Ухвала суду № 45982626, 25.06.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2015 року Справа № 876/2797/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

Головуючого судді - Каралюса В.М.,

суддів: Затолочного В.С., Матковської З.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2015року у справі №819/215/15-а за позовом Тернопільського міськрайонного центру зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю ,-

В С Т А Н О В И В :

В січні 2015 року Тернопільський міськрайонний центр зайнятості звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1, в якому просив стягнути з відповідача на його користь допомогу по безробіттю в сумі 5918,81 грн.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року позов задоволено. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь Тернопільського міськрайонного центру зайнятості допомогу по безробіттю в сумі 5918,81 грн.

Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, його оскаржила відповідач, яка в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, в зв'язку з чим просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в позові.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 28.11.2008 року звернулася із заявою до Тернопільського центру зайнятості про надання статусу безробітної з виплатою допомоги по безробіттю, де у графі чи зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності зазначила «не зареєстрована» і відповідно до поданої заяви її було надано статус безробітної з 05.12.2008р.

Разом з тим, згідно з витягу Державної реєстраційної служби України ОСОБА_1 25.08.2004р. зареєстрована як фізична особа-підприємець та припинено підприємницьку діяльність 09.07.2014р.

Таким чином, на момент подання заяви про надання статусу безробітної позивач була зареєстрована як фізична особа-підприємець, що суперечить нормі п.п. б, п. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» № 803 від 01.01.2001р. в Україні, згідно якої до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.

Апелянт покликається на те, що 20 жовтня 2004 року вона подала до державного реєстратора заяву про припинення нею підприємницької діяльності і з того часу вона підприємницькою діяльністю не займалась і ніяких доходів від такої діяльності не отримувала, а відтак 28 листопада 2008 року, вважаючи, що підприємницькою діяльністю не займається, звернулася до центру зайнятості про надання її статусу безробітної, при цьому вказала, що підприємцем не являється.

Проте, відповідно до ст.ст. 4, 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 05.05.2003 р. вбачається, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФО-П

Пунктом 8 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000р. № 1533 (далі - Закон № 1533) передбачено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі, зокрема, призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Відповідно до абз.1 ч. 3 ст. 36 Закону № 1533 сума виплаченого забезпечення та вартості наданих послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції 14 грудня 2000 року за № 915/5136 якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітній своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітній відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Зважаючи на вищевикладене суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що при поданні 28.11.2008 року заяви про надання її статусу безробітної відповідач вказала неправдиву інформацію про те, що вона не зареєстрована як підприємець, хоча в дійсності з 25.08.2004 року по 09.07.2014 року вона була зареєстрована в Єдиному державному реєстрі як фізична особа - підприємець, а тому відповідно до діючого законодавства не вправі була реєструватись як безробітна і отримувати допомогу по безробіттю.

Таким чином кошти отримані відповідачем як допомога по безробіттю в сумі 5918,81 грн. підлягають стягненню в судовому порядку.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року у справі № 819/215/15-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя В.С. Затолочний

суддя З.М. Матковська