Постанова № 4598038, 10.08.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

10.08.09Справа №2а-2108/09/8/0170 (11:21) Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим ускладі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі Дрягіні В.П., розглянув у відкритому судовому засіданніадміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоза"

до Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК

про визнання недійсним та неправомірним податкового повідомлення-рішення

за участю представників сторін:

від позивача: Чирков Володимир Володимирович, довіреність № 2887/9 від 18.04.08

від відповідача: Володькін Сергій Анатолійович, довіреність № 83/10.0 від 14.07.08

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лоза»звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим про визнання неправомірним та недійсним податкового повідомлення-рішення № 0003102301/0 від 26.11.08

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.01.09 відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 66833,33 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 33416,00грн., на загальну суму 85499,00грн. є неправомірним, оскільки згідно норм ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем виконані всі приписи даної норми для виникнення права на податковий кредит у сумі 66833,33 грн.: сума податкового кредиту визначена з договірної ціни вартості підрядних робіт, ПДВ у сумі 66833,33 грн. був сплачений підряднику, за зазначеними фактами була належним чином оформлена податкова накладна, факт виконання підрядних робіт підтверджується актами приймання-передачі. Позивач вважає, що має право на бюджетне відшкодування з ПДВ.

Відповідач проти позову заперечує, вважає, що сума ПДВ, що заявлена до відшкодування, не підтверджується зустрічними перевірками за ланцюгом придбання товарної групи до виробника та сплаті ПДВ у бюджет у розмірі 66833,33 грн. та не підлягає відшкодуванню з причин того, що контрагент субпідрядника контрагенту позивача - ТОВ «Технополюс» знятий з обліку з жовтня 2008р., розрахунки з бюджетом ним не проводились. Крім того, відповідач посилається на факт не проведення розрахунків контрагента позивача ТОВ «Будівельна компанія «Будінвест» з його субпідрядником - КП «Альянс» та несплату ними податку на додану вартість у сумі 66833, 33 грн. до бюджету, що позбавляє позивача права на податковий кредит. З обґрунтуванням вищезазначеного відповідач вважає, що позивачем був безпідставно збільшений податковий кредит, що призвело до несплати ПДВ у сумі 66833, 33 грн. та унеможливлює бюджетне відшкодування ПДВ на користь позивача.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лоза» відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи зареєстровано виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АРК 10.04.2000 за № 1146120 0000 000516 (а.с. 9).

10.04.2000 позивач включений до ЄДРПОУ, що підтверджується довідкою Відділу статистики у м. Ялта Головного управління статистики в АРК № 01.60-1-21/833 (а. с. 10).

За результатами виїзної позапланової документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Лоза» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів за листопад 2007 р. відповідачем складений акт перевірки №2533/30862998/23-4 від 18.11.08 (а.с. 11). Відповідачем на підставі матеріалів перевірки встановлені порушення позивачем п.п. 1.8 ст. 1, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 та пп. 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що спричинило за собою завищення суми, що заявлена до відшкодування за листопад 2007 р. у розмірі 66833,33 грн. (а.с. 11-16).

На підставі акту перевірки №2533/30862998/23-4 від 18.11.08 ДПІ в м.Ялті було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0003102301/0 від 26.11.08, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 66833,33 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 33416,00грн., на загальну суму 85499,00грн. (а.с. 23).

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із частинами 1,3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями) Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Відповідно до Положення про Державну податкову адміністрацію України, затвердженого Указом Президента України від 13.07.2000 № 886/2000 Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Виходячи з системного аналізу вищевикладених норм, суд приходить до висновку про те, що Державна податкова інспекція у м. Ялта АРК є територіальним органом виконавчої влади, яка у правовідносинах з юридичними особами, в тому числі пов'язаними із контролем за достовірністю нарахування суми бюджетного відшкодування, реалізовує владні управлінські функції, через що належить до суб'єктів владних повноважень в розумінні пп.7 п.1 ст.3 КАС України.

Отже, даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Положеннями п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закон №168) поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Згідно п.п. 7.1.2. п. 7.1 ст. 7 Закону №168 платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками певні відомості :

Відповідно до підпункту 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону №168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Як передбачено пп. 7.2.4. п. 7. 2 ст. 7 Закону №168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону №168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем в податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має таке юридичне значення при обовязковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статею 9 Закону України “Про податок на додану варстість».

Згідно пунктів 9.4 та 9.6 ст.9 Закону №168 про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника ПДВ, яке діє до дати його анулювання.

Фактичними обставинами для включення спірної суми ПДВ до податкового кредиту та подальшого предявлення до бюджетного відшкодування стали наступні обставини.

Судом встановлено, що 02.10.07 між позивачем та ТОВ «БК «Будінвест» був укладений договір підряду № 6, предметом якого є роботи по облаштуванню трансформаторної підстанції 2х1000кВА в смт.Гурзуф на обєкті, що належить позивачу (а.с. 52-54). Згідно пункту 2.1 цього Договору ціна підрядних робіт склала 510946,00 грн з ПДВ. Згідно виписки обслуговуючого банку ТОВ «Лоза» від 12.10.07 позивач сплатив ТОВ «БК «Будінвест» згідно договору підряду суму у розмірі 401000,00 грн., в т.ч. ПДВ 66833,33 грн (а.с. 58).

10.10.07 ТОВ «БК «Будінвест» надало позивачу податку накладну № 19 на загальну суму з ПДВ 401000,00 грн. на підставі договору підряду № 6 від 02.10.07 (а.с.38). Акти прийомки виконаних підряних робіт, складені позивачем та ТОВ «БК «Будінвест» на підставі договору підряду № 6 від 02.10.07, свідчать про факт належного виконання підрядником зобовязань щодо робіт за договором (а.с. 44-47, 66-67). Балансовою довідкою ТОВ «Лоза» від 10.08.09 №Л-255 підтверджується, що трансформаторна підстанція літер «И» за адресою: м.Ялта, смт.Гурзуф, вул.Ялтинська, 16, знаходиться на балансі ТОВ «Лоза» і введена в експлуатацію 19.02.09р., її балансова вартість складає 606952,18грн. (а.с.92)

Відповідач при зменшенні суми бюджетного відшкодування позивачу виходив з наступного.

За результатами проведеної зустрічної документальної перевірки ТОВ «БК «Будінвест» з питань правових відносин з ТОВ «Лоза» за жовтень 2007 року встановлено, що сума ПДВ по податковій накладній №19 від 10.10.2007р. на загальну суму з ПДВ 401000,00грн. по виконанню підрядних робіт на користь ТОВ «Лоза» включена до податкових зобовязань ТОВ «БК «Будінвест», відображена в реєстрі виданих податкових накладних і відповідає даним податкової декларації по ПДВ відповідного періоду. При цьому зустрічної перевіркою встановлено, що ТОВ «БК «Будінвест» є посередником, а субпідрядні роботи по облаштуванню трансформаторної підстанції виконувались субпідрядниками КП «Альянс» та ТОВ «Енергетична компанія «Контур» (а.с.78-83).

ДПІ в м.Ялті з метою вирішення питання щодо обгрунтованості відшкодування ПДВ з бюджету позивачу ініційоване проведення зустрічної перевірки ТОВ «Техноплюс», залученого до схеми виконання підрядних робіт вищевказаного підприємства через три ланки ланцюга та є підприємством-постачальником обладнання для виконання підрядних робіт у взаємовідносинах з КП «Альянс», на що отрмано лист ДПІ в Новотроїцькому районі №723-1 від 04.04.08 засобами електронної пошти про неможливість проведення такої зустрічної перевірки ТОВ «Техноплюс» з КП «Альянс» у звязку з тим, що підприємство знято з обліку як платник податків з 03.10.2007р. на підставі заяви про закриття у звязку з ліквідацією підприємства (а.с.91).

Проведення зустрічних перевірок мало наслідком висновки ДПІ в м.Ялті про непідтвердження факту сплати податку на додану вартість до бюджету постачальниками у ланцюгу контраагентів ТОВ «Лоза», що не дає право на бюджетне відшкодування ПДВ позивачу.

Судом встановлено, що в податковій декларації за жовтень 2007 року позивача із включенням до податкового кредиту сум ПДВ 66833 грн. на підставі податкової накладної, виписаної ТОВ «БК «Будінвест» №19 від 10.10.07, податок на додану вартість на суму 66833грн. підтверджується податковою накладною ТОВ «БК «Будінвест», тобто за наявності у вказаного підприємства, який є безпосереднім контрагентом позивача, статусу платника ПДВ.

Судом не можуть бути прийняті до уваги посилання відповідача на факт зняття з обліку третього контрагента в ланцюгу виконавців підрядних робіт та постачальників устаткування - ТОВ «Техноплюс» з 03.10.07, оскільки зобовязання за відповідними договорами були виконані сторонами у вересні 2007, крім того податкові накладні були виписані у серпні-вересні 2007 році, тобто до зняття з обліку ТОВ «Техноплюс».

Відповідно до положень п. 1.8 ст. 1 Закону №168 бюджетне відшкодування- сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно приписів пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону №168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності- зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2. п. 7.7 ст. 7 Закону встановлено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

При цьому, положення підпункту “а” підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 107-VI від 28.12.2007 визнано неконституційними згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008.

Отже, суд приходить до висновків, що позивач мав право згідно приписів п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у жовтні 2007 на податковий кредит з суми ПДВ по операціях з ТОВ «БК «Будінвест» у сумі 401000,00 грн. в тому числі ПДВ 66833грн. та на відповідне бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 66833 грн.

При цьому суд також приймає до уваги наступне.

Згідно положень п.7.5. ст.7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ст.3 Закону України "Про систему оподаткування" одним з принципів побудови системи оподаткування є рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов'язків щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно до положень ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані:

1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами;

2) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів);

3) сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни;

4) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи повязані з утриманням обєктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обовязкових платежів).

Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи під час перевірки, що проводиться державними податковими органами, зобовязані давати пояснення з питань оподаткування у випадках, передбачених законами, виконувати вимоги державних податкових органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт про проведення перевірки.

Перелік обовязків платника податків є вичерпним та не передбачає обовязку щодо попередньої перевірки правомірності здійснення господарської діяльності, правильності та своєчасності нарахування, утримання та сплати податків його контрагентів, а тим більше контрагентів цих контрагентів.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач в процесі прийняття оскаржуваного рішення діяв безпідставно, з порушенням приписів ст. 19 Конституції України.

Згідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Оскільки позивачем заявлена вимога лише про визнання оскаржуваного рішення відповідача неправомірним та недійсним, але не заявлена вимога щодо визнання його протиправним та скасування, суд, враховуючи повноваження суду, визначені ст.162 КАС України, приходить до висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог у звязку з необхідністю повного захисту прав, свобод та інтересів позивача та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003102301/0 від 26.11.08.

Отже, враховуючи досліджені судом обставини справи суд приходить до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення ДПІ в м.Ялті № 0003102301/0 від 26.11.08 в частині зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Лоза» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 66833,00 грн., тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Оскільки сума бюджетного відшкодування у розмірі 66833 грн. визначена позивачем правомірно, застосовані до позивача штрафні санкції, нараховані відповідачем згідно п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000р. в розмірі 50%, що дорівнює 33416 грн., є безпідставно нарахованими та необгрунтованими, тому у цій частині позов також підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 10.08.2009 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. В повному обсязі постанова виготовлена 17.08.2009р.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим № 0003102301/0 від 26.11.08, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Лоза» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 66833,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 33416,00 грн. на загальну суму 85499,00грн.

3. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Лоза»з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя Кушнова А.О.