Ухвала суду № 45945752, 13.10.2013, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/2318/13-к

Провадження № 1-кс/382/278/13

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу тримання під вартою

13.10.2013 м. Яготин

Слідчий суддя Яготинського районного суду Київської області Кисіль О.А.

за участю прокурора Яготинського району Київської області ОСОБА_1 та сторони кримінального провадження - слідчого СВ Яготинського РВГУ МВС України в Київській області ОСОБА_2

підозрюваного ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

при секретарі Твердохліб Г.М.

розглянув клопотання слідчого СВ Яготинського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваному ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, не має на утриманні неповнолітніх дітей, пільг не має, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, не судимого згідно ст.89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 та п.п. 6,12 ч.2 ст.115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Яготинського РВГУ МВС України в Київській області ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваному ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 та п.п. 6,12 ч.2 ст.115 КК України, в котрому зазначено, що в 2011 році ОСОБА_5 зустрівся в м.Яготині Київської області з ОСОБА_6 і повідомив йому про те, що в с.Сотниківка Яготинського району Київської області проживає ОСОБА_7, у якого має бути багато грошей та цінностей. Він запропонував ОСОБА_6 протиправно заволодіти майном ОСОБА_7 та вбити його, на що той погодився. Також вони домовилися, що для вчинення злочинів потрібно залучити ще одну особу та зясувати спосіб життя ОСОБА_7, щоб визначитися, яким чином можливо потрапити до його двору та будинку. Після вказаної розмови ОСОБА_6 зустрівся в м.Яготин Київської області з ОСОБА_3, якому розповів про запланований злочин і той погодився прийняти у ньому участь. Після цього, ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 зайнялися підготовкою до злочинів. З метою зясування способу життя ОСОБА_7, готуючись до нападу, протягом 2011 року і до липня 2012 року вони, автомобілем ОСОБА_5, марки «ВАЗ-2107» реєстраційний номер НОМЕР_1, під його керуванням, близько 20 разів приїжджали в с.Сотниківка Яготинського району Київської області, де ОСОБА_6 з ОСОБА_3 підходили до домоволодіння ОСОБА_7, що розташоване по вул..Шевченка, 16. Слідкували за ним, ховаючись у чагарниках. Зясовували спосіб його життя, плануючи тактику нападу, вбивства і заволодіння майном. ОСОБА_5, під час такого стеження, чекав їх в автомобілі в обумовленому місці. Він привозив і відвозив співучасників, але сам до будинку не підходив, оскільки його і належний йому автомобіль знали в цьому селі.

В середині липня 2012 року ОСОБА_5 зустрівся в м.Яготин Київської області з ОСОБА_6 та запропонував напасти на ОСОБА_7 23 липня 2012 року.

23 липня 2012 року близько 5 години ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_3, маючи умисел на вчинення розбійного нападу з метою заволодіння майном ОСОБА_7, діючи за попередньою змовою групою осіб, на автомобілі ОСОБА_5 марки «ВАЗ-2107» реєстраційний номер НОМЕР_1 прибули в с.Сотниківка Яготинського району Київської області. Біля ставка ОСОБА_6 та ОСОБА_3 вийшли з автомобіля, після чого, з метою реалізації свого злочинного умислу сховались в чагарниках, поруч з будинком ОСОБА_7 по вулиці Шевченка, 16, де чекали зручної нагоди для здійснення нападу на останнього. ОСОБА_5 власним автомобілем поїхав в місто Яготин Київської області, де згідно попередньої домовленості чекав телефонного дзвінка від ОСОБА_6 та ОСОБА_3, щоб після нападу на ОСОБА_7 і заволодіння його майном повернутися автомобілем в село та забрати їх разом зі здобутим злочином майном. 23 липня 2012 року, близько 10 години, ОСОБА_7 вийшов зі свого будинку та зайшов до сараю. ОСОБА_6 та ОСОБА_3 прослідували за ним слідом. Використовуючи насильство, небезпечне для життя та здоровя потерпілого, вони напали на ОСОБА_7, повалили його на підлогу, силою звязали руки за спиною липкою стрічкою, наділи на голову ганчірку, зафіксувавши липкою стрічкою навколо шиї. Після цього, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 перенесли ОСОБА_7 у приміщення жилого будинку і посадили на дивані у кімнаті. ОСОБА_3 став обшукувати житло, а ОСОБА_6 вимагав від потерпілого розповісти про місце зберігання грошей та цінностей. Той відповів, що в будинку нічого цінного немає.

Обшукуючи будинок, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 знайшли наступне майно ОСОБА_7: гроші в сумі 2600 гривень; мобільний телефон марки «Самсунг С-160» вартістю 240 гривень; бензопилу марки «Хускварна 137/142» вартістю 1600 гривень; машину ручну свердлильну електричну марки «ИЭ-1035.Э У2» вартістю 50 гривень; ліхтарик акумуляторний переносний вартістю 20 гривень; праску вартістю 20 гривень; фен вартістю 10 гривень; гаманець шкіряний вартістю 30 гривень; чохол шкіряний до мисливської рушниці вартістю 100 гривень; мисливську гладкоствольну рушницю «БМ-16» 16 калібру вартістю 650 гривень; 60 набоїв 16 калібру до мисливської гладкоствольної рушниці «БМ-16» вартістю 210 гривень. Вказані речі ОСОБА_6 та ОСОБА_3 помістили у господарську сумку вартістю 5 гривень та два поліпропіленові мішки загальною вартістю 1 гривня, які також виявили в будинку. Всього вони заволоділи майном потерпілого ОСОБА_7 на загальну суму 5536 гривень.

Після вчинення нападу ОСОБА_6 та ОСОБА_3 залишили ОСОБА_7 звязаним на ліжку у кімнаті будинку, розраховуючи, що він задихнеться від мішка на голові і помре у безпорадному стані. Самі ж стали чекати вечора, щоб з настанням темряви вийти з будинку разом із майном, яким заволоділи. Близько 22 години вони винесли вказане майно з будинку ОСОБА_7 та перенесли його до ставка, що розташований поруч з автодорогою сполученням м. Яготин - с. Сотниківка. Там вони зателефонували на мобільний телефон ОСОБА_5 і повідомили йому про вчинені ними діяння, і що йому необхідно приїхати в село та забрати їх, і привезти лопату, щоб закопати тіло ОСОБА_7. Цього ж вечора, близько 22 години 30 хвилин ОСОБА_5 прибув до обумовленого ними місця до ставка в с.Сотниківка Яготинського району, де разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_3 завантажили майно, яким заволоділи, у його автомобіль та відвезли його до лісосмуги, що розташовується поруч з польовою дорогою в напрямку с.Райківщина Яготинського району. Там вони виклали з автомобіля вказане майно та втрьох повернулися в с. Сотниківку Яготинського району, де навпроти повороту на вул..ОСОБА_7 ОСОБА_6 та ОСОБА_3 вийшли з автомобіля. Вони пішли до будинку ОСОБА_7, а ОСОБА_5, згідно до попередньої домовленості, автомобілем поїхав в напрямку с. Лизогубова Слобода Згурівського району. Він зупинив автомобіль при виїзді з с. Сотниківка та виїхав на ґрунтову польову дорогу і чекав телефонного дзвінка від ОСОБА_6 та ОСОБА_3, щоб забрати їх після вчинення вбивства ОСОБА_7. Близько 23 години ОСОБА_6 та ОСОБА_3 зайшли у приміщення будинку ОСОБА_7 та з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на позбавлення його життя, винесли потерпілого на вулицю. Застосувавши до ОСОБА_7 насильство, почали наносити йому удари в грудну клітину, душити за шию. ОСОБА_3 засунув йому у ротову порожнину кляп із сорочки, яку знайшов у веранді будинку. В результаті вказаних дій ОСОБА_7 заподіяні ушкодження у вигляді закритої травми шиї (крововиливи в мякі тканини шиї, перелом підязикової кістки), які утворилися у результаті стискання органів шиї і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння; закриту травму грудної клітини та перелом грудини з крововиливами в оточуючі мякі тканини, що відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалості розладу здоровя. Смерть ОСОБА_7 настала від механічної асфіксії внаслідок стискання органів шиї і перебуває у прямому причинному звязку з умисними і протиправними діяннями ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 Після вчинення вбивства, коли ОСОБА_6 та ОСОБА_3 виявили, що ОСОБА_7 перестав подавати ознаки життя, вони поклали його труп у візок, який знайшли у дворі, та відвезли до ставка в с.Сотниківка Яготинського району. З цього місця близько о 00 годин 20 хвилин 24 липня 2012 року ОСОБА_6 та ОСОБА_3 зателефонували на мобільний телефон ОСОБА_5, якому повідомили про необхідність прибути до них. Коли ОСОБА_5 приїхав на обумовлене місце, то разом з ОСОБА_6 і ОСОБА_3 помістили труп ОСОБА_7 у багажник автомобіля і перевезли до лісосмуги, що розташована між селами ОСОБА_7 та Свобода Згурівського району Київської області. З метою приховування і знищення слідів вбивства ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 по черзі, лопатою яку привіз для цього ОСОБА_5, закопали тіло ОСОБА_7 Потім вони повернулися до місця сховища майна, яким заволоділи у будинку ОСОБА_7, і завантажили його в автомобіль ОСОБА_5 Приїхали в місто Яготин, де на вулиці Мономаха розділили його між собою в салоні автомобіля. При цьому, ОСОБА_5 забрав собі 1000 гривень, а ОСОБА_6 та ОСОБА_3 - по 800 гривень. ОСОБА_3 забрав мисливську рушницю в чохлі та 60 набоїв до неї і направився додому, а ОСОБА_5 відвіз ОСОБА_6 до місця проживання, де той забрав решту майна.

Своїми умисними діями, що проявилися у нападі з метою заволодіння чужим майном (розбої), поєднаному із насильством, небезпечним для життя і здоровя особи, яка зазнала нападу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло та із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.187 КК України, а діями, які проявились у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчиненому з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб,- він скоїв кримінальне правопорушення, передбачене п.п.6,12 ч.2 ст.115 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколами огляду місця події від 28.08.2012 року, показаннями підозрюваного ОСОБА_3, показаннями підозрюваного ОСОБА_6, показаннями підозрюваного ОСОБА_5, показаннями потерпілого ОСОБА_8, показаннями свідка ОСОБА_9, показаннями свідка ОСОБА_10, показаннями свідка ОСОБА_11, протоколом виїмки роздруківок про вхідні та вихідні дзвінки з привязкою до місцевості, здійснених з мобільних телефонів ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_3, висновком судово-ґрунтознавчої експертизи № 1431/х від 26.09.2012 року, висновком судово-медичної експертизи № 12/т від 26.11.2012 року, речовими доказами: синтетичною мотузкою, фрагментом липкої стрічки із залишками ґрунту, чотирма відрізками липкої стрічки, мішковою тканиною, які були виявлені на трупі ОСОБА_7; кляпом виготовленим з сорочки, який був виявлений у ротовій порожнині трупа ОСОБА_7; предметами одягу, що були на трупі ОСОБА_12 (брюки, труси, теніска); автомобілем НОМЕР_2, яким перевозився труп ОСОБА_7; мобільними телефонами з сім картками, вилученими під час затримання у ОСОБА_6 та ОСОБА_5; упаковкою від викраденого мобільного телефону марки «Самсунг» та гарантійною книжкою на цей телефон, вилученими у сина ОСОБА_7, протоколом огляду місця події від 30.08.2013 року, показаннями свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14.

Під час досудового розслідування встановлено, що є наявні ризики, які свідчать, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, за вчинення яких передбачається покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до пятнадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна. Дана обставина є ризиком того, що підозрюваний знаючи про суворість покарання, що йому загрожує, у разі доведеності його вини у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, може переховуватись від органів досудового розслідування або суду чи вчиняти інші дії, спрямовані на протидію розслідуванню. Крім цього, з 6 листопада 2012 року ОСОБА_3 перебував у розшуку. Такі дії підозрюваного свідчать про те, що він може вчиняти інші кримінальні правопорушення. Також ОСОБА_3 не одружений, не має дітей та постійного місця роботи, за місцем проживання характеризується негативно. Відсутність міцності соціальних звязків є ризиком його зникнення у разі перебування на волі. Враховуючи викладене, просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 2 місяці.

Заслухавши думку учасників судового провадження, слідчого СВ Яготинського РВГУ МВС України в Київській області ОСОБА_2 який підтримав дане клопотання, прокурора, який не заперечував проти даного клопотання, підозрюваний та його захисник не заперечували проти обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За змістом ст. ст. 177, 178 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоровя підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних звязків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 194 КПК України.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обовязки з передбачених ст. 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

За змістом ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Таким чином, відповідно до ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 194 КПК України.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обовязки з передбачених ст. 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_3 є підозрюваним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.187 та п.п. 6,12 ч.2 ст.115 КК України, така підозра є обґрунтованою, що підтверджується витягами з ЄРДР кримінальних проваджень, протоколом огляду місця події, протоколами допиту свідків, висновком експерта, протоколом допиту підозрюваного, потерпілого. Крім цього, враховуючи ступінь тяжкості злочину в якому підозрюється ОСОБА_3, а також те, що ОСОБА_3 переховувався від органів досудового розслідування, а тому перебував у розшуку, має негативну характеристику з місця проживання, та той факт, що ОСОБА_3 не працює, неповнолітніх дітей не має, не одружений, що дає суду підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та більш м'який запобіжний захід може не забезпечити запобігання вказаному ризику.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Яготинського РВ ГУМВС України в Київській області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 та п.п. 6,12 ч.2 ст.115 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Київському слідчому ізоляторі № 13 Державної пенітенціарної служби в м. Києві та Київській області.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання 21 година 50 хвилин 11 жовтня 2013 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України визначити підозрюваному ОСОБА_3 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених КПК України, у межах 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 01 січня поточного року 1147 грн., у національній грошовій одиниці, 28 675 (двадцять вісім тисяч шістсот сімдесят п`ять) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Яготинського районного суду Київської області:

р/р 37318001001703;

МФО (код банку) 821018;

ЄДРПОУ банку: 02892273;

банк одержувача: УДКСУ в Яготинського районі Київської області;

одержувач: Яготинський районний суд Київської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали. Після внесення застави підозрюваний ОСОБА_3 підлягає звільненню з-під варти у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 196 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_3, у разі внесення застави, наступні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування СВ Яготинського РВ ГУМВС України в Київській області та до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту внесення застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Яготинського районного суду Київської області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського слідчого ізолятора № 13 Державної пенітенціарної служби в м. Києві та Київській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО № 13 негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 з-під варти та повідомити усно і письмово старшого слідчого СВ Яготинського РВ ГУМВС України в Київській області ОСОБА_2, прокурора прокуратури Яготинського району Київської області ОСОБА_1, ОСОБА_15 та слідчого суддю Яготинського районного суду Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, який не може перевищувати шістдесяти днів, визначити до 11 грудня 2013 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Київської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_16