Вирок № 45957486, 01.07.2015, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №-613/870/15-к Провадження №-1-кп/613/135/15

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2015 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Харченка С.М., при секретарі Мовчан А.Ю., за участю прокурора Кривошея Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Богодухові кримінальне провадження №12015220220000349 від 02 червня 2015 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, що мешкає за адресою: с. Семенів Яр вул. Шкільна, буд.1, Богодухівського району Харківської області, в силу ст.89 КК України не судимого,

за ч.1 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 30 травня 2015 року близько 21 год. 00 хв., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, (крадіжку), знаходячись на території ТОВ «Богодухівський молзавод», що розташований за адресою м.Богодухів пров. Харківський, 6 Харківської області, шляхом вільного доступу, з приміщення майстерні скоїв крадіжку електричного двигуна типу «АИР-2» 5,5 кВт., вартістю 1388 грн., що належить вказаному товариству, після чого з місця пригоди зник, а викрадене обернув на свою користь, чим спричинив ТОВ «Богодухівський молзавод» матеріальну шкоду на вказану суму.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, визнав повністю та пояснив, що він будучи на зміні на заводі,знаходячись в приміщенні майстерні, скоїв крадіжку електродвигуна,розібрав його та здав на пункт прийому металобрухту,отримані кошти витратив на власні потреби. Заявлений представником ТОВ цивільний позов,з уточненням,визнав у повному обсязі.

Оскільки учасники судового розгляду не заперечували, суд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та з урахуванням вимог ч.4 ст.349 КПК України суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особу.

Судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. У суду відсутні сумніви у добровільності та істинності позиції підсудного та інших учасників процесу.

Суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 в таємному викраденні чужого майна (крадіжці) і кваліфікує його дії за ст.185 ч.1 КК України.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочину, характеристику особистості підсудного, яка полягає в тому, що він в силу ст.89 КК України не судимий, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, які пом'якшують покарання для підсудного, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання для підсудного , судом не встановлено.

З урахуванням викладеного вище, суд вважає за необхідне обравши підсудному покарання за ст.185 ч.1 КК України у виді позбавлення волі, застосувати ст.75 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку та обов'язків, передбачених ст.76 ч.1 п.3 та п.4 КК України. При цьому судом враховано положення п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", де зазначено, що "призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів".

Зважаючи на викладене вище суд вважає, що визначене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення засудженого, попередження нових злочинів, а тому його виправлення можливе без ізоляції від суспільства та призначення реальної міри покарання.

Заявлений представником ТОВ «Богодухівський молзавод» цивільний позов, з уточненням, про відшкодування завданої матеріальної шкоди в розмірі 1388 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки вказаний розмір шкоди підтверджений матеріалами кримінального провадження, повністю визнаний обвинуваченим.

Обговорюючи питання про відшкодування судових витрат, які складаються з витрат на проведення судово-товарознавчої експертизи, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати в сумі 246 гривень.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним в скоєні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України та призначити покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 ч.1 п.3,п.4 КК України зобов'язати ОСОБА_1 повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.

Речові докази по справі: частини електричного двигуна «АИР-2», які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_2, автомобіль НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_1 - повернути власникам.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь ТОВ «Богодухівський молзавод»( код ЄДРПОУ 36537542 ) завдану матеріальну шкоду у розмірі 1388 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) в доход держави, судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 246 гривень.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Богодухівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя