Постанова № 45988319, 07.04.2011, Дружківський міський суд Донецької області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 2-а-2212/11

07 квітня 2011 р. Дружківський міський суд

Донецької області у складі:

головуючого судді Сєрікової О.О.

при секретарі Віслогузовій Т.В.

за участю

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дружківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради про визнання дій незаконними і стягнення недоотриманих щомісячних компенсаційних виплат на дитину шкільного віку за період з 2009- вересень 2010 року, недоотриманих сум на оздоровлення за період з 2009-2010 років та компенсації за невикористані санаторно-курортні путівки за 2008-2010 роки,

В С Т А Н О В И В :

22 березня 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради, в якій вказав, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії.

Згідно висновку МСЕК йому встановлено 2 групу інвалідності, повязану з наслідками Чорнобильської катастрофи. 17 серпня 1993 року у нього народилась донька ОСОБА_2, 18 жовтня 1997 року народилася донька гвриленко ОСОБА_3, яким був наданий статус дітей, яка потерпіли від Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи йому передбачені щомісячні компенсаційні виплати на дитину шкільного віку в розмірі 50% мінімальної заробітної плати, встановленої на час виплат. Фактично відповідач виплачував йому за період з вересня 2009 року по верееснь 2010 року по 16 грн. 50 коп. щомісячно на кожну дитину. Вважає, що за період з вересня 2009 року по березень 2010 року УПСЗН Дружківської міської ради недоплатило йому щомісячних компенсаційних виплат на дітей шкільного віку у сумі 14085 грн. 00 коп.

Також, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії (3 група інвалідності) він набув право на одержання щорічної компенсації на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Фактично компенсація йому за 2009-2010 роки не виплачувалася. В результаті чого, за період з 2009 по 20010 рік недоплата складає 18160 грн.

Крім того, відповідно до вимог ст.21 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" йому передбачена щорічна грошова компенсації в розмірі сереждньої вартості путівки в Україні за невикористану санаторно-курортну путівку. Відповідно до вимог ст. 30 цього Закону таким ж правами надіені і його діти. Відповідно до наказу Міністерства праці України за №143 від 11 червня 2010 року середня вартість санаторно-курортної путівки на 2010 рік складає 275 грн. Просить стягнути з відповідача за 2008-2010 роки 2475 грн.

Таким чином, він вважає дії відповідача незаконними, так як при нарахуванні щомісячних компенсаційних виплат на дитину шкільного віку, щорічної компенсації на оздоровлення та компенсації за невикористані санаторно-куротні путівки відповідач користувався не законами, а лише підзаконними нормативно-правовими актами, і тому ці виплати були нараховані в набагато меншому розмірі аніж це передбачено законодавством.

Просить суд визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради щодо відмови у перерахунку та виплаті щомісячних компенсаційних виплат на дитину шкільного віку в розмірі 50% мінімальної заробітної плати, щорічної компенсації на оздоровлення, щорічної компенсації на санаторно-куротні путівки незаконними.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради на його користь недоплачену суму щомісячних компенсаційних виплат на дітей шкільного віку за період з січня 2009 по вересень 2010 року у розмірі 14085 грн. 00 коп., недоплачену суму щорічної компенсації на оздоровлення за 2009-2010 рік у сумі 8160 грн. та компенсацію за невикористані санаторно-куротні путівки за 2008-2010 року в сумі 2475 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 наполягає на своїх позовних вимогах і просить їх задовольнити.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, про яас і місце розгляду справи повідомлений належним чином - судовою повісткою.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 належить (віднесений) до 2 категорії осіб, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії А № 372822 від 06.06.2000 року, та відповідно до висновку його повторно визнано інвалідом 2 групи безстроково, захворювання повязано з виконанням обовязків військовослужбовців по ЛНА на ЧАЕС (а.с.9-10).

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціального захисту потерпілого населення, визначені Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоровя довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Абзацом 4 частини 4 статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення інвалідам другої групи виплачується в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

Згідно частини 7 статті 48 вищенаведеного Закону розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Зазначені норми Закону протягом 2004-2005 року були чинні і підлягають застосуванню.

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не уповноважено Кабінет Міністрів України зменшувати конкретні суми виплат.

Встановлений у 1996 році постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року розмір щорічної допомоги на оздоровлення протягом тривалих років не змінювався і не відповідає розміру, встановленому іншими законами України.

Оскільки ні Верховна Рада України, ні кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, при вирішенні даного спору застосуванню підлягає саме стаття 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та законодавство щодо розміру мінімальної заробітної плати на 2009-2010 роки, а не постанова Кабінету Міністрів України „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 26.07.1996 року № 836 та постанова Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Ухвалою суду від 25 лютого 2011 року позовні вимоги в частині визнання дій незаконними і стягненні недоотриманих сум на оздоровлення за 2009 рік залишені без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Розглядаючи позовні вимоги щодо стягнення недоотриманої суми на оздоровлення за 2010 рік, суд вважає, що дані позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Пункту 28 Розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", текст статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» був викладений в такій редакції: "Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".

Згідно рішенню Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року ці зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнанні неконституційними. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.

За таких обставин та з урахуванням вимог статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Дружківське управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради повинно виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виплати.

Враховуючи викладене, суд вважає, що дії Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради щодо відмови позивачу у виплаті допомоги на оздоровлення за 2010 рік з урахуванням положень ст. 48 ЗУ «Про статс і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» є незаконними.

Відповідно до Закону України „Про державний бюджет України на 2004 рік зі змінами від 17.06.2004 року, Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік з наступними змінами, розмір мінімальної заробітної плати становить: з 01 січня 2004 року по 31 серпня 2004 року 205 грн., з 01 вересня 2004 року 237 грн., з 01 січня 2005 року 262 грн., з 01 квітня 2005 року 290 грн., з 01 липня 2005 року 310 грн. на місяць, з 01 вересня 2005 року 332 грн.

Статтею 81 Закону України «Про державний бюджет України на 2006рік» від 20.12.2005 р. № 3235-15 встановлено з 1 січня 2006 року розмір мінімальної заробітної плати 350 грн. на місяць, з 1 липня 2006 року 375 грн., з 1 грудня 2006 року - 400 грн.

Статтею 76 Закону України ««Про державний бюджет України на 2007рік» № 489-V від 19.12.2006 року встановлено з 1 січня 2007 року розмір мінімальної заробітної плати 400 грн. на місяць, з 1 квітня 2007 року 420 грн., з 1 липня 2007 року - 440 грн., з 01 жовтня 2007р. 460 грн.

Відповідно до ст.59 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів №107-VI від 28.12.2007 року розмір заробітної плати з 01.01.2008 року складала 515 грн., 1 квітня 2008 року 525 грн., з 1 жовтня 2008 року 545 грн., з 1 грудня 2008 року 605 грн. на місяць.

Статтею 55 Закону України ««Про державний бюджет України на 2009рік» №835-VI (зі змінами, внесеними згідно із Законом №1715-VI від 06.11.2009 року) встановлений розмір мінімальної заробітної плати: з 1 січня 2009 року 605 грн. на місяць, з 1 квітня 2009 року 625 грн., з 1 липня 2009 року - 630 грн., з 01 жовтня 2009р. 650 грн., з 1 листопада 2009 року 744 грн.

Законом України "Про державний бюджет на 2010 рік" встановлений розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня по 31 березня 2010 року в сумі 869 грн, з 01 квітня по 30 червня -884 грн.. з 01 липня 2010 року -888 грн.

Таким чином відповідачем невиплачена позивачу допомога на оздоровлення за 2010 рік в сумі 4440 грн. (888х5).

Розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення недоотриманих компенсаційних виплат на дітей шкільного віку за період з січня 2009 по вересень 2010 року, суд зазначає наступне.

Згідно свідоцтву про народження серія VIIІ-НО №491782 від 09.09.1993 року ОСОБА_2 народилася 17 серпня 1993 року. Батьком зазначений ОСОБА_1.

Згідно свідоцтву про народження I-НО №036406 від 12.11.1997 року ОСОБА_4 народилася 18 жовтня 1997 року. Батьком її вказаний ОСОБА_1 (а.с.12).

Згідно посвідченням серії Д № 637227 від 07.10.1993 року ОСОБА_2 набула статусу дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи; серії Д №354276 від 18.11. 1997 року ОСОБА_4 набула статусу дитини, яка потерпіла від Чорнобильськолї катастрофи (а.с.11).

Пунктами 6, 8 частиною 1 статті 30 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи передбачено щомісячна виплата мінімальної заробітної плати, дітям шкільного віку, батьки яких стали інвалідами I або II групи та щомісячна виплата 50 процентів мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат на кожну дитину шкільного віку, яка евакуйована із зони відчуження або народилася після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері, має підстави належати до категорії 1 або 2, або матері, яка на час настання вагітності або під час вагітності має підстави належати до категорії 1 або 2, а також на кожну дитину, яка проживала у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення.

Згідно Розяснення Міністерства праці та соціальної політики України №662/0/15-07/20 від 24.10.2007 року виплати на дітей шкільного віку слід проводити в період навчання дітей у загальноосвітніх навчальних закладах (школах), оскільки після закінчення школи вони набувають іншого статусу (учнів закладів профтехосвіти, студентів, курсантів, та ін.).

Рішенням Конституційного суду №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року та Рішенням Конституційного Суду №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007рік» № 489-V від 19.12.2006 року та положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів №107-VI від 28.12.2007 року в частині призупинення дії ст. 30 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані неконституційними.

Рішення Конституційного Суду України є обовязковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у звязку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Отже, з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 по 31 грудня 2008 року була відновлена дія статті 30 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Що стосується позовних вимог в частині стягнення щомісячних компенсаційних виплат на дітей шкільного віку за 2009 рік, ухвалою суду від 25 лютого 2011 року позов в цій частині залишений без розгляду.

З урахуванням отриманої позивачем суми та розміру заробітної плати, встановленої на момент виплати, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню:

за період з 01.01.2010 по вересень 2010 року:

(869х2) х3) х50% - (16.5х3) х 2) = 2508 грн.

(884 х 2) х 3) х50% - (16.5 х3) х 2) = 2553 грн.

(884 х 2) х2 ) х 50% - (16.5 х2) х2 = 1702 грн.

Таким чином сума недоплаченої щомісячної виплати на дитину шкільного віку передбаченої статтею 30 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з 01.01.2010 року по вересень 2010 року складає 6763 грн.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення компенсації за невикористані санаторно-курортні путівки за 2010 рік, то позовні вимоги в цій частині задоволенню не пфідлягають з таких підстав.

На підставі п.4 ч.1 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, віднесеним до категорії 2 передбачено позачергове щорічне безплатне надання санаторно-курортних путівок або одержання за їх бажанням грошової компенсації в розмірі середньої вартості путівки в Україні. В цьому ж пункті зазначено, що порядок надання путівок та розмір їх середньої вартості визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 17 Положення про організацію оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яке затверджене Постановою КМУ від 16.05.2000 р. № 800 у разі самостійної організації санаторно-курортного лікування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачується компенсація середньої вартості путівки у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.

Стосовно грошової компенсації в розмірі середньої вартості путівки в України за невикористану санаторно-лікувальну путівку за 2010 рік суд вважає неможливим зобов'язання відповідача проводити виплату компенсації з підстав визначених позивачем, або самостійно визначати розмір компенсації середньої вартості путівки, оскільки обов'язок по визначенню розміру компенсації середньої вартості путівки Законом №796 від 28.02.1991 р. покладений на Кабінет Міністрів України.

За відсутності відповідної постанови КМУ у відповідача немає правових підстав для виплати грошової компенсації в розмірі середньої вартості путівки в Україні.

На підставі Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, Рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року, Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, керуючись ст.ст. 6-12, 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради про визнання дій незаконними і стягнення недоотриманих щомісячних компенсаційних виплат на дітей шкільного віку за період з 2009- вересень 2010 року, недоотриманих сум на оздоровлення за період з 2009-2010 років та компенсації за невикористані санаторно-курортні путівки за 2008-2010 роки задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті недоплачених щомісячних компенсаційних виплат на дітей шкільного віку за період з січня по вересень 2010 року незаконними.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради (р/р 35210017001497 в УДК у Донецькій області МФО 834016 ОКПО 26010987) за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 недоплачені щомісячні компенсаційні виплати на дітей шкільного віку відповідно до статті 30 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з 01 січня по вересень 2010 року у сумі 6763 грн. ( шість тисяч сімсот шістдесят три).

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради (р/р 35210017001497 в УДК у Донецькій області МФО 834016 ОКПО 26010987) за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи невиплачену позивачу допомогу на оздоровлення за 2010 рік в сумі 4440 грн. ( чотири тисячі чотириста сорок) грн.

В іншій частині позову відмовити.

На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня її отримання. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи Донецьким апеляційним адміністративним судом.

Суддя: О. О. Сєрікова