Ухвала суду № 45941265, 30.06.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/2836/12-ц Головуючий у 1-й інст. Маслак В. П.

Категорія 19 Доповідач Якухно О. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Якухно О.М.

суддів Жигановської О.С., Коломієць О.С.

з участю

секретаря судового засідання Добровольської Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Єдність», ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до виконавчого комітету Житомирської міської ради, комунального підприємства «Житомирбудзамовник», приватного підприємства «Фінансові ресурси», ОСОБА_4 про визнання недійсним договору, визнання незаконним та скасування рішення, скасування свідоцтва про право власності та витребування майна за апеляційною скаргою об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Єдність», ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 12 травня 2015 року, -

встановила:

В липні 2012 року об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Єдність» (далі - ОСББ «Єдність»), ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом, в якому (з урахуванням уточнених вимог) просили визнати недійсним договір № 01/07-04/2 від 01.07.2004 року про інвестування коштів на будівництво 105-квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1, укладеного між комунальним підприємством «Житомирбудзамовник» (далі - КП «Житомирбудзамовник») та приватним підприємством «Фінансові ресурси» (далі - ПП «Фінансові ресурси»), в частині передачі спорудженої будівлі - підвального приміщення згідно Додатку № 1, а саме блоку «Г»; визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 479 від 26.06.2008 року в частині оформлення права власності на підвальні приміщення блоку «Г» в цьому будинку за ПП «Фінансові ресурси», а також свідоцтво про право власності від 07.07.2008 року, видане на підставі вказаного рішення; витребувати з незаконного володіння ОСОБА_4 спірні підвальні приміщення блоку «Г» загальною площею 237,2 кв.м., зобов'язавши останнього передати позивачам ключі від майна.

Свої вимог обгрунтовували тим, що вони є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 і їм повинно належати на праві спільної сумісної власності спірне підвальне приміщення, однак забудовник незаконно уклав інвестиційний договір з ПП «Фінансові ресурси» щодо останнього. Дане приміщення після закінчення будівництва передано у власність цього приватного підприємства, яке в подальшому відчужило його.

Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 12 травня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивачі подали апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та задовольнити їх позов. Вважають, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Посилаються на те, що суд безпідставно вважав недоведеним факт порушення їх прав на час укладення інвестиційного договору та не врахував, що вони є співвласниками спірного майна, а тому мають право його витребувати.

Представник ОСББ «Єдність» та апелянти ОСОБА_2 і ОСОБА_3 підтримали апеляційну скаргу і пояснили, що будівництво житлового будинку проводилося за рахунок коштів Міністерства оборони України та інвесторів у пропорції 60/40. Вважають, що забудовник не мав права укладати інвестиційний договір на підвальне приміщення, оскільки в ньому знаходяться комунікації будинку, які повинні належати власникам квартир.

Представник відповідача ОСОБА_4 заперечує у задоволенні скарги і вважає, що на час укладення інвестиційного договору позивачі не мали права на спірне майно, а тому їх права не порушуються. Відповідач є добросовісним набувачем і майно не може бути у нього витребуване.

Виконком Житомирської міської ради у своїй заяві заперечує у задоволенні апеляційної скарги.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що права позивачів, укладенням інвестиційного договору не порушено, оскільки на час його укладення фізичні особи не набули право власності на квартири у будинку, а ОСББ «Єдність» зареєстровано пізніше укладеного договору. Задоволення вимог в іншій частині є похідним від вирішення позову про визнання недійсним інвестиційного договору.

Колегія суддів погоджується із таким висновком.

Так, відповідно до вимог ст.ст.3, 15 ЦПК України захисту підлягають порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси.

Позивачі просять визнати недійсним інвестиційний договір, укладений 01.07.2004 року, тобто до набуття ними права власності на квартири та створення ОСББ «Єдність», з підстав порушення ним їх прав, як власників квартир житлового будинку, на допоміжні приміщення, що доведено висновком судово-будівельної експертизи від 1.10.2014 року (а.с.113-131), з посиланням на ст.ст.215 та 382 ЦК України.

Частиною 2 ст.382 ЦК України визначено, що власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Судом встановлено, що 01.07.2004 року між КП «Житомирбудзамовник» та ПП «Фінансові ресурси» укладено договір № 01/07-04/2 про інвестування коштів на будівництво 105 - квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1. відповідно до якого виконавець зобов'язався своїми силами і засобами за рахунок залучених від інвестора коштів провести комплекс будівельно-монтажних робіт на об'єкті незавершеного будівництва 105 - квартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та передати інвестору частину спорудженої будівлі - підвальне приміщення блок «Г», «Д» (а.с. 164 - 167. т. 1).

Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 23.09.2004 року №562 затверджено акт державної приймальної комісії про готовність закінченого будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1 КП «Житомирбудзамовник» до експлуатації (а.с. 38 т. 1).

5 жовтня 2004 року ПП «Фінансові ресурси» прийняло за актом від КП «Житомирбудзамовник» підвальні приміщення блоку «Г», «Д» (а.с.168 т.1).

Рішенням установчих зборів власників квартир багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 від 10.11.2004 року згідно протоколу №1 надано згоду на оформлення ПП «Фінансові ресурси» права власності на підвальні приміщення, враховуючи їх зобов'язання не перешкоджати експлуатаційним організаціям у доступі до розміщених в підвалі комунікацій будинку для проведення ремонту при їх пошкодженні (а.с. 18. т. 1).

27.01.2005 року зареєстровано ОСББ «Єдність» та за актом приймання - передачі житлового комплексу від 05.02.2005 року прийняло на баланс багатоквартирний житловий будинок за адресою: м.Житомир, вул.Шевченка. 83 (а.с. 17, 35 -36. т.1).

Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 26.06.2008 року №479 вирішено оформити право власності на підвальні приміщення блоку «Г» загальною площею 237,2 кв.м. в будинку АДРЕСА_1 за ПП «Фінансові ресурси» на підставі якого видано свідоцтво від 07.07.2008 року НОМЕР_1 (а.с. 148 т.1, а.с. 2 т.З).

На підставі договору дарування від 20.09.2010 року приміщення блоку «Г» загальною площею 237,2 кв.м. в будинку АДРЕСА_1 відчужено ОСОБА_5 (а.с. 144 - 148, т.1), яка, в свою чергу, згідно договору купівлі - продажу від 22.06.2012 року здійснила відчуження спірного приміщення на користь ОСОБА_4 (а.с. 157 -161, т.1).

Також, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 25.01.2005 року є співвласником квартири АДРЕСА_1 (а.с. 172 т.1). ОСОБА_2 є власником квартири №67 вказаного будинку згідно свідоцтва про право власності на житло від 05.12.2006 року (а.с.153. т.2). ОСОБА_1 є власником квартири №31 на підставі свідоцтва про право власності від 27.10.2004 року (а.с. 155 т.2).

З правовстановлюючих документів на житло вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 набули права власності на квартири внаслідок приватизації, а ОСОБА_1 - на підстав договору №09/07-04/1 від 09.07.2004 року про інвестування коштів на будівництво 105 - квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 (а.с. 176, 200. т.2).

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, оспорювати чинність договору може сторона договору або особа, права якої порушено на час її укладення.

Згідно із ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно зі ст. 876 ЦК України власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт до їх здачі замовникові є підрядник.

Таким чином, КП «Житомирбудзамовник» Житомирської міської ради було власником квартир у будинку по АДРЕСА_1 до моменту передачі їх замовнику.

Постановою Ради Міністрів Української РСР № 105 від 11 березня 1985 року «Про порядок державного обліку житлового фонду», яка є чинною, визначено, що державному обліку підлягають житлові будинки та жилі приміщення в інших будівлях, призначені для постійного проживання громадян, а також для використання в установленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків.

Житлові будинки та жилі приміщення в інших будівлях включаються до складу житлового фонду після прийняття їх в експлуатацію державною приймальною комісією, реєстрації і технічної інвентаризації.

Виходячи з викладеного, набуття права власності на квартири та нежитлові приміщення іншими особами можливе після прийняття будинку в експлуатацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» суть приватизації державного житлового фонду полягає у відчуженні на користь громадян України, тобто у їх власність, як квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають двоє і більше наймачів, так і належних до них господарських споруд і допоміжних приміщень (підвалів, сараїв тощо) цього фонду. Допоміжні приміщення відповідно до ч. 2 ст. 10 указаного Закону стають об'єктами права спільної власності співвласників будинку одночасно з приватизацією квартир, що засвідчується свідоцтвом про право власності на квартиру.

У Рішенні Конституційного Суду України № 4-рп/2004 від 2 березня 2004 року (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) зазначено, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладочки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього (п. 1.1).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» допоміжними приміщеннями багатоквартирного будинку є приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку і побутового обслуговування мешканців будинку.

Убачається, що оспорюваний правочин було укладено між КП «Житомирбудзамовник», як виконавцем, та ПП «Фінансові ресурси», як інвестором.

Суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи і оцінивши надані докази у їх сукупності, дійшов вірного висновку про те, що позивачами не було надано доказів в обґрунтування позову щодо порушення укладенням договору про співпрацю по інвестуванню будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 від 1 липня 2004 року їх прав та законних інтересів, оскільки позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не були співвласниками квартир на час його укладення, а ОСББ «Єдність» не є власником спірного майна і створене також після укладення оспорюваного правочину.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що право власності за ПП «Фінансові ресурси» на спірне приміщення оформлено не на підставі оспорюваного рішення виконкому Житомирської міської ради № 479 від 26.06.2008 року та свідоцтва про право власності, виданого 07.07.2008 року, а згідно рішення виконкому № 562 від 23.09.2004 року та свідоцтва про право власності на підвальні приміщення блоків «Г» та «Д» від 04.02.2005 року (а.с.136 т.1), яке позивачами не оспорюється.

Рішення виконкому Житомирської міської ради № 479 від 26.06.2008 року та свідоцтво про право власності від 07.07.2008 року є похідними документами, які прийняті за наслідком розгляду заяви ПП «Фінансові ресурси» від 06.05.2008 року про розділ права власності окремо по блоку «Г» та «Д» (а.с.179-141 т.1), а тому без встановлення порушення прав позивачів при оформленні права власності на спірне приміщення за ПП «Фінансові ресурси» у 2005 році дії виконкому Житомирської міської ради у 2008 році по розподілу приміщення не можуть бути визнані незаконними. Однак такої вимоги позивачами не заявлялося.

За таких обставин, коли право власності на спірне приміщення було оформлено за ПП «Фінансові ресурси», як першим власником, згідно свідоцтва від 04.02.2005 року, яке є чинним та не оспорюється, застосування ст.ст.377, 388 ЦК України є неможливим.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстави для його зміни або скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст.209, 303, 304, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Єдність», ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 12 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: