Ухвала суду № 45982584, 15.06.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2015 року Справа № 128562/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.

суддів Левицької Н.Г.,Сапіги В.П.

за участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова, в даний час ГУ ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2012 року по справі за позовом приватного підприємства «Берта-Сервіс» до державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова, в даний час ГУ ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Берта-Сервіс» (надалі - ПП «Берта-Сервіс») звернулося з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова, в даний час ГУ ДФС у Львівській області (надалі - ДПІ у Галицькому районі м.Львова) про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.03.2012 року №0001211521.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідачем не враховано, що на момент складання і подання ПП «Берта-Сервіс» декларації за 4 квартал 2011 року Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом ДПА України від 25.01.2011 року № 41, яким керувався відповідач, втратив чинність згідно з наказом ДПА України від 25.01.2011 року № 1492 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість». Крім того, зазначає, що акт перевірки за участю представників «Берта-Сервіс» не складався та на адресу підприємства не надходив.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2012 року задоволено позовні вимоги. Суд виходив з того, що відповідачем не доведено, що позивачем порушено п.200.3 ст.200 ПК України та п.4.6.7. розділу 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом ДПА України від 25.01.2011 року № 41. Представлений акт позапланової перевірки від 12.04.2010 року, не підписаний ревізором та платником, відсутня інформація про направлення такого останньому. Крім того, висновки в акті носять рекомендаційний характер. Виходячи з листа ДПС від 06.04.2012 року №10155/7/15-3417-03, висновок щодо наявності чи відсутності неоплачених товарів /послуг, які мають статус безоплатно отриманих, може бути зроблений виключно під час проведення документальної, а не камеральної перевірки такого платника податків, доказів проведення якої не надано. Також слід взяти до уваги, що минув термін позовної давності товарів (послуг), що нібито залишились неоплаченими.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, сторона відповідача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи просить його скасувати та відмовити в задоволенні позову.

Покликання маються на те, що 19.04.2010 року управлінням податкового контролю юридичних осіб надано службовий опис в відділ адміністрування ПДВ, яким повідомлено про те, що позивачем в результаті проведеної позапланової перевірки за лютий 2010 року завищено залишок суми від'ємного значення з ПДВ на суму 27227 грн. В порушення законодавства, позивач у податковій декларації з ПДВ за квітень 2010 року не відобразив значення рядка 23.4 у зазначеній сумі зі знаком «- ››, що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 27227 грн. в декларації з ПДВ за квітень 2010 року.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасника розгляду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, що ДПІ у Галицькому районі проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за 4 квартал 2011 року ПП «Берта-Сервіс», за результатами якої складено акт № 776/87/152/25227971 від 28.02.2012 року.

На підставі акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 14.03.2012 року № 0001211521, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 27227 грн.

Пункт 200.1. статті 200 ПК України передбачає, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно із п. 200.3. ст. 200 ПК України , при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач включив залишки від'ємного значення звітних періодів, що передували 4 кварталу 2011 року, до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідачем не подано до суду жодних доказів на підтвердження того, що акт, складений за результатами проведеної перевірки, надсилався та був вручений позивачу.

В матеріалах справи наявна копія акта про результати проведеної позапланової виїзної перевірки позивача від 12.04.2010 року №1581/23-409/25227971, яким рекомендовано в податковій декларації зменшити суму від'ємного значення ПДВ на 27227 грн., оскільки право на відшкодування ПДВ в цій сумі виникло за результатами фінансово-господарської діяльності підприємства за підсумками листопада 2005 року, лютого, квітня, травня, вересня, жовтня і листопада 2006 року, сума податкового кредиту до бюджетного відшкодування не заявлялась, а тому у зв'язку із закінченням строків давності, вважається, що платник добровільно відмовляється від такої суми бюджетного відшкодування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вищезазначений акт перевірки не відповідає вимогам Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за № 925/11205, оскільки цей акт не підписаний ні ревізором ДПІ у Галицькому районі м. Львова, ні представниками платника, відсутня інформація про направлення і вручення такого акта для ознайомлення представникам підприємства, що перевірялося.

Крім того, висновки акта про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Берта-Сервіс» від 12.04.2010 року № 1581/23-409/25227971 носять рекомендаційний характер, не є обов'язковими до виконання і не породжують правових наслідків у вигляді примусового зменшення від'ємного значення ПДВ відповідним рішенням органу державної податкової служби.

Державною податковою службою України листом від 06.04.2012 року № 10155/7/15-3417-03 надані роз'яснення щодо порядку формування податкового кредиту, де зокрема зазначено, що платник втрачає право на податковий кредит та відповідно на бюджетне відшкодування сум ПДВ у зв'язку із завершенням терміну позовної давності лише щодо товарів/послуг, які по завершенні такого терміну залишилися неоплаченими. Висновок щодо наявності чи відсутності у платника податку неоплачених товарів/послуг, які мають статус безоплатно отриманих, може бути зроблений виключно під час проведення документальної, а не камеральної перевірки такого платника податків.

Доказів проведення документальної перевірки ПП «Берта-Сервіс» за результатами якої встановлено обставини придбання протягом листопада 2005 року, лютого, квітня, травня, вересня, жовтня і листопада 2006 року або в інші податкові періоди, по яких минув термін позовної давності, товарів/послуг, що залишилися неоплаченими, відповідачем не представлено.

Відповідач безпідставно покликається на порушення позивачем Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 року № 41, оскільки на момент подання ПП «Берта-Сервіс» податкової декларації з податку на додану вартість за 4 квартал 2011 року (24.01.2012 року № 9014344955) та проведення камеральної перевірки наказ втратив чинність.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач правомірно не врахував при складенні і поданні декларації з ПДВ за 4 квартал 2011 року суми на яку ДПІ у Галицькому районі м. Львова зменшено залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, і, як наслідок, не включив цієї суми при визначенні залишку від'ємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Вищевикладена правова позиція суду апеляційної інстанції не суперечить практиці Вищого адміністративного суду України (ухвала від 28.05.2015 року справа №К/9991/95854/11).

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги вцілому суттєвими не являються і не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова, в даний час ГУ ДФС у Львівській області залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2012 року по справі № 2а-2776/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

Судді Н.Г. Левицька

В.П. Сапіга

Повний текст виготовлено 22.06.2015 року