Постанова № 4600053, 03.04.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03.04.2009 р.                                                                                 № 2-а- 32760/08/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Перцової Т.С. при секретарі судового засідання Ульященко Л.М.

за участю представників сторін :

позивача –Ягло І.В.

відповідача –Жепалова О.В., Притиченко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

АТ "Стома"

до Спеціалізована ДПІ по роботі з великими платниками податків

пропро визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 18.11.08 № 0000080844/0 по податку на додану вартість у розмірі 14328,00 грн. , В С Т А Н О В И В:

Позивач, Акціонерне товариство „Стома” (надалі - АТ “Стома”), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Харкові (надалі - СДПІ ВПП у м. Харкові), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ ВПП у м. Харкові від 07.11.2008 р. № 0000080844/0 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 14328,00 грн., задекларованого у декларації з ПДВ за липень 2008 р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити. В обґрунтування позову зазначив, що позивач у порядку, передбаченому пп.7.4.1. п.7.4 та пп. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змін. і доп.), маючи суму податкових зобов’язань за липень 2008 року (яка складає 31849 грн.) та суму податкового кредиту (яка складає 221479 грн.), подав податкову декларацію до СДПІ ВПП у м. Харкові із від’ємним значенням різниці між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту з ПДВ за липень 2008 року у сумі 189630 грн.

В позові вказує, що СДПІ ВПП у м. Харкові була проведена позапланова виїзна перевірка АТ “Стома” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2008 р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в липні 2008 р., результатом якої став акт за № 2250/44-015/00481318 від 07 листопада 2008 року. На підставі акту перевірки № 2250/44-015/00481318 від 07.11.2008 р. відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000080844/0 від 18.11.2008., яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 14 328,00 грн.

На підтвердження наявності підстав для бюджетного відшкодування задекларованої суми податку у липні 2008 р. та сплати податку на додану вартість у розмірі не меншому від заявленого до відшкодування представник позивача посилався на: акт виїзної позапланової перевірки за №2250/44-015/00481318 від 07 листопада 2008 року; видаткову накладну від 28.07.2008 р. про одержання позивачем від постачальника продукції на загальну суму 550 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ – 91 666,67 грн.); договір №88 від 26 травня 2008 р.; податкові накладні №105/7 від 04 червня 2008 р. на суму 100 000,00 грн ( у т.ч. ПДВ — 16 666,67 грн.) та № 114/3 від 17 червня 2008 р. на суму 72000,00 грн. ( у т.ч. ПДВ — 12 000,00 грн.); платіжні доручення №2050 за 04 червня 2008 р. на суму 100 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ – 16 666,67 грн.) та №2198 від 17 червня 2008 року на суму 72 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ — 12000,00 грн.) про передплату грошових коштів постачальнику продукції та податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2008 року (копії перелічених документів додані до матеріалів справи).

Представник відповідача – СДПІ ВПП у м. Харкові - в своїх запереченнях та в судовому засіданні проти позову заперечував і просив суд у позові відмовити в повному обсязі з посиланням на те, що в процесі перевірки виявлено, що підприємство - постачальник продукції (згідно інформаційної довідки) за фактичною та юридичною адресою не знаходиться, в зв'язку з чим в порушення пп.7.4.1. та 7.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змін. і доп.) було завищено податковий кредит та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, що призвело до завищення бюджетного відшкодування у сумі 14328,00 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, яка знаходяться в матеріалах справи (ААА № 293708) Акціонерне товариство “Стома” зареєстроване 29.12.1993 р., номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР – 1 480 120 0000 031369.

Як свідчать матеріали справи, на підставі направлення від 20.10.2008 р. № 268 та відповідно до наказу начальника СДПІ ВПП у м. Харкові від 17.10.2008 р. № 422 у період з 20 по 31 жовтня 2008 р. СДПІ ВПП у м. Харкові була проведена виїзна позапланова перевірка АТ “Стома” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2008 р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в липні 2008 р.

Перевірка проводилась з відома голови Правління Черняєва С.В. в присутності ТВО головного бухгалтера. За результатами перевірки був складений акт №2250/44-015/00481318 від 07 листопада 2008 року, за висновком якого встановлено порушення АТ “Стома” пп.7.4.1. п.7.4.та пп. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. “Про податок на додану вартість”.

На підставі зазначеного висновку акту, згідно з пп “б”, “в” пп 4.2.2 ст. 4 Закону України № 2181-III від 21.12.2000 р. “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та з посиланням на порушення пп. 7.4.1 п.7.4. та 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. “Про податок на додану вартість” відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000080844/0 від 18.11.2008, яким АТ “Стома” зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за липень 2008 р. на суму 14328,00 грн. В розділі 3.1.2. “Перевірка правильності визначення податкового кредиту за липень 2008 року” акту перевірки № 2250/44-015/00481318 від 07.11.2008 р було відображено, що 26 травня 2008 року був укладений договір поставки № 88 між АТ “Стома” та підприємством “А плюс В” ХВ СОІУ на постачання штоків, клапанів, пружин, манжетів, корпусів та шайб до клапану на загальну суму 550 000 (п'ятсот п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок). Згідно умов договору, АТ “Стома” здійснило передплату згідно платіжних доручень №2050 від 04.06.2008 р. у сумі 100000,00 грн. (у т.ч. ПДВ – 16666,67 грн.) №2198 від 17.06.2008 р. у сумі 72000,00 грн. (у т.ч. ПДВ – 12000,00 грн.). В липні 2008 року АТ «Стома» віднесла до складу податкового кредиту податок на додану вартість у сумі 28666,67 грн. (з урахуванням коефіцієнту за липень 2008 р. 49,98% - 14327,60 грн.) по податковим накладним №105/7 від 04.06.2008 р. на суму 100000,00 грн. (у т.ч. ПДВ – 16666,67 грн., з урахуванням коефіцієнту за липень 49,98% - 8330,00 грн.) та № 114/3 від 17.06.2008 р. на суму 72000,00 грн. (у т.ч. ПДВ – 12000,00 грн., з урахуванням коефіцієнту за липень 49,98% - 5997,60 грн.).

Як вбачається з матеріалів акту перевірки №2250/44-015/00481318 від 07 листопада 2008 року, підставою для прийняття висновку про порушення АТ “Стома” пп. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. “Про податок на додану вартість” слугувало те, що підприємство “А плюс В” (код ЄДРПОУ 32869471) - постачальник продукції, за фактичною та юридичною адресою не знаходиться, та характер здійснених операцій з фінансово-грошовими потоками за наявними документами не підтверджено, що відображається в інформаційній довідці ДПІ у Київському районі м. Харкова.           

З огляду на фактичні обставини справи, з урахуванням норм права, які необхідно застосувати до спірних правовідносин суд вважає таку правову позицію відповідача помилковою виходячи з наступного.

У відповідності до п. 1.8 ст. 1 Закону про ПДВ під бюджетним відшкодуванням слід розуміти суму, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Як регламентовано положеннями пп. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетнему відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попердніх податкових періодах постачальникам таких товарів(послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Виходячи зі змісту положень пункту 1.7 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість”, податковий кредит – це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Суд зазначає, що формування податкового кредиту платником ПДВ здійснюється відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону про ПДВ ).

На підставі пп.7.2.6. п. 7.6. ст.7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. “Про податок на додану вартість” податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. “Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Судом встановлено, що на час виникнення спірних правовідносин підприємство “А плюс В” ХВ СОІУ, яка підтверджує, що підприємство “А плюс В” ХВ СОІУ відповідно до статті 9 Закону України „Про податок на додану вартість” мало статус платника податку на додану вартість, і як наслідок мало право на складання податкових накладних (п.п. 7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”).

Судом з’ясовано, що АТ „Стома” на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за липень 2008 р. до СДПІ ВПП у м. Харкові були надані податкові накладні, які не мали недоліків, та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством. Зауваження щодо форми та змісту наданих податкових накладних з боку відповідача в акті перевірки відсутні.

Суд зазначає, що віднесення позивачем до складу податкового кредиту податку на додану вартість у сумі 28666,67 грн. (з урахуванням коефіцієнту за липень 2008 р. 49,98% - 14327,60 грн.) також підтверджується наданими ним до суду наступними письмовими доказами:

- видатковою накладною № 99 від 28.07.2008 р. про одержання позивачем від підприємства “А плюс В” ХВ СОІУ товарів на загальну суму 550 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ – 91 666,67 грн.);

- отриманими від підприємства “А плюс В” ХВ СОІУ податковими накладними № 105/7 від 04.06.2008 р. на суму 100000,00 грн. (у т.ч. ПДВ – 16666,67 грн., з урахуванням коефіцієнту за липень 49,98% - 8330,00 грн.) та № 114/3 від 17.06.2008 р. на суму 72000,00 грн. (у т.ч. ПДВ – 12000,00 грн., з урахуванням коефіцієнту за липень 49,98% - 5997,60 грн.);

- платіжними дорученнями позивача №2050 за 04 червня 2008 р. на суму 100 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ – 16 666,67 грн.) та №2198 від 17 червня 2008 року на суму 72 000,00 грн (у т.ч. ПДВ — 12000,00 грн.) про передплату грошових коштів;

- довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АГ № 236841 від 26.03.2009 року про підприємство “А плюс В” ХВ СОІУ, яка підтверджує, що підприємство “А плюс В” ХВ СОІУ станом на 26.03.2009 року є в Єдиному реєстрі та не перебуває в процесі припинення підприємницької діяльності, дані про порушення провадження у справі про банкрутство відсутні.

З урахуванням викладеного, суд погоджується з твердженням позивача, що обставини, які слугували фактичною підставою для зменшення задекларованої позивачем суми бюджетного відшкодування знаходяться поза межами вимог п.п.7.4.5 п.7.5 ст. 7 Закону про ПДВ.

Одночасно суд зауважує, Закон про ПДВ не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб’єктом господарювання.

Слід відмітити, що за приписами п. 10.2 ст. 10 Закону України „Про додану вартість”, платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також, за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

З огляду на це, суд зауважує, що не знаходження за юридичною адресою контрагента позивача - підприємство “А плюс В” ХВ СОІУ або не можливість здійснення перевірки вказаного підприємства та підтвердження включення сум по податковим накладним до податкових зобов’язань, визначення надходження відповідних сум податку на додану вартість до бюджету не тягне для АТ „Стома” відповідальності та негативних наслідків. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Суд не приймає посилань відповідача на інформаційну довідку, складену на підставі наказу ДПА України № 350 від 18.08.2005 р. “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ” в якості обґрунтування правомірності зменшення відповідачем суми податкового кредиту та зменшення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ у липні 2008 року виходячи з наступного.

          Приписами пункту 1 частини другої статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

          Відповідно до положень статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки i збори в порядку i розмірах, встановлених законом.

          Згідно Указу Президента України „Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності” від 10.06.1997 року № 503/97, п. 1 Указу Президента України № 493/92 від 03.10.1992 р. “Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” та п. 4 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, затвердженого Постановою КМУ № 731 від 28.12.1992 р. “Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” всі нормативно-правові акти, які приймаються в Україні повинні пройти обов’язкову державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України.

Як встановлено судом, наказ ДПА України № 350 від 18.08.2005 р. “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ” станом на час розгляду справи не пройшов реєстрацію в Міністерстві юстиції України, а тому не може бути застосований судом.

Згідно зі ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 07.11.2008 р. № 0000080844/0 про зменшення бюджетного відшкодування ПДВ на суму 14328,00 грн., задекларованого у декларації з ПДВ за липень 2008 р. належним чином не довів.

Висновки перевіряючої особи, що викладені у акті перевірки щодо допущення позивачем порушень пп.7.4.1 п.7.4 та пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб’єктивних припущень.

З огляду на це, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для зменшення АТ "Стома" суми бюджетного відшкодування у розмірі 14328,00 грн., внаслідок чого податкове повідомлення-рішення СДПІ ВПП у м. Харкові № 0000080844/0 від 07.11.2008 р. є протиправним і підлягає скасуванню, як таке, що прийнято з порушенням ч. 3 ст. 2 КАС України.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача та вважає їх такими, що ґрунтуються на вимогах діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб’єктом владним повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого державного мита з держбюджету на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 8, 19 Конституції України, ст.ст. 4, 7, 8, 17, 71, 161-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Акціонерного товариства „Стома” до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Харкові про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – задовольнити. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Харкові № 0000080844/0 від 18.11.2008р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 14 328,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства „Стома”, код 00481318, державне мито у розмірі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 07.04.2009 року.

Суддя                                                                       Перцова Т.С.

З оригіналом згідно.