Рішення № 4599566, 02.09.2009, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Справа № 2- 1023/09

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 вересня 2009 Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Юхно С.П.,

при секретарі Гарест О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача Ленінського РВ ПМУ ГУМВС у Полтавській області в особі Відділу в справах громадянства, еміграції та реєстрації фізичних осіб про звернення стягнення , -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2009 року Закрите акціонерне товариство комерційного банку “ПриватБанк” звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення. В позові зазначає, що 27 серпня 2007 року відповідач по справі ОСОБА_1 уклала з Банком кредитний договір НОМЕР_1 . Відповідно до п.1.1 кредитного договору Банк зобов’язаний надати відповідачу кредит у вигляді простої кредитної лінії у розмірі 61 757, 00 дол. США на наступні цілі: купівля квартири, а також у розмірі 11 357,00 дол. США на сплату страхових платежів, строком до 27 серпня 2027 року, а відповідач зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленому кредитним договором. Відповідно до п. 1.1 кредитного договору відповідач зобов’язався в період з 23 по 30 число щомісячно сплачувати відсотки за користування кредитом в розмірі 1,00 % на місяць на суму залишку заборгованості. У визначений період оплати відповідач зобов’язався щомісячно сплачувати банку 661,60 дол. США для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісії, а також інших витрат банку відповідно до кредитного договору. Згідно п.4.1 кредитного договору відповідач за порушення термінів оплати відсотків зобов’язаний сплатити пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу. В забезпечення зобов’язання за кредитним договором Банк і відповідач 27 серпня 2007 року уклали договір іпотеки № б/н. Згідно з п. 33.3 договору іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру, загальною площею 38,0 кв.м., житловою площею 23,1 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Майно належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі – продажу від 27 серпня 2007 року, який укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Свої зобов’язання позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в розмірі 61 757 дол. США. В порушення умов кредитного договору відповідач ОСОБА_1 виконала свої зобов’язання частково внаслідок чого у неї утворився борг перед Банком.

Суд ухвалою від 14 серпня 2009 року до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці відповідача залучив Ленінське РВ ПМУ УМВС у Полтавській області в особі Відділення у справах громадянства, еміграції та реєстрації фізичних осіб ( а.с. 65)

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.

Відповідач, будучи належним чином повідомлена про день та час слухання справи, в судове засідання не з’явилася та не повідомила суд про причини своєї неявки в судове засідання.

Суд, враховуючи думку представника позивача, відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України, справу розглянув заочно, без участі відповідача, на основі наявних у справі даних та доказів.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав:

Судом встановлено, що між позивачем та ОСОБА_1 27 серпня 2007 року укладено кредитний договір ( а.с. 6-10). Згідно п.1.1 кредитного договору Банк зобов’язаний надати відповідачу кредит у вигляді простої кредитної лінії у розмірі 61 757, 00 дол. США на наступні цілі: купівля квартири, а також у розмірі 11 357,00 дол. США на сплату страхових платежів, строком до 27 серпня 2027 року, а відповідач зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленому кредитним договором.

Позивач перерахував кошти відповідачу згідно квитанцій від 28 серпня 2007 року ( а.с. 73).

Відповідно до п. 7.1 кредитного договору ( а.с. 6-11) відповідач зобов’язався в період з 23 по 30 число щомісячно сплачувати відсотки за користування кредитом в розмірі 1,00 % на місяць на суму залишку заборгованості. У визначений період оплати відповідач зобов’язався щомісячно сплачувати банку 661,60 дол. США для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісії, а також інших витрат банку відповідно до кредитного договору. Згідно п.4.1 кредитного договору відповідач за порушення термінів оплати відсотків зобов’язаний сплатити пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу.

Відповідач придбала у ОСОБА_2 квартиру, що розташована за адресою : АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі продажу від 27 серпня 2007 року, який посвідчений нотаріально (а.с. 74-75).

Вказаний договір купівлі-продажу зареєстрований в Державному реєстрі право чинів ( а.с. 76).

В забезпечення зобов’язання за кредитним договором Банк і відповідач 27 серпня 2007 року уклали договір іпотеки № б/н (а.с.12-15), який зареєстрований у Державному реєстрі іпотек ( а.с. 16-17).

Крім того, на підставі договору іпотеки накладена заборона на відчуження вказаної квартири, про що зроблено відповідний запис в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна (а.с.18).

Згідно з п. 33.3 договору іпотеки (а.с. 12-15) відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру, загальною площею 38,0 кв.м., житловою площею 23,1 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В порушення умов кредитного договору відповідач ОСОБА_1 виконала свої зобов’язання частково внаслідок чого у неї утворився борг перед Банком, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.19).

Частина 2 статті 1050 цього ж Кодексу передбачає, що якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

На підставі ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним свого зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 1 Закону України “Про іпотеку” іпотека – це вид забезпечення виконання зобов’язання.

Статтею 5 Закону України “Про іпотеку” визначено, що предметом іпотеки можуть бути один або декілька об’єктів нерухомого майна, незавершене будівництво, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому.

Згідно п. 16.7.1 договору іпотеки ( а.с. 12-15) звернення стягнення на предмет іпотеки, можливе незалежно від настання термінів виконання якого–небудь із зобов’язань за Кредитним договором у випадку: - порушення Позичальником якого-небудь із зобов’язань, передбачених умовами Кредитного договору.

Позивач листами повідомляв ОСОБА_1 про необхідність погасити заборгованість перед Банком за кредитним договором та попередив його про те, що в разі несплати Банку заборгованості стягнення буде звернено на предмет іпотеки ( а.с. 78, 79 ).

Статтею 7 Закону України “Про іпотеку” передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов’язанням у повному обсязі, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов’язання.

Відповідно до статті 12 вказаного Закону, у разі порушення обов’язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов’язання, а в разі його невиконання – звернути стягнення на предмет іпотеки. Статтею 33 цього ж Закону передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до статей 3, 17 Закону України “Про іпотеку” іпотека має похідний характер від основного зобов’язання та припиняється у разі припинення основного зобов’язання або закінчення дії іпотечного договору.

Враховуючи викладене позовна вимога про стягнення суми кредиту в розмірі 281 302 грн. 56 коп., що еквівалентно 53 889, 38 доларів США, з ОСОБА_1 на користь позивача за рахунок предмету іпотеки підлягає задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 39 Закону України “Про іпотеку” одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправ винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або жиле приміщення. Частина 1 статті 40 Закону України “Про іпотеку” та ч. 2 ст. 109 ЖК України передбачають, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для винесення всіх мешканців.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо виселення відповідача з квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 543, 554, 559, 625, 1048, 1050, 1055 ЦК України, ст. ст. 10, 59, 60, 208, 209, 212-214 ЦПК України, -span>

В И Р І Ш И В:

Позов Закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача Ленінського РВ ПМУ ГУМВС у Полтавській області в особі Відділу в справах громадянства, еміграції та реєстрації фізичних осіб про звернення стягнення - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” (Код ЄДРПОУ 14360570) 281 302 (двісті вісімдесят одну тисяча триста дві) гривні 56 копійок, в еквіваленті 53 889 (п’ятдесят три тисячі вісімсот вісімдесят дев’ять) доларів США 38 центів, за рахунок предмету іпотеки по договору іпотеки №б/н від 27 серпня 2007 року, який укладений між Закритим акціонерним товариством комерційний банк “ПриватБанк” та ОСОБА_1 , - АДРЕСА_1 загальною площею 38 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , Полтавська область, шляхом її продажу Закритим акціонерним товариством комерційний банк “ПриватБанк” (Код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі – продажу з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності.

Висилити ОСОБА_1 з АДРЕСА_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , Полтавська область.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 1 708 грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області. Заява про апеляційне оскарження подається через Ленінський районний суд м. Полтави протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Ленінського районного

суду м. Полтави С.П. Юхно