Постанова № 45982034, 22.06.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2015 р. Справа №914/4098/14

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,

при секретарі судового засідання Кришталь М.Б.,

за участю представників:

від позивача (скаржника) - не з'явився

від відповідача - не з'явився

від третьої особи - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Євромобайл», б/н від 05.05.2015 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 06.04.2015 року (підписане 08.04.2015 року), головуючий суддя: Мазовіта А.Б., судді: Матвіїв Р.І., Кидисюк Р.А.

у справі №914/4098/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Євромобайл», м. Запоріжжя

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Радіотермінал-Україна», м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне підприємство «Західний Буг», с. Павлів, Львівська область

про стягнення 38611,62 грн.

в с т а н о в и в :

Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.04.2015 року по справі №914/4098/14 відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Євромобайл» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Радіотермінал-Україна» про стягнення 38611,62 грн., з яких: 33892,40 грн. - основний борг, 2108,11 грн. - інфляційні втрати, 309,44 грн. - 3% річних, 1280,15 грн. - пеня та 1021,52 грн. - 10% річних від суми простроченого платежу.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не доведено факту отримання товару відповідачем, оскільки видаткова накладна №РН-000481 від 17.07.2014 року на суму 33892,40 грн. в графі «отримав» не містить підпису чи інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Поряд з тим, суд не взяв до уваги експрес-накладні №10018064291 від 18.07.2014 року та №10018064306 від 23.07.2014 року, оскільки останні не містять інформації про зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та в таких відсутній підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції від імені позивача. Відтак, суд дійшов висновку, що наведені документи не містять усіх необхідних вимог, встановлених ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому не можуть бути належними та допустимими доказами на підтвердження факту передачі позивачем відповідачу 19 пристроїв спостереження на загальну суму 33892,40 грн.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 06.04.2015 року по справі №914/4098/14 та прийняти нове рішення про задоволення позову. Зокрема, зазначив, що на експрес-накладних №10018064291 від 18.07.2014 року та №10018064306 від 23.07.2014 року містяться підписи керівника ТзОВ «Радіотермінал-Україна» Фіци О.І., що свідчить про отримання останнім пристроїв спостереження. Крім того, вказує, що про визнання факту отримання товару та наявність боргу відповідача перед позивачем свідчить також і переписка між сторонами по електронній пошті. Разом з цим, зазначає, що позивач не повідомлявся належним чином про дату і час судових засідань, які відбувались після 02.02.2015 року.

19.06.2015 року на адресу суду від директора ПП «Західний Буг» (третьої особи) надійшли пояснення (б/н від 18.06.2015 року), в яких останній повідомив, що відповідач не поставляв підприємству жодних пристроїв спостереження, ніяких договірних відносин щодо поставки таких пристроїв між третьою особою та відповідачем не існує, разом з тим, вказані пристрої у господарській діяльності ПП «Західний Буг» не використовуються та на обліку не значаться.

Від відповідача відзив на апеляційну скаргу на адресу суду не надходив.

Представники сторін в судове засідання повторно не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлялись про дату, час та місце судових засідань (арк. справи 99-102, 114).

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, проте в письмових поясненнях (б/н від 18.06.2015 року), директор ПП «Західний Буг» просив розглядати справу без участі представника третьої особи.

Відповідно до п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене, оскільки явка представників сторін та третьої особи не визнавалась обов'язковою, враховуючи клопотання третьої особи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 14 липня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Євромобайл» (в тексті договору - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Радіотермінал-Україна» (в тексті договору - покупець) укладено договір купівлі-продажу №424, відповідно до умов якого, а саме: п.1.1 продавець зобов'язався передати, а покупець прийняти і оплатити товар на умовах, зазначених в даному договорі.

Асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару зазначається, за вибором продавця, в специфікаціях (додатках) до договору та/або у виставлених продавцем рахунках (п.1.2 Договору).

Згідно з п.2.3 Договору оплату за товар покупець перераховує на поточний рахунок продавця протягом 10 календарних днів з моменту відвантаження товару.

Відповідно до п.3.1 Договору строк поставки товару становить 15 банківських днів з моменту отримання продавцем заявки покупця.

Разом з тим, у пунктах 3.2, 3.4 Договору сторони погодили, що поставка товару здійснюється відповідно до правил Інкотермс-2000 погодженими партіями на умовах СРТ - склад кур'єрської служби «Ночной експресс» у місті, вказаному покупцем у заявці. Разом з товаром продавець надає наступні документи: рахунок-фактуру, видаткову накладну та податкову накладну.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що у випадку порушення покупцем умов оплати товару, останній сплачує продавцю пеню в розмірі 0,1% від неоплаченої суми за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, а також додатково до цього 10% річних від суми простроченого платежу.

У позовній заяві позивач зазначає, що на виконання умов договору ТзОВ «Торгівельна компанія «Євромобайл» поставила ТзОВ «Радіотермінал-Україна» пристрої спостереження на загальну суму 33892,40 грн.

На підтвердження наведеного, позивач посилається на рахунок-фактуру №000466 від 14.07.2014 року, видаткову накладну №РН-000481 від 17.07.2014 року, експрес-накладні №10018064291 та №10018064306 та довіреність №25 від 14.07.2014 року.

26.08.2014 року позивач надіслав відповідачу претензію з вимогою про сплату заборгованості в розмірі 33892,40 грн.

У зв'язку з залишенням вказаної претензії без задоволення та відповіді з боку відповідача, ТзОВ «Торгівельна компанія «Євромобайл» звернулась до суду з даним позовом до ТзОВ «Радіотермінал-Україна» про стягнення з останнього 38611,62 грн., з яких: 33892,40 грн. - основний борг, 2108,11 грн. - інфляційні втрати, 309,44 грн. - 3% річних, 1280,15 грн. - пеня та 1021,52 грн. - 10% річних від суми простроченого платежу.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу положень ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1 ст.662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Разом з тим, як передбачено ч.1 ст.664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

На підтвердження факту передачі товару відповідачу, позивач посилається на видаткову накладну №РН-000481 від 17.07.2014 року та експрес-накладні №10018064291, №10018064306.

Як вбачається з видаткової накладної №РН-000481 від 17.07.2014 року, в графі «отримав» відсутні підпис та будь-які інші ідентифікуючі ознаки особи, яка отримала товар.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Разом з тим, відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення (п.2.2 Положення)

Обов'язкові реквізити, що повинні мати первинні документи передбачено п.2.4 Положення, а саме: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.5 Положення документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Враховуючи, що видаткова накладна №РН-000481 від 17.07.2014 року, в графі «отримав» не містить підпису та інших ідентифікуючих ознак особи, яка отримала товар, відтак, остання не може бути належним доказом отримання відповідачем товару, передбаченого договором.

Як зазначалось уже вище, у пункті 3.2 Договору сторони погодили, що поставка товару здійснюється відповідно до правил Інкотермс-2000 погодженими партіями на умовах СРТ - склад кур'єрської служби «Ночной експресс» у місті, вказаному покупцем у заявці.

Позивач додатково, як на доказ отримання товару відповідачем, посилається на експрес-накладні №10018064291 та №10018064306 ТОВ «Нова Пошта».

Слід зазначити, що із вказаних накладних не можливо встановити, що саме було предметом доставки, оскільки у графі «повний опис відправлення» зазначено лише: «Інше: обладнання» та чи було таке відправлення на виконання умов укладеного між сторонами договору, оскільки, у експрес-накладних немає посилань на договір №424 від 14.07.2014 року, а заявка відповідача на поставку товару із визначенням міста поставки у матеріалах справи відсутня. Поряд з тим, слід зазначити, що оголошена вартість відправлення відповідно до вказаних накладних складає 9999 грн. та 3000 грн. відповідно.

Таким чином у вказаних експрес-накладних відсутня інформація про зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, відсутній особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції від імені позивача.

З огляду на наведене, зазначені експрес-накладні не можуть вважатися первинними документами в розумінні ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та не можуть бути належними та допустимими доказами на підтвердження факту передачі позивачем відповідачу 19 пристроїв спостереження на загальну суму 33892,40 грн.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність належних та допустимих доказів, що підтверджують обставини, на які посилається позивач.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З приводу посилань скаржника на роздруківку переписки між сторонами по електронній пошті, що на його думку свідчить про поставку товару відповідачу, колегія суддів зазначає наступне.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст.32 ГПК України).

Відповідно до ч.2 ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Із наведеної роздруківки не можливо достовірно встановити між ким велось електронне листування, обсяг цивільної дієздатності таких осіб і належність вказаної переписки до правовідносин за спірним договором.

В даному випадку роздруківка переписки електронною поштою не може бути допустимим доказом, який б підтверджував поставку позивачем передбаченого договором товару відповідачу та отримання такого товару відповідачем.

Зазначений доказ не є належним та допустимим, в розумінні статей 32-34 ГПК України.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач вказував, що переданий відповідачу товар, знаходиться у ПП «Західний Буг», з огляду на що, ухвалою Господарського суду Львівської області вказане підприємство залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. Однак, у письмових поясненнях директор ПП «Західний Буг» пояснив, що відповідач не поставляв підприємству жодних пристроїв спостереження, ніяких договірних відносин щодо поставки таких пристроїв між третьою особою та відповідачем не існує, разом з тим, вказані пристрої у господарській діяльності ПП «Західний Буг» не використовуються та на обліку не значаться.

Твердження апелянта про те, що він не повідомлявся належним чином про дату і час судових засідань, які відбувались після 02.02.2015 року, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки, в матеріалах справи містяться повідомлення про вручення позивачу усіх ухвал суду після 02.02.2015 року, що є доказом повідомлення належним чином позивача про дату, час та місце судових засідань (арк. арк. справи 56, 64, 71, 79).

Разом з тим, посилання апелянта, на те, що висновок суду першої інстанції про те, що відповідач проти позову заперечив, не ґрунтується на матеріалах справи та не відповідає дійсності, колегія суддів до уваги не бере, оскільки, як вбачається з матеріалів справи представник відповідача двічі був присутній у судових засіданнях (21.01.2015 року та 23.03.2015 року). З протоколу судового засідання від 23.03.2015 року вбачається, що представник відповідача надавав суду усні пояснення з приводу заявлених позовних вимог, при цьому, представник позивача в дане судове засідання не з'явився.

Відтак, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Враховуючи наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення суду першої інстанції прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду, в порядку ст.49 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.101, 102, 103, 105 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення Господарського суду Львівської області від 06.04.2015 року по справі №914/4098/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Євромобайл» - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи №914/4098/14 повернути до Господарського суду Львівської області.

Повну постанову складено 30.06.2015 року

Головуючий-суддя Якімець Г.Г.

Судді Бойко С.М.

Бонк Т.Б.