Ухвала суду № 45972059, 25.06.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 742/1876/15-ц Провадження № 22-ц/795/1290/2015 Головуючий у I інстанції -Бездідько В. М. Доповідач - Мамонова О. Є.Категорія - цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого -судді: Мамонової О.Є.,

суддів: Губар В.С., Кузюри Л.В.

при секретарі: Козлачковій Ю.В.

за участю: позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, адвоката відповідача Жайворонко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18 травня 2015 року про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права на отримання державної грошової допомоги, пов'язаної зі смертю спадкодавця та витребування її з незаконного чужого володіння,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову до ОСОБА_4, в якому просив накласти арешт на рахунки відкриті у «Прилуцькому відділенні Ощадбанку №221» на ім'я ОСОБА_4, яка мешкає в АДРЕСА_1. Заяву обґрунтовував тим, що за інформацією мешканців с. Сухополова ОСОБА_4 з метою унеможливити виконання рішення суду постійно знімає грошові кошти з рахунку, який відкритий на її ім'я у «Прилуцькому відділенні Ощадбанку №221», сусідам ОСОБА_4 повідомляє про наміри придбати на користь іншого сина житло та автотранспорт.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18 травня 2015 року накладено арешт на рахунки відкриті у «Прилуцькому відділенні Ощадбанку №221» на ім'я ОСОБА_4, мешканки АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить змінити вказану ухвалу суду першої інстанції і постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на рахунки відкриті у Прилуцькому відділенні Ощадбанку №221 на ім'я ОСОБА_4 в сумі 304500,00 грн., посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відповідно до ст.ст. 16, 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві допомога становить 609000,00 грн. Апелянт зазначає, що позивач може мати право на отримання допомоги після смерті сина ОСОБА_5 в сумі 304500,00 грн., проте суд першої інстанції наклав арешт на всі кошти, чим порушив її права на отримання відповідної допомоги в розмірі 1/2 частини.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Як вбачається з матеріалів справи, у травні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, в якому просив визнати за ОСОБА_1 право на отримання державної грошової допомоги, пов'язаної зі смертю спадкодавця ОСОБА_5 та стягнути з ОСОБА_4 рівну долю одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) сина ОСОБА_5 під час проходження АТО у розмірі 304500,00 грн. (а.с.2-3).

Позов обґрунтовував тим, що відповідачка не бажає у добровільному порядку розділити одноразову грошову допомогу після загибелі сина під час виконання обов'язків військової служби, яку вона отримала на свій розрахунковий рахунок, відкритий у «Прилуцькому відділенні Ощадбанку №221» .

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Виходячи із змісту п.1 ч.1, ч.3 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як роз'яснено в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 "Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 року передбачено, що при розгляді заяв про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Враховуючи, що між сторонами виник спір з приводу отримання ОСОБА_1 державної грошової допомоги після смерті спадкодавця ОСОБА_5, висновок районного суду про доцільність забезпечення заявленого позову узгоджується з матеріалами справи, оскільки існує вірогідність зняття з рахунків, відкритих у «Прилуцькому відділенні Ощадбанку №221» на ім'я ОСОБА_4, грошових коштів, що в свою чергу може утруднити в подальшому виконання судового рішення у випадку задоволення позову.

Однак, задовольняючи заяву про забезпечення позову та накладаючи арешт на рахунки відкриті у «Прилуцькому відділенні Ощадбанку №221» на ім'я ОСОБА_4, районний суд залишив поза увагою те, що звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 просив стягнути з відповідачки на його користь 1/2 частину державної грошової допомоги у сумі 304500,00 грн., чим порушив права позивачки на розпорядження іншими належними їй на праві власності коштами, що можуть знаходитися на вказаних рахунках.

Таким чином, виходячи із необхідності співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, апеляційний суд вважає, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню шляхом накладення арешту на рахунки відкриті у «Прилуцькому відділенні Ощадбанку №221» на ім'я ОСОБА_4 в межах суми 304500,00 грн., а ухвала суду першої інстанції відповідно зміні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ч.1 п.2, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити.

Ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18 травня 2015 року змінити, виклавши абзаці перший та другий резолютивної частини ухвали у наступній редакції:

«Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права на отримання державної грошової допомоги, пов'язаної зі смертю спадкодавця та витребування її з незаконного чужого володіння - задовольнити частково.

Накласти арешт на рахунки відкриті у «Прилуцькому відділенні Ощадбанку №221» на ім'я ОСОБА_4, мешканки АДРЕСА_1, в межах суми 304500,00 грн.».

В іншій частині ухвалу суду - залишити без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:Судді: