Постанова № 45976277, 18.06.2015, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2015 р. Справа №818/819/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Мороз Т.М.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/819/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛИЦ"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про скасування податкового повідомлення-рішення та визнання дій протиправними,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Блиц" (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі відповідач), в якому, із врахуванням заяви про збільшення позовних вимог (а.с.32-33), просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.11.2014 року №0003502204 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість на 119366грн., в т.ч. на 79577грн. за основним платежем та 39789грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, винесене на підставі акту позапланової виїзної перевірки №4286/2204/32778751/429 від 24.10.2014 року, а також визнати протиправними дії відповідача із внесення до Автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» інформації про зменшення товариству відємного значення з ПДВ на суму 87613грн.

Свої вимоги мотивує тим, що відсутність у ТОВ «Блиц» сертифікатів відповідності та інших документів, що підтверджують відповідність придбаної продукції ДСТУ, ТУ та іншим стандартам якості, які не є обовязковими для даної категорії продукції, не може бути підставою для висновку про фіктивність фінансово-господарських операцій між позивачем та ТОВ «Олтекс Трейд». Крім того, відсутність товарно-транспортних накладних не свідчить про нереальність господарської операції з поставки товару, оскільки з системного аналізу Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України №363 від 14.10.1997 року, вбачається, що такі накладні складаються між перевізником, вантажовідправником та вантажоодержувачем виключно на підставі договору перевезення, якого у даному випадку укладено не було. Зазначає, що державний інспектор-ревізор, яка проводила перевірку, всупереч вимог пп.83.1.3 п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України не звернула увагу на висновок експертного економічного дослідження №139, складений 10.02.2014 року експертом СВ ХНДІСЕ ім. Засл.проф. ОСОБА_3, згідно з яким включення ТОВ «Блиц» до складу податкового кредиту з ПДВ в податкових деклараціях за лютий, березень, квітень та липень 2013 року податку на додану вартість в сумі 852 848грн.32коп. по контрагенту ТОВ «Олтекс Трейд» обґрунтовано документально та відповідає вимогам податкового законодавства. У звязку з тим, що на перевірку підприємством надані усі первинні документи, що підтверджують факт отримання товару та його оплату, вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

На думку позивача, протиправними також є дії ДПІ у м. Сумах із внесення до Автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» інформації про зменшення товариству відємного значення з ПДВ на суму 87613грн. внаслідок того, що в порушення п.1.2, абз.2 п.2.3 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 року №1236, відповідачем не видано ТОВ «Блиц» окремого податкового повідомлення-рішення про зменшення суми відємного значення з податку на додану вартість в розмірі 87 613грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись при цьому на обставини, що наведені у адміністративному позові.

Представник відповідача проти позову заперечував, вважаючи обґрунтованими висновки податкового ревізора-інспектора, що проводив перевірку, які знайшли відображення в акті перевірки №4286/2204/32778751/429 від 24.10.2014 року (а.с.62-66,69-71). Також пояснив, що відповідно до витягу з кримінального провадження №32014100000000051 Другим відділом КР СУ ФР ГУ Міндоходів у м. Києві здійснюється досудове розслідування за заявою генерального директора ТОВ «Хімлабоореактив» ОСОБА_4, згідно з якою службові особи цілого ряду підприємств, в т.ч. і ТОВ «Олтекс Трейд», здійснюють незаконне нарахування податкового кредиту з ПДВ у звязку з нібито здійсненими фінансово-господарськими операціями з реально діючими субєктами господарювання, що призвело до фактичної несплати податків в особливо великих розмірах. Щодо вимоги позивача про визнання дій ДПІ у м. Сумах стосовно внесення до АІС «Податковий блок» інформації про зменшення ТОВ «Блиц» відємного значення з ПДВ в розмірі 87613грн. протиправними зазначив, що відповідач здійснив лише технічне перенесення інформації, що містилась у поданій позивачем декларації з ПДВ за лютий 2013 року, та інформації про завищення підприємством податкового кредиту за лютий 2013 року в розмірі 167190грн., встановленої під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки, до АІС «Податковий блок», що відповідає положенням п.п.72.1.1 п.72.1 ст.72 та п.74.1 ст.74 Податкового кодексу України. Враховуючи викладене, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у м. Сумах проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Олтекс-Трейд» (код ЄДРПОУ 38487923) за період з 01.02.2013 року до 28.02.2013 року, за результатами якої складено акт №4286/2204/32778751/429 від 24.10.2014 року, яким встановлено порушення пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, а саме заниження повноти нарахування податку на додану вартість за лютий 2013 року у сумі 79577грн. (а.с.10-15).

До таких висновків ревізор-інспектор дійшов з огляду на те, що:

по-перше, до перевірки не надано жодних документів щодо походження товару, його виробника та інше, сертифікати якості відсутні; паспорти чи інші документи, які б могли засвідчити походження товару також відсутні, але відповідно до пункту 4.2 договору поставки №150201 від 15.02.2013 року саме ці документи мають підтверджувати якість товару, що поставляється за цим договором;

по-друге, до перевірки не надано жодних документів, що підтверджують транспортування товару;

по-третє, зустрічною звіркою ТОВ «Олтекс Трейд» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із платниками податків за період грудень 2012 року, січень-лютий 2013 року, грудень 2013 року, січень-лютий 2014 року»; відповідно до витягу з кримінального провадження №32014100000000051 Другим відділом КР СУ ФР ГУ Міндоходів у м. Києві здійснюється досудове розслідування за заявою генерального директора ТОВ «Хімлабоореактив» ОСОБА_4, згідно з якою службові особи цілого ряду підприємств, в т.ч. і ТОВ «Олтекс Трейд», здійснюють незаконне нарахування податкового кредиту з ПДВ у звязку з нібито здійсненими фінансово-господарськими операціями з реально діючими субєктами господарювання, що призвело до фактичної несплати податків в особливо великих розмірах.

На підставі ОСОБА_2 перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.11.2014 року №0003502204 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість на 119366грн., в т.ч. на 79577грн. за основним платежем та 39789грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Надаючи правову оцінку рішенню, що оскаржується, суд зважає на таке.

Відповідно до підпункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11статті 201 Кодексу) (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

З аналізу наведених вище норм випливає, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Однак, наявність лише податкової накладної не є підставою для формування податкового кредиту. Для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту необхідною умовою є також сплата грошових коштів контрагенту в сумі, визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження правомірності формування податкового кредиту по операціям з контрагентом-постачальником у періоді, що перевірявся, позивачем надано до матеріалів справи копії наступних документів, а саме:

- договору поставки №150201 від 15.02.2013 року (а.с.124-125), згідно з п.1.2 якого найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначається у накладній, що є невідємною частиною даного договору; перехід права власності та ризиків на товар відбувається в момент передачі товару в розпорядження покупця та підписання представниками сторін видаткових накладних на товар (п.5.4);

- видаткових накладних №505 від 15.02.2013 року та №506 від 15.02.2013 року, в яких номенклатура товару визначена як «резервуари для охолоджувачів молока», «пластикова коробка для пульта управління», одиниця виміру «шт.», кількість товару 5 шт., 20шт., 3 шт., 15 шт. відповідно (а.с.44, 51);

- податкових накладних №505 від 15.02.2013 року та №506 від 15.02.2013 року на суму 349140грн., в т.ч. ПДВ 58190грн., та на суму 654000грн., в т.ч. ПДВ 109000грн. (а.с.45, 52);

- платіжних доручень на загальну суму 1306408грн.20коп. (а.с.58-61,120-123).

Зазначені вище первинні документи підтверджують реальність господарських операцій з ТОВ «Олтекс Трейд», що в свою чергу є підставою для формування податкового кредиту.

При цьому, на час укладання та виконання договору контрагент був належним чином зареєстрований платником ПДВ, є юридичною особою, наділений правоздатністю та дієздатністю, мав право укладати з позивачем будь-які договори.

Крім того, як зазначено в акті перевірки (а.с.11), у період, що перевірявся, ТОВ «Блиц» здійснювало діяльність із виробництва промислового холодильного та вентиляційного устаткування, тобто придбані у ТОВ «Олтекс Трейд» комплектуючі для виробництва обладнання (резервуари різного обєму, мотори-редуктори та пластикові коробки для пультів управління) були використані у власній господарській діяльності позивача, про що свідчать копії накладних вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів № Бц 5 та Бц 6 від 28.02.2013 року та 31.03.2013 року. Після виготовлення підприємством готової продукції у вигляді охолоджувачів молока протягом 2013 року вона була реалізована контрагентам ПП фірма «Ремсільмаш», ПрАТ «Новгород-Северський сир завод», Сільськогосподарське ТОВ Агрофірма «Новий шлях», Сільськогосподарське ТОВ ім. Енгельса, ТОВ «Куликвське молоко», СТОВ «Перше травня», що підтверджується копіями договорів поставки з видатковими накладними, податковими накладними та платіжними дорученнями (а.с.87-116).

З огляду на викладені вище обставини, суд вважає, що позивачем правомірно було віднесено до складу податкового кредиту вартість поставленого товару ТОВ «Олтекс Трейд».

Задовольняючи позовні вимоги, суд вважає помилковим висновок контролюючого органу, що ненадання позивачем під час проведення перевірки товарно-транспортних накладних свідчить про відсутність реальності виконання зобов'язань за зазначеним вище договором, з огляду на те, що правилами ведення податкового обліку не передбачено обов'язковості ведення або правильності складання і зберігання товарно-транспортних накладних на перевезення вантажів автомобільним транспортом для підтвердження обставин щодо правомірності формування податкового кредиту.

Відповідно до Закону України: «Про автомобільний транспорт» та наказу Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» обов'язок щодо наявності товарно-транспортної накладної покладено на перевізника та його водія. Позивач же до зазначеної категорії суб'єктів господарювання не відноситься.

Згідно з розділом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до пунктів 11.1, 11.4, 11.5 вказаних правил основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Крім того, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку податку на додану вартість платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортні накладні, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, відсутність товарно-транспортних накладних або неналежне їх складання, може свідчити лише про факт порушення правил перевезень автомобільним транспортом, що не пов'язане з дотриманням вимог податкового законодавства.

Отже, відсутність товарно-транспортних накладних не може бути підставою для донарахування грошового зобов'язання.

Також, суд не приймає до уваги посилання контролюючого органу на відсутність сертифікатів якості на отримані резервуари для охолоджувачів молока та пластикові коробки для пультів управління, як на підставу для висновку про безтоварність господарської операції позивача з ТОВ «Олтекс Трейд», оскільки зберігання даних документів, як первинних, не передбачено Законом України від 16.07.99 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", адже вони не містять інформації про господарські операції та не підтверджують їх здійснення, і їх наявність не передбачена правилами ведення бухгалтерського та/або податкового обліку на підприємстві. Зазначені документи можуть свідчити лише про відповідність якість товару, що постачається згідно з договором, діючим ГОСТам.

Згідно з ч.2 ст.662 Цивільного кодексу України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Отже, надання документів, що свідчать якісні характеристики товару, стосується лише правовідносин між продавцем і покупцем щодо підтвердження першим дотримання ним умов договору стосовно предмету поставки.

З приводу інформації, викладеної в листі Головного управління ДФС у м. Києві (а.с.128), в якому вказано про проведення Другим відділом кримінальних розслідувань СУФР ГУ ДФС у м. Києві досудового розслідування по кримінальному провадженню №32014100000000051 від 21.03.2014 року щодо фіктивного підприємства, вчиненого невстановленими особами повторно, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205 КК України, суд зазначає, що відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Кримінального процесуального кодексу України досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Слід звернути увагу на те, що результати слідчих (розшукових) заходів в рамках кримінального провадження є не доказами, а лише відомостями про джерело тих фактів, які можуть стати доказами у податковому спорі. Аналогічна правова позиція викладена в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.08.2012 року № К-39842/10.

Таким чином, факт проведення слідчим досудового розслідування за фактом створення і діяльності фіктивних підприємств не є належним і допустимим доказом. А також, відповідачем не надано суду відомостей щодо наявності вироку суду, який би набрав законної сили, щодо фактів протиправності створення і діяльності

ТОВ «Олтекс Трейд».

Інших аргументованих доказів щодо нереальності господарських правовідносини ДПІ у м. Сумах не зазначено.

Разом з тим, суд не погоджується із посиланнями позивача на необґрунтоване не взяття до уваги державним ревізором-інспектором, яка проводила позапланову виїзну перевірку ТОВ «Блиц», висновку №139 експертного економічного дослідження, складеного 10.02.2014 року експертом СВ ХНДІСЕ ім. Засл.проф. ОСОБА_3, оскільки з його змісту вбачається, що при проведенні вказаного дослідження експерт не попереджався про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку відповідно до статті 384 Кримінального кодексу України (а.с.21-24).

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що позивачем не допущено порушень вимог податкового законодавства, тому позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.11.2014 року №0003502204 підлягають задоволенню.

Відмовляючи в задоволені позову в частині визнання протиправними дій відповідача із внесення до Автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» інформації про зменшення товариству відємного значення з ПДВ на суму 87613грн., суд виходить з наступного.

У п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способи здійснення податкового контролю наведені у статті 62 цього Кодексу, за приписами п.п.62.1 якої податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом: інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу.

Згідно з п.71.1 ст.71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань ( п.74.1, п.74.2 ст.74 ПК України).

Суд вважає, що внесення до електронної бази даних інформаційної системи «Податковий блок» інформації, отриманої внаслідок проведення позапланової виїзної перевірки, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань.

Пунктом 2.6 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 31.07.2014 року №22, передбачено, що працiвники пiдроздiлiв, що здiйснюють (очолюють) перевiрки, вносять необхiдну iнформацiю до iнформацiйної бази результатiв контрольно-перевiрочної роботи пiдсистеми «Податковий аудит» ІС «Податковий блок» на кожному етапi органiзацiї, проведення та реалiзацiї матерiалiв перевiрок (при направленнi повiдомлення платнику податкiв про початок документальної планової (невиїзної позапланової) перевiрки, оформленнi направлення на проведення перевiрки, реєстрацiї акта (довiдки) перевiрки (звiрки), iнших складених актiв (довiдок), прийняттi та направленнi податкового повiдомлення-рiшення, вимог про сплату боргу (недоїмки) зi сплати єдиного внеску, а також рiшень про застосування штрафних санкцiй та нарахування пенi, складаннi протоколiв про адмiнiстративне правопорушення тощо в день вчинення вiдповiдних дiй, адмiнiстративного або судового оскарження грошового зобовязання, визначеного у прийнятих податкових повiдомленнях-рiшеннях, сум єдиного внеску, штрафних санкцiй та пенi, визначених у сформованих вимогах про сплату боргу (недоїмки) зi сплати єдиного внеску, а також рiшень про застосування штрафних санкцiй та нарахування пенi в день отримання вiдповiдних документiв або отримання iнформацiї в установленому порядку (до пiдсистеми «Податковий аудит» ІС «Податковий блок» додатково вноситься: наказ про проведення перевiрки; протокол засiдання постiйної комiсiї iз розгляду спiрних питань, заперечення до акта перевiрки, висновок i вiдповiдi на такi заперечення; додатково приєднуються акти в електронному виглядi з усiма передбаченими додатками, iншi визначенi пiдсистемою дані).

Матеріалами справи встановлено, що на підставі висновків акту перевірки №4286/2204/32778751/429 від 24.10.2014 року та винесеного за її результатами податкового повідомлення-рішення від 12.11.2014 року №0003502204 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість на 119366грн., в т.ч. на 79577грн. за основним платежем та 39789грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, відповідач здійснив коригування задекларованих ТОВ «Блиц» показників податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ у підсистемі «Податковий аудит» ІС «Податковий блок».

Оскільки за наслідками перевірки позивача податкові зобов'язання нараховані, то здійснення коригувань в автоматизованій системі "Податковий блок" на підставі акту перевірки від 24.10.2014 року є правомірним, у звязку з чим позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Блиц» є задоволеними частково, то відповідно до ст.94 КАС України підлягає стягненню з Державного бюджету на користь позивача судовий збір в частині, пропорційній задоволеним вимогам майнового характеру, а саме в сумі 238грн.70коп.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛИЦ" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення та визнання дій протиправними задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.11.2014 року №0003502204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 119366грн., в т.ч. на 79577грн. - за основним платежем та на 39789грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛИЦ" (40000, м. Суми, вул. Білопільський шлях 30/3, код ЄДРПОУ 32778751) судовий збір в сумі 238грн.73коп. (двісті тридцять вісім грн. сімдесят три коп.).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 24.06.2015 року.

Суддя (підпис) О.О. Осіпова

З оригіналом згідно

Суддя О.О. Осіпова