30.05.2008р., 28.08.2008р., 28.08.2008р., 30.09.2008р., 15.10.2008р., на загальну суму 3932823,05 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ «ПБК «Вертикаль»» виконувало розробку робочих проектів на будівництво базових станцій мобільного зв’язку, а також роботи з монтажу антено-фідерних пристроїв у рамках генерального договору підряду на будівництво об’єктів зв’язку між ПМ НВП «Діалог» й оператором мобільного зв’язку. Крім того, ТОВ «ПБК «Вертикаль»» виконувало роботи з технічного обслуговування, ремонту приміщень базових станцій в якості субпідрядника по іншому генеральному договору підряду між ПМ НВП «Діалог» й оператором мобільного зв’язку, на що виписано (оформлено) накладні (акти здачі-прийому робіт, тощо) та податкові накладні.

За даними листа ДПІ у Московському районі м. Харкова від 29.10.2008 р. № 6713/7/23-206, за результатами перевірки ТОВ „ПБК „Вертикаль”, на підставі якої складено акт перевірки від 08.10.2008р. № 4729/23-32948799 встановлено відсутність об’єктів, які підпадають під визначення ст.ст.3,4,5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

За висновками вказаного акту перевірки встановлено порушення ПМ НВП „Діалог” п. 5.1, 5.2 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме: перевіркою встановлено відсутність об’єктів, які підпадають під визначення ст. 3, 4, 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”. Дані, відображені у деклараціях з податку на прибуток за перевіряємий період – не є дійсними. В ході перевірки встановлено відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Суд не може погодитись з такими висновками відповідача з огляду на таке.

Виходячи зі змісту п.1.32. Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” "господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

З пояснень сторін та досліджених письмових доказів судом встановлено, що позивачем здійснено витрати на придбання послуг від ТОВ «ПБК «Вертикаль» щодо розробки робочих проектів на будівництво базових станцій мобільного зв’язку, а також робіт з монтажу антено-фідерних пристроїв у рамках генерального договору підряду на будівництво об’єктів зв’язку між ПМ НВП «Діалог» й оператором мобільного зв’язку та виконання ТОВ «ПБК «Вертикаль» робіт з технічного обслуговування, ремонту приміщень базових станцій в якості субпідрядника по іншому генеральному договору підряду між ПМ НВП «Діалог» й оператором мобільного зв’язку, згідно до актів виконаних робіт та видаткових накладних, які були надані податковому органу для перевірки.

Згідно з п.5.1 ст.5 Закону №283/97-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі – валові витрати) – сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 – 5.7 цієї статті ( пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №283/97-ВР).

Так, положеннями п.5.3. - 5.7. зазначеного вище Закону передбачено певні обмеження або пряма заборона щодо включення деяких витрат до складу валових витрат. Заборони щодо включення до складу валових витрат вартості автотранспортних послуг в даних пунктах Закону законодавцем не встановлено.

В пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» зазначено, що не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З матеріалів справи вбачається, що усі спірні витрати, здійснені позивачем за період, що перевірявся, підтверджені належними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами бухгалтерського обліку у повному обсязі, а тому суд вважає, що такі витрати позивач мав право включити до складу валових витрат. Вибуткові та прибуткові накладні, акти виконаних робіт, на підставі яких позивач відображав у складі валових витрат витрати з перевезення вантажу автомобільним транспортом повністю відповідають вимогам, які передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Суд зазначає, що Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" не передбачено необхідності доказування платником податку безпосереднього зв'язку здійснених ним витрат, саме у зв'язку із підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Тобто, наперед вважається, що всі витрати платника податку є прямо пов'язані із такою підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. На це вказує і пункт 5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яким визначено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

З огляду на це, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для донарахування суми по податку на прибуток у розмірі 1205376,18 грн.

Внаслідок чого, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова від 30.12.2008 року № 0000011800/0 про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 1205376,18 грн., у томі числі за основним платежем в сумі 803584,12 грн. та за штрафними (фінансовими санкціями у розмірі 401792,06 грн. є протиправним і повинно бути визнано судом недійсним.

Також, за висновками вказаного акту перевірки встановлено порушення ПМ НВП „Діалог” п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, а саме – зайве віднесення до податкового кредиту за період квітень 2006 - жовтень року ПДВ на загальну суму 655470,48 грн.

Одночасно, в акті перевірки було зазначено, що відповідно до ч. 2 ст. 215, ст. 203 Цивільного кодексу України проведені операції по розробці робочих проектів на будівництво базових станцій мобільного зв’язку, а також роботи з монтажу антено-фідерних пристроїв у рамках генерального договору підряду на будівництво об’єктів зв’язку між ПМ НВП «Діалог» й оператором мобільного зв’язку. Крім того, ТОВ «ПБК «Вертикаль»» виконувало роботи з технічного обслуговування, ремонту приміщень базових станцій в якості субпідрядника по іншому генеральному договору підряду між ПМ НВП «Діалог» й оператором мобільного зв’язку, на що виписано (оформлено) накладні (акти здачі-прийому робіт, тощо) та податкові накладні, суперечить умовам правочину, тобто проведена операція є нікчемною та згідно з п.п. 7.4.1, п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, підприємством зайво включена сума до податкового кредиту за квітень 2006 року - жовтень 2008 року на 655470,48 грн.

Відповідач, з посиланням на пункт 1 ст.203, п.1 ст.228 ЦК України зазначає, що правочини, укладені між ПМ НВП „Діалог” та ТОВ „ПБК Вертикаль” суперечить, зокрема, моральним засадам суспільства та вважаються такими, що порушують публічний порядок. Відображення даних правочинів в податковому обліку ПМ НВП „Діалог” призвело до зменшення податкових зобов’язань. З огляду на викладене, відповідач з вказівкою на ст.215 ЦК України вважає, що вказані правочини є нікчемними.

Судом встановлено, що ДПІ не визнає включення до податкового кредиту сум відповідно до податкових накладних ПМ НВП „Діалог” з підстав того, що вважає угоди, укладені з ТОВ „ПБК Вертикаль” нікчемними.

З огляду на фактичні обставини справи, суд вважає таку правову позицію відповідача помилковою виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ПМ НВП „Діалог” мало взаємовідносини з ТОВ „ПБК Вертикаль”, а саме: ТОВ „ПБК „Вертикаль” надало послуги на виконання розробку робочих проектів на будівництво базових станцій мобільного зв’язку, а також роботи з монтажу антено-фідерних пристроїв у рамках генерального договору підряду на будівництво об’єктів зв’язку між ПМ НВП «Діалог» й оператором мобільного зв’язку. Крім того, ТОВ «ПБК «Вертикаль»» виконувало роботи з технічного обслуговування, ремонту приміщень базових станцій в якості субпідрядника по іншому генеральному договору підряду між ПМ НВП «Діалог» й оператором мобільного зв’язку, на що виписано (оформлено) накладні (акти здачі-прийому робіт, тощо) та податкові накладні.

Як пояснив суду представник позивача ПМ НВП „Діалог” на підставі спірних угод від ТОВ „ПБК Вертикаль”, яке як і позивач є платником податку на додану вартість, були отримані послуги. Внаслідок чого, ПМ НВП „Діалог” було отримано податкові накладні від ТОВ „ПБК Вертикаль” №№ (відповідно до номерів договорів): 3120 від 18.04.2006р., 3121 від 25.04.2006р., 535 від 01.06.2006р., 2811 від 25.04.2006р., 2810 від 25.04.2006р., 4015 від 10.05.2006р., 740 від 04.07.2006р., 6030 від 20.06.2006р., 534 від 01.06.2006р., 741 від 04.07.2006р., 1039 від 28.12.2006р., 1045 від 29.12.2006р., 533 від 01.06.2006р., 777 від 20.07.2006р., 767 від 06.07.2006р., 1038 від 26.12.2006р., 6029 від 20.06.2006р., 116 від 31.10.2006р., 1068 від 30.03.2007р., 1034 від 20.12.2006р., 706 від 04.08.2006р., 1035 від 25.12.2006р., 1042 від 07.11.2006р., 783 від 31.07.2006р., 782 від 28.07.2006р., 812 від 07.09.2006р., 6354 від 25.09.2006р., 6355 від 25.09.2006р., 299 від 30.08.2006р., 6353 від 22.09.2006р., 813 від 07.09.2006р., 6356 від 25.09.2006р., 6362/4 від 10.10.2006р., 6362/3 від 10.10.2006р., 1046 від 27.11.2006р., 6362 від 23.10.2006р., 6362/1 від 10.10.2006р., 1043 від 07.11.2006р., 6362/2 від 10.10.2006р., 1041 від 07.11.2006р., 1067 від 30.03.2007р., 6363 від 23.10.2006р., 1070 від 30.03.2007р., 1134 від 30.11.2007р., 1036 від 25.12.2006р., 1037 від 26.12.2006р., 1052 від 23.02.2007р., 1045 від 27.11.2006р., 6365 від 27.10.2006р., 1048 від 30.11.2006р., 6364 від 27.10.2006р., 1047 від 30.11.2006р., 1078 від 28.04.2007р., 1069 від 30.03.2007р., 117 від 31.10.2006р., 1066 від 30.03.2007р., 1065 від 29.03.2007р., 1137 від 30.11.2007р., 1079 від 28.04.2007р., 1009 від 10.10.2007р., 1220 від 20.12.2007р., 9014 від 12.09.2007р., 9026 від 12.09.2007р., 1022 від 22.10.2007р., 1024 від 24.10.2007р., 1058 від 27.02.2007р., 1077 від 28.04.2007р., 9012 від 12.09.2007р., 9028 від 12.09.2007р., 1053 від 30.11.2006р., 1057 від 27.02.2007р., 9031 від 12.09.2007р., 1056 від 27.02.2007р., 9033 від 12.09.2007р., 1403 від 14.03.2008р., 1135 від 30.11.2007р., 1138 від 30.11.2007р., 1055 від 27.02.2007р., 1136 від 30.11.2007р., 1001 від 10.10.2007р., 1012 від 12.10.2007р., 6018 від 20.06.2007р., 6015 від 14.06.2007р., 9043 від 17.09.2007р., 1054 від 27.02.2007р., 6014 від 14.06.2007р., 1265 від 20.02.2008р., 6013 від 13.06.2007р., 6017 від 14.06.2007р., 8020 від 20.08.2007р., 8021 від 20.08.2007р., 9016 від 13.09.2007р., 9039 від 13.09.2007р., 9036 від 13.09.2007р., 1053 від 27.02.2007р., 6016 від 14.06.2007р., 1059 від 27.02.2007р., 1072 від 30.03.2007р., 1215 від 20.12.2007р., 1076 від 28.04.2007р., 6027 від 27.06.2007р., 7431 від 31.07.2007р., 9048 від 25.09.2007р., 1011 від 11.10.2007р., 1030 від 30.10.2007р., 1122 від 23.11.2007р., 1123 від 23.11.2007р., 1130 від 30.11.2007р., 1131 від 30.11.2007р., 1133 від 30.11.2007р., 1232 від 25.12.2007р., 1216 від 26.12.2007р., 1234 від 26.12.2007р., 1406 від 31.03.2008р., 1408 від 31.03.2008р., 1733 від 12.05.2008р., 1735 від 16.05.2008р., 1740 від 30.05.2008р., 1734 від 12.05.2008р., 1736 від 16.05.2008р., 7433 від 31.07.2007р., 1267 від 20.02.2008р., 1222 від 21.12.2007р., 1231 від 21.12.2007р., 1738 від 30.05.2008р., 1263 від 29.02.2008р., 1401 від 17.03.2008р., 1260 від 29.02.2008р., 1218 від 18.12.2007р., 1228 від 28.12.2007р., 1504 від 11.04.2008р., 8495 від 28.08.2008р., 1506 від 14.04.2008р., 1471 від 31.03.2008р., 1473 від 31.03.2008р., 1114 від 14.11.2007р., 1502 від 22.04.2008р., 1507 від 11.04.2008р., 1224 від 24.12.2007р., 1229 від 29.12.2007р., 1500 від 22.04.2008р., 1246 від 28.01.2008р., 1732 від 12.05.2008р., 1509 від 10.04.2008р., 1737 від 30.05.2008р., 1739 від 30.05.2008р., 8497 від 28.08.2008р., 8499 від 29.08.2008р., 9561 від 30.09.2008р., 13351 від 15.10.2008р., 1044 від 08.11.2006р. на загальну суму 3932823,05 грн., у тому числі ПДВ – 655470,48 грн., що оформлені належним чином.

Після чого, ПМ НВП „Діалог” включило до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість, яка входить в ціну поставленого товару (надання послуг), а саме: в квітні 2006 року-жовтні 2008 року – 655470,48 грн.

Виходячи зі змісту положень пункту 1.7 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість”, податковий кредит – це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Суд зазначає, що формування податкового кредиту платником ПДВ здійснюється відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» до складу податкового кредиту підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку, що підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Слід відмітити, що за приписами п. 10.2 ст. 10 Закону України „Про додану вартість”, платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також, за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Згідно п.1.4. ст.1 Закону поставка товарів– будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст.712 ЦКУкраїни).

Виходячи з викладеного, сторонами договору поставки є продавець (постачальник) та покупець. Отже, підставою недійсності правочину у розумінні ст.203 ЦК України є недодержання стороною в момент вчинення правочину вимог останнього.

Щодо висновку ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова про порушення позивачем ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідач, з посиланням на вказані норми права стверджує, що в момент вчинення позивачем правочинів, останні не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ „ПКБ „Вертикаль” з зазначеними у акті перевірки постачальниками та покупцями, а тому такі правочини згідно ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними.

З огляду на фактичні обставини справи, суд не може погодитись з такою правовою позицією відповідача і в частині нікчемності зазначеної угоди вважає її помилковою виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частина 1 ст.203 Цивільного кодексу України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Виходячи з положень ст.207. 208 Господарського кодексу України, правочин, який вчинено з метою за відомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст.203 та ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України є нікчемним.

Згідно приписів ст.67 Конституції України - кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З наданих до суду документів встановлено, що ПМ НВП „Діалог” та ТОВ „ПБК Вертикаль” при вчиненні спірних правочинів (надання послуг ТОВ «ПБК «Вертикаль» щодо розробки робочих проектів на будівництво базових станцій мобільного зв’язку, а також робіт з монтажу антено-фідерних пристроїв у рамках генерального договору підряду на будівництво об’єктів зв’язку між ПМ НВП «Діалог» й оператором мобільного зв’язку та виконання ТОВ «ПБК «Вертикаль» робіт з технічного обслуговування, ремонту приміщень базових станцій в якості субпідрядника по іншому генеральному договору підряду між ПМ НВП «Діалог» й оператором мобільного зв’язку) та на час розгляду справи у суді зареєстровані як платники податку на додану вартість. Тобто, виходячи зі змісту підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” мають право на нарахування податку та складання податкових накладних, оскільки таке право надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Судом з’ясовано, що отримані ПМ НВП „Діалог” від ТОВ „ПБК Вертикаль” вищевказані податкові накладні за період з червня 2006 року по вересень 2008 року на загальну суму 3932823,05 грн., у тому числі ПДВ – 655470,48 грн., що оформлені належним чином. Зауваження щодо форми та змісту наданих податкових накладних з боку відповідача в акті перевірки відсутні.

Отже, ПМ НВП „Діалог” використано придбані у ТОВ „ПБК Вертикаль” послуги у своїй господарській діяльності.

Крім того, ПМ НВП „Діалог” та ТОВ „ПБК Вертикаль” належним чином оформили договірні правовідносини, на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи бухгалтерської та податкової звітності.

ПМ НВП „Діалог” в повному обсязі перераховано податкові зобов’язання зі сплати податку на додану вартість з придбаних від ТОВ „ПБК Вертикаль” послуг.

В акті перевірки відсутні посилання на докази, які підтверджують, що товариству було відомо про порушення ТОВ „ПБК Вертикаль” вимог податкового законодавства.

Отже, будь–які умисні дії товариства, а також посадових осіб юридичної особи, стосовно ухилення від сплати податків шляхом укладення нікчемного правочину – відсутні.

Також суд відмічає, що відповідачем ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б вказували на невідповідність договорів позивача актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

За таких обставин, суд не може погодитися з висновком відповідача, викладеним у акті перевірки від 17.12.2008 року № 3723/18-007/14091704 відносно нікчемності укладених спірних правочинів, оскільки в силу статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або, якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, суд зауважує, що згідно п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарський діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Судом встановлено, що придбаний у контрагента послуги були призначені для використання та використані у господарський діяльності підприємства.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням п.п.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, суд вважає, що за результатами поставки товарів (надання послуг) від ТОВ „ПБК Вертикаль”, ПМ НВП „Діалог” правомірно включило до складу податкового кредиту суму у розмірі 655470,48 грн.

Матеріалами справи підтверджується, а представником відповідача у судовому засіданні не заперечується те, що ПМ НВП „Діалог” скористалося наданим йому законом правом та відобразило у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2006 року - жовтень 2008 року податковий кредит.

Враховуючи викладене, суд вважає помилковим та безпідставним висновок відповідача про порушення ПМ НВП „Діалог” п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесеного податкового повідомлення – рішення належним чином не довів.

Висновки перевіряючої особи, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб’єктивних припущень.

З огляду на це, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для визначення суми податкового зобов’язання по ПДВ ПМ НВП „Діалог” у розмірі 983205,72 грн., внаслідок чого податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова від 30.12.2008 року № 0000021800/0 є протиправним і повинно бути визнано нечинним, як таке, що прийнято з порушенням ч. 3 ст. 2 КАС України.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого державного мита з держбюджету на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 8, 17, 86, 87, 94, 118, 138, 143, ч.1 ст.158, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного малого Науково-виробничого підприємства „Діалог” до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м.Харкова, за участю прокуратури Фрунзенського району м.Харкова про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним податкове повідомлення рішення ДПІ у Фрунзенському районі м.Харкова № 0000011800/0 від 30.12.2008р. про визначення суми податкового зобов’язання по податку на прибуток у загальному розмірі 1205376,18 грн., у тому числі за основним платежем – 803584,12 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 401792,06 грн.

Визнати недійсним податкове повідомлення рішення ДПІ у Фрунзенському районі м.Харкова № 0000021800/0 від 30.12.2008р. про визначення суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість на загальну суму 983205,72 грн., у тому числі за основним платежем – 655470,48 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 327735,24 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного малого Науково-виробничого підприємства „Діалог”, код 14091704, державне мито у розмірі 3,40 грн.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

          Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 24.04.2009 року.

Суддя                                                                       Перцова Т.С.

З оригіналом згідно.