Ухвала суду № 45994754, 01.07.2015, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 604/1422/14-кГоловуючий у 1-й інстанції Могачевська В.Й. Провадження № 11-кп/789/241/15 Доповідач - Свачій І.М.Категорія - ч. 2 ст. 307 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2015 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Свачія І.М.

Суддів - Демченко О.В., Комендата Р.Т.

при секретарі - Дмитрів О.М.

з участю прокурора - Хрипливого Є.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Підволочиського району Тернопільської області Яреми А.В. на вирок Підволочиського районного суду Тернопільської області від 27 квітня 2015 року, яким, -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, в силу ст. 89 КК України не судимого, -

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 4 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 3 роки, з покладенням обовязків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.

Судом вирішено питання про процесуальні витрати та речові докази.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у виді особистого зобов'язання залишено без змін до вступу вироку в законну силу.

Встановила:

Згідно вироку суду, на початку серпня 2014 року ОСОБА_1 виявив рослини маку, які росли вздовж автомобільної дороги зі сторони с. Супранівка в сторону с. Коршилівка Підволочиського району Тернопільської області. Виявлені рослини маку обвинувачений зірвав, частково подрібнив та переніс до місця свого проживання, де зберігав на горищі будинку. 13 серпня 2014 року близько 21 год. ОСОБА_1, скориставшись пропозицією невідомого йому чоловіка, яким виявився громадянин ОСОБА_3, продав йому макову солому. Так, захопивши з собою макову солому, яку зберігав вдома, на вулиці, неподалік житлового будинку в якому проживає, за гроші в сумі 50 грн.незаконно збув макову солому масою 124,59 гр., яка згідно ст. 2, 7 Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори" від 22 грудня 2006 року та Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою КМУ № 770 від 06 травня 2000 року зі змінами внесеними Постановою КМУ № 1890 від 12 грудня 2012 року, належить до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Крім цього, 01 вересня 2014 року близько 12 год. на автодорозі недалеко від господарства, де він проживає повторно збув ОСОБА_3, який проводив оперативну закупівлюособливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - макову солому, маса якої в перерахунку на суху речовину складає 146,7 гр. За гроші в сумі 25 грн.

В апеляційні скарзі прокурор, не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження, встановлених судом та правильність правової кваліфікації злочинних дій, посилається на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Просить скасувати вирок Підволочиського районного суду Тернопільської області від 27 квітня 2015 року в частині призначеного покарання та винести новий, яким призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 307 КК України у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На думку прокурора, при призначенні покарання судом не враховано тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особу винного. Призначене обвинуваченому ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. ст. 69, 75 КК України є занадто м'яким та недостатнім для його виправлення та перевиховання і не може ефективно запобігти вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляцйну скаргу, а в судових дебатах також просив вирок суду скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції у зв'язку з порушенням права обвинуваченого на захист, обвинуваченого ОСОБА_1, який просив залишити апеляційну скаргу прокурора без задоволення, а вирок - без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що вона підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України.

Проте, судом першої інстанції вирок постановлено з порушенням норм процесуального права.

Як передбачено п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Як вбачається з п. 4 ч. 4 ст. 412 КПК України, судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов'язковою. Вказані істотні порушення кримінального процесуального закону можуть мати місце, як під час судового розгляду, так і в процесі досудового розслідування.

Колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції, розглядаючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_1, допустив порушення права обвинуваченого на захист, що є істотним порушенням норм кримінального процесуального законодавства і тягне за собою безумовне скасування вироку.

Відповідно до вимог ст. 52 КПК України участь захисника у кримінальному провадженні є обов'язковою щодо осіб, які внаслідок психічних чи фізичних вад не здатні повною мірою реалізувати свої права.

Як вбачається з висновку ЛКК № 97 від 08 квітня 2015 року Тернопільського обласного комунального наркологічного диспансеру обвинувачений ОСОБА_1 виявляє ознаки розладу психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю. Знаходиться на обліку в лікаря-нарколога з 30 жовтня 2006 року, однак не був забезпечений захисником, відповідно до вимог закону.

Забезпечення права на захист є однією із основоположних засад судочинства, визначених ч. 3 ст. 123 Конституції України, та однією із загальних засад кримінального провадження, передбачених ст. 7 КПК України, що конкретизовано в ст. 20 КПК України.

Крім того, право на захист також передбачено і Європейською конвенцією з прав людини і основоположних свобод, зокрема в п. C ст. 6 кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя;

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції допущено порушення однієї з загальних засад кримінального провадження, передбаченої п. 13 ч. 1 ст. 7 КПК України, а саме забезпечення права на захист.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 409 та п. 4 ч. 2 ст. 412 КПК України, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, допущеним судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження з призначенням нового судового розгляду.

Оскільки під час провадження в суді апеляційної інстанції судом встановлені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які є безумовною підставою для скасування судового рішення, доводи апелянта щодо порушення судом першої інстанції при ухвалені вироку вимог закону, з урахуванням положень ч. 2 ст. 415 КПК України, колегія суддів не обговорює. При новому судовому розгляді кримінального провадження в залежності від встановленого, суд повинен прийняти законне і обґрунтоване та справделиве рішення, мотивувавши його належним чином.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 404, 407, 409, 412, 415 КПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Підволочиського району Тернопільської області Яреми А.В. задовольнити частково.

Вирок Підволочиського районного суду Тернопільської області від 27 квітня 2015 року щодо ОСОБА_1 - скасувати.

Призначити новий розгляд в суді першої інстанції обвинувального акту відносно ОСОБА_1, обвинуваченого за ч. 2 ст. 307 КК України в іншому складі суду.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області І.М. Свачій