Постанова № 45976359, 30.06.2015, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 813/1245/15

30 червня 2015 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чепенюк О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Тернопільського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Тернопільський міськрайонний центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю, у розмірі 1093 грн. 63 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 з 14.11.2014 року надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю. Позивачем при розслідуванні страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним виявлено, що відповідач одночасно з отриманням статусу безробітного і одержанням допомоги по безробіттю працював у товаристві з обмеженою відповідальністю «Коменерго-Тернопіль 2» на умовах цивільно-правового договору, тобто відносився до категорії зайнятого населення у період надання йому статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю. За період з 14.11.2014 року по 23.01.2015 року ОСОБА_1 виплачено допомогу по безробіттю у розмірі 1843 грн. 63 коп., яка підлягає поверненню на підставі статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Відповідачу направлено повідомлення про повернення коштів, проте сума виплаченої допомоги в повному обсязі не перерахована Тернопільському міськрайонному центру зайнятості, залишок неповернутих коштів становить 1093 грн. 63 коп. Відтак, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 кошти, виплачені йому як допомога по безробіттю, у розмірі 1093 грн. 63 коп.

Представник позивача адміністративний позов підтримала з підстав, наведених у ньому, просила позовні вимоги задовольнити. Не заперечувала проти розгляду справи у письмовому провадженні, про що подала до суду заяву від 30.06.2015 року.

Відповідач у судове засідання не прибув, при цьому копія ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі, повістка про виклик до суду, які надіслані рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу фактичного місця проживання відповідача, а також повістка про виклик до суду, надіслана за адресою зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1, не були вручені адресату з незалежних від суду причин, а тому в розумінні статей 33, 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) слід вважати, що така копія ухвали та повістка про виклик до суду вручені належним чином, сторона повідомлена про дату, час та місце судового розгляду. Відповідач причини неприбуття до суду не повідомив, заперечень проти позову не подав.

Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, а ті що прибули - подали заяву про розгляд справи у письмовому провадженні, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 14.11.2014 року звернувся до Тернопільського міськрайонного центру зайнятості і 14.11.2014 року отримав статус безробітного, що підтверджується його заявою (а. с. 17), даними персональної картки відповідача № 190114111400020 (а. с. 15-16) та витягом з наказу позивача про прийняті рішення по ОСОБА_1 від 19.11.2014 року № НТ141119 (а. с. 10). Відповідно до поданої відповідачем заяви від 14.11.2014 року про надання йому статусу безробітного, останній повідомляв, що через відсутність роботи не має заробітку та інших передбачених законодавством доходів, не забезпечує себе роботою самостійно.

ОСОБА_1 перебував на обліку у Тернопільському міськрайонному центрі зайнятості як безробітний у період з 14.11.2014 року по 23.01.2015 року, та отримав допомогу на загальну суму 1843 грн. 63 коп., що підтверджується довідкою позивача про нарахування допомоги по безробіттю (а. с. 11) та витягом з наказів позивача про прийняті рішення по ОСОБА_1 (а. с. 10).

Спеціалістами Тернопільського міськрайонного центру зайнятості відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року № 60/62, виявлено, що ОСОБА_1, перебуваючи на обліку в центрі зайнятості як безробітний, працював у товаристві з обмеженою відповідальністю «Коменерго-Тернопіль 2» на умовах цивільно-правових договорів від 13.11.2014 року та 01.01.2014 року у період з 13.11.2014 року по 28.11.2014 року та з 01.12.2014 року по 12.12.2014 року відповідно, що підтверджується копіями цивільно-правових договорів від 13.11.2014 року та 01.12.2014 року (а. с. 13-14), копією акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 27.01.2015 року (а. с. 12). Зі змісту даного акту вбачається, що про такі обставини отримання доходу відповідач сам 23.01.2015 року повідомив центр зайнятості при черговому відвідуванні та співбесіді з спеціалістами служби зайнятості.

У зв'язку з наведеними обставинами та за результатами розслідування, яким встановлено факт приховування на момент виплати допомоги по безробіттю відповідачем відомостей про його роботу у товаристві з обмеженою відповідальністю «Коменерго-Тернопіль 2» на умовах цивільно-правового договору з 13.11.2014 року по 28.11.2014 року та з 01.12.2014 року по 12.12.2014 року, Тернопільським міськрайонним центром зайнятості прийнято наказ від 29.01.2015 року № 12 «Д» про повернення коштів, виплачених ОСОБА_1 як допомога по безробіттю (а. с. 9). Відповідачу направлено відповідне повідомлення за вихідним № 08/488 від 29.01.2015 року про повернення коштів у розмірі 1843 грн. 63 коп. (а. с. 7), яке вручене відповідачу 04.02.2015 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 7 зворот).

На момент звернення до суду такі вимоги щодо повернення коштів відповідачем виконані не в повному обсязі, залишок не повернутих коштів становить 1093 грн. 63 коп. Наказ Тернопільського міськрайонного центру зайнятості від 29.01.2015 року № 12 «Д» про повернення коштів, виплачених ОСОБА_1, відповідачем не оскаржений.

При прийняті постанови суд застосовує до даних правовідносин наступні правові норми.

Відповідно до пункту 21 частини першої статті 22 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року № 5067-VI (з наступними змінами та доповненнями) (далі Закон № 5067-VI) основними завданнями центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальних органів є, серед іншого, забезпечення надання соціальних послуг та виплату матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та цього Закону.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 5067-VI в Україні до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Страхування громадян на випадок безробіття є окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування і здійснюється на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ (далі Закон № 1533-ІІІ) Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України в особі виконавчих дирекцій Фонду, функції яких згідно зі статтею 12 Закону України № 1533-ІІІ виконують органи державної служби зайнятості.

Частиною першою статті 6 Закону № 1533-III визначено, що право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи. Стаття 7 цього ж Закону визначає, що видами забезпечення за цим Законом, серед іншого, є допомога по безробіттю.

Згідно з частиною другою, третьою статті 36 Закону № 1533-III застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Механізм призначення, виплати допомоги по безробіттю передбачений Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 року за № 915/5136 (далі Порядок № 307).

Пунктом 5.5 Порядку № 307 визначено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку. Сума виплаченої допомоги по безробіттю підтверджується відповідною довідкою центру зайнятості, що підписується керівником, головним бухгалтером та скріплюється печаткою (пункт 6.14 Порядку № 307).

Відповідно до пунктів 2, 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 року № 7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 року за № 232/16248 (далі Порядок № 60/62), розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної. У разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти. Рішення центру зайнятості щодо повернення коштів може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку (пункти 7, 9 Порядку № 60/62).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 після звернення до Тернопільського міськрайонного центру зайнятості та отримання матеріального забезпечення, наданого йому як безробітному, працював у товаристві з обмеженою відповідальністю «Коменерго-Тернопіль 2» на умовах цивільно-правового договору та отримував винагороду за таку роботу, але не повідомляв своєчасно (з дня працевлаштування) про це центр зайнятості, що є підставою для припинення виплати допомоги по безробіттю та її стягнення з моменту виникнення цих обставин відповідно до пунктів 5.5, 6.14 Порядку № 307.

Оскільки своєчасне не подання особою відомостей про обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю є підставою для припинення виплати допомоги та її стягнення з моменту виникнення цих обставин, тому суд приходить до висновку, що через неповідомлення ОСОБА_1 Тернопільський міськрайонний центр зайнятості про роботу у товаристві з обмеженою відповідальністю «Коменерго-Тернопіль 2» на умовах цивільно-правового договору з 13.11.2014 року по 28.11.2014 року, з 01.12.2014 року по 12.12.2014 року та отримання винагороди за таку роботу, відповідач неправомірно отримав допомогу по безробіттю у розмірі 1843 грн. 63 коп., залишок неповернутої суми 1093 грн. 63 коп. як незаконно отриманого матеріального забезпечення підлягає стягненню.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, адміністративний позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Керуючись статтями 11, 86, 136, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: 81134, Львівська область, Пустомитівський район, село Липники, адреса місця фактичного проживання: 46018, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Тернопільського міськрайонного центру зайнятості (вулиця Текстильна, будинок 1Б, місто Тернопіль, 46010, код ЄДРПОУ 14029303) кошти в розмірі 1093 (одна тисяча девяносто три) гривні 63 (шістдесят три) копійки, виплачені як допомога по безробіттю, які перерахувати на р/р № 37171300901002, МФО 838012, банк ГУДКСУ у Тернопільській області, код ЄДРПОУ 14029303.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддяЧепенюк О.В.

копія вірна

СуддяЧепенюк О.В.