Постанова № 4600120, 01.04.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01.04.2009 р.                                                                                 № 2-а- 30763/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Перцової Т.С. при секретарі судового засідання Ульященко Л.М.

за участю представників сторін :

позивача –Мартишиної О.П., Попова С.І.

відповідача –Матюшенка Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ТОВ "Амкор Ренч Україна"

до Дергачівська міжрайонна державна податкова інспекція Харківської області

пропро визнання податкового повідомлення-рішення недійсним ,

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю „Амкор Ренч Україна” з адміністративним позовом до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області, в якому просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 19 грудня 2008 року № 0000141601/2, згідно з якими підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування на 2 790,00 грн.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили суд їх задовольнити. В обґрунтовування позову посилаються на п.3.1 ст.3, п.4.1, п.4.3 ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість”, пп.1.20.1., п.1.20.2, п.1.20.6 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”. Вказує на те, що норми Закону України „Про податок на додану вартість” передбачають, що при визначенні бази оподаткування при поставці товарів платник податку повинен користуватися не нормами п.4.3, а нормами п.4.1 цього Закону. Також, звертають увагу суду, що позивач не може відповідати за порушення п.4.3 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», тому що відповідно до п.10.1 вказаного Закону, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету ПДВ при імпортуванні товарів є митний орган. Крім того, за твердженням представника позивача ТОВ „Астрон” в спірних правовідносинах було дотримано і норми п.4.1 ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість”, податкові зобов’язання були нараховані виходячи з договірних цін, які в даному випадку на думку позивача є звичайними. З огляду на викладене, вважають податкове-повідомлення рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області від 19 грудня 2008 року № 0000141601/2, згідно з якими підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування на 2 790,00 грн. таким, що прийнято з порушеннями наведених норм права і просять суд визнати його недійсним.

Відповідач, Дергачівська міжрайонна державна податкова інспекція Харківської області у запереченнях на позов та її представник у судовому засіданні з позовними вимогами не погодилися. Свої заперечення обґрунтовували із посиланням на ст.ст. 1, 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, ст.ст. 2, 9 Бюджетного кодексу України та пояснили, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на цілком законних підставах та відповідають чинному законодавству. Вважає, що при реалізації імпортованого товару, а саме: етикету твердого HL Аllіапs Filter UA3 в кількості 900 тис. шт. та етикету твердого HL Hilton MD3 в кількості 1100 тис. шт., ТОВ «Астрон» було занижено базу оподаткування – в базу оподаткування не були включені митні збори в сумі 11455,74 грн. та послуги по митному оформленню вантажу в сумі 1072,54 грн. (без ПДВ), чим на суму 2790,88 грн. було занижено податкові зобов’язання за травень 2008р. Зазначає, що вказаний висновок слугував законною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. У зв’язку із чим, просить суд в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ „Амкор Ренч Україна” пройшло державну реєстрацію 05.03.2004 року у Дергачівській районній державній адміністрації Харківської області, 03.10.2008 року свідоцтво про держану реєстрацію було замінено у зв’язку із зміною найменування юридичної особи.

Згідно із п.1.1.2 Статуту ТОВ „Амкор Ренч Україна” Товариство є повним правонаступником майна, майнових прав та обов’язків ТОВ „Астрон” (ідентифікаційний код 32796990) у зв’язку зі зміною повного та скороченого найменування.

Матеріалами справи підтверджено, що фахівцем Дергачівської МДПІ Харківської області була проведена виїзна позапланова перевірка ТОВ „Астрон”, код 32796990 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2008 року, про що складено акт від 01.09.2008 року № 947/16-015/32796990.

ТОВ «Амфор Ренч Україна) подало до Дергачівської МДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2008 року ( вх. МДПІ від 10 липня 2008 року № 16369) та розрахунок суми бюджетного відшкодування, відповідно до якого сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 960212,00 грн. Згідно з поданою до МДПІ декларацією податку на додану вартість за травень 2008 року (вх. МДПІ від 20 червня 2008 року № 13452) від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту складає 809476,00 грн.

За висновками вказаного акту перевіркою визначення достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку встановлено, що ТОВ „Астрон” в порушення п.4.1 ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість” було занижено податкове зобов’язання за травень 2008 року на суму 794152 грн., за червень 2008 року на суму 68226 грн., в порушення п. 4.3 ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість” занижено податкові зобов’язання за травень 2008 року на суму 2790,88 грн. В результаті чого зменшено суму ПДВ заявлену до відшкодування за червень 2008 року на 736206 грн, та зменшено суму від’ємного значення по рядку 18.2 деклараціх з ПДВ на суму 68226 грн.

На підставі висновків зазначеного акту перевірки від 01.09.2008 року № 947/16-015/32796990 із посиланням на п.п.7.7.7 „б” п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” та п.п.4.2.2 „б” ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” Дергачівською МДПІ Харківської області було винесено податкове повідомлення-рішення від 12.09.2008 року № 0000141601/0 про зменшення ТОВ „Астрон” суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальній сумі 736206,00 грн.

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням ТОВ „Астрон” почало процедуру його адміністративного оскарження, направивши до Дергачівської МДПІ Харківської області первинну скаргу на податкове повідомлення-рішення від 12.09.2008 року № 0000141601/0.

За результатами розгляду первинної скарги Дергачівською МДПІ Харківської області було винесене рішення від 21.10.2008 року № 5112/10/25-017, згідно з яким податкове повідомлення-рішення від 12.09.2008 року № 0000141601/0 було залишено без змін, та прийнято Дергачівською МДПІ Харківської області податкове повідомлення-рішення від 27.10.2008 року № 0000141601/1 з тих же підстав та на таку ж суму зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, що і податкове повідомлення-рішення від 12.09.2008 року № 0000141601/0.

За результатами розгляду повторної скарги до Державної податкової адміністрації в Харківській області було прийнято рішення від 09.12.2008 року № 5341/10/103, яким скасувала податкове повідомлення-рішення від 12.09.2008 року № 0000141601/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в частині 733416,00 грн. та в цій частині рішення Дергачівської МДПІ від 21.10.2008 року № 5112/10/25-017 про розгляд первинної скарги та податкове повідомлення-рішення від 27.10.2008 року № 0000141601/1, в іншій частині (тобто, в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на суму 2790,00 грн.) зазначене повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга підприємства без задоволення. В зв’язку з чим, Дергачівською МДПІ було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 19.12.2008 року № 0000141601/2 про зменшення ТОВ „Астрон” суми бюджетного відшкодування у розмірі 2790,00 грн.

Судом встановлено, що підставою для зменшення позивачу бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 2790,00 грн. слугував висновок Дергачівської МДПІ Харківської області про заниження ТОВ „Астрон” податкових зобов’язань за травень 2008 року на суму 2790,88 грн.

Як вбачається з акту перевірки від 01.09.2008 року № 947/16-015/32796990 при реалізації імпортного товару, а саме: етикету твердого HL Allians Filter UA3 в кількості 900 тис. шт.. та етикету твердого HL Hilton Lights MD3 в кількості 1100 тис. шт.., ТОВ „Астрон” було занижено базу оподаткування – в базу оподаткування не були включені митні збори в сумі 11455,74 грн. та послуги по митному оформленню вантажу в сумі 1072,54 грн. (без ПДВ), чим на суму 2790,88 грн. було занижено податкові зобов’язання за травень 2008 року. На підставі наведеного, Дергачівською МДПІ Харківської області було зроблено висновок про завищення ТОВ „Астрон” суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2008 року в розмірі 2790,00 грн.

Суд не може погодитись з такими доводами відповідача виходячи з наступного.

Платників податку на додану вартість, об’єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.97р.

Виходячи зі змісту положень п.3.1 ст. 3 Закону України „Про податок на додану вартість”, під об’єктом оподаткування слід розуміти операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також, з передачі об’єкта фінансового лізінгу у користування лізингоотримувачу (орендарю) згідно пп.3.1.1; ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (п.п. 3.1.2).

Згідно з п.4.3 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менше митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших витрат, видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування.

Судом встановлено, що відповідно до наведеної норми права митним органом позивачу при розмитненні останнім етикету твердого HL Allians Filter UA3 в кількості 900 тис. шт. та етикету твердого HL Hilton Lights MD3 в кількості 1100 тис. шт., була визначена база оподаткування, нарахована сума ПДВ у розмірі 36628,20 грн., яка була сплачена ТОВ „Астон”. На підтвердження цієї обставини позивачем додана до матеріалів справи копія ВМД 802000001/8/007289 від 25.04.2008 р.

Відповідач з посиланням на п.4.1 ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість” стверджує, що в подальшому при реалізації товару позивач повинен був при визначенні бази оподаткування включити до неї митні збори у сумі 11455,74 грн. та послуги по митному оформленню вантажу в сумі 1072,54 грн. Тобто, фактично визначає податкові зобов’язання з митної вартості товарів.

Відповідно до п. 4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», базою оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стяльникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних, що передаються платнику податку безпосереньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі, якщо звичайна ціна на товари (послуги)більш ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначаються за звичайними цінами.

Аналіз вищевказаних норм права (п.4.1 та п.4.3 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість») дозволяє суду дійти висновку, що при нарахуванні податкових зобов'язань по операціях з поставки товарів законодавець не прив'язується до митної вартості імпортованих товарів та не вимагає включення до бази оподаткування митних зборів та послуг по митному оформленню товарів.

Таким чином, при подальшій реалізації товарів, які імпортуються платником податку на митну територію України, при визначенні бази оподаткування таких товарів, платник податку повинен керуватись положеннями п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», а не п.4.3 ст.4 цього Закону.

Необхідно зазначити, що при визначенні бази оподаткування при поставці товарів (у тому числі, й імпортованих), оперують такими поняттями як договірна (контрактна) вартість та звичайна ціна.

Відповідно до п. 1.18 ст. 1 Закону, звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Пунктом 1.20.1 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведено зворотне, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна-це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутньості будь-якого примусу, обидві сторонни є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також, ціни, які склалися на ринку ідентичних товарів (а за їх відсутності – однорідних) товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 1.20.2 регламетовано, що для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах.

З огляду на викладене, суд погоджується з твердженням позивача про те, що при продажу імпортного товару на території України митна вартість не може бути визнана звичайною ціною, оскільки продаж імпортних товарів на території України здійснюється в умовах, які не є порівнянними з умовами, при яких формується митна вартість.

Виходячи з крітерія визначення звичайної ціни, передбаченого п.1.20.2 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» операції : ввезення товарів до України та їх реалізація на митній території України не можуть вважатися такими, що здійненні у співставних умовах.

В зв’язку з цим, при визначенні звичайних цін на імпортні товари, митна вартість може вважатися звичайною ціною імпортного товару тільки в період його розмитнення і лише для нарахування податків, що сплачуються підприємством при ввезенні товарів на територію України (п.4.3 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”).

Приписами п. 1.20.6 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” визначено, що у разі, коли на відповідному ринку товарів (робіт, послуг) не здійснюються операції за ідентичними (у разі відсутності – однорідними) товарами (роботами, послугами), або якщо неможливо визначити їх ціну через відсутність або недоступність відповідної інформації, звичайною ціною вважається ціна договору.

Слід звернути увагу, що реалізований товар – етикет твердий HL Allians Filter UA3 в кількості 900 тис. шт.. та етикету твердого HL Hilton Lights MD3 в кількості 1100 тис. шт., має індивідуальний характер, імпортувався виключно для цілей продажу єдиному покупцю –А/Т тютюновій компанії „В.А.Т.- Прилуки” – договір поставки від 10.07.2007 р. № ARU01/0707 та був реалізований за цінами, що були встановлені за договором. Вказана обставина не заперечується відповідачем по справі.

Отже, при визначенні бази оподаткування при подальшій поставці товару за договором поставки від 10.07.2007 року № ARU 01/0707 по операції реалізації етикету твердого HL Allians Filter UA3 в кількості 900 тис. шт. та етикету твердого HL Hilton Lights MD3 в кількості 1100 тис. шт., має індивідуальний характер, імпортувався виключно для цілей продажу єдиному покупцю –А/Т тютюновій компанії „В.А.Т.- Прилуки”, ТОВ „Астрон” керувалося нормами діючого законодавства, податкові зобов’язання були нараховані виходячи з договірних цін, які в даному випадку є звичайними.

За таких обставин, висновок відповідача про допущення ТОВ „Астрон” в спірних правовідносинах порушень п.4.1 ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість” : заниження податкового зобов’язання за травень 2008 року на суму 794152 грн., за червень 2008 року - на суму 68226 грн., передумовою якого слугувало твердження МДПІ про включення до бази оподаткування митних зборів та послуг по митному оформленню вантажу на загальну суму 12528,28 грн. є безпідставним та таким, що ґрунтується на довільному тлумаченні норм діючого законодавства.

В зв’язку з чим, суд вважає, що донарахування податкових зобов’язань ТОВ „Астрон” за спірний період на суму 2790,88 грн. є неправомірним.

Також, суд відмічає, що відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача – орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З матеріалів справи та пояснень представника відповідача не вбачається доведеності факту заниження податкового зобов’язання позивачем за спірний період.

За таких умов, факти вказаних в акті перевірки від 01.09.2008 року № 947/16-015/32796990 порушень п.4.1 ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість” ТОВ „Астрон”, слід вважати недоведеними.

З огляду на це, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для зменшення ТОВ „Астрон” суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2790,00 грн. згідно податкового повідомлення-рішення № 0000141601/2 від 01.10.2008 року.

Враховуючи вищевикладене, прийняте Дергачівською міжрайонною державною податковою інспекцією Харківської області податкове повідомлення-рішення від № 0000141601/2 від 01.10.2008 року є протиправним і підлягає визнанню судом недійсним.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого державного мита з держбюджету на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 8, 19 Конституції України, ст.ст. 4, 7, 8, 17, 71, 161-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „АмкорРенч Україна” до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення – задовольнити.

Визнати недійсними податкове повідомлення-рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області № 0000141601/2 від 01.10.2008 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 2790,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Амкор Ренч Україна”, код 32796990, державне мито у розмірі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 03.04.2009 року.

Суддя                                                                       Перцова Т.С.

З оригіналом згідно.