Рішення № 45961266, 10.06.2015, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/646/1291/2015

Справа № 646/6113/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.15 року Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого судді Міндарьової М.Ю.,

За участі секретаря судових засідань ОСОБА_1

Розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, третя особа Червонозаводський районний відділ у місті Харкові Головного управління ДМС у Харківській області про виселення та зняття з реєстрації,-

Встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просив суд виселити відповідача з квартири АДРЕСА_1 та зобовязати третю особу зняти відповідача з реєстрації місця проживання за вказаною адресою. В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що між позивачем та відповідачем 07.06.2007 року було укладено кредитний договір та надано відповідачу кошти в розмірі 110000,00 доларів США на придбання двох квартир, як зазначив сам відповідач у заяві про надання кредитних коштів. В забезпечення виконання зобовязання за кредитним договором 07.06.2007 року між сторонами було укладено іпотечні договори предметом яких є дві квартири:№ 124 та № 122 у будинку № 22 по вулиці Кооперативній в місті Харкові. В звязку з невиконанням відповідачем своїх зобовязань за кредитним договором, на підставі рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 19.03.2013 року, яке набуло законної сили, було звернуто стягнення на предмет іпотеки (квартири) та передано в управління АТ «Банк «Фінанси та кредит» до часу укладання договорів купівлі продажу, визначено спосіб реалізації. Позивач зазначає, що в ході реалізації обєктів іпотеки було зясовано, що відповідача зареєстровано в ІНФОРМАЦІЯ_1 та фактично там мешкає, що утруднює та затягує процес реалізації майна. Посилаючись на вказані обставини, на положення Цивільного Кодексу України, ЗУ «Про іпотеку», позивач просить суд позовні вимоги задовольнити.

Сторони в судове засідання не зявилися, про день та час розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином про що свідчать матеріали справи, причини своєї неявки суду не повідомили, заяв про відкладання розгляду справи до суду не надавали.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги положення статті 157 ЦПК України щодо строків розгляду цивільних справ, положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, стосовно розумних строків розгляду судових справ, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в матеріалах справи доказами.

Судом достовірно встановлено, що відповідно до копії заяви відповідача від 25.05.2007 року про отримання кредиту, останній зазначив, що бажає отримати кредит з метою придбання двох квартир.

Згідно копій іпотечних договорів від 07.06.2007 року, які було укладено між сторонами по справі в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором від 07.06.2007 року, предметом іпотеки є квартири :№ 124 та № 122 у будинку № 22 по вулиці Кооперативній в місті Харкові. І права іпотекодавця (відповідача ОСОБА_2С.) на предмет іпотеки підтверджуються договорами купівлі продажу посвідчених приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 07.06.2007 рокуза реєстром № 1051та № 1055 відповідно.

Таким чином, суд приходить до висновку, що іпотечне майно (квартири) було придбано за рахунок кредиту.

Як вбачається з копії рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 19.03.2013 року № 646/755/13-ц, яке набуло законної сили, було звернуто стягнення на предмет іпотеки (квартири) та передано в управління АТ «Банк «Фінанси та кредит» до часу укладання договорів купівлі продажу, визначено спосіб реалізації.

Згідно отриманої судом інформації щодо місця реєстрації відповідача, останнього зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Частиною першою статті 40 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Нормою, яка встановлює порядок виселення із займаного житлового приміщення, є стаття 109 ЖК Української РСР, у частині першій якої передбачені підстави виселення.

Частина третя статті 109 ЖК Української РСР регулює порядок виселення громадян.

За змістом частини другої статті 40 Закону України «Про іпотеку» та частини третьої статті 109 ЖК Української РСР після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до частини другої статті 109 ЖК Української РСР громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

Таким чином, частина друга статті 109 ЖК Української РСР встановлює загальне правило про неможливість виселення громадян без надання іншого жилого приміщення. Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого жилого приміщення при зверненні стягнення на жиле приміщення, що було придбане громадянином за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.

Така сама правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду України від 18 березня 2015 року № 6-39цс15.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивач в частині виселення відповідача з квартири АДРЕСА_2 без надання іншого житлового приміщення підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог позивача про зобовязання третьої особи - Червонозаводський районний відділ у місті Харкові Головного управління ДМС у Харківській області зняти з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3, то останні задоволенню не підлягають оскільки відповідно до положень Цивільного процесуального Кодексу України, позовні вимоги позивача можуть бути предявлені особі, яка має процесуальний статус лише «відповідача». Крім цього, згідно статті 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 рокуN 1382-IV, зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється напідставі судового рішення, яке набрало законної сили, про виселення.

Питання про судові витрати підлягає розгляду відповідно до положень статті 88 ЦПК України.

В звязку з неявкою в судове засідання осіб, що приймають участь у розгляді справи відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

На підставі викладеного, керуючись положеннями статей 10,11,60,212-215 Цивільного процесуального Кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» задовольнити частково.

Виселити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 (НОМЕР_1) з квартири АДРЕСА_4 без надання іншого жилого приміщення.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (НОМЕР_1) на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» (р/р 35197000001317; код 09807856; МФО 300131) судові витрати у сумі 121, 80 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Харківської області через Червонозаводський районний суд міста Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: М.Ю. Міндарьова