Постанова № 4599934, 23.07.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23.07.2009 р.                                                                                 № 2-а- 3053/08/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Перцова Т.С. при секретарі судового засідання Ульященко Л.М.

за участю представників сторін:

позивача – Пільцевої Н.В., Швайки І.О.,

відповідача – Уварова В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ЗАТ Харківське Обласне монтажнопусконалагоджувальне товариство

до Дергачівська МДПУ

провизнання податкових повідомлень недійсними щодо податку на додаткову вартість ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Закрите акціонерне товариство „Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління” (надалі – ЗАТ „Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління”, позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області (надалі – Дергачівська МДПІ, відповідач), в якому, з урахуванням доповнень та уточнень, які були прийняті судом, просить суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області №0000641521/0 від 25.07.2007 р. на суму 1069,37 грн. №0000651521/0 від 25.07.2007р. на суму 6284,00 грн., №0000661521/0 на суму 69,90 грн., №0000191521/0 від 25.01.2008 р. на суму 1004,25 грн., №0000201521/0 від 25.01.2008 р. на суму 3767,88 грн., №0000411521/0 від 28.02.2008 р. на суму 1990,40 грн., №0000411521/1 від 26.03.2008 р. на суму 1990,40 грн., №0001021521/0 від 01.07.2008 р. на суму 2040,20 грн.. №0001741521/0 від 22.12.2008 р. на суму 460,73 грн.. №0001751521/0 від 22.12.2008 р. на суму 255,60 грн. та зобов’язати Дергачівську міжрайонну державну податкову інспекцію Харківської області звільнити з податкової застави активи Закритого акціонерного товариства „Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління”.

          Ухвалою суду від 28.07.2008 року провадження у справі було зупинено до набрання чинності судовим рішенням по справі № 2а-6224/08.

Ухвалою суду від 06.05.2009 року провадження у справі поновлено.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги з урахуванням уточнень та доповнень, та просили суд їх задовольнити. Позивач вважає, що у нього не існує податкового боргу по сплаті ПДВ, тому сума 2340,00 грн. не може визначатися та обліковуватися відповідачем на особовому рахунку платника як борг ЗАТ „Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління” по сплаті ПДВ. Ця обставина за його твердженням підтверджується рішеннями судів, які на час розгляду цієї справи набули чинності. В обґрунтування позовних вимог представники позивача послалися на ст.ст.16, 22 Закону України „Про платіжні системи та переказ грошей в Україні”, ст.ст.1, 3 п.7.7 ст.7, пп.16.3.3 п.16.3 ст.16, ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (надалі – Закону 2181). Наголошують на тому, що поточні податкові зобов’язання по сплаті ПДВ протягом 2006-2008 років самостійно узгоджувались ЗАТ „Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління” в податкових деклараціях та сплачувались позивачем своєчасно без порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з ПДВ передбаченого п.п.5.3.1. п.5.3. ст.5 Закону 2181. Вказує на те, що у відповідача відсутні повноваження змінювати призначення платежу, який було самостійно визначено позивачем у платіжних доручення під час виконання ним свого обов’язку при сплаті сум податкових зобов’язань з ПДВ та відсутні повноваження направляти суми платежів при веденні оперативного обліку на погашення неіснуючого податкового боргу. В зв’язку з наведеним зазначає, що відповідачем неправомірно було застосовано до ЗАТ „Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління” штрафні (фінансові) санкції на підставі пп.17.1.7 п.17.1 Закону 2181. З огляду на викладене, дії відповідача про застосування податкової застави до активів позивача на думку його представників, незаконні.

Відповідач, Дергачівська МДПІ в своїх запереченнях на позов та її представник у судовому засіданні з позовними вимогами не погодились, просять суд відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування своєї правової позиції посилаються на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті у відповідності до чинного в Україні законодавства на підставі висновків актів невиїзних документальних перевірок від 17.07.2007р., від 23.01.2008р., від 22.02.2008р., від 24.06.2008р. та від 02.12.2008р. з питань своєчасності сплати податку на додану вартість ЗАТ „Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління” згідно до положень Закону України „Про податок на додану вартість”, ст.ст. 4, 5, 7, 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Посилання позивача на те, що жодна норма чинного законодавства не надає податковій службі самостійно здійснювати перерозподіл сплачених податкових зобов’язань вважають безпідставними. Наголошують на тому, що порушення, які були встановлені в ході перевірки, зафіксовані належним чином, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі результатів перевірки, відповідає діючому законодавству. В зв’язку з наведеним, просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги слід задовольнити з таких підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугували висновки актів невиїзних документальних перевірок Дергачівської МДПІ про порушення ЗАТ „Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління” п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону 2181 при сплаті узгоджених податкових зобов’язань з податку на додану вартість за певні періоди в граничні строки, передбачені п.п. 4.1.4 п. 4.1, п.п. 4.2.1 п.4.2 Закону 2181.

Так, за висновками акту невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість ЗАТ „Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління” за період з 20.11.2006р. по 23.05.2007р. від 17.07.2007 року № 684/15-247/05410665 встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов’язання протягом граничних строків по податкових деклараціях з податку на додану вартість (по декларації з податку на додану вартість за III квартал 2006 року № 21957 від 19.10.2006 р. в сумі 2138,73 грн., термін затримки 91 день; по декларації з податку на додану вартість за ІV квартал 2006 року № 32293 від 19.02.2007 р. в сумі 12149,58 грн., термін затримки 91 день; по декларації з податку на додану вартість за ІV квартал 2006 року № 32293 від 19.02.2007 р. в сумі 418,42 грн., термін затримки 93 дня; по декларації з податку на додану вартість за І квартал 2007 року № 8337 від 07.05.2007 р. в сумі 699,00 грн., термін затримки 2 дня) та винесені податкові повідомлення-рішення від 25.07.2007р. № 0000661521/0 на суму 69,90 грн., № 0000651521/0 на суму 6284,00 грн. та № 0000641521/0 на суму 1069,37 грн.

За висновками акту невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість перевірки ЗАТ „Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління” за період з 21.05.2007р. по 16.11.2007р. від 23.01.2008 року № 84/15-260/05410665/15 встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов’язання протягом граничних строків по податкових деклараціях з податку на додану вартість (по декларації з податку на додану вартість за I квартал 2007 року № 8337 від 07.05.2007 р. в сумі 5021,25 грн., термін затримки 79 днів; по декларації з податку на додану вартість за І квартал 2007 року №8337 від 07.05.2007 р. в сумі 6396,2 грн., термін затримки 177 днів; по декларації з податку на додану вартість за І квартал 2007 року №8337 від 07.05.2007 р. в сумі 1139,56 грн., термін затримки 179 днів) та винесені податкові повідомлення-рішення від 25.01.2008р. № 0000191521/0 на суму 1004,25 грн. та № 0000201521/0 на суму 3767,88 грн.

За висновками акту невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість перевірки ЗАТ „Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління” за період з 20.08.2007р. по 15.02.2008р. від 22.02.2008 року № 235/15-260/05410665 встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов’язання протягом граничних строків по податкових деклараціях з податку на додану вартість (по декларації з податку на додану вартість за IІ квартал 2007 року № 14527 від 17.07.2007 р. в сумі 1112,00 грн., термін затримки 88 днів; по декларації з податку на додану вартість за ІІІ квартал 2007 року № 25092 від 05.11.2007 р. в сумі 3681,12 грн., термін затримки 71 день; по декларації з податку на додану вартість за ІІІ квартал 2007 року № 25092 від 05.11.2007 р. в сумі 1111,59 грн., термін затримки 72 дня; по декларації з податку на додану вартість за ІІІ квартал 2007 року № 25092 від 05.11.2007 р. в сумі 4047,29 грн., термін затримки 88 днів) та винесено податкове повідомлення-рішення від 28.02.2008р. № 0000411521/0 на суму 1990,40 грн. Після оскарження в адміністративному порядку відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000411521/1 від 26.03.2008р. на таку ж саме суму податкового зобов’язання, що ї з дріб’ю 0.

За висновками акту невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість перевірки ЗАТ „Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління” за період з 19.02.2008р. по 19.05.2008р. від 24.06.2008 року № 734/15-260/05410665/90 встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов’язання протягом граничних строків по податковій по декларації з податку на додану вартість за IV квартал 2007 року № 33518 від 29.01.2008 р. в сумі 10201,00 грн., термін затримки 90 днів та винесено податкове повідомлення-рішення від 01.07.2008р. № 0001021521/0 на суму 2040,20 грн.

За висновками акту невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість перевірки ЗАТ „Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління” за період з 19.02.2008р. по 18.08.2008р. від 02.12.2008 року № 1198/15-260/05410665/151 встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов’язання протягом граничних строків по податкових деклараціях з податку на додану вартість (по декларації з податку на додану вартість за IV квартал 2007 року № 33518 від 29.01.2008 р. в сумі 511,19 грн., термін затримки 181 день; по декларації з податку на додану вартість за I квартал 2008 року № 8383 від 22.04.2008 р. в сумі 2303,67 грн., термін затримки 90 днів) та винесені податкові повідомлення-рішення від 22.12.2008р. № 0001741521/0 на суму 460,73 грн. та № 00001751521/0 на суму 255,60 грн.

З досліджених письмових доказів судом встановлено наступне. Так, платіжними дорученнями від 20.11.2006 року № 310, № 311 за 3 квартал 2006р. по терміну 20.11.2006р. позивачем сплачено 5136,56 грн., 1026,82 грн.; платіжними дорученнями від 01.12.2006 року № 319 та від 18.12.2006р. за 3 квартал 2006р. по терміну 20.11.2006р. – сплачено 2101,62 грн. та 210,16 грн. (штрафні санкції). Усього на загальну суму – 8475,16 грн. З рядку 27 розділу III розрахунки з бюджетом за звітний період колонки Б декларації з податку на додану вартість за III квартал 2006 року № 21957 від 19.10.2006 р. вбачається, що сума ПДВ самостійно задекларована Товариством складає 8265 грн.

Платіжним дорученням від 19.02.2007 року № 44 по терміну 20.02.2007р. позивачем сплачено 14445 грн. за 4 квартал 2006р. З рядку 27 розділу III розрахунки з бюджетом за звітний період колонки Б декларації з податку на додану вартість за IV квартал 2006 року № 32293 від 19.02.2007 р. вбачається, що сума ПДВ самостійно задекларована Товариством складає 14445 грн.

Платіжними дорученнями від 21.05.2007 року № 120 та від 23.05.2007р. № 124 за І квартал 2007р. по терміну 21.05.2007р. позивачем сплачено відповідно 12211,99 грн. та 1148,41 грн. (штрафні санкції). Усього на загальну суму – 13360,40 грн. З рядку 27 розділу III розрахунки з бюджетом за звітний період колонки Б декларації з податку на додану вартість за І квартал 2007 року № 8337 від 07.05.2007 р. вбачається, що сума ПДВ самостійно задекларована Товариством складає 13256 грн.

Платіжним дорученням від 08.08.2007 року № 138 за IІ квартал 2007р. по позивачем сплачено 5165 грн. З рядку 27 розділу III розрахунки з бюджетом за звітний період колонки Б декларації з податку на додану вартість за IІ квартал 2007 року № 14527 від 17.07.2007 р. вбачається, що сума ПДВ самостійно задекларована Товариством складає 5165 грн.

Платіжними дорученнями від 16.11.2007 року № 248 та від 14.11.2007р. за ІІІ квартал 2007р. по терміну 19.11.2007р. позивачем сплачено 2340 грн. та 6500,00 грн. Усього на загальну суму – 8840 грн. З рядку 27 розділу III розрахунки з бюджетом за звітний період колонки Б декларації з податку на додану вартість за ІIІ квартал 2007 року № 25092 від 05.11.2007 р. вбачається, що сума ПДВ самостійно задекларована Товариством складає 8840 грн.

Платіжними дорученнями від 29.01.2008 року № 322, від 30.01.2008р. № 323 та від 15.02.2008р. за ІІІ квартал 2007р. по терміну 19.02.2008р. позивачем сплачено відповідно 5000,00 грн., 1200,00 грн. та 12242,00 грн. Усього на загальну суму – 18442 грн. З рядку 27 розділу III розрахунки з бюджетом за звітний період колонки Б декларації з податку на додану вартість за IV квартал 2007 року № 33518 від 29.01.2008 р. вбачається, що сума ПДВ самостійно задекларована Товариством складає 18442 грн.

Платіжним дорученням від 18.05.2008 року № 399 за І квартал 2008р. по терміну 19.05.2008р. позивачем сплачено 10201,00 грн. З рядку 27 розділу III розрахунки з бюджетом за звітний період колонки Б декларації з податку на додану вартість за I квартал 2008 року № 8383 від 22.04.2008 р. вбачається, що сума ПДВ самостійно задекларована Товариством складає 10201,00 грн.

Окрім цього, ЗАТ „Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління” надавало до Дергачівської МДПІ податкові декларації : № 19382 від 28.07.2008 року за звітний (податковий) період, за який виправляються помилки – 3 квартал 2006 року та № 30492 від 05.11.2008 року за звітний (податковий) період, за який виправляються помилки – 4 квартал 2006 року. За вказаними податковими деклараціями з ПДВ позивачем самостійно було сплачено суму штрафу відповідно : 4923,00 грн. та 3067,00 грн.

Суд зазначає, що приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення Дергачівська МДПІ виходила з того, що позивачем в порушення пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону 2181 за вищенаведеними податковими деклараціями з ПДВ при сплаті податку на додану вартість за спірні періоди не було дотримано граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. При цьому, відповідач посилався на п.7.7 ст.7 Закону № 2181 та вказував, що суми, які ЗАТ „Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління” направляло для сплати поточних зобов’язань з податку на додану вартість спрямовувались Дергачівської МДПІ в рахунок погашення податкового боргу.

З огляду на фактичні обставини у справі та з урахування норм права, які необхідно застосувати до спірних правовідносин, суд вважає такий висновок відповідача хибним, а дії неправомірними та зазначає наступне.

Приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Виходячи зі змісту положень пункту 5 статті 50 Бюджетного Кодексу України податки, збори (обов’язкові платежі) та інші доходи державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Відповідно до пункту 5 статті 139 Господарського Кодексу України коштами у складі майна суб’єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб’єктів з іншими суб’єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.

Згідно пункту 1 статті 134 Господарського Кодексу України, суб’єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб’єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном.

Таким чином, позивач має право на свій розсуд вільно розпоряджатись належним йому майном, до складу якого входять грошові кошти.

Пунктом 3 статті 9 Закону України „Про систему оподаткування” регламентовано, що обов’язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов’язкового платежу). Тому, при сплаті податкових зобов’язань за конкретний період.

Згідно пункту 2 статті 12 вказаного Закону фінансові установи виконують доручення платників податків і зборів (обов’язкових платежів) на перерахування податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів в установлений законом термін.

Відповідно до пункту 6 статті 7 Закону України „Про національний банк України”, Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління національного банку України від 21.01.2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів. При цьому, згідно з пунктом 3.8 Інструкції, реквізит „Призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що право призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому, суми зобов’язань або податкового боргу з урахуванням п.п. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначенням у ньому призначення платежу на сплату відповідних податкових зобов’язань чи податкового боргу.

Відповідач посилається на положення п. 7.7. ст. 7 Закону № 2181, якою зазначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а у разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами - у рівних пропорціях.

Однак, статтею 7 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено джерела погашення податкових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків. Податковий борг платник податків може погашати добровільно та самостійно, або за рішенням органу стягнення. При добровільному та самостійному погашенні податкового боргу платник податків вказує у платіжному документі період, за який сплачує борг. За рішенням органу стягнення суми ПДВ не стягувались, тому застосування норми, передбаченої пунктом 7.7 вказаного Закону є неправомірним.

Фактично відповідачем примусово стягнено всю суму на погашення податкового боргу без запропонованих заходів по забезпеченню сплати суми податкового боргу, що передбачено підпунктом 6.2.2 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Законом України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення податкового боргу. Серед таких заходів не має зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов’язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Також, чинним законодавством України не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов’язань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків вживаються передбачені Законом України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” заходи примусового стягнення податкового боргу, а також, застосовуються штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобов’язань.

З наданих позивачем платіжних доручень про сплату податку на додану вартість за відповідні періоди, що підлягає сплаті до загального фонду державного бюджету України, податкових декларацій з ПДВ вбачається своєчасність та повнота сплати ЗАТ „Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління” податкових зобов’язань з податку на додану вартість, відповідно до чітко визначеного позивачем призначення платежу в платіжних документах.

Таким чином, суд погоджується з твердженням позивача про те, що поточні податкові зобов’язання по сплаті ПДВ протягом 2006-2008 року сплачувались ЗАТ „Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління” своєчасно та у відповідних розмірах.

Тому, висновок складених відповідачем вищезазначених актів перевірок про порушення позивачем пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону 2181 та прийняті на підставі цього висновку податкові повідомлення-рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області №0000641521/0 від 25.07.2007 р. на суму 1069,37 грн. №0000651521/0 від 25.07.2007р. на суму 6284,00 грн., №0000661521/0 на суму 69,90 грн., №0000191521/0 від 25.01.2008 р. на суму 1004,25 грн., №0000201521/0 від 25.01.2008 р. на суму 3767,88 грн., №0000411521/0 від 28.02.2008 р. на суму 1990,40 грн., №0000411521/1 від 26.03.2008 р. на суму 1990,40 грн., №0001021521/0 від 01.07.2008 р. на суму 2040,20 грн.. №0001741521/0 від 22.12.2008 р. на суму 460,73 грн. №0001751521/0 від 22.12.2008 р. на суму 255,60 грн. про порушення позивачем граничних строків сплати податку на додану вартість не відповідають нормам діючого законодавства і повинні бути визнані судом нечинними, як такі, що прийняті з порушенням ч. 3 ст. 2 КАС України.

З пояснень сторін та досліджених письмових доказів по справі (копія витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, р.н. 6646518) судом встановлено, що всі активи платника податків - ЗАТ „Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління” знаходяться в податковій заставі, яка зареєстрована 22.02.2008р. о 12 год. 03 хв. Термін дії податкової застави 22.02.2013 року. Обтяження рухомого майна у вигляді податкової застави накладено на позивача на підставі абз.2 пп.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону 2181 та звернення Дергачівської МДПІ від 21.02.2008р.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується представниками сторін по справі, що первинна сума боргу, на яку в подальшому при сплаті ЗАТ „Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління” поточних податкових зобов’язань з податку на додану вартість нараховувались Дергачівською МДПІ штрафні санкції виникла внаслідок висновку Дергачівською МДПІ про несплату позивачем в 2001 році узгоджених сум ПДВ.

У відповідності до ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, постановою Господарського суду Харківської області по справі № А-1617/1-13 за позовом ЗАТ „Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління” до Дергачівської МДПІ про визнання недійними податкових вимог від 14 березня 2002 року, яка була залишена без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2002 року, задоволено позов частково; визнано недійсними податкові вимоги Дергачівської МДПІ № 1/82 від 29.10.2001р. та № 2/222 від 17.12.2001р.

Крім того, постановою Господарського суду Харківської області по справі № АС-13/77-07 за позовом ЗАТ „Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління” до Дергачівської МДПІ про визнання нечинним рішення від 02 липня 2007 року, яка була залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2007 року., позовні вимоги задоволені в повному обсязі; визнані нечинними податкові повідомлення-рішення Дергачівської МДПІ № 0000031521/0 від 10.01.2007р., № 00000215210/0 від 10.01.2007р., № 0000011521/0 від 10.01.2007р., згідно яких застосовані штрафні санкції на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону 2181. За висновками вказаних судових рішень ЗАТ „Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління” було виконано зобов’язання перед бюджетом по сплаті ПДВ, оскільки кошти позивачем були перераховані згідно платіжних доручень № 135 від 19.06.2001р. в сумі 1200,00 грн. та № 151 від 16.07.2001р. на суму 1140,00 грн. Факт перерахування вказаних коштів через банк „Україна” зафіксовано в акту перевірки. Також було зазначено, що штрафні санкції на суми, які були сплачені позивачем в період з 02.03.2001р. по 19.11.2003 року донараховані з порушенням строків, встановлених пп.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону 2181.

З пояснень представників сторін судом з’ясовано, що опис майна ЗАТ „Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління”, яке є предметом податкової застави, при внесенні запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна (реєстраційний номер 6646518, дата видачі - 22.02.2008 року о 12 год.03 хв.) не складався.

Таким чином, знаходження активів позивача в податковій заставі на момент виникнення спірних правовідносин визначено без врахування суми податкового боргу та без визначення предмету застави.

Рішенням Конституційного Суду України від 24 березня 2005 року № 2-рп/2005 у справі за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 1.17 статті 1, статті 8 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними) п.п.8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу. Ці положення втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення, тобто з 24.03.2005 року. При цьому Конституційний Суд України в своєму Рішенні зазначив, що розмір податкової застави повинен відповідати сумі податкового зобов’язання, що забезпечувало б конституційну вимогу справедливості та розмірності.

З огляду на викладене, враховуючи вищенаведені висновки суду щодо неправомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та ту обставину, що на момент виникнення спірних правовідносин податковий орган не виконав свого обов’язку щодо визначення переліку майна, що перебуватиме в податковій заставі та складання відповідного акту опису активів, податкова застава була накладена без врахування суми боргу.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимога позивача про зобов’язання Дергачівської МДПІ Харківської області звільнити з податкової застави активи Закритого акціонерного товариства „Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління” є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесених податкових повідомлень – рішень та дії по зверненню на всі активи позивача податкової застави належним чином не довів.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого державного мита з держбюджету на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 8, 17, 86, 87, 94, 138, 143, 161-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

          Адміністративний позов Закритого акціонерного товариства „Харківськеобласне монтажно-пусконалагоджувальне управління” до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити в повному обсязі.

Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області №0000641521/0 від 25.07.2007 р. на суму 1069,37 грн. №0000651521/0 від 25.07.2007р. на суму 6284,00 грн., №0000661521/0 на суму 69,90 грн., №0000191521/0 від 25.01.2008 р. на суму 1004,25 грн., №0000201521/0 від 25.01.2008 р. на суму 3767,88 грн., №0000411521/0 від 28.02.2008 р. на суму 1990,40 грн., №0000411521/1 від 26.03.2008 р. на суму 1990,40 грн., №0001021521/0 від 01.07.2008 р. на суму 2040,20 грн.. №0001741521/0 від 22.12.2008 р. на суму 460,73 грн. №0001751521/0 від 22.12.2008 р. на суму 255,60 грн.

          Зобов’язати Дергачівську міжрайонну державну податкову інспекцію Харківської області звільнити з податкової застави активи Закритого акціонерного товариства „Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління”.

          Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства „Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління”, код 05410665 державне мито у розмірі 3,40 грн.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

          Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

          Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 28.07.2009 року.

Суддя                                                                       Перцова Т.С.