Постанова № 45949168, 10.03.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 468/2545/14-п 10.03.2015 10.03.2015 10.03.2015

Номер провадження: 33/784/54/15

.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №33/784/54/15 Суддя суду 1-ої інстанції: Янчук С.В.

Категорія: ст.124 КУпАП Суддя апеляційного суду: Олещук Т.Л.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2015 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області в складі:

судді Олещук Т.Л.,

при секретарі Георгиці Г.В., Пінчуку О.І.

за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, його захисника ОСОБА_3,

перекладача жестової мови - ОСОБА_4

розглянув адміністративну справу за апеляцією особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 на постанову судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 19 січня 2015 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Вознесенськ Миколаївської області, гр-на України, інваліда 3-ої групи з дитинства з вадами слуху та мови, який має на утриманні малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 400.00 грн..

Постановою суду ОСОБА_2 визнано винним в тому, що 07.12.2014р. о 08.30 год. в с. Михайло-Ларіно по вул. Шосейній навпроти буд. 40 водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом ЗАЗ Sens, д/н НОМЕР_1, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував погодні умови (мокрий асфальт), внаслідок чого, виїхав на смугу зустрічного руху, чим порушив п.п. 12.1, 2.3 «б» ПДР України, допустив зіткнення із транспортним засобом КАМАЗ, д/н НОМЕР_2, з причепом під керуванням водія ОСОБА_5, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні ушкодження,

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову суду 1-ої інстанції скасувати, посилаючись на те, що на його смугу руху виїхав автомобіль із зустрічної смуги, тому, діючи в стані крайньої необхідності, він виїхав на зустрічну смугу руху, щоб уникнути зіткнення. Проте через погодні умови його автомобіль занесло, внаслідок чого сталось зіткнення з автомобілем КАМАЗ з причепом. На думку апелянта, в судове засідання для дачі пояснень мали бути викликані працівник УДАІ ОСОБА_6, учасник події ОСОБА_5, а також особи, які перебували в його автомобілі - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Вважає, що судом необґрунтовано не витребувано дані про те, що йому надавалась медична допомога після ДТП, не з'ясовано обставини ДТП шляхом надання об'яв про розшук очевидців ДТП та пошук транспортних засобів, який став причиною ДТП.

Крім того, ОСОБА_2 зазначає, що він є інвалідом з вадами слуху та мови, але йому не було надано правової допомоги, до розгляду справи не було залучено сурдоперекладача та прокурора.

Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 та його захисника на підтримку апеляційної скарги, які просили оскаржувану постанову суду скасувати та у зв'язку з процесуальними порушення складання матеріалів ДТП закрити провадження у справі, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, допитавши інспектора ДАІ ОСОБА_6, який оформляв матеріали ДТП, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 при розгляді в суді 1-ої інстанції справи про притягнення його до адміністративної відповідальності цим правом не скористався.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», право на безоплатну вторинну правову допомогу мають, зокрема, інваліди, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі менше двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб. Зазначена правова норма законодавчо закріплює право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, мати захисника за рахунок держави. Згідно ч. 3 ст. 271 КУпАП, якщо особа є суб'єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу, у розгляді справи про адміністративне правопорушення може брати участь адвокат, який призначений Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Проте вказаними нормами не встановлюється обов'язок суду призначати захисника за наявності відповідних умов за власною ініціативою.

ОСОБА_2, будучи присутнім в судовому засіданні, відповідне клопотання про залучення захисника не заявляв. Документів на підтвердження свого права на безоплатну вторинну правову допомогу не надавав.

Крім того, як слідує з розписки ОСОБА_2 йому було роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, зокрема право користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи (а.с.17).

ОСОБА_2 своїм правом не скористався , відповідного клопотання не заявив. Правових підстав у суду 1-ої інстанції за власною ініціативою залучати до участі захисника не було.

Що стосується участі прокурора, то відповідно до вимог ч.2 ст. 250 КУпАП його участь є обов'язковою лише при розгляді в суді справи про адміністративні корупційні правопорушення.

Що стосується доводів апелянта про те, що судом всупереч вимог ст. 274 КУпАП йому не було надано можливості отримати допомогу сурдоперекладача, то вони не відповідають наданим матеріалам.

Так, згідно повідомлення, що надійшло на електронну адресу апеляційного суду Миколаївської області 19.01.2015р., при розгляді протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 в Баштанському районному суді як перекладач жестової мови приймала участь ОСОБА_9 - виконуюча обов'язки голови Новобузької територіальної організації українського товариства глухих, що в суді апеляційної інстанції апелянт не заперечував.

Тому доводи апелянта про допущені судом 1-ої інстанції процесуальні порушення при розгляді справи є безпідставними.

Що стосується оскарження ОСОБА_2 фактичних обставин справи, то апеляційний суд приходить до наступного.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 про обставини ДТП пояснив, що інших учасників дорожнього руху, які причетні до ДТП, крім нього та водія ОСОБА_5, не було. В апеляційній скарзі про те, що на його смугу руху виїхав інший автомобіль із зустрічної смуги, тому він виїхав на зустрічну смугу руху, щоб уникнути з ним зіткнення, зазначено неправильно. Проте, він не згоден з рішенням суду 1-ої інстанції, оскільки вважає, що ДТП сталося з обоюдної вини, як його, так і водія ОСОБА_5.Пояснив, що змушений був виїхати на середину проїзної частини дороги через наявність вибоїн на його смузі руху, що зафіксовано на фото. Наполягає, що зіткнення з автомобілем КАМАЗ сталося посередині проїзної частини дороги. Не згоден з тим, що не впорався з керуванням. Пояснення інспектору ДАІ писав не він, а його знайомий, який неправильно його зрозумів. Згоден з тим, що швидкість руху його автомобілю була 60 км /год. Вважає, що є вина водія ОСОБА_5, який повинен був згідно Правил дорожнього руху рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини, а він рухався по її середині. Крім того, після ДТП в порушення Правил дорожнього руху перемістив свій транспортний засіб з місця, де сталося зіткнення.

Проте, не зважаючи на пояснення ОСОБА_2, саме його вина у вчиненні дорожньо - транспортної пригоди підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, 07.12.2014р. о 08.30 год. в с. Михайло-Ларіно по вул. Шосейній навпроти буд. 40 водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом ЗАЗ Sens, д/н НОМЕР_1, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував погодні умови (мокрий асфальт), внаслідок чого, виїхав на смугу зустрічного руху, чим порушив п.п. 12.1, 2.3 «б» ПДР України, допустив зіткнення із транспортним засобом КАМАЗ, д/н НОМЕР_2, з причепом під керуванням водія ОСОБА_5, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні ушкодження (а.с. 1).

Протокол про адміністративне правопорушення від 07.12.2014р., протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 07.12.2014р. та схема до нього (а.с. 1, 2, 3) свідчать про те, що ОСОБА_2 був присутнім при їх складанні та погодився з даними, викладеними у вказаних документах, підписавши їх, що він не заперечував в суді апеляційної інстанції.

Як вбачається з даних схеми місця ДТП та пояснень інспектора ДАІ ОСОБА_6, вона складалася за участю водіїв - учасників ДТП, понятих ОСОБА_10 та ОСОБА_11. Ці обставини ОСОБА_2 підтвердив в суді апеляційної інстанції.

Згідно схеми ДТП транспортний засіб під керуванням ОСОБА_2 виїхав на зустрічну смугу руху, де сталося його зіткнення з транспортним засобом під керуванням водія ОСОБА_5.

Обставини вчинення ДТП, викладені у протоколі про адмінправопорушення відносно ОСОБА_2 узгоджуються з поясненнями як самого ОСОБА_2, так і з поясненнями потерпілого ОСОБА_5

При цьому з пояснень ОСОБА_2 інспектору ДАІ, які були написані з його слів та які підписані ним без зауважень, вбачається, що він рухався зі швидкістю 60 км/год, і, не впоравшись з керуванням через ожеледицю, потрапив у ДТП (а.с. 7). Будь-яких свідчень про наявність автомобіля, що виїхав на його смугу руху та став причиною ДТП, а також про наявність свідків - очевидців ОСОБА_2 працівникам ДАІ при оформленні матеріалів ДТП не повідомляв. Протокол про адміністративне правопорушення, протокол огляду місця ДТП та схему до нього ОСОБА_2 підписав без зауважень та доповнень. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2, не зважаючи на вади слуху та мови, є діездатною особою, має загальну середню освіту, що дозволяє йому правильно усвідомлювати події та контролювати свої дії з цього приводу.

Клопотань про виклик свідків, встановлення будь - яких інших даних для з'ясування обставин ДТП (в тому числі шляхом надання об'яв про розшук очевидців ДТП та пошук іншого транспортного засобу, який став причиною ДТП) ОСОБА_2 при оформленні матеріалів ДТП інспектору ДАІ не заявляв.

З постанови суду вбачається, що ОСОБА_2 до суду з'явився, свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав повністю. Після оголошення судового рішення сплатив штраф.

Що стосується розташування учасників ДТП на проїзній частини на момент ДТП, то, як вбачається з даних схеми місця ДТП, зіткнення сталося на зустрічній смузі руху автомобіля під керуванням ОСОБА_2 Це також підтверджується даними протоколу огляду місця ДТП про механічні пошкодження автомобіля КАМАЗ: деформація підкрилки заднього лівого колесу, вихлопної труби, тобто зіткнення сталося, коли вже цей транспортний засіб передньою частиною проїхав вповз автомобіля під керуванням ОСОБА_2. Ці обставини узгоджуються з поясненнями водія ОСОБА_5 про обставини події, а саме про те, що на закругленні проїзної частини дороги він помітив автомобіль, який сковзав у його сторону руху, прийняв максимально вправо до узбіччя, але зіткнення уникнути не вдалося (а.с. 12).

Доводи ОСОБА_2 про те, що він діяв в стані крайньої необхідності, за обставин при яких сталося ДТП, є безпідставними. Відповідно до Правил дорожнього руху України (п. 2.14 а), е)) водій повинен керувати транспортним засобом відповідно до вимог цих Правил та має право відступати від їх вимог в умовах дії непереборної сили або коли іншими засобами неможливо запобігти загибелі чи каліцтва громадян.

За встановлених обставин ДТП водій ОСОБА_2 повинен був обрати безпечну швидкість руху з урахуванням дорожньої обстановки, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну.

З огляду на вказане суд 1-ої інстанції вірно дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_2. у порушенні п. п. 12.1, 2.3 «б» Правил дорожнього руху України, внаслідок чого сталося ДТП, тобто обґрунтовано визнав ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Тому підстав для скасування постанови, як того просить апелянт, немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 19 січня 2015 року відносно ОСОБА_2 залишити без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області Т.Л. Олещук