Ухвала суду № 45986706, 23.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2015 року м. Київ К/800/54577/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Логвиненка А.О.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ніжинського управління Державної казначейської служби України Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.05.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до Головного управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області, управління Державної казначейської служби України в Ніжинському районі Чернігівської області, третя особа - Відділ державної виконавчої служби Ніжинського міського районного управління юстиції Чернігівської області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області, управління Державної казначейської служби України в Ніжинському районі Чернігівської області, третя особа - Відділ державної виконавчої служби Ніжинського міського районного управління юстиції Чернігівської області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.05.2014 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» було задоволено. Визнано протиправною бездіяльність управління Державної казначейської служби України в Ніжинському районі Чернігівської області щодо невиконання платіжного доручення від 10.01.2014 року № 7760 відділу державної виконавчої служби Ніжинського районного управління юстиції в Чернігівській області про перерахування на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» боргу у сумі 74443,99 грн. Зобов'язано управління Державної казначейської служби України в Ніжинському районі Чернігівської області перерахувати на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» кошти у розмірі 74443,99 грн.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2014 року апеляційну скаргу управління Державної казначейської служби України в Ніжинському районі Чернігівської області було залишено без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.05.2014 року - без змін.

У касаційній скарзі Ніжинське управління Державної казначейської служби України Чернігівської області, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.05.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2014 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити Публічному акціонерному товариству «Банк «Фінанси та кредит» у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Ніжинського управління Державної казначейської служби України Чернігівської області задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконанні у Відділі державної виконавчої служби Ніжинського міського районного управління юстиції Чернігівської області знаходиться виконавчий лист № 2-715/10, виданий Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області 14.05.2010 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованості у розмірі 253181,07 грн.

В ході примусового виконання рішення суду було звернуто стягнення на нерухоме майно боржника, що передано в іпотеку банку та реалізовано через прилюдні торги.

Державним виконавцем ДВС Ніжинського РУЮ 24.09.2013 року видано розпорядження № 35881545/3 про перерахування на користь АТ «Банк «Фінанси та Кредит» боргу в сумі 74443,99 грн.

24.09.2013 року Відділом державної виконавчої служби Ніжинського міського районного управління юстиції Чернігівської області направлено до управління Державної казначейської служби України в Ніжинському районі Чернігівської області платіжне доручення від 24.09.2013 року № 7760 про перерахування на користь АТ «Банк «Фінанси та Кредит» зазначеного боргу в сумі 74443,99 грн.

Відділ державної виконавчої служби Ніжинського міського районного управління юстиції Чернігівської області, відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.20 року № 512/5, виконав усі дії щодо перерахування коштів стягувачу. Однак, станом на 21.05.2014 року кошти стягувачу не перераховані.

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами, врегульовано Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», платіжне доручення - це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Згідно із пунктом 8.4 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

Статтею 45 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що грошові суми, стягнуті з боржника, зараховуються державним виконавцем на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Порядок зарахування стягнутих сум на виплату їх стягувачу врегульовано Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5.

Відповідно до пункту 12.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, органи ДВС мають відповідні рахунки в органах Державної казначейської служби України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках.

Згідно із пунктом 12.18 Інструкції з організації примусового виконання рішень, при перерахуванні коштів, які належать стягувачу - юридичній особі, списання коштів з відповідних рахунків органу ДВС здійснюється на підставі платіжних доручень.

Отже, органи державної виконавчої служби зобов'язані відкрити депозитні рахунки в органах Державної казначейської служби України для обліку депозитних сум, а останні обслуговувати їх з метою обліку депозитних коштів боржників і зарахування їх стягувачам.

Указом Президента України від 13.04.2011 року № 460/2011 затверджено Положення про Державну казначейську службу України, згідно із яким Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.

Казначейство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Казначейство України є учасником системи електронних платежів Національного банку України.

Оскільки, Державне казначейство є учасником системи електронних платежів, суд вважає відповідача суб'єктом регулювання Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», яким передбачений обов'язок казначейської служби здійснити перерахунок коштів, а також встановлений триденний строк для перерахування коштів.

Загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків визначено Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22.

Пунктом 2.19 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті передбачено, що розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.

Відповідно до пункту 3.5. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, банк платника приймає платіжне доручення до виконання протягом 30 календарних днів з дати його виписки. День оформлення платіжного доручення не враховується.

Кошти, які надійшли на депозитний рахунок відділу Державної виконавчої служби Ніжинського районного управління юстиції від примусового виконання виконавчого листа Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області № 2-715/10 від 14.05.2010 року, не є надходженнями до бюджету або бюджетними витратами, отже вони не є бюджетними коштами в розумінні пункту 11 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України.

Оскільки Бюджетний кодекс України не регулює відносини щодо розподілу небюджетних коштів, порядку та строків виконання платіжних доручень, відповідач не вправі був розпоряджатися даними коштами на свій розсуд.

Відповідно до статті 14 Цивільного процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Крім того, Європейський Суд з прав людини при розгляді справи «Кечко проти України» зазначив про те, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність твердження відповідача про те, що при проведенні видаткових операцій органи Державної казначейської служби України повинні в першу чергу забезпечити виконання захищених статей видатків передбачених частиною 2 статтею 55 Бюджетного кодексу України, у зв'язку з чим виплата на виконання рішення суду може бути відстрочена доки не з'являться фінансові можливості в Державному бюджеті здійснити таке фінансування.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку, визнавши протиправною бездіяльність управління Державної казначейської служби України в Ніжинському районі Чернігівської області, щодо невиконання платіжного доручення від 10.01.2014 року № 7760 відділу державної виконавчої служби Ніжинського районного управління юстиції в Чернігівській області про перерахування на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» боргу у сумі 74443,99 грн. та зобов'язавши управління Державної казначейської служби України в Ніжинському районі Чернігівської області перерахувати на користь позивача кошти у розмірі 74443,99 грн.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Ніжинського управління Державної казначейської служби України Чернігівської області - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.05.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до Головного управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області, управління Державної казначейської служби України в Ніжинському районі Чернігівської області, третя особа - Відділ державної виконавчої служби Ніжинського міського районного управління юстиції Чернігівської області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: О.Є. Донець

А.О. Логвиненко

В.Ф. Мороз