Постанова № 4598042, 03.09.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

03.09.09Справа №2а-2202/09/9/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді

Цикуренко А.С. , при секретарі Павленко Н.О. розглянув у відкритому судовому засіданніадміністративну справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Мастер Інвест"

до Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим

про скасування акту та податкового повідомлення-рішення, спонукання до вчинення певних дій

за участю представників:

позивача - Сейтумеров Р.А., довіреність від 02.03.2009;

відповідачів Щербіна Д.С., довіреність від 25.05.2007 №45/100;

прокурор Горна К.Д., посвідчення №08059;

Обставини справи: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АРК із позовною заявою до ДПІ у м.Сімферополь в АР Крим про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення від 19.01.2008 №0000412301/0, в якому зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 568841,00 грн., скасувати акт позапланової невиїзної перевірки від 19.01.2009 №301/23-4/34058535, зобовязати ДПІ у м.Сімферополь надати органу Державного казначейства висновок про відшкодування податку на додану вартість у розмірі 568841,00 грн.

Відповідач проти позову заперечує, вважає що податкове повідомлення-рішення винесено правомірно, у відповідності до Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

11.06.2009 до суду надійшла заява прокуратури м.Сімферополь про вступ до справи.

07.08.2009 позивач надав заяву про уточнення позовних вимог у якій просить суд скасувати акт позапланової невиїзної перевірки від 19.01.2009 №301/23-4/34058535, визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополь від 19.01.2008 №0000412301/0, зобовязати ДПІ у м.Сімферополь надати органу Державного казначейства висновок про відшкодування податку на додану вартість у розмірі 568841,00 грн.

Ухвалою суду від 03.09.2009 закрито провадження у справі в частині скасування акту позапланової невиїзної перевірки від 19.01.2009 №301/23-4/34058535.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Підпунктом 7.7.1. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі Закон про ПДВ) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктами .7.7.3., 7.7.4. ст.7 Закону про ПДВ передбачена можливість платника податку:

прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів, або

про повернення повної суми бюджетного відшкодування.

Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті.

17.08.2007 відповідачем була одержана податкова декларація позивача з податку на додану вартість за липень 2007 року з показниками рядка 26 «Залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» - 251626,00 грн. (а.с.166-167).

19.08.2007 до відповідача надійшла податкова декларація позивача з податку на додану вартість за вересень 2007 року з показниками рядка 26 «Залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» - 267261,00 грн. (а.с.168-169).

19.11.2007 у податковій декларації з податку на додану вартість позивач вказав у рядку 26 «Залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» - 314403,00 грн. (а.с.170-171).

Згідно наданої податкової декларації за листопад 2007 року вбачається про зарахування позивачем суми у 441329 грн. до показників рядка 26 «Залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» (а.с.172-173).

За грудень 2007 року позивачем у податкової декларації з податку на додану вартість врахована сума 555173,00 грн., як залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за показниками рядка 26.

15.02.2008 відповідач одержав податкову декларацію позивача з податку на додану вартість за січень 2008 року з показниками рядка 26 «Залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» -594644,00 грн. (а.с.164-165).

19.03.2008 до відповідача надійшла податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2008 року з з показниками рядка 26 «Залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» - 654126,00 грн. (а.с.162-163).

18.04.2008 позивач надав відповідачу податку декларації з податку на додану вартість за березень 2008 року з показниками рядка 26 «Залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» - 700589,00 грн. (а.с.158-161).

Позивачем 13.06.2008 була подана до відповідача податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2008 року, у якій за рядком 26 врахована сума 807279,00 грн. За довідкою про залишок суми відємного значення попередніх податкових періодів, що додана до декларації вказані суми попередніх періодів: березня 2008 року 691743,00 грн. та квітня 2008 року 115536,00 грн. (а.с.149-151).

Також позивачем були надані уточнюючи розрахунки зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок. 16.04.2008 виправлений показник рядка 26 декларації за грудень 2007 року замість 555173,00 грн., вказана сума 521885,00 грн. (а.с.176).

21 серпня 2008 року позивачем надається низка уточнюючих розрахунків податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок, де виправляються показники призначення суми бюджетного відшкодування, замість раніше заявлених сум бюджетного відшкодування, що включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по рядку 26 податкової декларації, позивач вважає за необхідно зарахувати ці суми на рахунок платника у банку по рядку 25.1. податкової декларації:

Та надає відповідні розрахунки та заяви про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування (а.с.184-212).

19.01.2009 посадовою особою ДПІ у м.Сімферополь в АР Крим була проведена позапланова невиїзна перевірка з питань правомірності заявленого бюджетного відшкодування ПДВ за липень, вересень, жовтень-грудень 2007 року, січень-травень 2008 року.

За результатами перевірки відповідачем складений акт №301/23-4/34058535, де вказується про порушення п.7.7.3., п.7.7.4. ст.7 Закону про ПДВ, щодо неможливості підтвердити в рядках 25.1. Декларації з ПДВ у сумі 568841,00 грн. Вказану суму необхідно віднести до складу відємного значення податкового кредиту наступних відповідних податкових періодів (рядок 26 декларації).

На підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення від 19.01.2009 №0000412301/0, яким встановлено порушення пп.7.7.3, 7.7.4. ст. 7 Закону про ПДВ, відповідно до яких позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 568841,0 грн. за липень, вересень-грудень 2007 року, січень-травень 2008 року.

Згідно Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженому наказом ДПА України від 10.08.2005 N327, зареєстрованому у Мінюсті 25.08.2005 за N925/11205, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Як вбачається з акту перевірки, актом документальної виїзної позапланової перевірки достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень, вересень-грудень 2007 року від 14.10.2008 №7533/23-4/34058535 підтверджена сума бюджетного відшкодування: липень 16667,00 грн., вересень 12889,00 грн., жовтень 30498,00 грн., листопад 126603,00 грн., грудень 97200,00 грн.

Актом документальної виїзної позапланової перевірки достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень-травень 2008 року від 11.11.2008 №8211/23-4/34058535 підтверджена сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2008 року у сумі 39471,00 грн., лютий 58685,00 грн., березень 46463,00 грн., квітень 24829,00 грн., травень 115536,00 грн. та зменшень залишок відємного значення за травень 2008 року, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (червень 2008 року) на 503907,00 грн.

За актом перевірки від 19.01.2009 вказується, що п.5.1. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Уточнюючий розрахунок подається за формами, визначеними в додатках до Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 №166, зареєстрований в Мінюсті України 09.07.1997 за №250/2054.

Але ж відповідачем на підставі вказаного робиться висновок, що зміна напрямку відшкодування Законом не передбачена та не може розглядатися як виправлення помилки, відповідно не може бути поданий платником уточнюючий розрахунок, у якому вносяться зміни до рядків 25.1. та 25.2. податкової декларації з податку на додану вартість.

Відповідно до ч.1 ст.104 КАС України особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, має право на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України підставами для визнання акта недійсним чи неправомірними дій та бездіяльності органу владних повноважень є їх невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт вчинив дії. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним, дій чи бездіяльності неправомірними є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта, дій та бездіяльності прав та охоронюваних законом інтересів особи - Позивача у справі.

Ст.41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Конституційні права гарантуються і не можуть бути скасовані (ст.22). Конституція України має вищу юридичну силу (ст.8).

П.3 ст.47 Господарського кодексу України також передбачає, що держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав субєктів господарювання.

Таким чином, з аналізу наведених правових норм випливає, що власник коштів вільно володіє і на свій розсуд розпоряджається цими коштами, що є його власністю, і будь-які обмеження з використання юридичною особою власного майна, зокрема напрямки перерахування коштів, можливе лише за згодою власника або за рішенням суду.

Аналізуючи вказане суд надходить до висновку, що незважаючи на те, що Порядок заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість не містить положення про можливість виправлення платником податків направлення використання суми бюджетного відшкодування, це не позбавляє платника податку самостійно змінити цій напрямок.

За ч.1 ст.64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

За п.7.7.3. ст.7 Закону про ПДВ визначено право платника податку прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. А за п.7.7.4. ст.7 Закону про ПДВ, також визначено право платника податків прийняти рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, якщо він має таке право та подав відповідні заяви та декларації.

Відповідач у своїх запереченнях посилається на норму п.7.7.3. ст.7 Закону про ПДВ, у якої передбачається право платника податків зарахувати суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з цього податку наступних податкових періодів, а також те, що при прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Суд зазначає наступне.

Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість не передбачений випадок внесення змін до рядків 25.1. та 25.2. податкової декларації одночасно. Проте порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, а також Закон про ПДВ не позбавляють платника податку права вибору напрямку відшкодування. При прийнятті рішення платником податку за п.7.7.3. ст.7 Закону про ПДВ, така сума не враховується при розрахунку суми бюджетного відшкодування наступних податкових періодів. У даному випадку, позивач вирішив змінити напрямок відшкодування, а приписи п.7.7.3. ст.7 Закону про ПДВ не містять заборони платнику податку змінити напрямок відшкодування, обраний раніше.

Ч.2 ст.19 Конституції України зобовязує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи податкової служби є органами виконавчої влади, отже зобовязани діяти виключно в межах повноважень і у спосіб, передбачений законом.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобовязані дотримуватись Конституції України і закони України, інші нормативно-правові акти, права і інтереси громадян, що охороняються законом, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій і повною мірою використовувати надані їм права.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не довів суду правомірність та обґрунтованість прийнятого рішення. Тому суд визнає протиправним та скасовує податкове повідомлення-рішення від 19.01.2009 №000412301/0.

Що стосується вимоги позивача про зобовязання Державну податкову інспекцію у м.Сімферополь надати органу державного казначейства висновок про відшкодування товариству податку на додану вартість, суд вказує наступне.

Відповідно до ч.2 п.7.7.5 ст.7 Закону про ПДВ податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Оскільки висновок про правомірність вимоги позивача про повернення повної суми бюджетного відшкодування відповідачем прийнятий не був, а на цій час є предметом судового розгляду, суд надходить висновку про безпідставність вимоги ТОВ «Мастер-Інвест» про спонукання ДПІ у м.Сімферополь надати до органів державного казначейства України висновок про відшкодування податку на додану вартість, без остаточного визнання за позивачем права відшкодування податку таким чином.

Постанова складена та підписана 08.09.2009.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасуватиподаткове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополь в АР Крим від 19.01.2009 №000412301/0 про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю «Мастер Інвест» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 568841,00 грн.

3.Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер Інвест» (95017, м.Сімферополь, вул..Скрипниченко/51 Армії, 30/13) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок.

4.В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Цикуренко А.С.