Ухвала суду № 45982659, 30.06.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2015 р. Справа № 9104/46970/12

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Старунського Д.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Квадрос" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.01.2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Квадрос" до Державна податкова інспекція в Галицькому районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА :

ТзОВ фірма "Квадрос" 06.03.2011року звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Галицькому районі м. Львова з урахування заяви про збільшення позовних вимог просить: - визнати дії ДПІ у Галицькому районі м. Львова протиправними; - визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення - рішення № 0001362321 від 30.08.2011 року та № 0002312321 від 16.12.2011 року.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що на підставі акту № 2184/23-209/19175434 від 30.08.2011 року про результати документальної невиїзної перевірки ТзОВ фірми "Квадрос" з питань дотримання вимог діючого законодавства в сфері оподаткування під час здійснення фінансово -господарських взаєморозрахунків з ПП "Воллі" за травень 2011 року, прийнято податкове повідомлення -рішення № 0001362321 від 30.08.2011 року, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість в сумі 66667,67 грн. (в тому числі за основним платежем - 66666,67 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн.). Зокрема, в акті перевірки відповідач, крім іншого, встановив порушення позивачем вимог п. 198.3. п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого безпідставно включено до податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 66666,67 грн. по податкових накладних виписаних ПП "Воллі" по операціях, що фактично не здійснювались в межах господарської діяльності підприємства позивача. Одночасно позивач зазначає що умови договору підряду укладеного між ним та ПП "Воллі" є виконаними і роботи оплачені у повному обсязі, що підтверджується актами прийому -передачі виконаних робіт та платіжними документами. Також на підставі акту № 4256/23-209/19175434 від 15.12.2011 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ фірми "Квадрос" з питань достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на додану вартість за травень - червень 2011 року під час здійснення взаєморозрахунків з ПП "Воллі", за січень -лютий 2011 року по взаєморозрахунках з ПП "ЛьвівМеталбуд" прийнято податкове повідомлення -рішення № 0002312321 від 16.12.2011 року, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість в сумі 43339,00 грн. (в тому числі за основним платежем - 43339,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн.).

В акті перевірки відповідач, крім іншого, встановив порушення позивачем вимог п. 198.3. п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого безпідставно включено до податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 43338,41 грн., в тому числі в січні 2011 року - 13340,08 грн. по податкових накладних виписаних ПП "Львів - Металбуд", по операціях, що фактично не здійснювались в межах господарської діяльності підприємства, а також безпідставно включено до податкового кредиту суми ПДВ в червні 2011 року в розмірі 29998,33 грн. по податкових накладних виписаних ПП "Воллі" , по операціях, що фактично не здійснювались в межах господарської діяльності підприємства позивача. Вказані висновки акту перевірки, на думку позивача, є такими що не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки позивачем подано всі подані документи підтверджують факт здійснення господарської операції зі своїми контрагентами.

Оскаржуваною постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.01.2012 року в задоволенні позовної заяви ТзОВ фірми "Квадрос" до Державна податкова інспекція в Галицькому районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі позивач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що суд не врахував твердження позивача стосовно дійсності договорів (між ТзОВ «Квадрос» та ПП «Воллі» № 1-5-11 від 18 травня 2011року, між ТзОВ «Квадрос» та ПП «Львів - металбуд» № 01/12/01-2010), оскільки вищевказані договори укладені з дотриманням усіх вимог, передбачених Цивільним законодавством (статті 203 ЦК України), з додержанням обов'язкових умов дійсності правочину, з волевиявленням сторін, зміст цих договорів не суперечить актам цивільного законодавства, договори мають печатки підприємств та підписи уповноважених осіб, сторін за договором, які мають необхідний об'єм цивільної право-дієздатності, тому у будь - якому випадку такі договори створюють реальне настання правових наслідків, обумовлені ними.

Частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

У відповідності до ч. 2 статті 207 Господарського кодексу України, недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що: виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків; допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов; вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця.

Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України та ч. 1-3 ст. 180 Господарського кодексу України договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови визнані такими за законом, які необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно з вимогами ст. 180 Господарського кодексу України та п. 2 ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України крім вище визначених істотних умов, договір повинен відповідати умовам, встановленим для даного виду договорів законом. При укладенні господарського договору сторони в будь-кому разі зобов'язані погодити предмет, ціну та строк дії договору.

ПП «Воллі», зареєстрована, як юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності і взята на облік Виконавчим комітетом Львівської міської ради (Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 №719326), володіє Ліцензію № АГ 574709 від 4 квітня 2011 року, згідно якої воно може здійснювати будівельні та монтажні роботи та монтаж інженерних мереж. ПП «Львів-Металбуд» , також має Ліцензію на здійснення будівельних робіт № АВ №490774. Жодних заяв від них про те, що угоди укладені під тиском, укладені неналежним чином, чи є якісь інші підстави вважати договори нікчемними, від них не надходило.

Стаття 215 ЦК України розрізняє нікчемні та оспорювані правочини. Відмінність оспорюваних правочинів від нікчемних правочинів полягає в тому, що оспорювані правочини припускають дійсними, такими, що породжують цивільні права та обов'язки. Проте їхня дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою стороною у судовому порядку. Тобто, в даному випадку існує виключно судовий порядок (спеціальні правила) визнання правочину недійсним.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 6.11.09р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст.228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного Кодексу має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Приписами закону, які прямо передбачають нікчемність правочину, є приписи, які містяться: у частині 1 статті 219 Цивільного кодексу України, відповідно з якою у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним; у частині 1 статті 220 Цивільного кодексу України, відповідно з якою у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним; у абзаці 1 частини 2 статті 221 Цивільного кодексу України, відповідно з якою у разі відсутності схвалення правочину, який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності батьками (усиновлювачами) малолітньої особи або одним з них, з ким вона проживає, або опікуном, цей правочин є нікчемним; тощо.

В наведених норм законодавства слідує, що висновки про нікчемність правочинів, тим більш визнання правочинів нікчемними відносяться виключно до компетенції судів, а не податкових органів. Таким чином Державна податкова інспекція в Галицькому районі грубо порушила законодавство, самостійно визнавши договори нікчемними.

Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Відмовляючи в позові суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи містяться лише надані позивачем акти прийому - передачі виконаних робіт від 29.06.2011 року та від 30.06.2011 року, складені між представниками позивача та ПП "Воллі", а також між позивачем та ПАТ КБ "ПРАВЕКС-БАНК", які на думку представника позивача, підтверджують виконання робіт зазначених у вищевказаних договорах. Проте, актів прийому - передачі виконаних робіт по кожному окремому відділенню банку (34) позивач, представник позивача суду не надали, вказані акти в матеріалах справи відсутні.

Також вищевказані акти виконаних робіт від 29.06.2011 року та 30.06.2011 року не відповідають за формою та змістом вимогам Наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України "Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві", а відтак такі судом до уваги не беруться як первинні, що не є підставою проведення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування ПДВ та формування позивачем податкового кредиту за рахунок безпідставного віднесення сум ПДВ по податкових накладних виписаних ПП "Воллі".

З наявного в матеріалах справи договору № 30-01/12 від 12.05.2011 року укладеного між ПАТ КБ "ПРАВЕКС-БАНК"(як замовником) та ТОВ фірмою "Квадрос" (як виконавцем) вбачається, що вартість матеріалів і робіт, виконаних відповідно до вказаного договору становить 833876,60 грн. Однак, вартість виконаних робіт по договору № 1-5-11 від 18.05.2011 року, укладеного між позивачем (як замовником) та ПП "Воллі"(як виконавцем), становить 514980,00 грн. На запитання суду щодо ділової мети укладення вищевказаного договору з ПП "Воллі", представник позивача не пояснила, належних та допустимих доказів такої мети не подала, зазначивши лише те, що працівники підприємства позивача були залучені до роботи на інших об'єктах.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.

Судом встановлено, що 18.08.2011 року ДПІ у Галицькому районі м. Львова проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ фірми "Квадрос" з питань дотримання вимог діючого законодавства в сфері оподаткування під час здійснення фінансово -господарських взаєморозрахунків з ПП "Воллі" за травень 2011 року. За результатами проведеної перевірки складено акт № 3184/23-209/19175434.

Проведеною перевіркою встановлено порушення: - ведення податкового обліку; - ч.ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 5 ст. 215, ст. 228 ЦК України, в результаті чого зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону. Правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість; - п. 198.3., п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим ТОВ фірма "Квадрос" завищено податковий кредит в сумі 66666,67 грн., в тому числі в травні 2011 року податковий кредит в сумі 66666,67 грн. за рахунок безпідставного віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по податкових накладних виписаних ПП "Воллі"по операціях, що фактично не здійснювались в межах господарської діяльності підприємства.

В акті перевірки зазначено:

В ході проведення аналізу податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів ПП "Воллі" встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу незначної чисельності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), підприємство не знаходиться юридичною адресою, у зв'язку з чим враховуючи вимоги ч.ч. 1, 5 ст. 203, п.п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України, угоди укладені з ПП "Воллі" містять ознаки нікчемності.

Відповідно, зі сторони ТОВ фірма "Квадрос" вбачається незаконне формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП "Воллі" оскільки таке провело документальне оформлення господарських операцій, які фактично не здійснювались.

30.08.2011 року ДПІ у Галицькому районі м. Львова прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001362321, яким згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 2184/23-209/19175434 від 18.08.2011 року, встановлено порушення п. 198.3., п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем -податок на додану вартість, усього 66667,67 грн., в тому числі за основним платежем - 66666,67 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн.

15.12.2011 року ДПІ у Галицькому районі м. Львова проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ фірми "Квадрос" з питань достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на додану вартість за травень-червень 2011 під час здійснення фінансово-господарських взаєморозрахунків з ПП "Воллі", за січень-лютий 2011 року по взаєморозрахунках з ПП "Львів-Металбуд". За результатами проведеної перевірки складено акт № 4256/23-209/19175434.

Проведеною перевіркою встановлено порушення: - ведення податкового обліку; - п. 198.3., п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, згідно якого ТОВ фірмою "Квадрос" завищено податковий кредит, чим занижено податкове зобов'язання в сумі 43338,41 грн., в тому числі в січні 2011 року - 13340,08 грн. за рахунок безпідставного віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по податкових накладних виписаних ПП "Львів-Металбуд" по операціях, що фактично не здійснювались в межах господарської діяльності підприємства; в червні 2011 року - 29998,33 грн. за рахунок безпідставного віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по податкових накладних виписаних ПП "Воллі"по операціях, що фактично не здійснювались в межах господарської діяльності підприємства.

В акті перевірки зазначено:

В ході проведення аналізу податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів ПП "Воллі" встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу незначної чисельності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), підприємство не знаходиться юридичною адресою, у зв'язку з чим враховуючи вимоги ч.ч. 1, 5 ст. 203, п.п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України, угоди укладені з ПП "Воллі" містять ознаки нікчемності. З боку контрагентів -покупців вбачається незаконне формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП "Воллі", а з боку контрагентів - постачальників - податкового зобов'язання.

Перевіркою також встановлено, що за результатами опрацювання додатку 5 до Декларації з ПДВ та проведеного аналізу розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, та згідно з результатами автоматизованого співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість на рівні ДПА України, встановлено розбіжності в частині формування ТзОВ фірмою "Квадрос" податкового кредиту від ПП "Львів-Металбуд" у січні 2011 року на суму 13340,08 грн., у лютому 2011 року -взаєморозрахунки не проводились.

В акті перевірки також зазначено, що у ході проведення перевірки з'ясовано, що операції із придбання та реалізації товарів не мали реального товарного характеру, товар не перевозився і не зберігався, послуги не отримувались та не надавались, перевіркою не встановлено ділової мети систематичного придбання та продажу товарів, а відтак договори укладенні між ПП "Львів-Металбуд" та контрагентами не спричиняють реального настання правових наслідків та є нікчемними.

Таким чином, з боку контрагентів -покупців вбачається незаконне формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП "Львів-Металбуд" а з боку контрагентів -постачальників -податкового зобов'язання.

16.12.2011 року ДПІ у Галицькому районі м. Львова прийнято податкове повідомлення - рішення № 0002312321, яким згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 4256/23-209/19175434 від 15.12.2011 року, встановлено порушення п. 198.3., п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем -податок на додану вартість, усього 43339,00 грн., в тому числі за основним платежем - 66666,67 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 року із змінами і доповненнями, ПК України, КАС України.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п.14.1.181. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього ж Кодексу.

Згідно ст. 180 цього ж Кодексу, платником податку на додану вартість є особа, яка відповідача ознакам зазначеним в цій же статті.

Згідно п. 187.1. ст. 187 цього ж Кодексу, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а вразі відсутності такої -дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п. 198.2. ст. 198 цього ж Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3. ст. 198 цього ж Кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього ж Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього ж Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6. ст. 198 цього ж Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно ст. 201 цього ж Кодексу, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в обов'язкові реквізити перелік яких визначено цим же Кодексом.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно ч.ч. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 215 цього ж Кодексу, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього ж Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Згідно ст. 228 цього ж Кодексу, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 2 ст. 3 цього ж Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ч. 1 ст. 9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно п. 123.1. ст. 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Позивачем в обґрунтування реальності (фактичності) здійснення господарських операцій надано суду копії: - договору підряду № 30-01/12 від 12.05.2011 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством комерційним банком "ПРАВЕКС-БАНК"(як замовником) та ТОВ Фірмою "Квадрос" (як підрядником), згідно якого згідно якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати роботи щодо поточного ремонту службових приміщень 34-х відділень ПАТКБ "ПРАВЕКС-БАНК". Виконання робіт проводиться підрядником згідно кошторису. Роботи проводять з матеріалів замовника. Роботи по кожному окремому відділення рахуються виконаними після підписання сторонами акту прийому -передачі виконаних робіт; - виписок банку за травень 2011 року із зазначенням призначення платежу -авансовий платіж за поточний ремонт службових приміщень 34-х відділень ПАТКБ "ПРАВЕКС-БАНК"згідно договору № 10/05 від 12.05.2011 року для ТОВ Фірми "Квадрос"; - договору підряду № 1-5-11 від 18.05.2011 року, укладеного між позивачем (як замовником) та ПП "Воллі"(як підрядчиком), згідно якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати роботи щодо поточного ремонту службових приміщень 34-х відділень ПАТКБ "ПРАВЕКС-БАНК". Виконання робіт проводиться підрядником згідно кошторису. Роботи проводять з матеріалів замовника. Роботи по кожному окремому відділення рахуються виконаними після підписання сторонами акту прийому -передачі виконаних робіт. - податкової декларації позивача з податку на додану вартість за травень, червень 2011 року та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за травень, червень 2011 року; - реєстру отриманих та виданих податкових накладних за травень 2011 року, податкових накладних виданих позивачу його контрагентом ПП "Воллі" за травень, червень 2011 року; - платіжних доручень за травень-липень 2011 року, платник -ТОВ Фірма "Квадрос", отримувач - ПП "Воллі", з призначенням платежу - оплата за ремонтно - будівельні роботи згідно договору № 1-5-11 від 18.05.2011 року, Додатку до вказаного договору від 06.06.2011 року; - акту прийому - передачі від 29.06.2011 року укладеного між підрядником ПП "Воллі" та замовником ТОВ фірма "Квадрос" на виконання робіт згідно договору підряду № 1-5-11 від 18.05.2011 року; - акту прийому -передачі від 30.06.2011 року укладеного між підрядником ТОВ фірмою "Квадрос" та замовником ПАТ КБ "ПРАВЕКС-БАНК"на виконання робіт згідно договору підряду № 10/05 від 18.05.2011 року; - Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи позивача, Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, Ліцензії, виданої позивачу з переліком робіт -господарська діяльність, пов'язана із створенням об'єктів архітектури"; - Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ПП "Воллі", Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, Ліцензії, виданої ПП "Воллі" з переліком робіт -господарська діяльність, пов'язана із створенням об'єктів архітектури"; - Додаткової угоди №1-2 від 01.09.2010 року до договору на виконання робіт № 12/05, укладеної між ТОВ фірмою "Квадрос"(як виконавцем) та ТОВ "Рейкарц і партнери. Україна"(як замовника), згідно якої виконавець зобов'язується на власний ризик виконати наступну роботу: ремонтно-будівельні та оздоблювані роботи приміщень та благоустрій готельного комплексу за адресою: м. Львів, вул. Друкарська, 9, а замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її (п.п. 1.1. угоди). Роботи здійснюються виконавцем на основі Дефектних актів, Договірної ціни, Локальних кошторисів та погоджених обома сторонами Плану -графіку виконаних робіт, Плану - графіку поставки матеріалів, які є невід'ємними Додатками до цієї додаткової угоди (п.п. 1.2. угоди). Виконавець виконує роботи з матеріалів, які придбані замовником та поставлені на об'єкт згідно погодженого Плану-графіку поставки матеріалів та передані виконавцю, згідно актів приймання-передачі (п.п. 1.3. угоди); - Договірної ціни на проведення ремонтно-будівельних та оздоблюваних робіт приміщень та благоустрій за адресою: м. Львів, вул. Друкарська у 2010 році, Локального кошторису № 2-1-1 на загально будівельні роботи станом на грудень 2010 року, Довідки про вартість виконаних будівельних робіт за січень 2011 року на виконання вищевказаних робіт, форми КБ-3, Підсумкових відомостей ресурсів (витрати-по факту) за січень 2011 року на виконання вказаних робіт, укладених між позивачем та ТОВ "Рейкарц і партнери. Україна"; - Додаткової угоди №1-3 від 01.12.2010 року до договору на виконання робіт № 12/05, укладеної між ТОВ фірмою "Квадрос"(як виконавцем) та ТОВ "Рейкарц і партнери. Україна"(як замовника), згідно якої виконавець зобов'язується на власний ризик виконати наступну роботу: ремонтно-будівельні та оздоблювані роботи приміщень та благоустрій готельного комплексу за адресою: м. Львів, вул. Друкарська, 9, а замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її (п.п. 1.1. угоди). Роботи здійснюються виконавцем на основі Дефектних актів, Договірної ціни, Локальних кошторисів та погоджених обома сторонами Плану -графіку виконаних робіт, Плану -графіку поставки матеріалів, які є невід'ємними Додатками до цієї додаткової угоди (п.п. 1.2. угоди). Виконавець виконує роботи з матеріалів, які придбані замовником та поставлені на об'єкт згідно погодженого Плану-графіку поставки матеріалів та передані виконавцю, згідно актів приймання-передачі (п.п. 1.3. угоди);

- Додаткової угоди № 2 від 01.10.2010 року до договору на виконання робіт № 22/06, укладеної між ТОВ фірмою "Квадрос"(як виконавцем) та ТОВ "Рейкарц і партнери. Україна"(як замовника), згідно якої виконавець зобов'язується на власний ризик виконати наступну роботу: ремонтно-будівельні та оздоблювані роботи приміщень та благоустрій готельного комплексу за адресою: м. Львів, вул. Друкарська, 9, а замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її (п.п. 1.1. угоди). Роботи здійснюються виконавцем на основі Дефектних актів, Договірної ціни, Локальних кошторисів та погоджених обома сторонами Плану -графіку виконаних робіт, Плану -графіку поставки матеріалів, які є невід'ємними Додатками до цієї додаткової угоди (п.п. 1.2. угоди). Виконавець виконує роботи з матеріалів, які придбані замовником та поставлені на об'єкт згідно погодженого Плану-графіку поставки матеріалів та передані виконавцю, згідно актів приймання-передачі (п.п. 1.3. угоди); - Договірної ціни на проведення ремонтно-будівельних та оздоблюваних робіт приміщень та благоустрій за адресою: м. Львів, вул. Друкарська у 2010 році на виконання додаткової угоди № 2 та договору на виконання робіт № 22/06, Локального кошторису № 2-1-1 на загально будівельні роботи станом на грудень 2010 року, Довідки про вартість виконаних будівельних робіт за січень 2011 року на виконання вищевказаних робіт, форми КБ-3, Підсумкових відомостей ресурсів (витрати-по факту) за січень 2011 року на виконання вказаних робіт, укладених між позивачем та ТОВ "Рейкарц і партнери. Україна"; - договору № 01/12/01-2010 від 01.12.2010 року, укладеного між позивачем (як замовником) та ПП "Львів-Металбуд"(як підрядник), згідно якого підрядник зобов'язується на власний ризик виконати за плату наступну роботу: ремонтно-будівельні та оздоблювані роботи приміщень та благоустрій готельного комплексу за адресою м. Львів, вул. Друкарська, 9, а замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її (п.1.1. цього ж договору). Приймання робіт здійснюється представниками замовника і підрядника зі складання акту виконаних робіт (п. 4.1. цього ж договору). - Договірної ціни на ремонтно-будівельні та оздоблювані роботи приміщень та благоустрій готельного комплексу за адресою м. Львів, вул. Друкарська, 9, що здійснюються у 2011 році (додаток №1 до договору № 01/12/01-2010 від 01.12.2010 року), локального кошторису № 2-1-1 на загально будівельні ремонтні роботи, електромонтажні роботи; - довідки про вартість виконаних будівельних робіт за січень 2011 року, форми КБ-3, акту приймання виконаних робіт за січень 2011 року, форми КБ-2в, підписаними представниками позивача та ПП "Львів-Металбуд"та скріплені печатками юридичних осіб на виконання ремонтно-будівельних та оздоблюваних робіт приміщень та благоустрою по вул. Друкарська, м. Львів; - довідки про вартість виконаних будівельних робіт за січень 2011 року, форми КБ-3, акту приймання виконаних будівельних робіт за січень 2011 року, форми КБ-2в, укладених між позивачем та ПП "Львів-Металбуд"на виконання електромонтажних робіт готелю Рейкарц по вул. Друкарська, м. Львів; - виписок банку про операції за 18.01.2011 року, 31.01.2011 року з призначенням платежу -оплата за ремонтно-будівельні роботи згідно договору № 12/10-01 від 12.10.2010 року;

Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ПП "Львів-Металбуд", Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, Ліцензії, виданої ПП "Львів-Металбуд" з переліком робіт -господарська діяльність, пов'язана із створенням об'єктів архітектури";

- податкових накладних виданих позивачу його контрагентом ПП "Львів-Металбуд" за січень 2011 року.

Судом не враховуються обґрунтування позивачем та його представником позовних вимог, оскільки господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Виникнення права позивача на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів бухгалтерського обліку в підтвердження такого проведення. Тобто, законодавцем на суб'єктів господарювання покладено обов'язок складання первинних бухгалтерський документів, які є підставою для їх бухгалтерського та податкового обліку. Одним із видів первинних документів, які підлягають обов'язковому складанню та підтверджують здійснення такого виду господарських операцій як виконання підрядних робіт є належним чином складені - Акт приймання виконаних підрядних робіт (типової форми № КБ-2в) та Довідка визначення вартості виконаних підрядних робіт (типової форми формою № КБ-3).

У п.п.1.3 п. 1 договору № 30-01/12 від 12.05.2011 року (укладеного між ПАТ КБ "ПРАВЕКС-БАНК"(як замовником) та ТОВ фірмою "Квадрос"(як підрядчиком)) та п.п. 1.4. п. 1 договору № 1-15-11 від 18.05.2011 року (укладеного між ТОВ фірмою "Квадрос"(як підрядчиком) та ПП "Воллі"(як субпідрядчиком)) передбаченому, роботи по кожному окремому відділенню (визначені у підпунктах 1.1. вказаних договорів) вважаються виконаними після підписання сторонами актів прийому -передачі виконаних робіт.

Однак, в матеріалах справи містяться лише надані позивачем акти прийому -передачі виконаних робіт від 29.06.2011 року та від 30.06.2011 року, складені між представниками позивача та ПП "Воллі", а також між позивачем та ПАТ КБ "ПРАВЕКС-БАНК", які на думку представника позивача, підтверджують виконання робіт зазначених у вищевказаних договорах. Проте, актів прийому -передачі виконаних робіт по кожному окремому відділенню банку (34) позивач, представник позивача суду не надали, вказані акти в матеріалах справи відсутні.

Також вищевказані акти виконаних робіт від 29.06.2011 року та 30.06.2011 року не відповідають за формою та змістом вимогам Наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України "Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві", а відтак такі судом до уваги не беруться як первинні, що не є підставою проведення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування ПДВ та формування позивачем податкового кредиту за рахунок безпідставного віднесення сум ПДВ по податкових накладних виписаних ПП "Воллі".

З наявного в матеріалах справи договору № 30-01/12 від 12.05.2011 року укладеного між ПАТ КБ "ПРАВЕКС-БАНК"(як замовником) та ТОВ фірмою "Квадрос" (як виконавцем) вбачається, що вартість матеріалів і робіт, виконаних відповідно до вказаного договору становить 833876,60 грн. Однак, вартість виконаних робіт по договору № 1-5-11 від 18.05.2011 року, укладеного між позивачем (як замовником) та ПП "Воллі"(як виконавцем), становить 514980,00 грн. На запитання суду щодо ділової мети укладення вищевказаного договору з ПП "Воллі", представник позивача не пояснила, належних та допустимих доказів такої мети не подала, зазначивши лише те, що працівники підприємства позивача були залучені до роботи на інших об'єктах.

Щодо правовідносин позивача із ПП "Львів-Металбуд", судом встановлено: у підпункті 2.3.3. пункту 2.3. договору на виконання робіт № 12/05 від 12.05.2010 року, укладеного між ТОВ фірмою "Квадрос" та ТОВ "Рейкарц і партнери.Україна"зазначено, що виконавець має право залучати за згодою та погодженням замовника для виконання робіт субпідрядні організації.

Згідно Наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України "Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві", яким затверджено примірні форми первинних облікових документів у будівництві, а саме актів приймання виконаних будівельних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт, у випадку залучення виконавцем субпідрядних організацій такі документи підписуються представниками замовника ("Рейкарц і партнери.Україна"), виконавця (ТОВ фірми "Квадрос") та субпідрядника (ПП "Львів-Металбуд"). Однак, з поданих позивачем актів приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт (форми КБ-3) вбачається, що такі підписані лише представниками позивача (як замовником) та ПП "Львів-Металбуд"(як виконавцем). А тому, вказані документи судом до уваги не беруться як підстава проведення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування ПДВ та формування позивачем податкового кредиту за рахунок безпідставного віднесення сум ПДВ по податкових

накладних виписаних ПП "Львів-Металбуд", оскільки такі не відповідають за формою вимогам Наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України "Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві".

Крім цього, висновки акту перевірки, який є носієм доказової інформації, про те, що у контрагента позивача -ПП "Воллі" відсутні складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, трудові ресурси, технічний персонал, транспортні засоби, незнаходження за юридичною адресою, проведення транзитних потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, а також те, що у контрагента позивача ПП "Львів -Металбуд" відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) підприємством -покупцем, у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ позивач, представник позивача належними та допустимими доказами не спростували.

Враховуючи вищенаведене, виконання вищевказаних підрядних робіт не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік. Відсутність таких документів свідчить про нездійснення самих господарських операцій.

Вказана позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в постанові від 08.09.2011 року.

А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Квадрос" - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.01.2012 року у справі № 2а-9813/11/1370 - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді О.М. Гінда

Д.М. Старунський