Ухвала суду № 45936643, 30.06.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/1005/14-кСуддя 1 інстанції Тимошенко Т. І.Номер провадження 11-кп/774/273/К/15Суддя-доповідач Шевченко Н. О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Шевченко Н.О.

суддів Чумак Н.О., Мазниці А.А.

при секретарі Кузьміній Н.В.

за участю прокурора Савостікова Р.В.,Хоменка С.Д.

захисника ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_3

розглянула 30 червня 2015 року у відкритому судовому засіданні в м.Кривому Розі апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 23.03.2015р., яким

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1. народження, уродженець м.Кривого Рогу, громадянин України, раніше не судимий

засуджений за ст.364 ч.1 КК України до 3 років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, пов'язаних з виконанням функції представника влади строком на три роки ; за ст.357 ч3 КК України до 2 років обмеження волі; за ст.190 ч 2 КК України до 3 років позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів призначено покарання 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, пов'язаних з виконанням функції представника влади строком на три роки.

На підставі ст.75 КК України засудженого звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду 69440,50грн і моральну шкоду 50 000грн.

Вироком суду ОСОБА_4 визнаний винним в тому, що 12.07.2004р. був призначений на посаду дільничною інспектора міліції відділення дільничних інспекторів міліції Жовтневого районного відділу Криворізького міського управління УМВС України в Дніпропетровській області, на якій працював до 02.08.2006р., маючи звання старшого лейтенанта міліції. Прийнятою присягою працівника внутрішніх справ України ОСОБА_4 був зобов'язаний завжди залишатися відданим народові України, суворо дотримуватися її Конституції та чинного законодавства, бути гуманним, чесним, сумлінним і дисциплінованим працівником, зберігати державну і службову таємницю, з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов'язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та підвищувати рівень культури, всіляко сприяти зміцненню авторитету органів внутрішніх справ, не шкодуючи своїх сил і життя, боротися із злочинністю, захищати від протиправних посягань життя, здоров'я, права й свободи громадян, державний устрій і громадський порядок. Відповідно до п.2 ч.1 ст.10 Закону України «Про міліцію» ОСОБА_4 був зобов'язаний: виявляти, запобігати і припиняти кримінальні правопорушення, вживати з цією метою оперативно-розшукові та профілактичні заходи, передбачені чинним законодавством. За дільничним інспектором міліції Жовтневого РВ КМУ ОСОБА_4 була закріплена адміністративна дільниця, розташована на території 44-го кварталу Жовтневого району м.Кривого Рогу.Таким чином, згідно з приміткою 1 до ст.364 КК України, ОСОБА_4 був працівником правоохоронного органу, тобто представником влади і службовою особою, наділеною власними повноваженнями. Однак ОСОБА_4, працюючи на посаді дільничного інспектора Жовтневого РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області, в супереч інтересам служби порушив складену ним присягу працівника органів внутрішніх справ України та з метою одержання неправомірної вигоди для себе, зловживаючи своїм службовим становищем, вчинив ряд злочинів, один з яких є злочин в сфері службової діяльності, при наступних обставинах:

Так ОСОБА_4 в травні 2006 року, являючись службовою особою і представником влади, під час виконання своїх службових обов'язків дільничного інспектора Жовтневого РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області дізнався про те, що на його адміністративній дільниці за адресою: АДРЕСА_1 мешкає ОСОБА_3, яка є самотньою жінкою похилого віку і на протязі довгого часу зловживає спиртними напоями, після чого у нього виник умисел, направлений на незаконне придбання права на вищевказану квартиру шляхом обману і подальшу її реалізацію для отримання незаконної матеріальної вигоди. У зв'язку з цим ОСОБА_4 в травні 2006 року, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, використовуючи своє службове становище з метою протиправного придбання права на квартиру АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_3 на праві приватної власності відповідно договору міни від 17.02.2004р., зареєстрованого під №365 в реєстрі права власності на нерухоме майно під № 1377374 в КП «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» розробив злочинний план щодо незаконного придбання права на вищевказану квартиру і подальшу її реалізацію для отримання незаконної матеріальної вигоди. Для виконання свого злочинного плану ОСОБА_4 вирішив залучити раніше неодноразово судимого ОСОБА_5, який після відбуття покарання у вигляді позбавлення волі тимчасово проживав в КП «Будинок нічного перебування» за адресою: м.Кривий Ріг, вул.Сеченова,50А. Відносно ОСОБА_6 13.12.2005р. постановою Софіївського районного суду Дніпропетровської області був встановлений адміністративний нагляд на 12 місяців і він був взятий на облік в Жовтневому РВ КМУ. Приблизно в другій декаді травня 2006 року, ОСОБА_4, знаходячись в приміщенні адміністративної будівлі Жовтневого РВ КМУ за адресою: м.Кривий Ріг, вул.Шурупова 7, познайомився з ОСОБА_5, в ході розмови з яким, дізнався, що останній не має постійного місця проживання і запропонував йому поселитися в квартирі ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 При цьому ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_5 завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_3 приходиться йому тіткою, і оскільки вона є самотньою жінкою похилого віку, за нею необхідно постійно приглядати і допомагати у господарстві. При цьому ОСОБА_4 пообіцяв ОСОБА_5 за надання послуг матеріальну винагороду і можливість проживати за вказаною адресою. ОСОБА_5, будучи введений в оману і не усвідомлюючи про злочинні наміри ОСОБА_4, погодився на запропоновану пропозицію. Починаючи з 20-х чисел травня 2006 року ОСОБА_5 став проживати в квартирі ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1. В той же час ОСОБА_4 невстановленим слідством способом дізнався про те, що документи ОСОБА_3, а саме: паспорт громадянки України на її ім'я, пластикова картка ЗАТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_3 на отримання пенсії, а також документи, що підтверджують право власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1, знаходяться на зберіганні у її знайомої ОСОБА_7, що мешкає за адресою м.Кривий Ріг вул.Щепкіна,2/29. В зв'язку з цим ОСОБА_4 з метою протиправного придбання права на квартиру ОСОБА_3 попросив ОСОБА_5, якому не було відомо про злочинні наміри ОСОБА_4, щоб той в ході розмови з ОСОБА_3 порадив їй звернутися з заявою до Жовтневого РВ КМУ про те, що ОСОБА_7 нібито незаконно і безпідставно утримує документи ОСОБА_3 у себе. При цьому ОСОБА_4 достовірно знав, що дана заява буде направлена йому на розгляд як дільничному інспектору по територіальності. ОСОБА_5, будучи введеним в оману ОСОБА_8 порадив ОСОБА_3 звернутися з заявою до Жовтневого РВ КМУ про незаконне утримання ОСОБА_9 документів ОСОБА_3 ОСОБА_3, знаходячись в стані сильного психологічного розладу, викликаного втратою близьких родичів і зловживанням протягом тривалого часу спиртними напоями, не здатною на той час в повній мірі усвідомлювати свої дії і керувати ними, послухавшись поради ОСОБА_5 26.05.2006р. приблизно о 13.20год. звернулась до оперативного чергового Жовтневого РВ КМУ з заявою про те, що ОСОБА_7 вчиняє відносно неї протиправні дії у вигляді утримання належних їй документів.Того ж дня, 26 травня 2006 року вказана заява була зареєстрована в «Журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочин, що вчинені або готуються» Жовтневого РВ КМУ за № 3219 та в подальшому керівництвом райвідділу передана на розгляд дільничному інспектору міліції ОСОБА_4 29.05.2006р. дільничний інспектор ОСОБА_4., діючи умисно, згідно свого злочинного, використовуючи своє службове становище, в ході розгляду вказаної заяви ОСОБА_3 приблизно о 10-00год прийшов за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_2 і запропонував останній дати пояснення щодо незаконного утримання нею документів, що належать ОСОБА_3 ОСОБА_7 повідомила ОСОБА_4, що вказані в заяві ОСОБА_3 документи знаходяться у неї на законних підставах та в доказ цього надала ОСОБА_4 довіреність, посвідчену 07.04.2006р. приватним нотаріусом Криворізького міською нотаріального округу Дніпропетровській області ОСОБА_10, якою ОСОБА_3 уповноважує ОСОБА_7. керувати та розпоряджатися всім майном, що належить ОСОБА_3, яка була видана без права передовіри і зберігає чинність до припинення її дії. Крім цього ОСОБА_7 повідомила ОСОБА_4, що ОСОБА_3 знаходилася на лікуванні в ОКЗ «Психоневрологічний диспансер м. Кривий Ріг» в зв'язку з наявним у неї психічним захворюванням, а після її виписки 16.05.2006р. за місцем проживання ОСОБА_3 посилився ОСОБА_5, який, видаючи себе за працівника міліції, цікавився, чи не є ОСОБА_7 опікуном ОСОБА_3, що їй здалося підозрілим, і вона попросила ОСОБА_4 як працівника міліції перевірити наміри ОСОБА_11. Однак ОСОБА_4, не реагуючи на факти, які йому повідомила ОСОБА_7, діючи умисно, використвуючи своє службове становище з метою протиправного придбання права на квартиру ОСОБА_3, користуючись тим, що у нього на розгляді знаходиться заява ОСОБА_3, запропонував ОСОБА_7 віддати йому документи ОСОБА_3 Після відмови ОСОБА_7 віддати ОСОБА_4 документи ОСОБА_3 ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_7 прийти 30.05.2006р. о 18.00год. до опорного пункту громадського порядку Жовтневого РВ КМУ за адресою: м.Кривий Ріг, вул.Бурмистенко,16, де віддати документи ОСОБА_3, взявши документи ОСОБА_3 собі. 30.05.2006р. о 18.00год. ОСОБА_7 прийшла до опорного пункту громадського порядку Жовтневого РВ КМУ за вказаною адресою, куди також прийшла і ОСОБА_3

ОСОБА_4 запросив до свого службового кабінету ОСОБА_3 та ОСОБА_7, де умисно, всупереч діючого законодавства України, використовуючи свої службові повноваження, реалізуючи свій злочинний намір шляхом обману ОСОБА_7, вселивши їй впевненість в правильності своїх дій, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_3 страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій і в повній мірі керувати ними, запропонував ОСОБА_7, не маючи на це ніяких законних підстав, передати належні ОСОБА_3 документи, а саме: паспорт громадянки України на її ім'я, пластикову картку ЗАТ КБ «ПриватБанк» на отримання ОСОБА_3 пенсії, а також документи, які підтверджують право власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1. ОСОБА_7, будучи введена в оману ОСОБА_12 та не усвідомлюючи злочинних намірів останнього щодо протиправного придбання права на квартиру ОСОБА_3, не будучи свідомою в юридичних аспектах щодо можливих наслідків її дій з документами, ввірених їй самою ОСОБА_3 в присутності нотаріуса, на незаконну вимогу ОСОБА_4 добровільно передала останньому вказані документи.

При цьому, ОСОБА_4 склав не процесуальний документ у вигляді розписки, в якій зазначив, що ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_7 свій паспорт та банківську картку, що не відповідало дійсності, так як фактично ОСОБА_3 вказані документи, не отримала, а в самій розписці не були зазначені документи, що підтверджують право власності ОСОБА_3 на її квартиру, які отримав особисто ОСОБА_4 Після складання вказаної розписки, ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_3 розписатися в вищезазначеній розписці, таким чином засвідчити факт передачі від ОСОБА_7 ОСОБА_3 вказаних у розписці документів. Однак офіційно факт передачі від ОСОБА_7 ОСОБА_3 документів, які підтверджують право власності ОСОБА_3 на квартиру, що розташована за вищевказаною адресою ОСОБА_4 ніде не відобразив. Крім того, ОСОБА_4 залишивши в своєму службовому кабінеті тільки ОСОБА_3, склав від її імені заяву, датовану 30.05.2006р, в якій було зазначено що, ОСОБА_3 просить органи міліції закрити перевірку за фактом раніше наданої нею заяви відносно ОСОБА_7, так як остання повернула належні їй документи і претензій до неї вона не має, після чого шляхом обману запропонував ОСОБА_3 розписатися в вищезазначеній заяві. Того ж дня, 30.05.2006р. ОСОБА_4, довівши свій злочинний намір до кінця щодо незаконного заволодінням паспорта ОСОБА_3, банківської картки ЗАТ КБ «ПриватБанк» та документа, що підтверджують право власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1, та привласнивши вищевказані документи, з метою приховати вчинений ним злочин виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_7 по сфальсифікованим самим ОСОБА_4 матеріалам дослідної перевірки за заявою ОСОБА_3 від 26.05.2006р. на підставі ст.6 п.2 КПК України (в редакції 1960 року). Таким чином, внаслідок вищевказаних незаконних злочинних дій дільничного інспектора Жовтневого РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровської області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_4, які виразились у незаконному заволодінні. паспортом та іншими документами ОСОБА_3, їй була заподіяна істотна шкода охоронюваним законом правам, свободам та інтересам у вигляді порушення її конституційних прав, свобод та інтересів.

Крім того, 05.06.2006р. ОСОБА_4, продовжуючи свої злочинні дії, які направлені на незаконне придбання права на чуже майно шляхом обману, а саме: на квартиру АДРЕСА_1, використовуючи для досягнення своєї злочинної мети надані йому службові повноваження, достовірно знаючи від ОСОБА_7 про те, що ОСОБА_3 перебувала на лікуванні в ОКЗ «Психоневрологічний диспансер м. Кривий Ріг» в зв'язку з наявним у неї психічним захворюванням, та незаконно володіючи офіційними документами, які належать ОСОБА_3, не маючи на це законних підстав, звернувся з запитом до головного лікаря ОКЗ «Психоневрологічний диспансер м. Кривий Ріг», про надання йому, як працівнику міліції інформації щодо перебування на обліку та діагнозу ОСОБА_3, при цьому порушуючи правила реєстрації вихідних документів Жовтневого РВ КМУ, так як вказаний запит за вихідним номером реєстрації вихідного документа №42/261 від 05.06.2006р. взагалі ніде не був зареєстрований. 06.06.2006р. ОСОБА_4 отримав відповідь від головного лікаря ОКЗ «Психоневрологічний диспансер м. Кривий Ріг» про те, що ОСОБА_3 дійсно перебувала на стаціонарному лікуванні в 1-му відділенні диспансеру в період з 20.04.2006 р по 16.05.2006р, з діагнозом виражений органічний розлад особистості складного гінезу (церебросклероз, хронічна алкогольна інтоксикація).

Таким чином ОСОБА_4, остаточно впевнившись, що ОСОБА_3 через її психічний розлад є нездатною повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, увівши в оману ОСОБА_5, якому не було відомо про злочинні дії ОСОБА_4, з метою оформлення довіреності на право розпорядження квартирою АДРЕСА_1, що належала на праві приватної власності ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_5 і подальшої її реалізації, 10.06.2006р., приблизно о 10-00год. разом з ОСОБА_5 привів ОСОБА_3 до кабінету приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округа Дніпропетровській області Бурлака Р.О., розташованого в будинку АДРЕСА_3 якому також не було відомо про злочинні дії ОСОБА_4 ОСОБА_3, не усвідомлюючи злочинні наміри ОСОБА_4, та будучи нездатною повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, склала ще одну довіреність, якою вона уповноважує ОСОБА_5 продати за ціну та на умовах за його розсудом належну їй квартиру, яка була зареєстрована у реєстрі вказаного нотаріуса за № 2079. В подальшому ОСОБА_4 з метою реалізації вказаної квартири і пошуків покупців в телефонному режимі звернувся до раніше знайомої ОСОБА_14, яка на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку серії Г № 569364 здійснювала діяльність щодо операцій з нерухомим майном за дорученням третіх осіб за адресою: м.Кривий Ріг, вул.Десантна1\1. В ході розмови ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_14 неправдиві відомості про те, що його знайомий ОСОБА_5 бажає здійснити продаж квартири своєї родички за довіреністю і попросив допомогти в вирішенні цього питання. Після цьог, ОСОБА_4, діючи з метою реалізації свого злочинного плану, використовуючи ОСОБА_5, якому не було відомо про злочинні дії ОСОБА_4, переконав його в тому, що ОСОБА_3, яка нібито приходиться йому тіткою, бажає здійснити продаж своєї квартири і переїхати жити до своїх родичів. З цією метою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 прибули в офісне приміщення ОСОБА_14, де ОСОБА_4 ще раз повідомив ОСОБА_14 завідомо неправдиві відомості про те, що у його знайомого ОСОБА_5 є рідна тітка ОСОБА_3, яка бажає здійснити продаж своєї квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, і для цього ОСОБА_3 оформила нотаріальну довіреність, якою уповноважила ОСОБА_5 здійснити продаж вказаної квартири.

При цьому ОСОБА_4 в ході розмови з ОСОБА_14, умисно приховав відомості стосовно існуючої нотаріальної довіреності на право розпорядження майном ОСОБА_3, яка була видана на ім'я ОСОБА_7 і не повідомив їй про те, що ОСОБА_3 перебуває на обліку в ОКЗ «Психоневрологічний диспансер м. Кривий Ріг» з приводу психічного розладу. ОСОБА_14 надала оголошення в засоби масової інформації м. Кривого Рогу про продаж вказаної квартири, та всі подальші дії з продажу вищевказаної квартири ОСОБА_14 доручила виконувати агенту ОСОБА_15

15.06.2006р. приблизно о 11-00год. ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5, якому не було відомо про злочинні дії ОСОБА_4, зустрілися з агентом з нерухомості ОСОБА_15 та представником покупця ОСОБА_16 за адресою квартири ОСОБА_3 для огляду квартири, на що останній дав свою згоду на укладання договору її купівлі-продажу.

Того ж дня, 15.06.2006р. приблизно о 15-00год. в офісному приміщенні ОСОБА_14 між ОСОБА_5 як продавцем з одного боку і ОСОБА_17 як покупця з іншого боку був укладений договір задатку, який складав 500 доларів США, що еквівалентно 2 525грн (по курсу НБУ 1к 5,05), та домовилено про ціну квартири, яка була оцінена ОСОБА_4 у сумі 8 000 доларів США, що еквівалентно 40 400грн (по курсу НБУ 1к 5,05). Після цього, ОСОБА_15 повідомила ОСОБА_4 що перед укладанням договору купівлі-продажу на вказану квартиру необхідно надати довідки про відсутність заборгованості по комунальним платежам, та про осіб, які зареєстровані за вказаною адресою, а також оплати довідки з КП «Криворізьке БТІ» про оцінку на квартиру.

З метою прискорення здійснення незаконної операції з вищевказаним майном на законних підставах 15.06.2006р. ОСОБА_4, діючи як службова особа і представник влади, умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби, грубо порушуючи присягу та вимоги Закону України «Про міліцію», Конституцію України, що регулюють його діяльність при виконанні наданих йому службових повноважень, без законних підстав та істотно порушуючи конституційні права, свободи та інтереси ОСОБА_3:, заповнив від її імені бланк заяви на зняття її з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1, де ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала в належній їй на праві приватної власності квартирі, підробивши її підпис. Того ж дня, 15.06.2006р. ОСОБА_4 цю заяву підписав у директора КЖП № 18 ОСОБА_11, вона була скріплена печаткою, що значило затвердження прийнятого ним рішення про зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_3

Після цього, 21.06.2006р. приблизно о 16-00год ОСОБА_4 надав нотаріусу весь необхідний пакет документів на квартиру ОСОБА_3, якими він незаконно заволодів, і 21.06.2006р. державним нотаріусом Третьої Криворізької державної нотаріальної контори ОСОБА_18 було складено та нотаріально засвідчено договір купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, належної ОСОБА_3 на праві приватної власності реєстраційний № 1-2706, відповідно до якого право власності на вищевказану квартиру від ОСОБА_3 перейшло до ОСОБА_17. Грошові кошти у загальній сумі 8 000 доларів США, що еквівалентно 40 400грн (по курсу НБУ 1к 5,05), які були отримані ОСОБА_5 від реалізації вищевказаної квартири були передані останнім в повному обсязі ОСОБА_4, а той розпорядився ними на власний розсуд, звернувши їх на свою користь.

Згідно звіту про оцінку майна, складеного 25.01.2014р. суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_19 (сертифікати суб'єкта оціночної діяльності видані ФДМУ № 11594/11 від 01.04.2011р. і ОДЦО № 2419 від 24.12.2013р.), ринкова вартість об'єкта оцінки майна, а саме квартири АДРЕСА_1 станом на червень 2006 року склала 8168 доларів США, що еквівалентно 41 250грн. (по курсу НБУ 1к 5,05).

Таким чином, внаслідок вищевказаних незаконних злочинних дій дільничного інспектора Жовтневого РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровської області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_4 ОСОБА_3, яка є психічно хворою людиною похилого віку, залишилася без житла та без засобів існування, була заподіяна матеріальна шкода в сумі 41 250грн., що згідно примітки 2 до ст.185 КК України в 100 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і є значною шкодою та заподіянню істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам громадянки ОСОБА_3 у вигляді порушення її конституційних прав, свобод та інтересів.

В зміненій апеляційній скарзі та доповненні до неї обвинувачений ОСОБА_4 просить скасувати вирок в зв'язку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду викладених у вказаному вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та припинити кримінальне провадження. В обґрунтування посилається на те, що судове слідство проходило однобічно, практично всі клопотання його захисників щодо витребування доказів, надання нових доказів безпідставно відхилялись. Ніхто із опитаних свідків, крім свідка ОСОБА_5 не надав показання, які б розходились суттєво з його показаннями. Свідок ОСОБА_5 надав неправдиві свідчення, які були спростовані іншими свідками та іншими доказами.

Показання щодо законності проведення ним заяви ОСОБА_3 суд всупереч вимогам закону відкидав без всяких пояснень. Сторона обвинувачення брала обставини, які дійсно мали місце, але трактувала їх з обвинувальним підґрунтям, яке було засноване або на припущеннях, або на нормах, які не мають ніякого відношення до юридичних норм діючого законодавства України, не надала жодного переконливого доказу його вини в інкримінованих йому злочинах. Під час судового слідства суд нічого нового, щоб доказувало його вину, в порівняні з попереднім судовим розглядом не встановив. Навпаки, появились обставини, які його виправдовують. Не зважаючи на це, був винесений обвинувальний вирок. Також суд безпідставно не застосував відносно нього ст.49 ч.1 п.3 КК України, так як інкриміновані злочини віднесені до категорії злочинів середньої тяжкості, з моменту іх скоєння минуло 8 років. Не зважаючи на це суд призначив реальне покарання.

Захисник ОСОБА_2 відмовився від апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_2, які просили скасувати вирок та звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності, прокурора, який заперечував проти звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, потерпілу, яка не заперечувала проти звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності із закінченням строків давності, вивчивши матеріали справи, перевіривши аргументи апеляційної скарги, зіставивши їх з наявними матеріалами, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції, в достатньому об'ємі дослідивши зібрані у справі докази, провівши детальний аналіз сукупності всіх обставин скоєння злочинів, правильно встановив фактичні обставини та вірно кваліфікував дії ОСОБА_4

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_4 у вчненні злочинів за наведених у вироку обставин є обґрунтованим і сумнівів у правильності не викликає.

Неповноти та істотних порушень вимог кримінально-процесуального законодавства, на що зокрема посилається в скарзі обвинувачений, перевіркою матеріалів провадження не виявлено. Докази, зібрані в справі, є допустимі та достатні. А посилаючись у скарзі на допущену судом першої інстанції неповноту судового розгляду, обвинувачений не вказав, в чому саме полягає неповнота та які обставини в справі залишились не дослідженими. Тому колегія суддів вважає такі посилання голословними.

Твердження обвинуваченого в скарзі про те, що в його діяннях відсутні ознаки злочину, оскільки це не доведено належними доказами, безпідставні, і суд правильно розцінив його покази як бажання уникнути відповідальності.

Відхилення судом його клопотань, що ОСОБА_4 розцінює як неповноту судового розгляду, не свідчить про неповноту, бо ці питання суд вирішує на свій розсуд залежно від необхідності для вирішення справи.

Свідок ОСОБА_5 судом першої інстанції приведений до присяги та попереджений про кримінальну відповідальність за відмову давати показання та за завідомо неправдиві показання. Тому підстав вважати його свідчення неправдивими, на що посилається в скарзі обвинувачений, у колегії суддів немає. Чим вони спростовані, обвинувачений не вказав у скарзі, як і не вказав, які обставини його виправдовують в інкримінованому йому діянні.

Що стосується доводів скарги щодо спливу строків давності, передбачених ст.49 КК України, то вони є обґрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину середньої тяжкості, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, минуло п'ять років

Злочини, передбачені ст.ст.364 ч.1,357 ч.3,190 ч.2 КК України, є злочинами середньої тяжкості.

З дня вчинення ОСОБА_4 злочинів минуло понад 8 років, тобто передбачений ст.49 КК України строк давності притягнення його до кримінальної відповідальності на даний час сплив.

На момент прийняття рішення апеляційним судом вирок районного суду законної сили не набрав.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України у випадку звільнення особи від кримінальної відповідальності кримінальне провадження закривається.

Згідно зі ст.417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст.284 КПК України, скасовує обвинувальний вирок і закриває кримінальне провадження.

Тому у зв'язку зі спливом строків давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності вирок суду відносно нього підлягає скасуванню, а справа закриттю.

Керуючись ст.405, 407 КПК України колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити частково.

Вирок Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 23 березня 2015 року щодо ОСОБА_4 скасувати.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності та закрити провадження у справі.

Цивільний позов ОСОБА_3 направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення.

Судді апеляційного суду Н.О.Шевченко

Дніпропетровської області

Н.О.Чумак

А.А.Мазниця