Постанова № 4600050, 21.05.2009, Харківський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2009 р.                                                                                 № 2-а- 32457/08/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: П'янова Я.В.

При секретарі: Басової Н.М.

за участю представників сторін:

позивача: Блохін М.В.

відповідача: Войтенко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Воля» до Куп’янської об’єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Воля» (далі – ТОВ «Воля»), звернувся до суду з позовом до Куп’янської об’єднаної державної податкової інспекції у Харківській області (далі – Куп’янська ОДПІ), в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Куп’янської ОДПІ №0000552310/0 від 10.07.08 р. та №0000552310/1 від 04.08.08 р. про нарахування штрафних санкцій з податку на додану вартість в розмірі 40000,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на помилковість висновків акту перевірки № 960/23-30665822 від 27.06.2008 року, які слугували фактичними підставами для винесення оскаржуваних повідомлень-рішень.

Відповідач, Куп’янська ОДПІ, проти позову заперечує та вважає, що оформлені актом перевірки № 960/23-30665822 від 27.06.2008 року результати перевірки ТОВ «Воля» відповідають положенням чинного законодавства, оскільки перевірка проведена відповідно до норм чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з огляду на таке.

В період з 17.06.08 року по 24.06.2008 року Куп’янською ОДПІ була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Воля» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. Предметом перевірки була діяльність позивача з 01.10.2006 року по 31.03.2008 року. За результатами проведеної перевірки складено акт № 960/23-30665822 від 27.06.2008 року.

Відповідно до Закону України від 18.02.99 р. №442-ХІУ «Про внесення змін до ст..11 Закону України «Про податок на додану вартість», Постанови КМУ №271 від 26.02.1999 р. №271 «Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини», Постанови КМУ №805 від 12.05.99 р. «Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі» позивач вів окремий бухгалтерський і податковий облік по ПДВ, надавав окремі податкові декларації по операціям, на які поширюються дії вищезазначених норм, а саме: по сільськогосподарській продукції підприємство заповнює 1 та 2 спеціалізовані (скорочені) декларації і сплата коштів, що підлягають нарахуванню, здійснюється на спеціальний рахунок підприємства в установі банку, а в 3 (загальну) декларацію позивач заповнює результати від іншої діяльності і сплата нарахованих сум здійснюється до бюджету на загальних підставах.

Позивачем відкрито спеціальні рахунки з ПДВ від реалізації продукції власного виробництва, по ПДВ на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення №26046321906015 (ПДВ по рослинництву) в ХГРУ ЗАТ КБ «Приватбанк» та по ПДВ на підтримку тваринництва і птахівництва №26046321906015.

Відповідно до п.5 постанови КМУ №271 від 26.02.1999 р. №271 «Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини» - кошти, перераховані сільськогосподарськими товаровиробниками на окремий рахунок, використовуються ними для придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання кошти стягуються до державного бюджету в безспірному порядку.

Перевіркою встановлено порушення позивачем абз.1 п.5 Постанови КМУ №271 від 26.02.1999 р. №271 «Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини», а саме – позивач, на думку відповідача, використав грошові кошти, перераховані на спеціальний рахунок (ПДВ по рослинництву) за грудень 2006 р. в сумі 40000,00 грн. на оплату навантажувально-розвантажувальних послуг згідно договору №1 від 20.20.2006 р ТОВ «Іскра» (платіжне доручення №3 від 23.01.07 р.).

З таким твердженням відповідача суд не погоджується з огляду на таке.

Матеріалами справи підтверджено, що 20.10.2006 р. між ТОВ «Іскра» (Виконавець) та ТОВ «Воля» (Замовник) було укладено договір №1 на надання послуг, відповідно до якого ТОВ «Воля» зобов’язався оплатити послуги ТОВ «Іскра» на умовах передоплати, однак, зазначеним договором не передбачена сума договору. 20.01.2007 р. між ТОВ «Іскра» (Продавець) та ТОВ «Воля» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №7 будівельних матеріалів. Тобто, фактично позивач уклав з ТОВ «Іскра» дві угоди, за якими зобов’язувався перераховувати кошти у передбачених випадках.

В платіжному дорученні №3 від 23.01.2008 р. позивачем при перерахунку 40000,00 грн. було зазначено призначення платежу «За послуги згідно договору №1 від 20.10.2006 р., в тому числі ПДВ 6666,67 грн.».

Згідно з пунктом 2.29 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. №22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за №377/8976 платник має право в будь-який час до списання платежу з рахунка відкликати з банку, що його обслуговує, платіжне доручення в порядку, визначеному внутрішніми правилами цього банку, і оформити нове з необхідними змінами.

Оскільки таке призначення платежу було зроблено помилково позивач в той же день до списання платежу з рахунку відкликав платіжне доручення з зазначеним вище призначенням платежу, надавши при цьому платіжне доручення №3 від 23.01.2008 р., зазначивши в ньому призначення платежу «Передоплата за матеріали згідно договору №7 від 20.01.2007 р., в тому числі ПДВ 6666,67 грн.».

Відповідно до пункту 32.3 статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банки зобов’язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів з урахуванням положень, встановлених пунктом 22.6 статті 22 цього Закону. Відповідальність за відповідність інформації, зазначеної в документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється переказ, згідно з пунктом 33.2 цього Закону, несе платник.

Питання щодо внесення змін до реквізиту «Призначення платежу» платіжного доручення після зарахування коштів на рахунок отримувача має вирішуватися між платником та отримувачем коштів у порядку, узгодженому між ними, оскільки пунктом 1.24 глави 1 Інструкції визначено, що спори між платниками і отримувачами коштів з питань проведення розрахунків вирішуються ними без участі банків.

Як свідчать матеріали справи, ХГРУ «Приватбанк» прийняв новий документ про переказ грошових коштів та списав їх з розрахункового рахунку, про що свідчить виписка банку за 23.01.2008 р. та платіжне доручення №3 від 23.01.2008 р. на суму 40000,00 грн. з призначенням платежу «Предоплата за матеріали згідно договору №7 від 20.01.2007 р., в тому числі ПДВ 6666,67 грн.».

Крім того, в судове засідання представник позивача надав до суду в якості доказу лист ТОВ «Іскра» №24 від 28.04.09 р. та лист Куп’янського відділення ХГРУ Приватбанк №12-13-000/4-032 від 17.04.09 р., які підтверджують перерахування та отримання ТОВ «Іскра» грошових коштів по платіжному дорученню №3 від 23.01.2008 р. на суму 40000,00 грн. з призначенням платежу «Предоплата за матеріали згідно договору №7 від 20.01.2007 р., в тому числі ПДВ 6666,67 грн.».

Суд відмічає, що відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача – орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідач правомірність винесених податкових повідомлень – рішень належним чином не довів.

З огляду на вищенаведене, висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені належними доказами і носять характер суб’єктивних припущень.

За таких умов, факти порушень позивачем абз.1 п.5 Постанови КМУ №271 від 26.02.1999 р. №271 «Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини» суд вважає недоведеним.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі - податкові повідомлення-рішення Куп’янської ОДПІ №0000552310/0 від 10.07.08 р. та №0000552310/1 від 04.08.08 р. про нарахування штрафних санкцій з податку на додану вартість в розмірі 40000,00 грн. підлягають визнанню недійсними.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 11, 12, 50, 51, 71, 94, ч. 1 ст. 158, ст. ст. 159, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Воля» до Куп’янської об’єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Куп’янської ОДПІ №0000552310/0 від 10.07.08 р. та №0000552310/1 від 04.08.08 р. про нарахування штрафних санкцій з податку на додану вартість в розмірі 40000,00 грн.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 22.05.2009р.

Суддя                                                                       П'янова Я.В.