Постанова № 4599923, 18.03.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18.03.2009 р.                                                                                 № 2-а- 8650/08/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Перцової Т.С. при секретарі судового засідання Ульященко Л.М.

за участю представників сторін :

позивача –Хитрової О.М.

відповідача –Федоренка О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

в особі філії газопромислове управління "Харківгазвидобування"

до ДПІ Дзержинського

пропро визнання не дійсним акту перевірки та подати рішення ,

від 16.05.2008 року № 0000262300 на загальну суму 21457,00 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Дочірня компанія "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, в якому просить визнати недійсними акт про результати виїзної планової перевірки ГПУ "Харківгазвидобування" ДК "Укгазвидобування" НАК ""Нафтогаз України" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 31.12.2007 року № 2524/23-5/25617463 від 11.04.2007 року, яка проводилась ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова та визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 0001722305/0 від 24.04.2008 року, № 0001722305/1 від 03.07.2008 року, № 0001722305/2 від 18.08.2008 р., згідно яких ДК "Укгазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі філії ГПУ "Харківгазвидобування" визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету, на суму 136 246,35 грн. (за основним платежем - 104 354,98 грн., за штрафними санкціями - 31 891,37 грн.).

27.11.2008 року в судовому засіданні представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив суд зменшити позовні вимоги позивача в частині визнання недійсним акту про результати виїзної планової перевірки ГПУ "Харківгазвидобування" ДК "Укгазвидобування" НАК ""Нафтогаз України" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 31.12.2007 року № 2524/23-5/25617463 від 11.04.2007 року.

Представники позивача у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 0001722305/0 від 24.04.2008 року, № 0001722305/1 від 03.07.2008 року та № 0001722305/2 від 18.08.2008 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилались на порушення відповідачем ст.ст. 1, 14 Закону України "Про систему оподаткування", п. 6 Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету та його справляння, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів № 115 від 29.01.1999 року. Вказують на те, що згідно приписів ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» до переліку загальнодержавних податків і зборів включено збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету. При цьому, правила обчислення і справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету встановлено Постановою КМУ № 115 від 29.01.1999 р. «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Держаного бюджету та його справляння». На думку представників позивача в спірних правовідносинах, що склалися між підприємством позивача та ДПІ відсутні декілька обов’язкових умов для нарахування податкових зобов’язань та штрафних санкцій по платежу - збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету. Так, порушені вимоги ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування», оскільки ставки та механізм справляння введені не законом про оподаткування, строки та порядок сплати та звітування не встановлені Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». З урахуванням викладеного, стверджують, що нарахування підприємству позивача податкових зобов’язань та штрафних санкцій зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету є неправомірним, оскільки такий збір не може вважатись податковим зобов’язанням, податковим боргом, а позивач не вважається платником податку.

Відповідач, Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова та її представники у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували, надали до суду заперечення, в яких посилалися на результати виїзної планової перевірки ГПУ "Харківгазвидобування" ДК "Укгазвидобування" НАК ""Нафтогаз України" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 31.12.2007 року, проведеної ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова (акт № 2524/23-5/25617463 від 11.04.2007 року), п. 5.5, п.13 Інструкції про порядок справляння зборів за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету, затвердженої затвердженого Наказом Комітету з питань геології та використання надр, Державної податкової адміністрації України № 105/309 від 23.06.1999 року. Стверджували, що позивач невірно застосовує положення п.5 Порядку № 115 та п.5.2 Інструкції № 105/309 до спірних правовідносин, так як обчислення збору за кожний вид корисних копалин окремо використовується лише для корисних копалин, які залягають окремо. Таким чином, вважають, що за результатами перевірки позивача ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова було обґрунтовано встановлено порушення п.п. 5, 6 Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.1999 року № 115.

          Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Зважаючи на зазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами, поданими сторонами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24.04.2008 року Державною податковою інспекцією у Дзержинському районні міста Харкова було прийнято оскаржуване податкове повідомлення -рішення №0001722305/0 про донарахування Газопромисловому управлінню „Харківгазвидобування” – філії Дочірньої компанії „Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” податкових зобов'язань зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету, на суму 104 354,98 гривень та штрафних санкцій на суму 31 891,37 гривень.

Як свідчать матеріали справи, підставою для прийняття зазначеного повідомлення-рішення слугували висновки акту про результати виїзної планової перевірки ГПУ "Харківгазвидобування" ДК "Укргазвидобуванпя НАК "Нафтогаз України" з питань дотримання податкового, валютного та іншою законодавства за період з 01.07.2006 р. по 31.12.2007 р. про порушення позивачем п.6 "Порядку встановлення збору за ГРР, виконані за рахунок Державного бюджету", затвердженого постановою КМУ від 29.01.1999 р. № 115 із змінами та доповненнями, пп. 5 п.5 Інструкції "Про порядок справляння збору за ГРР, виконані за рахунок Державного бюджету", затвердженої наказом Комітету України з питань геології та використання надр, ДПА України від 23.06.1999 р. № 105/309 із змінами та доповненнями, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.07.1999 року за № 464/3767 та пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 ЗУ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків" № 2181-ІІІ, від 21.12.2000 р. (акт ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова № 2524/23-5/25617463 від 11.04.2007 р.).

Судом з’ясовано, що позивач на підставі пп. 5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язали платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р., пп. 1, 3 Положення про порядок подання та розгляду скарг, платників податків державними податковими адміністраціями, затвердженого наказом ДПА України № 29 від 11.12.1996 р., направляв скаргу про перегляд податкового повідомлення-рішення № 0001722305/0 від 24.04.2008 р. до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова. Рішенням начальника Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова за результатами розгляду скарги № 08/01-05/1515 від 30.04.2008 р., останню залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0001722305/0 від 24.04.2008 р. без змін. З метою доведення граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні-рішенні № 0001722305/0 від 24.04.2008 р. до ГПУ "Харківгазвидобування", було направлено податкове повідомлення-рішення № 0001722305/1 від 03.07.2008 р. на таку ж саме суму податкового зобов’язання, що і з дріб’ю 0.

11.07.08 р. позивач звернувся до ДПА у Харківський області з повторною скаргою від 11.07.08 р. № 03/01-05/2491 про скасування вказаних податкових повідомлень-рішень ДПІ Дзержинського району м. Харкова.

21.08.08 р. за результатами розгляду повторної скарги було отримано рішення ДПА у Харківський області від 12.08.08р. від 3080/10/25-103, згідно якого залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ Дзержинського району м. Харкова від 24.04.08р. № 0001722305/0, від 03.07.2008 р. № 0001722305/1 та рішення ДПІ Дзержинського району м. Харкова від 24.06.08р. № 8634/10/25-007, а повторна скарга ГПУ "Харківгазвидобування" - без задоволення. З метою доведення граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні-рішенні № 0001722305/1 від 03.07.2008 р. до ГПУ "Харківгазвидобування", було направлено податкове повідомлення-рішення № 0001722305/2 від 18.08.2008 р. на таку ж саме суму податкового зобов’язання, що і з дріб’ю 0 та 1.

Позивач та його представники наполягають на тому, що відповідачем в порушення ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування", п. 6 Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету та його справляння, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів № 115 від 29.01.1999 року при проведенні перевірки було застосовано нормативно-правовий акт нижчої юридичної сили, що призвело до необґрунтованого нарахування позивачу суму податкового зобов'язання у розмірі 136 246,35 гривень (за основним платежем - 104 354,98 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 31 891,37 грн.

Відповідач зазначив, що Постановою Кабінету міністрів України від 29.01.1999 року №115 "Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету та його справляння", затверджено "Порядок встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи виконані за рахунок Державного бюджету та його справлення".

Так п. 1 цього Порядку встановлюються єдині правила обчислення і справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету.

Якщо надрокористувачі видобувають більш одного виду корисних копалин, що залягають окремо, збір за виконані геологорозвідувальні роботи, обчислюються за кожний їх вид окремо (пункт 5 цього Порядку).

Згідно з п. 6 цього Порядку, якщо надрокористувачі видобувають більше одного виду корисних копалин, що супутньо залягають на одному родовищі, збір, за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється за основний вид корисної копалини у повному обсязі, а за супутньо залягаючи корисні копалини - із застосуванням до нього коефіцієнта 0,2.

У відповідності до п. 13 вищевказаного Порядку збір за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється надрокористувачами самостійно відповідно до вимог Інструкції про порядок справлення зборів за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету. У разі розробки більше ніж одного виду корисних копалин збір обчислюється за кожен вид корисних копалин окремо.

Наказом Комітету України з питань геології та використання надр, Державної Податкової Адміністрації України від 23.06.1999 року №105/309 із змінами та доповненнями затверджено Інструкцію "Про порядок справлення збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету", зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 16.07.1999 за №464/3767.

Виходячи зі змісту п.п. 5.2 п. 5 Інструкції, при видобуванні більш як одного виду корисних копалин збір за геологорозвідувальні роботи обчислюється за кожен їх вид окремо. Якщо надрокористувачі видобувають більше одного виду корисних копалин, що супутньо залягають на одному родовищі, збір за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється за основний вид корисної копалини у повному обсязі, а за супутньо залягаючі корисні копалини - із застосуванням до нього коефіцієнта 0,2. У такому разі для обчислення загальної суми збору до нормативу збору за основний вид корисної копалини застосовується загальний коефіцієнт 1,2.

Як вказує відповідач протягом 3 кварталу 2006 року - 1 кварталу 2007 року ГПУ "Харківгазвидобування" здійснювало розрахунок збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету з застосуванням наступних коефіцієнтів відповідно до п. 6 "Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету та його справляння" затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.1999 №115 із змінами та доповненнями: газ природній - 1,2 (газ основний, конденсат супутній), нафта - 1,2 (газ основний, газ супутній), з другого кварталу 2007 року по 4 квартал 2007 року ГПУ "Харківгазвидобування" проводило розрахунок збору за геологорозвідувальні роботи з застосуванням наступних коефіцієнтів: газ природній - 1,0 (газ основний), конденсат - 1,0 (конденсат основний), нафта -1,0 (нафта основний, газ супутній), газ супутній - 0,2.

Як встановлено судом відповідач вважає, що при розрахунку збору за геологорозвідувальні роботи виконані за рахунок державного бюджету (корисна копалина нафта) ГПУ "Харківгазвидобування" починаючи з 2 кварталу 2007 року застосовувало до основного виду корисної копалини - нафти коефіцієнт 1,0, а до супутнього газу коефіцієнт 0,2. чим припустилося порушень п. 6 "Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету та його справляння", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.1999 №115 та п. п. 5 п. 5 Інструкції "Про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету", затвердженої Наказом Комітету України з питань геології та використання надр, Державної податкової Адміністрації України від 23.06.1999 року №105/309, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.07.1999 за №464/3767, а саме занизило податкові зобов'язання по збору за геологорозвідувальні роботи виконані за рахунок державного бюджету на загальну суму 104 354,98 грн., в тому числі: у 2 кварталі 2007 року на суму 36076,19 грн., у 3 кварталі 2007 року на суму 38051,38 грн., у 4 кварталі 2007 року на суму 30227,41 грн.

Суд не може погодитись з такими доводами відповідача виходячи з наступного.

Положеннями ч.1 ст.14 Закону України „Про систему оподаткування” передбачено види податків і зборів (обов’язкових платежів), які належать до загальнодержавних. У відповідності до п.12 ч.1 наведеної статті Закону збір за геологорозвідувальні роботи, які виконані за рахунок державного бюджету віднесено саме до загальнодержавних податків і зборів.

Порядок зарахування загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів) до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів і державних цільових фондів визначається згідно з законами України (ч.3 ст.14 Закону).

Відповідно до п. 1 Порядку встановлення нормативів та збору на геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння, затвердженого Постановою КМУ від 29.01.1999 року № 115, даний Порядок визначає єдині правила обчислення і справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету.

Пунктом 6 Порядку закріплено положення відповідно до якого, якщо надрокористувачі видобувають більше одного виду корисних копалин, що супутньо залягають на одному родовищі, збір за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється за основний вид копалини у повному обсязі, а за супутньо залягаючи корисні копалини - із застосуванням до нього коефіцієнту 0,2.

Положеннями п. 5.5. Інструкції, на яку посилається відповідач в обґрунтування свої правової позиції закріплено інше положення, відповідно до якого у разі обчислення загальної суми збору до нормативу за основний вид корисної копалини застосовується загальний коефіцієнт 1,2.

Тобто, положення п. 5.5. Інструкції "Про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету", затвердженої Наказом Комітету України з питань геології та використання надр, Державної податкової Адміністрації України від 23.06.1999 року №105/309, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.07.1999 за №464/3767 за своїм змістом не відповідає положенням п. 6 "Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету та його справляння", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.1999 №115.

Приписами ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.3 ст.9 КАС України.

У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу (ч.4 ст.9 КАС України).

Зважаючи на той факт, що Порядок встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету та його справляння, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.1999 №115 має вищу юридичну силу ніж Інструкція "Про порядок справлення збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету", затверджена наказом Комітету України з питань геології та використання надр, Державної податкової Адміністрації України від 23.06.1999 року №105/309, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.07.1999 за №464/3767, то суд вважає, що до спірних правовідносин підлягає застосування саме положення п. 6 Порядку, що є підставою для задоволення позовних вимог позивача.

Також, суд вважає за потрібне зазначити, що твердження відповідача про те, що до 3 кварталу 2006 року позивач самостійно застосовував загальний коефіцієнт 1,2 під час проведення розрахунків збору на геологорозвідувальні роботи, а потім з невідомих причин розпочав нарахування за другим коефіцієнтом не відповідає дійсності, оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивач ще з 2005 року подає Розрахунок збору за геологорозвідувальні роботи, використовуючи коефіцієнт 1 за основне родовище та коефіцієнт 0,2 за корисні копалини, що супутньо залягають на одному родовищу.

Даний факт підтверджується, зокрема, Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2007 року по справі № А-13/292-04, копія якої знаходиться в матеріалів справи, з якої вбачається що ще в 2004 році позивач під час визначення розміру збору за геологорозвідувальні роботи використовував коефіцієнт 1 за основне родовище та коефіцієнт 0,2 за корисні копалини, що супутньо залягають на одному родовищу.

Також, даний факт підтверджується копією розрахунку платежів за геологорозвідувальні роботи за 2 квартал 2005 року, копією розрахунку збору за геологорозвідувальні роботи за 1 квартал 2006 року та копією розрахунку збору за геологорозвідувальні роботи за 2 квартал 2006 року.

В зв'язку з наведеним, суд вважає висновки акту перевірки відповідача про порушення позивачем п.6 "Порядку встановлення збору за ГРР, виконані за рахунок Державного бюджету", затвердженого постановою КМУ від 29.01.1999 р. № 115 із змінами та доповненнями, пп. 5 п.5 Інструкції "Про порядок справляння збору за ГРР, виконані за рахунок Державного бюджету", затвердженої наказом Комітету України з питань геології та використання надр, ДПА України від 23.06.1999 р. № 105/309 із змінами та доповненнями, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.07.1999 року за № 464/3767 та пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 ЗУ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків" № 2181-ІІІ, від 21.12.2000 р. є помилковими та такими, що ґрунтуються на довільному застосуванні норм чинного законодавства України, в зв’язку з чим податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова № 0001722305/0 від 24 квітня 2008 року про визначення суми податкового зобов’язання за платежем : збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету у загальному розмірі 136246,35 грн., з яких : 104354,98 грн. - основний платіж, 31891,37 грн. – штрафні (фінансові) санкції є протиправним і повинно бути визнано судом недійсним.

Щодо податкових повідомлень-рішень № 0001722305/1 від 03 липня 2008 року та № 0001722305/2 від 18.08.2008 р. про визначення суми податкового зобов’язання за платежем : збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету у загальному розмірі 136246,35 грн., суд зазначає, що останні були винесені органом податкової служби за результатами розгляду скарг позивача на ту ж саму суму зобов’язань (визначення суми податкового зобов’язання), що були застосовані податковим повідомленням-рішенням № 0001722305/0 від 24 квітня 2008 року, що суперечить приписам ст. 6 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, яка не передбачає прийняття нового податкового повідомлення-рішення в разі залишення оскарженого податкового повідомлення-рішення без зменшення або збільшення нарахувань, у в зв’язку з чим підлягають визнанню недійсними.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб’єктом владним повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого державного мита з держбюджету на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 8, 19 Конституції України, ст.ст. 4, 7, 8, 17, 71, 161-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Дочірньої компанії „Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі філії „Газопромислове управління „Харківгазвидобування” до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень – задовольнити в повному обсязі.

Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова № 0001722305/0 від 24 квітня 2008 року, № 0001722305/1 від 03 липня 2008 року та № 0001722305/2 від 18.08.2008 р. про визначення суми податкового зобов’язання за платежем : збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету у загальному розмірі 136246,35 грн., з яких : 104354,98 грн. - основний платіж, 31891,37 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірньої компанії „Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі філії „Газопромислове управління „Харківгазвидобування”, код 30019775, державне мито у розмірі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 23.03.2009 року.

Суддя (підпис) Т.С. Перцова

Суддя                                                                       Перцова Т.С.

З оригіналом згідно.