Ухвала суду № 45982644, 23.06.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2015 року Справа № 876/10109/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.,

суддів Довгополова О.М., Коваля Р.Й.,

з участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В.,

представника позивача Бойковича Т.В.,

представника відповідача Тістечка Ю.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці Міністерства доходів і зборів України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ,,Компанія Віта" до Львівської митниці Міністерства доходів і зборів України про скасування рішень,картки відмови,-

В С Т А Н О В И В :

28 травня 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю ,,Компанія Віта" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог просило визнати протиправним та скасувати прийняті Львівською митницею Міністерства доходів і зборів України (далі-Львівська митниця) рішення про коригування митної вартості товарів № 209000006\2014\200062\2 від 28 березня 2014 року, картку відмови у прийнятті митної декларації ,митному оформленню випуску чи пропуску товарів,транспортних засобів комерційного призначення № 209140000\2014\00094 від 28.03.2014 року та відмову у визнанні заявленої митної вартості № 13-70-52\31-4040 від 07.05.2014 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Львівська митниця подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не звернув належної уваги на ті обставини, що для перевірки достовірності розміру транспортних витрат крім Калькуляції транспортних витрат декларант серед додаткових документів надав договір на транспортно-експедиційне обслуговування. У п. 3.1 вказаного договору зазначено, що ,,Замовник перераховує на розрахунковий (валютний) рахунок Перевізнику вказану оплату, що приведена в заявці і є невід'ємною частиною контракту". Проте, вказана заявка, що визначає суму оплати за транспортування і є невід'ємною частиною контракту, надана не була.

У зв'язку з цим митний орган відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України виписав вимогу про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. Оскільки додаткові документи було надано не у повному обсязі (відсутні висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, каталоги та специфікації, заявка на перевезення), Львівська митниця правомірно прийняла оскаржені рішення та картку відмови.

З огляду на викладене, відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник митного органу в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача заперечив вимоги апеляційної скарги та просить залишити скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що 31.10.2013 року ТзОВ ,,Компанія Віта" (покупець) та компанією FELISITACOMPANYS.A. (продавець) уклали контракт поставки № 1113, відповідно до п. 1 якого продавець продає, а покупець приймає і оплачує косметичну продукцію, асортимент, кількість, ціна, точна назва, одиниця виміру, якісні характеристики якої визначаються в додатках (інвойсах), які є невід'ємною частиною даного контракту, на умовах даного контракту.

27.03.2014 року товариство подало для митного контролю митну декларацію №209140000/2014/009099 на вантаж - косметичні препарати не в аерозольній упаковці: креми для догляду за шкірою (код УКТЗЕД 33049900); креми, гелі ,бальзами до і після гоління (код УКТЗЕД 33071000); креми для епіляції (код УКТЗЕД 33079000); гелі, креми для душу (код УКТЗЕД 34013000); бальзами-ополіскувачі для догляду за волоссям (код УКТЗЕД 33059000); засоби для манікюру та педікюру, лаки, засоби для догляду за нігтями (код УКТЗЕД 33043000); препарати для макіяжу губ (код УКТЗЕД 33041000); препарати для макіяжу очей (код УКТЗЕД 33042000); компактні пудри для макіяжу обличчя (код УКТЗЕД 33049100), в асортименті згідно електронного інвойсу № 04- 03\14 р., із заявленою митною вартістю 97756,74 доларів США та інші документи ,передбачені ч.1 ст.53 Митного кодексу України.

При поданні митної декларації декларантом позивача було застосовано метод визначення митої вартості за ціною Договору згідно ст. 58 Митного кодексу України.

27.03.2014 року під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів Львівська митниця відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України надала декларанту позивача вимогу про надання додаткових документів для визначення митної вартості: 1) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованим експертними організаціями; 3) виписки з бухгалтерської документації: 4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) митна декларації країни відправлення; 6) договір про транспортно-експедиційне перевезення, заявку на перевезення, акт виконаних робіт.

На вимогу митного органу декларант позивача 28.03.2014 р. надав: 1) прайс-лист станом на 17.03.2013р., який містить в собі і каталог і прейскурант; 2) експортну ВМД країни відправлення; 3) виписки з бухгалтерської документації (видаткові накладні); 4) договір на транспортне перевезення. Висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, станом на 28.03.2014 року позивач не зміг представити з огляду на те, що для виготовлення експертного висновку Львівської торгово-промислової палати необхідно кілька робочих днів.

28.03.2014 року Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № 209000006/2014/200062/2 та винесла картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209140000/2014/00094 по ВМД №209140000.2014.009099 від 27.03.2014 року.

За твердженням митного органу митна вартість імпортованих товарів за двома позиціями, а саме: косметичні препарати для догляду за шкірою: креми (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД 33049900) та косметичні препарати для догляду за волоссям: бальзами - ополіскувачі (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД 33059000) не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-3 ст. 53 МК України.

В рішенні зазначено, що додаткові документи подано не у повному обсязі, відсутні такі документи як: висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, а також каталоги та специфікації. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МК України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МК України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували МД № 209140000/2014/004738 від 19.02.2014 року та МД № 209140000/2014/000757 від 15.01.2014 року.

З метою уникнення штрафів за простій та інших категорій збитків 28.03.2014р. декларантом позивача подано нову уточнену електронну митну декларацію № 209140000/2014/009291, згідно з п. 7 ст. 55 Митного кодексу України, із зазначенням у ній вартості імпортованого товару по двох позиціях, а саме: креми (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД 33049900) та косметичні препарати для догляду за волоссям: бальзами - ополіскувачі (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД 33059000), у визначеному Львівською митницею розмірі. Товар випущено у вільний обіг шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.

29.04.2014 року у відповідності до вимог ч. 8 ст. 55 МК України позивач подав Львівській митниці висновок Львівської торгово-промислової палати № 19-09/834 від 28.04.2014р. по вартості товару на кордоні України без сплати обов'язкових митних платежів та ПДВ, що поступає на територію України по контракту № 1113 від 31.10.2013 р. та інвойсом № 04-03/14 від 25.03.2014 р., а саме: глибоко регенеруюча, мгновенная гелевая маска bioHYALURON 4D7 мл та A200LMGBSU бальзам после бриття Q10+R 5b1 MENEXTREMESENSITIVE 200 мл станом на квітень 2014р.. При цьому також подав заяву з проханням скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості від 28.03.2014р. та надати рішення щодо визнання заявленої ним митної вартості товару.

Згідно вказаного висновку контрактні ціни обох категорій товарів, що не прийняті митницею, вищі за ціни зовнішнього ринку. Тобто, позивачем не занижено вартість товарів з метою уникнення від законного оподаткування.

13.05.2014 року позивач отримав видану Львівською митницею у відповідності до п. 9 ст. 55 МК України відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів за № 13-70-52/31-4040 від 07.05.2014 року.

Відмову Львівська митниця мотивувала тим, що висновок ЛТТП № 19-09/834 від 28.04.2014р. не може вважатися об'єктивним дослідженням вартісних характеристик товару, оскільки під час аналізу зовнішнього ринку експертом у більшості випадків даються посилання на пропозиції, які не стосуються товарів торгової марки Еveline. Також митниця вказала, що при переміщенні товару на умовах FСА-Тоmaszow для достовірності розміру транспортних витрат крім Калькуляції транспортних витрат № 27 від 27.03.2014р. додатково був наданий договір на транспортно-експедиційне обслуговування від 21.10.2013р. № 27-10/13. Однак, не була надана заявка, що визначає суму оплати за послуги транспортування і є невід'ємною частиною контракту згідно п. 3.1.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів та рішення про відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів не містять належних доказів зазначення позивачем не всіх складових числового значення митної вартості, неправильного здійснення розрахунку, внесення до декларації недостовірних або неточних відомостей.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними.

Так, частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів та подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч.4 ст.53 Митного кодексу).

Відповідно до ч.5 ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України).

Як встановлено ч.1 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частин 2, 3 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.6 ст.54 Митного кодексу України Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтею 55 Митного кодексу України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (частина1).

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2).

Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.58 Митного кодексу України основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару. Надання неналежних документів або часткове надання витребуваних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

Суд першої інстанції достеменно дослідив надані сторонами докази та встановив, що в оскарженому рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів не вказано, які саме документи не були подані декларантом згідно переліку, визначеного ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, що стало підставою для витребування додаткових документів; не вказано на розбіжності, наявні ознаки підробки або на відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, як цього вимагає ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України; не наведено будь-які пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, а також не вказано на докладну інформацію та джерела, які використовувались митним органом при її визначенні, як цього вимагає наказ Міністерства фінансів України ,,Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" від 24.05.2012 № 598.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що право митного органу на витребування від декларанта додаткових документів виникає лише у разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів, однією з підстав виникнення якого є виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах і такі розбіжності мають впливати саме на числове значення складових митної вартості товарів.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку, що рішення митного органу не містять підтвердження того, що товариством було зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено до декларації недостовірні або неточні відомості, або що надані митному органу документи містили розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Наведені обставини в сукупності підтверджують правильність висновків суду першої інстанції щодо протиправності оскаржених рішення про коригування митної вартості, картки відмови та відмови у визнанні заявленої митної вартості товарів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

З огляду на викладене, апеляційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова окружного адміністративного суду - залишенню без змін.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Львівської митниці Міністерства доходів і зборів України залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року у справі № 813/3890/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складенні ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді О.М. Довгополов

Р.Й. Коваль

Ухвала в повному обсязі складена 26.06.2015 року.