Ухвала суду № 45934324, 12.05.2015, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 0418/6189/2012

Провадження № 2-п/0203/26/2015

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2015 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Єдаменко С.В.,

при секретарі Лісіцині М.С.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення, ухваленого у цивільній справі за позовом ПАТ «Інноваційно-промисловий Банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_4, треті особи - Науково-виробнича фірма Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро Мет», ОСОБА_6, про звернення стягнення на заставлене майно,

установив:

Заочним рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 10.02.2014 року було задоволено позов ПАТ «Інноваційно-промисловий Банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_4, треті особи - Науково-виробнича фірма Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро Мет», ОСОБА_6, про звернення стягнення на заставлене майно.

09 квітня 2015 року відповідачем ОСОБА_4 подано заяву про перегляд вказаного заочного рішення суду, в якій вона зазначила, що за станом здоровя не могла бути присутньою в засіданні по справі 10.02.2014 року, в якому було винесено заочне рішення, що позбавило її можливості реалізувати процесуальні права, передбачені ст.ст. 27, 31 ЦПК України, а саме заперечувати проти позову, надавати докази, які мають істотне значення для вирішення справи.

У судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_4 ОСОБА_2 її заяву підтримав, вказав, що в судове засідання, в якому було ухвалене судове рішення від 10.02.2014 р. вона не зявилась з поважних причин, про що завчасно повідомляла суд. Судом не враховані докази, що мають значення для справи: договір купівлі-продажу спірного майна між відповідачкою ОСОБА_7 та ОСОБА_8, договір купівлі-продажу спірного майна між ОСОБА_8 та ОСОБА_4

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про перегляд заочного рішення, пояснивши, що надані додатково документи не мають значення для справи, оскільки при ухваленні рішення від 10.02.2014 р. суд брав до уваги докази про перехід права власності від відповідачки ОСОБА_7 до відповідачки ОСОБА_4 і постановив рішення з урахуванням цих відомостей. Крім того, перехід права власності на спірне майно, яке знаходиться в іпотеці, спричиняє, перехід прав іпотекодержателя на нього, тому на думку представника, зміст договорів на підставі яких відбувалось його відчуження не має вирішального значення і не впливає на кінцеве рішення.

Представник відповідача ОСОБА_7 ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав заяву про скасування заочного рішення, вказав, що судом не було враховано вилучення на момент перепродажу спірного нерухомого майна запису про іпотеку з відповідного реєстру.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку про те, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 232 Цивільного процесуального кодексу України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не зявився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, суд ухвалив заочне рішення, посилаючись на те, що відповідач був належним чином повідомлений, однак у судове засідання не зявився.

Відповідно до ч.4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Разом з тим, заявник ОСОБА_4 (відповідач) зазначає, що за станом свого здоровя не могла зявитися у судове засідання 10.02.2014 року, про що повідомила суд та просила відкласти розгляд справи, свідченням чого є письмова заява в матеріалах справи, яка надійшла до суду за вх.№2291від 10.04.2014.На підтвердження хвороби ОСОБА_4 її представником було подано довідку КЗ «Дніпропетровське 12 ТМО» ДОР» від 14.02.2014 р., про те, що ОСОБА_4 знаходилась на амбулаторному лікуванні з діагнозом гострий бронхіт в період з 05.02.2014 р. по 14.02.2014 р.

На думку суду, ця обставина є вагомою і свідчить про поважність причин неявки відповідача.

Крім того, в наданій заяві відповідач ОСОБА_4 зазначила, що на момент переходу права власності на нежитлове приміщення, на підставі рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30.08.2012 року (у період його чинності) було вилучено запис з Реєстру відомостей про обтяження майна іпотекою, отже спірне нежитлове приміщення предметом іпотеки на той час не було, відповідно Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у рішенні від 10.02.2014 року дійшов помилкового висновку про застосування до спірних правовідносин ст. 23 ЗУ «Про іпотеку», внаслідок чого безпідставно звернув стягнення на нерухоме майно, яке належить їй на праві власності.

При цьому, відповідачем було надано додаткові докази, які не були предметом дослідження суду перед ухваленням заочного рішення від 10.02.2014 р., копію договору купівлі-продажу спірного майна між відповідачкою ОСОБА_7 та ОСОБА_8, посвідчений 28.09.2012 р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_9, за реєстром №2012, копію витягу з Державного реєстру правочинів від 28.09.2012 р. №11900424, копію витягу про державну реєстрацію прав від 18.10.2012 р. №35898881, копію договору купівлі-продажу спірного майна між ОСОБА_8 та ОСОБА_4, посвідченого 24.01.2013 р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за реєстром №21, копію витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.01.2013 р. №128264.

Надані представником відповідача докази щодо підстав переходу права власності на нерухоме майно від ОСОБА_7 до ОСОБА_8 і в подальшому до ОСОБА_4 ставить під сумнів встановлену в заочному рішенні суду від 10.02.2014 р. обставину про перехід права власності безпосередньо від ОСОБА_7 до ОСОБА_4, що зважаючи на приписи ч.3 ст. 61 ЦПК України може мати важливе значення для учасників відповідних правовідносин на майбутнє.

При таких обставинах доводи заявника про перегляд заочного рішення в частині заперечень проти позову мають бути ретельно перевірені та досліджені.

В звязку з цим, суд приходить до висновку про наявність передбаченихст.232 ЦПК Українипідстав для скасування заочного рішення, а тому заява ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.02.2014 року є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 208 210, 231, 232 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення від 10.02.2014 року, ухваленого у цивільній справі за позовом ПАТ «Інноваційно-промисловий Банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_4, треті особи - Науково-виробнича фірма Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро Мет», ОСОБА_6, про звернення стягнення на заставлене майно задовольнити.

Заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2014 року у цивільній справі № 0418/6189/2012, (провадження №2/0203/54/2014) за позовом ПАТ «Інноваційно-промисловий Банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_4, треті особи - Науково-виробнича фірма Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро Мет», ОСОБА_6, про звернення стягнення на заставлене майно-скасувати.

Призначити дану цивільну справу до судового розгляду04 червня 2015 року о 10 години 00 хвилин.

Повідомити сторони про час, дату та місце розгляду справи.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Єдаменко