Постанова № 4599954, 22.05.2009, Харківський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2009 р.                                                                                 № 2-а- 6380/08/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: П'янової Я.В.

При секретарі: Басової Н.М.

За участю представників сторін:

Позивача: Молчанова Ю.Ю., Терещенко К.І., Кривенцова Є.В., Чеботарьова М.К.

Відповідача: Мазур О.І., Коваленко Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" (далі – НТУ «ХПІ»), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000390854/0 від 25.03.2008 року та податкове повідомлення-рішення № 0000390854/1 від 04.06.2008 року про сплату земельного податку з юридичних осіб та штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 62249,59 грн., винесені Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харків (далі – СДПІ).

В обґрунтування свого позову позивач вказав, що, починаючи з 23.01.2008 року по 12.03.2008 року, відповідач здійснював планову виїзну документальну перевірку, на підставі якої було складено акт перевірки № 548/23-0/02071180 від 12.03.2008 року. Перевірка проводилася за період з 01.01.2006 року по 30.09.2007 року. На підставі акту перевірки № 548/23-0/02071180 від 12.03.2008 року СДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000390854/0 від 25.03.2008 року. Не погодившись з цим податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до відповідача зі скаргою в апеляційному порядку, однак відповідач не змінив свого рішення, на підставі чого було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000390854/1 від 04.06.2008 р. на загальну суму 62249,59 грн., яким нараховані зобов’язання залишені без змін.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення, як зазначили представники позивача, прийняте неправомірно, містить ознаки перевищення влади та службових повноважень та має бути скасовано.

Відповідач, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, надав заперечення на адміністративний позов, в якому виклав свою позицію проти доводів позивача та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Представник відповідача пояснив, що підставою прийняття вищезазначених податкових-повідомлень рішень є порушення позивачем, на думку відповідача, абз.5 п.25 ст. 12 Закону України від 03.07.1992 № 2535-ХІІ «Про плату за землю», що призвело до заниження земельного податку за період з 01.01.2006 по 01.09.2007р. на 41499,72 грн., пп. 5.3.1.п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" із змінами та доповненнями та положення абз. 3 ч. 3 ст. 12 Закону України "Про плату за землю" зі змінами та доповненнями, про що зазначено в акті перевірки № 548/23-0/02071180 від 12.03.2008 року.

При розгляді матеріалів справи судом було встановлено, що в період з 23.01.2008 року по 12.03.2008 року фахівці СДПІ провели планову виїзну документальну перевірку НТУ "ХПІ". Предметом перевірки була діяльність позивача за період з 01.01.2006 року по 30.09.2007 року. На підставі вказаної перевірки було складено акт перевірки № 548/23-0/02071180 від 12.03.2008 року.

За результатами перевірки СДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000390854/0 від 25.03.2008 року, яке в результаті апеляційного оскарження підтверджене податковим повідомленням-рішенням № 0000390854/1 від 04.06.2008 року.

Судом встановлено, що відповідно до ст.ст. 2, 5 Закону України "Про плату за землю" НТУ "ХПІ" є платником земельного податку та орендної плати. НТУ "ХПІ" відповідно до статуту є вищим навчальним закладом освіти, що заснований на державній власності і підпорядкований Міністерству освіти та науки України.

В акті перевірки СДПІ посилається на порушення позивачем вимог законодавства щодо умов надання пільги із сплати податку за землю, а саме на несплату відповідного податку за земельні ділянки, на яких розташовані надані в оренду приміщення відповідно до укладених договорів. При цьому СДПІ зазначає, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про плату за землю» НТУ "ХПІ" втрачає пільгу щодо звільнення від сплати земельного податку на всю земельну ділянку, незалежно від того, знаходиться в оренді все приміщення, будівля чи лише її частина.

Судом встановлено, що позивачем було укладено договори оренди приміщень, що діяли в перевіряємий період з 01.01.2006 року по 30.09.2007 року, а саме: Договір оренди № 146 від 01.07.2001 року; Договір оренди № 146?1 від 01.07.2001 року; Договір оренди № 146?2 від 01.07.2001 року; Договір оренди № 145 від 01.10.2001 року.

Відповідно до вказаних договорів позивач надавав в оренду приміщення приватним господарюючим суб’єктам. За результатами перевірки було донараховано земельний податок на ті земельні ділянки, що знаходяться під приміщеннями, частину яких позивач здає в оренду, відповідно до вищевказаних договорів.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення учасників адміністративного процесу, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно з п. 4 ст. 12 Закону України "Про плату за землю" від земельного податку звільняються вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення, фізичної культури та спорту, спортивні споруди, що утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, тощо.

Стаття 12 Закону України "Про плату за землю" визначає, що "...власники землі та землекористувачі, які відповідно до Закону України "Про плату за землю" звільнюються від сплати земельного податку та надають у тимчасове користування (оренду) земельні ділянки, окремі будівлі або їх частини, переданими в тимчасове користування, сплачують у встановлених розмірах на загальних підставах".

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об’єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно із ст. 2 Закону України "Про плату за землю" плата за землю справляється у вигляді земельного податку, що визначається в залежності від грошової оцінки земель.

Статтею 13 Закону України "Про плату за землю" визначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного реєстру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності - договір оренди такої земельної ділянки.

Статтею 14 Закону України "Про плату за землю" передбачено, що за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних осіб або громадян, земельний податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні. За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних осіб або громадян, земельний податок нараховується кожному з них пропорційно їх частині у власності на будівлю.

Визначення розмірів земельних ділянок під будівлями (їх частинами) та прибудинкових територій, а також віднесення земель до тієї чи іншої категорії є виключною компетенцією підрозділів спеціально уповноважених органів державної влади з питань земельних ресурсів, підпорядкованих Держкомзему України.

Як вбачається з акту перевірки № 548/23-0/02071180 від 12.03.2008 року та не спростовано представниками відповідача в судовому засіданні, перевіряючими СДПІ самостійно розраховано розмір земельної ділянки, який приходиться на орендоване приміщення.

По справі проведена судово-економічна експертиза, на вирішення якої поставлено такі питання:

1. Чи підтверджується документально висновок акту перевірки (від 12.03.2008 року № 548/23-0/02071180) в частині заниження земельного податку на загальну суму 41499,72 грн.?

2. Який розмір земельного податку мав би сплатити НТУ «ХПІ» за 2006 рік при наданні, відповідно до договору оренди № 146 від 01.07.2001 року, автостоянки площею 600 кв.м., що знаходиться по вул. Артема 50-А в м. Харкові?

3. Який розмір земельного податку мав би сплатити НТУ «ХПІ» за 2006 рік при наданні, відповідно до договору оренди № 146/1 від 01.07.2001 року, нежилих приміщень площею 1996,5 кв.м., що знаходиться по вул. Артема 50-А в м. Харкові на території Спорткомплексу, який має загальну площу будівлі 13906 кв.м. та має 4-ри поверхи?

4. Який розмір земельного податку мав би сплатити НТУ «ХПІ» за 2006 рік при наданні, відповідно до договору оренди № 146/2 від 01.07.2001 року, нежилих приміщень площею 1296 кв.м., що знаходиться по вул. Артема 50-А в м. Харкові на території Спорткомплексу, який має загальну площу будівлі 13906 кв.м. та має 4-ри поверхи?

5. Який розмір земельного податку мав би сплатити НТУ «ХПІ» за 2006 рік при наданні, відповідно до договору оренди № 145 від 01.10.2001 року, нежилих приміщень площею 364,5 кв.м., що знаходиться по вул. Пушкінська, 79 в м. Харкові на території Студмістечка, який має загальну площу будівлі 7293,8 кв.м. та має 4-ри поверхи?

6. Який розмір земельного податку мав би сплатити НТУ «ХПІ» за 9-ть місяців 2007 року при наданні, відповідно до договору оренди № 146 від 01.07.2001 року, автостоянки площею 600 кв.м., що знаходиться по вул. Артема 50-А в м. Харкові?

7. Який розмір земельного податку мав би сплатити НТУ «ХПІ» за 9-ть місяців 2007 року при наданні, відповідно до договору оренди № 146/1 від 01.07.2001 року, нежилих приміщень площею 1996,5 кв.м., що знаходиться по вул. Артема 50-А в м. Харкові на території Спорткомплексу, який має загальну площу будівлі 13906 кв.м. та має 4-ри поверхи?

8. Який розмір земельного податку мав би сплатити НТУ «ХПІ» за 9-ть місяців 2007 року при наданні, відповідно до договору оренди № 146/2 від 01.07.2001 року, нежилих приміщень площею 1296 кв.м., що знаходиться по вул. Артема 50-А в м. Харкові на території Спорткомплексу, який має загальну площу будівлі 13906 кв.м. та має 4-ри поверхи?

9. Який розмір земельного податку мав би сплатити НТУ «ХПІ» за 9-ть місяців 2007 року при наданні, відповідно до договору оренди № 145 від 01.10.2001 року, нежилих приміщень площею 364,5 кв.м., що знаходиться по вул. Пушкінська, 79 в м. Харкові на території Студмістечка, який має загальну площу будівлі 7293,8 кв.м. та має 4-ри поверхи?

Згідно з висновком № 8795, складеного 08.01.2009 р., експертом в дослідницький частині було зазначено, що в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують розмір земельних ділянок під будівлями (їх частинами), які передаються в оренду, а також віднесення земель до тієї чи іншої категорії, складені уповноваженим органом. Експертом зазначено, що для визначення суми земельного податку площа земельної ділянки, відведеної під частину наданого в оренду приміщення, визначається розрахунковим способом, а саме виходячи із добутку площі приміщення першого поверху і величини відношення площі орендованого приміщення до загальної площі приміщення з урахуванням поверховості і може бути застосована лише за умови документального підтвердження уповноваженим органом, розмірів земельних ділянок під будівлями (їх частинами), які передаються в оренду.

Відповідно до ст. 23 Закону України „Про плату за землю» від 03.07.1992р, №2535-ХІІ (зі змінами і доповненнями) довідку про грошову оцінку земельних ділянок (їх частин, що відповідають площі приміщень) надають державні органи земельних ресурсів.

Представники відповідача в судовому засіданні проти висновків судово-економічної експертизи не заперечували, висновків її не спростували, довідку про грошову оцінку земельних ділянок (їх частин, що відповідають площі приміщень) суду не надали.

Як встановлено судом, перевіряючими під час перевірки не було залучено фахівців підрозділів спеціально уповноважених органів державної влади з питань земельних ресурсів підпорядкованих Держкомзему України, а було самостійно розраховано розмір земельної ділянки, який приходиться на орендоване приміщення.

Відповідно до ст.19 Конституції України державні органи повинні діяти тільки на підставах, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України та законами.

Оскільки визначення розмірів земельних ділянок під будівлями (їх частинами) та прибудинкових територій, а також віднесення земель до тієї чи іншої категорії є виключною компетенцією підрозділів спеціально уповноважених органів державної влади з питань земельних ресурсів підпорядкованих Держкомзему України, суд робить висновок, що при проведенні планової виїзної перевірки представники відповідача діяли з перевищенням владних повноважень, порушивши при цьому абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про державну податкову службу України", вимоги ст. 19 Конституції України.

Отже, висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені належними доказами і носять характер суб’єктивних припущень.

Суд також зазначає, що відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача – орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості винесених відповідачем податкових повідомлень-рішень до суду не надано, також не надано документів, на підставі яких визначався розмір земельних ділянок, з яких має справлятися земельний податок та їх грошова оцінка.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 8, 17, 19, 50, 71, 94, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові № 0000390854/0 від 25.03.2008 року та № 0000390854/1 від 04.06.2008 року про сплату земельного податку з юридичних осіб у розмірі 41499,72 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20749,86 грн., на загальну суму 62249,59 грн.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 22.05.2009 р.

Суддя                                                                       П'янова Я.В.