Постанова № 45982045, 01.07.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2015 р. Справа№ 910/10009/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Самсіна Р.І.

суддів: Скрипки І.М.

Шаптали Є.Ю.

За розглядом апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2015 року (суддя - Пукшин Л.Г.) у справі № 910/10009/15

За позовом Васильківської районної виконавчої дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк

«Надра»

про зобов'язання вчинити дії

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача (скаржник): Мазуренко О.П. (довіреність № 13-11-16807 від 26.06.2015р.);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.05.2015р. задоволено позовні вимоги Васильківської районної виконавчої дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, зобов'язано Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «Надра» забезпечити перерахування коштів за платіжними дорученнями.

Ухвалою суду від 17.06.2015р. порушено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», у якій скаржник просив скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 20.05.2015 у справі № 910/10009/15 за позовом Васильківської районної виконавчої дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» про зобов'язання вчинити дії та прийняти нове рішення, яким відмовити Васильківській районній виконавчій дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у задоволенні позову повністю.

Склад суду по розгляду апеляційної скарги у справі змінено, ухвалою суду від 01.07.2015р. апеляційну скаргу у справі № 910/10009/15 прийнято до провадження колегією суддів, розгляд скарги ухвалено здійснювати в судовому засіданні 01.07.2015р. про яке сторони повідомлені належним чином.

Рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2015р. у справі № 910/10009/15, за твердженням апелянта, законним та обгрунтованим вважати не можна, оскільки воно прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

З посиланням на положення ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в апеляційній скарзі зазначається про неможливість виконання відповідачем вимог позивача, що свідчить про порушення судом норм матеріального права в частині незастосування положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним нормативним актом та підлягає обов'язковому застосуванню у спірних відносинах.

Окрім того, згідно доводів апелянта, Господарський суд м. Києва задовольняючи позов не врахував висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України від 25.03.2015р., не висловив свою позицію, що свідчить про порушення норм процесуального права, яке в свою чергу призвело до прийняття неправильного рішення.

В судове засідання не з'явились представники позивача - Васильківської районної виконавчої дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що явка в судове засідання є правом сторін, а не їх обов'язком, не визнавалась судом обов'язковою для представників сторін, справа може розглядатись без їх участі, оскільки таке нез'явлення не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Про розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні 01.07.2015р. позивача повідомлено належним чином ухвалою суду від 17.06.2015р., отримання якої 23.06.2015р. підтверджено поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.

За розглядом матеріалів справи, при дослідженні наявних доказів, враховуючи доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, судом відзначається про відсутність підстав для скасування судового рішення при врахуванні наступного.

Сторонами не заперечується, а матеріалами справи підтверджено, що 31.10.2011р. між ПАТ «Комерційний банк «Надра» та Васильківською районною виконавчою дирекцією Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності мало місце укладення договорів за № 9714 банківського рахунка, № 9714 банківського рахунка (для зарахування цільових коштів), № 9714 про встановлення та обслуговування системи дистанційного обслуговування «Клієнт-Банк».

Предметом спору у справі, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (зареєстрована за вхідним суду № 06-37.2/6630/15 від 20.05.2015р.), є вимоги позивача зобов'язати відповідача (ПАТ «Комерційний банк «Надра») забезпечити перерахування коштів за платіжними дорученнями: від 29 січня 2015р. № 198 на суму 3 586,49 грн.; № 199 на суму 1 229,78 грн.; № 200 на суму 730,95 грн.; № 201 на суму 1 177, 20 грн.; № 202 на суму 1 827, 10 грн.; № 203 на суму 831,36 грн.; № 204 на суму 4 145,23 грн.; № 205 на суму 7 936,71 грн.; № 206 на суму 2 354,40 грн.; № 207 на суму 7 457,39 грн.; № 209 на суму 310,40 грн.; № 210 на суму 5 166,81 грн.; № 212 на суму 977, 96 грн.; № 215 на суму 1 060,06 грн.; № 217 на суму 5 505,74 грн.; № 218 на суму 7 085,93 грн.; № 219 на суму 5 142,96 грн.; № 220 на суму 838,22 грн.; № 222 на суму 8 440, 22 грн.; № 223 на суму 14 877,82 грн.; № 224 на суму 254,80 грн.; № 225 на суму 1 063,94 грн.; № 228 на суму 1 962,46 грн.; № 229 на суму 7 052,38 грн.; № 230 на суму 23093,40 грн.; від 30 січня 2015р. № 234 на суму 7 101,84 грн.; від 03 лютого 2015р. № 235 на суму 16 686,74 грн.; № 236 на суму 80,70 грн.; № 237 на суму 217, 30 грн..

Відносини між банком та клієнтом (володільцем банківського рахунка) щодо укладення договору банківського рахунка та здійснення операцій за рахунком клієнта урегульовано положеннями глави 72 ЦК України.

Відповідно до частин 1, 3 статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до п.2.3.3 договорів банківського рахунку № 9714 банк зобов'язаний своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування клієнта, у відповідності з чинним законодавством України.

Статтею 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України. Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти, зокрема, платіжні доручення...

Відповідно до п.1.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21 січня 2004р. № 22 доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, встановлений законодавством України.

Пунктом 8.1. ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», та п. 2.19 вищезазначеної Інструкції встановлено, що розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, він виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня. За порушення цих строків банк, що обслуговує платника, несе відповідальність згідно із законодавством України.

Подані до банку 29.01.2015р., 30.01.2015р. та 03.02.2015р. платіжні доручення № 198, № 199, № 200, № 201, № 202, № 203, № 204, № 205, № 206, № 207, № 209, № 210, № 212, № 215, № 217, № 218, № 219, № 220, № 222, № 223, № 224, № 225, № 228, № 229, № 230, № 234, № 235, № 236, № 237 останнім не виконані, матеріали справи не містять належних доказів перерахування коштів з рахунків виконавчої дирекції вказаних у цих платіжних дорученнях, відповідачем вказані обставини не спростовані.

Відповідно до встановлених під час розгляду справи обставин:

- рішенням № 26 від 05.02.2015р. Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі постанови Правління НБУ від 05.02.2015р. № 83, запроваджено тимчасову адміністрацію строком на 3 місяці з 06.02.2015р. по 05.05.2015р. та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію у ПАТ «Комерційний банк «Надра»;

- рішенням № 85 від 23.04.2015р. Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб продовжено здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Надра» по 05.06.2015р. (включно).

Вказані документи долучені до матеріалів справи в копіях, зазначена інформація відображена на офіційному сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua) та НБУ (http://www.bank.gov.ua/control/uk/index), а тому в розумінні статті 35 ГПК України є загальновідомою, і не потребує доказуванню.

Таким чином, порушення прав позивача в частині неперерахування коштів за платіжними дорученнями поданими до банку 29.01.2015р., 30.01.2015р. та 03.02.2015р. відбулось до запровадження тимчасової адміністрації в банку.

Доводи апеляційної скарги відповідача щодо відсутності підстав для зобов'язання здійснити перерахування коштів за вказаними у позові платіжними дорученнями через запровадження в банку тимчасової адміністрації за наявності обмежень встановлених ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не свідчать про неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи чи про порушення або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні спору, виходячи з наступного.

Статтею 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» врегульовані наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Так, відповідно до пункту 1 частини 5 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Пунктом 1 частини 6 статті 36 даного Закону передбачено, що обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України.

Відповідно до визначення наданого у п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у цьому Законі термін «вкладник» вживається у значенні «фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката».

Таким чином, позивач, як юридична особа не підпадає під визначення поняття «вкладник» у розумінні вищевказаного Закону, а згідно наведених положень закону ч. 5, 6 ст. 36 Закону України, під час введення тимчасової адміністрації в банку не поширюється заборона на зобов'язання банку щодо виплати коштів за договорами банківського рахунку саме вкладників (фізичних осіб), які здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.

Тобто, банку, в якому введена тимчасова адміністрація, не заборонено виконувати зобов'язання щодо виплати коштів за договорами банківського рахунку укладеними з фізичними особами (вкладниками), і такі виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.

В свою чергу, спірні відносини щодо виконання платіжних доручень поданих до банку 29.01.2015р., 30.01.2015р. та 03.02.2015р. виникли до запровадження в банку тимчасової адміністрації (з 06.02.2015р.), а відтак, обмеження встановлені ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не застосовуються у відношенні вимог позивача щодо яких вирішено спір у даній справі.

Відповідно до положень ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів належить до банківських послуг, які банк має право здійснювати на підставі банківської ліцензії.

Частиною 9 ст. 17 вказаного закону передбачено заборону здійснювати банківську діяльність без отримання банківської ліцензії.

На час подання до банку платіжних доручень, про зобов'язання виконати які заявлено позов у справі, а також і на час звернення до суду з позовом, не було відкликано банківську ліцензію ПАТ «КБ «Надра», останній мав право на здійснення банківських операцій.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду має право продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій.

Таким чином, норми частини 2 статті 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» прямо надають право уповноваженій особі Фонду на тимчасову адміністрацію продовжувати виконання будь-яких банківських операцій.

Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» наслідком введення в банку тимчасової адміністрації не визначено припинення операційної та іншої діяльності такого банку.

Посилання скаржника на постанову Верховного Суду України від 25.03.2015р. у справі № 910/9232/14 судом враховані, однак такі не свідчать про неправильне застосування норм процесуального при вирішенні даного спору, оскільки у справі, що переглядалась спір розглянуто при встановленні інших обставин.

Постанова Верховного Суду України від 25.03.2015р. містить висновки про те, що у спірних правовідносинах позивач виступає кредитором, а відповідач - боржником, та оскільки позивач звернувся до відповідача з вимогою здійснити переказ грошових коштів за договором банківського рахунку у період запровадження в банку тимчасової адміністрації, виконання зазначеної операції банком обмежувалося положеннями п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Натомість у даній справі, з вимогою про здійснення переказу за платіжними дорученнями щодо яких заявлено позов, позивач звернувся до прийняття постанови Правління Національного банку України від 05.02.2015р. № 83 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до категорії неплатоспроможних» та рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 26 від 05.02.2015р. про запровадження в банку тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Надра».

Рішення суду першої інстанції про задоволення вимог позивача є правильним, оскільки прийнято з урахуванням встановлених обставин, що порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань мало місце ще до віднесення Публічного акціонерного товариства «КБ «Надра» до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації банку.

На підставі вищевикладеного, апеляційний господарський суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» та скасування рішення Господарського суду м. Києва від 20.05.2015 року.

Керуючись статтями 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2015р. у справі № 910/10009/15 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/10009/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Р.І. Самсін

Судді І.М. Скрипка

Є.Ю. Шаптала