Ухвала суду № 4593681, 26.08.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа  № 22-а-23556/08 р.                       Головуючий у першій інстанції: Євсіков О.О.

                                                                                                            Доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

        26 серпня 2009 року                                                                                          м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:                                                          Саприкіної І.В.,

суддів:                                                                               Зайцева М.П.., Мамчура Я.С., 

при секретарі:                                                                   Пшегарницькій І.Е.,

         розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва на постанову Господарського суду міста Києва від 26.02.2008 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська плодоовочева база» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києвапро визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Дніпровська плодоовочева база» звернулися до Господарського суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києвапро визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Постановою Господарського суду міста Києва від 26.02.2008 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДПІ у Дніпровському районі міста Києва подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необ’єктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Господарський суд міста Києвав своєму рішенні прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Апеляційна інстанція повністю погоджується з такими доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень    (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва було проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства товариством з обмеженою    відповідальністю «Дніпровська плодоовочева база» за період з 01.04.2002 року по 01.04.2005 року.

За результатами перевірки було складено акт перевірки від 06.09.2005 № 4558/23-31923768 (далі - акт перевірки), з якого вбачається та підтверджується матеріалами справи, що позивач є платником податку за земельні ділянки, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Каховська, 64.

В акті перевірки зазначено, що позивач всупереч чинному законодавству несвоєчасно сплачував податок на землю в установлений Законом строк, чим порушив       ст. 55 Закону України «Про Державний бюджет України на 2003 рік», ст. 75 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», ст. 68 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», а також пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-111 від 21.12.2000, із змінами та доповненнями.

На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення:

1) від 06.09.2005 № 0002581802/0, яким до позивача за затримку на 355 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з земельного податку у розмірі 272752,93 грн. у відповідності до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» застосовано штрафні санкції у розмірі 50%, тобто у сумі 136376,48 грн.;

2) від 06.09.2005 № 0002591802/0, яким до позивача за затримку на 75 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з земельного податку у розмірі 42934,45 грн. у відповідності до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» застосовано штрафні санкції у розмірі 50 %, тобто у сумі 8586,89 грн.

В акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем ст. 55 Закону України від 26.12.2002 року № 380-ІV«Про Державний бюджет України на 2003 рік», ст. 75 Закону України від 27.11.2003 «Про Державний бюджет України на 2004 рік», ст. 68 Закону України від 25.03.2005 «Про Державний бюджет України на 2005 рік», в результаті чого встановлено несвоєчасну сплату позивачем податку на землю за 2003-2005 роки на суму 319131,00 грн., а саме: 2003 рік на суму - 102381,00 грн.; 2004 рік на суму - 199639,00 грн.; 2005 рік на суму -17111,00 грн.

ТОВ «Дніпровська плодоовочева база» в Дніпровському районі м. Києва є платником податку за земельні ділянки що знаходяться за адресою: Каховська, 64, площа - 84170,05 кв.м. (довідка про грошову оцінку землі № Ю-14260/2002 від 20.12.2002, кадастровий номер ділянки 66:044:002) - землі змішаного використання.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Апеляційна інстанція погоджується з такою правовою позицією суду першої інстанції, виходячи з наступного:

Відповідно ч. 2 ст. 69 КАС України докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про плату за землю» (№ 2535-ХІІ) грошова оцінка - капіталізований рентний доход із земельної ділянки; податок - обов'язковий платіж, що справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками;ставка податку - законодавчо визначений річний розмір плати за одиницю площі оподатковуваної земельної ділянки.

В ч. 1 ст. 2 цього Закону зазначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби (ст. 27 ЗУ «Про плату за землю»).

По сільськогосподарських угіддях та землях населених пунктів, грошову оцінку яких проведено і уточнено станом на 1 січня 2003 року, застосовуються ставки земельного податку, встановлені статтею 6 та частиною першою статті 7 Закону України "Про плату за землю".

Статтею 55 Закону України № 380-ІVвід 26.12.2002 року «Про Державний бюджет України на 2003 рік» встановлено, що в 2003 році по населених пунктах, грошову оцінку земель яких не проведено, застосовуються ставки земельного податку, встановлені частиною другою статті 7 Закону України «Про плату за землю», збільшені в 3,03 рази.

Орендна плата за земельні ділянки та земельний податок сплачуються платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції) за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Таким чином, статтею 55 Закону України № 380-ІVвід 26.12.2002 року «Про Державний бюджет України на 2003 рік» визначено, що земельний податок сплачується платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції) за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Тобто граничним терміном сплати земельного податку за звітний місяць є 30 календарний день з наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Статтею 75 Закону України № 1344-ІVвід 27.11.2003 року «Про Державний бюджет України на 2004 рік» встановлено, що в 2004 році по населених пунктах, грошову оцінку земель яких не проведено, застосовуються ставки земельного податку, встановлені частиною другою статті 7 Закону України «Про плату за землю», збільшені в 3,03 рази.

По сільськогосподарських угіддях та землях населених пунктів, грошову оцінку яких проведено і уточнено станом на 1 січня 2004 року, застосовуються ставки земельного податку, встановлені статтею 6 та частиною першою статті 7 Закону України «Про плату за землю».

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності та земельний податок сплачуються платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції) за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Статтею 75 Закону України № 1344-ІV від 27.11.2003 року «Про Державний бюджет України на 2004 рік» визначено, що земельний податок сплачується платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції) за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Тобто граничним терміном сплати земельного податку за звітний місяць є 30 календарний день з наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Статтею 68 Закону України, № 2285-ІV від 23.12.2004 року «Про Державний бюджет України на 2005 рік» встановлено, що в 2005 році по населених пунктах, грошову оцінку земель яких не проведено, застосовуються ставки земельного податку, встановлені частиною другою статті 7 Закону України «Про плату за землю», збільшені в 3,03 рази.

По сільськогосподарських угіддях та землях населених пунктів, грошову оцінку яких проведено і уточнено станом на 1 січня 2005 року, застосовуються ставки земельного податку, встановлені статтею 6 та частиною першою статті 7 Закону України «Про плату за землю».

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності та земельний податок сплачуються платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції) за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Статтею 68 Закону України № 2285-ІVвід 23.12.2004 року «Про Державний бюджет України на 2005 рік» визначено, що земельний податок сплачується платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції) за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного .(податкового) місяця. Тобто граничним терміном сплати земельного податку за звітний місяць є 30 календарний день з наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Ухвалою від 03.02.2006 у справі призначалась судово-бухгалтерська експертиза, яку доручено було провести Київському науково - дослідному інституту судових експертиз (місто Київ, вул. Велика Житомирська, 19).

На вирішення експерта поставлено наступні питання:

а)Чи підтверджуються документально висновки акта Державної податкової інспекціїуДніпровському районі м. Києва від 06.09.2005 № 4558/23-31923768 «Про результати плановоївиїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавстваТовариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровська овочева база» за період з 01.04.2002по 01.04.2005 року про порушення позивачем ст. 55 Закону України «Про Державний бюджетУкраїни на 2003 рік», ст. 75 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», ст.68 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», в результаті чоговстановлено несвоєчасну сплату позивачем податку за землю за 2003-2005 роки на суму319131,00 грн., а саме: - за 2003 рік на суму - 102381,00 грн.; - за 2004 рік на суму -199.639,00 грн.; - за 2005 рік на суму - 17.111,00 грн.

б)Чи правильно відповідно до первинних бухгалтерських та платіжних документів ДПІу Дніпровському районі м. Києва в п. 2.11.1 акта від 06.09.2005 № 4558/23-31923768 «Прорезультати планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податковоготавалютного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровська овочевабаза» за період з 01.04.2002 по 01.04.2005» визначила граничний строк сплати, суму недоїмки,кількість днів прострочення та дату фактичної сплати податку за землю за період з 01.04.2002по 01.04.2005, а також суму штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату самостійноузгоджених податкових зобов'язань.

По першому питанню експертом зазначено, що висновки акта Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва від 06.09.2005 р. № 4558/23-31923768, «Про результати планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровська плодоовочева база» за період з 01.04.2002 по 01.04.2005» про порушення позивачем статті 55 Закону України «Про державний бюджет України на 2003 рік», ст.75 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», ст. 68 Закону України «Про Державний бюджет на 2005 рік», в результаті чого встановлену несвоєчасну сплату позивачем податку на землю за 2003-2005 роки на суму 319 131,00 грн., а саме: - за 2003 рік на суму - 102.381,00 грн.; - за 2004 рік на суму - 199.639,00 грн.; за 2005 рік на суму - 17.111,00 грн., документально не підтверджуються.

Документально підтверджується несплата земельного податку за період з 01.01.2003 року по 01.04.2005 року у розмірі - 247.325,14 гривень, у тому числі за: 2003 рік - 152.359,00 гривень; 2004 рік - 44.625,95 гривень; за період з 01.01.2003 по 01.04.2005 року - 50.340,19 гривень.

По другому питанню експертом зазначено наступне.

У матеріалах справи наявні пояснення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва № 113/9/10-007 від 17.01.2006 стосовно нарахування розміру і суми штрафної (фінансової) санкції, в яких зазначено, що позивач самостійно нараховує суму земельного податку за рік, яка підлягає сплаті помісячно з розбивкою сум сплати на кожний місяць. Вказані дані вносяться до автоматизованої бази ДПІ, тобто в облікову картку позивача по податку на землю. Згідно виписки банка, яка щоденно надходить до ДПІ, в облікову картку позивача по податку на землю вноситься дата і сума фактичної сплати узгодженого податкового зобов'язання. При простроченні строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, в обліковій картці автоматично розраховується розмір і сума штрафної (фінансової) санкції відповідно до п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Отже, відповідачем у справі роз'яснено, що нарахування розміру і суми штрафної (фінансової) санкції відповідно до п. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» проводиться автоматизованою базою ДПІ.

У первинних документах відсутні дані для дослідження правильності визначення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва в п.2.11.1 акта від 06.09.2005 № 4558/23-31923768, «Про результати планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровська плодоовочева база» за період з 01.04.2002 по 01.04.2005» граничних строків сплати, сум недоїмки, кількості днів прострочення сплати податку за землю за період з 01.04.2002 по 01.04.2005.

Таким чином, провести дослідження правильності визначення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва в п. 2.11.1 акта від 06.09.2005 № 4558/23-31923768 «Про результати планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровська плодоовочева база» за період з 01.04.2002   по   01.04.2005»   граничних   строків   сплати,   сум   недоїмки,   кількості   днів прострочення та дату фактичної сплати податку за землю за період з 01.04.2002 по 01.04.2005, а також суму штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату самостійно узгоджених податкових зобов'язань не видається за можливе.

Відповідно до п. 1.3 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 (далі - Порядок), за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Пункти 1.5 та 1.6 Порядку передбачають, що акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства.

Згідно пункту 1.7 Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В акті перевірки відповідачем належним чином не наведено не всіх обставин та конкретних доказів (первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку), які б давали змогу встановити граничні строки сплати, сум недоїмки, кількості днів прострочення та дату фактичної сплати податку за землю позивачем за період з 01.04.2002 по 01.04.2005, а також суму штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату самостійно узгоджених податкових зобов'язань; тобто не визначено документів, які б підтверджували факт порушення позивачем ст. 55 Закону України «Про Державний бюджет України на 2003 рік», ст. 75 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», ст. 68 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», а також пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Як вбачається із матеріалів справи, штрафні санкції були застосовані до позивача відповідно до пп. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання по сплаті земельного податку.

З преамбули Закону України «Про плату за землю» вбачається, що цей Закон визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Порядок нарахування та строки сплати земельного податку протягом 2003-2005 років встановлювався ст.ст. 14 та 17 Закону України «Про плату за землю» (з урахуванням ст. 55 Закону України «Про Державний бюджет України на 2003 рік», ст. 75 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», ст. 68 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»).

Згідно  зі  статтею  25  Закону України  «Про  плату за землю»  за прострочення встановлених строків сплати податку (стаття 17 цього Закону) справляється пеня у розмірах, визначених законом.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про плату за землю» за порушення норм названого закону платники податків несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України та законами України.

Отже, в даному випадку відповідальність за порушення норм Закону України «Про плату за землю» передбачено не лише одним законом чи Земельним кодексом України, а тому необхідний системний аналіз всіх положень чинного законодавства України, які встановлюють підстави та види відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно з п. 1.5 названого Закону штрафна санкція (штраф) - це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, спірних податкових повідомлень-рішень, штрафні (фінансові) санкції до позивача було застосовано за порушення норм      пп. 17.1.7 п. 17.1ст. 17 Закону № 2181-ІІІ.

Відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

З аналізу зазначеної норми Закону вбачається, що передбаченні цією нормою штрафні (фінансові) санкції застосовуються до платників податків за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкових зобов'язань, встановлених (визначених) саме Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Законом № 2181-ІІІ, зокрема, п. 5.1 ст. 5 передбачено право платників податків самостійно визначати суму податкових зобов'язань та узгоджувати її шляхом подання податкової декларації.

Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм  матеріального та процесуального права.

За таких підстав, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Державній податковій інспекції у Дніпровському районі міста Києва - відмовити.

Постанову Господарського суду міста Києва від 26.02.2008 року – залишити без змін.

 Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:                             

Судді: