Рішення № 45933706, 19.06.2015, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/3930/14-ц

Номер провадження 2/213/135/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2015 року Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі : головуючого судді Макарової Т.Ю.,

при секретарі Купрієнко А.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Кривому Розі цивільну справу за позовом

ОСОБА_4 акціонерного товариства УкрСиббанк» до ОСОБА_2, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог -ОСОБА_5,

Про стягнення матеріальної шкоди, завданої злочином,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_6 акціонерне товариство УкрСиббанк» /далі ПАТ «УкрСиббанк»/ звернулося до суду з вищезазначеним позовом, 17.04.2015 року позовні вимоги збільшило, в звязку зі зміною офіційного курсу долару США, та просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, внаслідок відшкодування банком коштів клієнту ОСОБА_5 за виданим ОСОБА_7 депозитом невстановленій слідством особі в розмірі 1110 доларів США, що станом на 07.04.2015 року за офіційним курсом НБУ становить 26026,74 грн., та внаслідок донарахування клієнту банка ОСОБА_5 відсотків за депозитом за період з моменту розкрадання коштів за депозитом по момент виплати клієнту (23.04.2012 року) - 183,72 доларів США, що станом на 07.04.2015 року за офіційним курсом НБУ становить - 4307,78 грн., а всього просить стягнути з відповідача - 1293,72 долари США, що станом на 07.04.2015 року еквівалентно 30334,52 грн.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 проти позову заперечують, вважають позовні вимоги необґрунтованими, вину відповідача недоведеною. Крім того, вважають, що позивачем пропущений строк позовної давності для звернення з позовом до суду.

Третя особа ОСОБА_5 про день та час розгляду справи повідомлена своєчасно у встановленому судом порядку, але до суду не зявилася, заперечень суду не надала, за таких підстав справу розглянуто за відсутності 3-ї особи, на підставі наявних у справі доказів.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, та суду пояснила, що ухвалою Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.07.2014 року у справі №213/5139/13-к кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК України, закрито у зв'язку із застосуванням амністії.

Цивільний позов ПАТ«УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, залишено без розгляду та роз'яснено, що із зазначеним позовом цивільний позивач має право звернутися до суду в порядку цивільного судочинства.

Ця ухвала у відношенні ОСОБА_8 ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 30.07.2014 року залишена без змін.

Згідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1989 року №3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» у разі закриття справи з передбачених законом підстав цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди у цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства. Відповідно до листа Верховного Суду України «Про практику застосування законодавства, що регулює закриття кримінальних справ» від 01.02.2004 року звільнення від кримінальної відповідальності це відмова держави (її компетентних органів) від засудження особи, та застосування до неї кримінально-примусових заходів примусового характеру. Закриття справ щодо таких осіб є проявом загальної тенденції кримінального законодавства у напрямі помякшення відповідальності за злочини невеликої та середньої тяжкості, вчинені вперше, законодавчим втіленням державного гуманізму, надання державою людині, яка оступилася можливості виправитися. Водночас звільнення від кримінальної відповідальності не є виправданням особи.

Згідно ст.15 Закону України «Про амністію у 2011 році», амністія не звільняє від обовязку відшкодувати заподіяну злочином шкоду.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення від кримінальної відповідальності» зазначено, що умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею певного умисного злочину незалежно від того, закінчений він чи ні, вчинений він одноособово чи у співучасті. Підставою такого звільнення може бути амністія. При вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд під час попереднього розгляду справи повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце; що воно містить склад злочину і особа винна у його вчиненні. А також, що умови і підстави звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК. Ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави.

В ухвалі Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 02.07.2014 року у справі №213/5139/13-к, якою відповідача ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності, зазначено, що вона працюючи на посаді фахівця з забезпечення операційно-касового обслуговування відділення №735 АКіБ «УкрСиббанк», розташованого за адресою: м.Кривий Ріг, вул. П.Мирного,буд.4, перебуваючи на робочому місці за вищезазначеною адресою, діючи умисно, з метою розтрати чужого майна, яке було їй ввірене, діючи в інтересах третіх осіб, без присутності власника розрахункового рахунку, що проводить фінансову операцію, видала невстановленій слідством особі грошові кошти з депозитного рахунку №2620901725500 суму в розмірі 1110,00 доларів США. Видача проводилась за заявами на видачу готівки від 19.06.2009 року, на суму 100 доларів США; 11.07.2009 року на суму100,00 доларів США, 17.07.2009 року на суму 100,00 доларів США, 21.07.2009 року на суму 650,00 доларів США, 31.07.2009 року на суму 160,00 доларів США.

Таким чином, фахівець з забезпечення операційно-касового обслуговування відділення №735 ОСОБА_2 здійснила видаткові операції за вкладним (депозитним) рахунком фізичної особи без присутності та ідентифікації клієнта, грубо порушуючи свої посадові обовязки та вимоги чинного законодавства, зокрема, Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затверджено. Постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року №492, Інструкції про ведення касових операцій банками в України, затвердженої Постаново. Правління Національного банку України від 01.06.2011 року № 174, щодо обовязку перевірити належність предявленого паспорта або документа, що його замінює отримувачу, відповідність даних паспорту даним, що зазначені в касовому документі; у разі отримання готівки за довіреністю - відповідність оформлення довіреності на отримання готівки вимогам законодавства України; наявність підпису отримувача, розтратила чуже майно, яке їй було ввірено на суму 1110,00 дол. США.

23.04.2012 року згідно меморіального валютного ордеру №2 від 23.04.2012 року АТ «УкрСиббанк» відшкодував вкладнику ОСОБА_5 1450,00 дол.США. 23.04.2012 року згідно меморіального валютного ордеру №1 АТ «УкрСиббанк» відшкодувало ОСОБА_5 - 240 дол.США. Тобто АТ «УкрСиббанк» відшкодував ОСОБА_5 за рахунок своїх коштів 1690,18 дол.США.

Загальна сума спричиненої позивачу відповідачем матеріальної шкоди складає 1293,72 дол.США. Відповідно до збільшених позовних вимог, позивачем розрахована сума шкоди в національній валюті, станом на 07.04.2015 року відповідно до офіційного курсу гривні щодо долару, що складає 30334,52 грн., в тому числі сума повернутого вкладнику ОСОБА_5 депозиту складає 26026,74 грн., що еквівалентно 1110,00 дол.США, та сума донарахованих відсотків, що складає 4307,78 грн., що еквівалентно 183,72 дол.США. Крім того, представник позивача надав суду клопотання про поновлення строку для подачі вищезазначеного позову, оскільки звернення позивача поза межами строку, передбаченого ст.233 КЗпП України зумовлено поважними причинами, оскільки позивач первісно пред,являв позов у кримінальному провадженні, але в зв,язку з тим, що кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_2 було закрито за амністією, цивільний позов ухвалою суду від 02.07.2014 року було залишено без розгляду, тому в листопаді 2014 року позивач вимушений був звернутися до суду з позовом в порядку цивільного судочинства.

В судове засідання 19.06.2015 року представник позивача не зявилася з поважних причин. Надала суду клопотання, в якому просить розглянути справу за її відсутності на підставі наявних у справі доказів, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечує, вважає, що позивачем не доведена її вина у скоєнні злочину. Свою вину вона не визнає, оскільки безпосередньо з документами клієнта працювали економісти, вона тільки перевірила паспорт та реквізити в ордері. Перевірка підпису клієнта до її компетенції не відноситься.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 проти позову заперечує, вважає, що позивач не навів підстав для притягнення відповідача до кримінальної відповідальності, оскільки досудовим розслідування не встановлено особу, яка отримувала кошти, зв'язок або інтерес відповідача з невідомою особою або мотив таких дій. За наявності халатності при видачі коштів діяння відповідача підпадають під іншу кваліфікацію.

Відповідно до ст.2 КК України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Позивач не довів протиправну поведінку відповідача, настання шкоди. Та причинний звязок між ними. Крім того злочинні дії відповідача не встановлені вироком суду. Ухвала суду, на яку посилається позивач, як на підставу відшкодування шкоди, на думку представника відповідача, не є доказом вини ОСОБА_2 Крім того, на думку представника відповідача, висновки ухвали суду від 02.07.2014 року не відповідають фактичним обставинам справи. Так, зазначення в позовній заяві про скоєння злочину 11.07.2009 року, суперечить наданим самим позивачем додаткам до позову. Відповідно до виписки руху грошових коштів по рахунку ОСОБА_5 11.07.2009 року операція по видачі грошових коштів взагалі не проводились. Крім того, в матеріалах кримінальної справи мова йде про матеріальну шкоду в сумі 8500 грн., позов банком заявлено на значно вищу суму.

Крім того, представник відповідача просить застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності, оскільки згідно до ч.3 ст. 233 КЗпП України для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду з питань стягнення з працівник матеріальної шкоди, заподіяної підприємству встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяння працівником шкоди.

Вислухавши сторони, ознайомившись з письмовими матеріалами справи, та вибірково з письмовими матеріалами кримінального провадження, судом встановлено наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до Статуту ОСОБА_4 акціонерного товариства «УкрСиббанк» , останній є правонаступником Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» /а.с.42-57/.

27.11.2008 року між Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» та ОСОБА_5 було укладено договір банківського вкладу на вимогу «Активні гроші», за яким банк прийняв на зберігання у ОСОБА_5 грошові кошти в доларах США з нарахуванням 11% річних. Банк несе повну відповідальність за збереження коштів вкладника /а.с.29-30/.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 /дошлюбне прізвище Солонська / Т.О. з 01.10.2008 року по 05.03.2012 року працювала касиром, фахівцем з операційно-касового обслуговування відділення №735, ст.фахівцем з обслуговування відділення №204 АТ «УкрСиббанку» /а.с.18-20/, та була матеріально-відповідальною особою, про що свідчить договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 01.10.2008 року /а.с.26/.

Відповідно до ухвали Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.07.2014 року, органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2 працюючи згідно наказу № 382-ВК від 01.10.2008 року на посаді фахівця з забезпечення операційно-касового обслуговування відділення № 735 АКіБ «УкрСиббанк» (нині ПАТ «УкрСиббанк»), розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Панаса Мирного, 4, і будучи згідно договору про повну матеріальну відповідальність від 01.10.2008 року, матеріально відповідальною особою, що здійснює прийом та видачу готівки за прибутковими і видатковими касовими документами, проводить ідентифікацію особи (клієнта банку), яка проводить фінансову операцію, всупереч вимогам положення розділу 2 посадової інструкції та чинного законодавства, а саме:

п.10.13 розділу № 10 «Постанови Національного банку України від 12.11.2003 р. за № 492 «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах»», згідно якого, видаткові операції за вкладними (депозитними) рахунками фізичних осіб здійснюються за розпорядженням власника рахунку або за його дорученням на підставі довіреності, засвідченої нотаріально, а у випадках, визначених законодавством України, - іншими уповноваженими на це особами. Довіреність може бути засвідчена уповноваженим працівником банку, якщо вона складається в банку (у присутності власника рахунку та довірених осіб). Така довіреність додаткового засвідчення не потребує.

Під час здійснення операцій за вкладним (депозитним рахунком фізичної особи) як зразок підпису власника рахунку використовується зразок підпису, зазначений у договорі банківського вкладу.

- п.5 глави 3, розділу 3 «Постанови Національного банку України від 14.08.2003 р. за № 337 «Про затвердження Інструкції про касові операції в банках України»», згідно якого у видаткових касових документах (заява на видачу готівки, видатковий касовий ордер, грошовий чек) працівник банку перевіряє: повноту заповнення реквізитів на документі; наявність підписів посадових осіб банку, яким надано праве підпису касових документів, і тотожність їх зразкам; належність пред'явленого паспорта або документа, що його замінює, отримувачу, відповідність даних паспорта тим даним, що зазначені в касовому документі;

у разі отримання готівки за довіреністю - правильність оформлення довіреності на отримання готівки; наявність підпису отримувача.

- п. 4.2.23 Положення про здійснення касових операцій в АКІБ «УкрСиббанк» затвердженого наказом № 605 від 13.04.2006 року, згідно якого касир, отримавши касовий документ, перевіряє в тому числі: відповідність зазначених даних паспорта або документа, що його замінює, пред'явленим документом і приналежність його фізичній особі, яка здійснює видаткову операцію,

- п.1.а Договору про повну матеріальну відповідальність, згідно якого працівник бере на себе повну відповідальність за забезпечення збереження довірених йому підприємством матеріальних цінностей і зобов'язується дбайливо ставитись до переданих йому на зберігання або іншої мети матеріальних цінностей підприємства.

Діючи умисно в інтересах третіх осіб, розтратила чуже майно, яке було ввірене їй при наступних обставинах:

Так, 19.06.2009 року ОСОБА_2, перебуваючи на робочому місці в приміщенні відділення № 735 АКІБ «УкрСиббанк», розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Панаса Мирного, 4, діючи умисно з метою розтрати чужого майна, яке було ввірене їй, діючи в інтересах третіх осіб, без присутності власника розрахункового рахунку, що проводить фінансову операцію, здійснила видачу операційної каси з розрахункового рахунку відкритого в АКІБ «УкрСиббанк» згідно договору №26209017252500 USD банківського вкладу на вимогу «Активні гроші» від 27.11.2008 р. на ім'я ОСОБА_5, а саме умисно видала грошові кошти у сумі 100 доларів США, що згідно курсу Національного банку України склало 761,74 гривен, не ОСОБА_5, а іншій невстановленій слідством особі.

Крім цього, ОСОБА_2, продовжуючи злочинний намір направлений на розтрату чужого майна, 11.07.2009 року перебуваючи на робочому місці в приміщенні відділення № 735 АКГБ «УкрСиббанк», розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Панаса Мирного, 4 діючи умисно з метою розтрати чужого майна, яке було ввірене їй, без присутності власника розрахункового рахунку, що проводить фінансову операцію, здійснила видачу операційної каси з розрахункового рахунку відкритого в АКІБ «УкрСиббанк» згідно договору №26209017252500 USD банківського вкладу на вимогу «Активні гроші» від 27.11.2008 р. на ім'я ОСОБА_5, а саме умисно видала грошові кошти у сумі 100 доларів США, що згідно курсу Національного банку України склало 762,24 гривен, не ОСОБА_5, а іншій невстановленій слідством особі.

Крім цього, ОСОБА_2, продовжуючи злочинний намір, направлений на розтрату чужого майна, 17.07.2009 року, перебуваючи на робочому місці в приміщенні відділення № 735 АКІБ «УкрСиббанк», розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Панаса Мирного, 4 діючи умисно з метою розтрати чужого майна, яке було ввірене-їй, без присутності власника розрахункового рахунку, що проводить фінансову операцію, здійснила видачу операційної каси з розрахункового рахунку, відкритого в АКІБ «УкрСиббанк» згідно договору №26209017252500 USD банківського вкладу на вимогу «Активні гроші» від 27.11.2008 р. на ім'я ОСОБА_5, а саме умисно видала грошові кошти у сумі 100 доларів США, що згідно курсу Національного банку України склало 764,05 гривен, не ОСОБА_5, а іншій невстановленій слідством особі.

Крім цього, ОСОБА_2, продовжуючи злочинний намір, направлений на розтрату чужого майна, 21.07.2009 року перебуваючи на робочому місці в приміщенні відділення № 735 АКТЕ «УкрСиббанк», розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Панаса Мирного, 4 діючи умисно з метою розтрати чужого майна, яке було ввірене їй, без присутності власника розрахункового рахунку, що проводить фінансову операцію, здійснила видачу операційної каси з розрахункового рахунку відкритого в АКІБ «УкрСиббанк» згідно договору №26209017252500 USD банківського вкладу на вимогу «Активні гроші» від 27.11.2008 р. на ім'я ОСОБА_5, а саме умисно видала грошові кошти у сумі 650 доларів США, що згідно курсу Національного банку України склало 4980,43 гривен, не ОСОБА_5, а іншій невстановленій слідством особі.

Крім цього, ОСОБА_2, продовжуючи злочинний намір, направлений на розтрату чужого майна, 31.07.2009 року перебуваючи на робочому місці в приміщенні відділення № 735 АКІБ «УкрСиббанк», розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Панаса Мирного, 4 діючи умисно з метою розтрати чужого майна, яке було ввірене їй, без присутності власника розрахункового рахунку, що проводить фінансову операцію, здійснила видачу операційної каси з розрахункового рахунку відкритого в АКІБ «УкрСиббанк» згідно договору №26209017252500 USD банківського вкладу на вимогу «Активні гроші» від 27.11.2008 р. на ім'я ОСОБА_5, а саме умисно видала грошові кошти у сумі 160 доларів США, що згідно курсу Національного банку України склало 1231,68 гривен, не ОСОБА_5, а іншій невстановленій слідством особі.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 191 КК України, за ознаками: розтрата чужого майна, яке було ввірене особі.

Як зазначено в ухвалі, в судовому засіданні було допитано обвинувачених, свідків, представника потерпілого, було вивчено письмові докази, надані сторонами. Всі в сукупності докази по даному кримінальному провадженню підтверджують винуватість обвинуваченої в інкримінованому їй злочині, та правильність кваліфікації її дій за ч.1 ст. 191 КК України.

Вищезазначеною ухвалою суду від 02.07.2014 року кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_2 за ст.191ч.1 КК України закрито, та її звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст.6 Закону України «Про амністію у 2011 році». Цивільний позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди заподіяної злочином , залишено без розгляду / а.с.8-10/.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 30.07.2014 року вищезазначена ухвала Інгулецького районного суду від 02.07.2014 року у відношенні ОСОБА_8 залишена без змін /а.с.11-17/.

Вищезазначеними ухвалами підтверджується наявність складу злочину у діях ОСОБА_2

В судовому засіданні перевірено та встановлено, що дійсно виконуючи свої трудові обовязки відповідач ОСОБА_2, перебуваючи на робочому місці, діючи умисно, з метою розтрати чужого майна, яке було їй ввірене, та діючи в інтересах третіх осіб, без присутності власника розрахункового рахунку, що проводить фінансову операцію, видала невстановленій слідством особі грошові кошти з депозитного рахунку №2620901725500 ОСОБА_5 на суму в розмірі 1110,00 доларів США. Видача проводилась за заявами на видачу готівки від 19.06.2009 року, на суму 100 доларів США; 11.07.2009 року на суму100 доларів США, 17.07.2009 року на суму 100 доларів США, 21.07.2009 року на суму 650 доларів США, 31.07.2009 року- 160 доларів США. При цьому суд не бере до уваги заперечення представника відповідача, щодо того, що операція щодо видачі грошових коштів 11.07.2009 року не проводилась, оскільки вони спростовуються письмовими поясненнями позивача, в яких зазначено, що заява на видачу готівки містить напис післяопераційний час.

Відповідно до п.12 розд.111 Постанови Нацбанку України від 14.08.2003 року № 337 «Про затвердження Інструкції про касові операції в банках України» у разі здійснення касових операцій протягом операційного часу відповідальний працівник банку на касових документах проставляє дату здійснення касової операції, а в післяопераційний час - поточну дату і напис «післяопераційний час». Виконані протягом операційного часу касові операції відображаються в бухгалтерському обліку в цей самий день, а в післяопераційний час - не пізніше наступного операційного дня. Відповідно до наказу №1496-а від 11.12.2006 року «Про початок роботи відділення №735» встановлюється шестиденний режим роботи, час роботи в суботу є післяопераційним. 11.07.2009 року відповідно до виробничого календаря на 2009 рік є суботою, відповідно наступний робочий день - понеділок 13.07.2009 рік.

Таким чином, операцію здійснено 11.07.2009 року в післяопераційний час, а відображено в бухгалтерському обліку на наступний операційний день 13.07.2009 року. Саме ця дата і міститься в виписці з рахунку. Суд погоджується з наданими поясненнями позивача/а.с.85/.

Розтрата відповідачем грошових коштів, зазначених в ухвалі Інгулецького районного суду від 02.07.2014 року, підтверджується відповідними заявами на отримання готівки в валюті, а також копіями відповідних платіжних документів, загальною сумою 1110,00 доларів США / а.с.99-105/.

Підстави, умови, порядок, межі та розмір матеріальної відповідальності працівників за шкоду, завдану ними підприємству, установі, організації встановлені главою 9 КЗпП України. Відповідно до ч.1,2 ст.130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Згідно з п.3 ч.1 ст.134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, і у випадках, коли шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

Судом встановлено, що органом досудового розслідування складений обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_2, яка обвинувачується за ст.191 ч.1 КК України, за ознаками розтрата чужого майна, яке було ввірено особі.

Зі змісту постанови Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 02.07.2014 року, ОСОБА_2 звернулася з заявою про застосування до неї акту амністії, та останню, як було зазначено вище, звільнено від кримінальної відповідальності за амністією, тобто з нереабілітуючих підстав.

Таким чином, відповідно до приписів п.3 ч.1 ст. 134 КЗпП України працівник несе повну матеріальну відповідальність не тільки у випадках, коли щодо нього винесений обвинувальний акт, але і тоді, коли наявність складу злочину в його діях установлено слідчими органами (притягнення до кримінальної відповідальності з наступним припиненням провадження у справі за нереабілітуючою підставою), яка не виключає кримінальну відповідальність.

В матеріалах справи міститься обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_2, копії договору про матеріальну відповідальність, та посадової інструкції, які підтверджують вчинені нею порушення, та доводять її вину /а.с.23-26/.

23.04.2012 року згідно меморіального валютного ордеру №2 від 23.04.2012 року АТ «УкрСиббанк» відшкодував вкладнику ОСОБА_5 1450,00 дол.США. 23.04.2012 року згідно меморіального валютного ордеру №1 АТ «УкрСиббанк» відшкодувало ОСОБА_5 - 240 дол.США. Тобто АТ «УкрСиббанк» відшкодував ОСОБА_5 за рахунок своїх коштів 1690,18 дол.США /а.с.27-28/.

Із зазначеної суми, сума спричиненої позивачу відповідачем ОСОБА_2 матеріальної шкоди, складає 1293,72 доларів США.

Відповідно до п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» у разі предявлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальні частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти на українську за курсом. Встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Оскільки позивачем наданий розрахунок суми шкоди в національній валюті станом на 07.04.2015 року, суд враховує наданий розрахунок. Так відповідно до офіційного курсу гривні щодо долару станом на 07.04.2015 року, загальна сума заборгованості в гривнях складає 30334,52 грн., в тому числі сума повернутого позивачем вкладнику ОСОБА_5 депозиту складає 26026,74 грн., що еквівалентно 1110,00 дол.США, та сума донарахованих відсотків, що складає 4307,78 грн., що еквівалентно 183,72 дол.США.

Крім того, суд вважає, що строк позовної давності звернення до суду з цим позовом позивачем пропущено з поважної причини, оскільки заявлений Банком первісно в кримінальному провадженні цивільний позов, ухвалою Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 02.07.2014 року залишено без розгляду, а вже 12.11.2014 року позовна заява була подана в порядку цивільного судочинства. Тому строк позовної давності підлягає поновленню.

За вищезазначених підстав, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

За таких підстав, відповідно до ст. 88 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.130, 134, 233, 234 КЗпП України, ст.ст. 22, 1166, ЦК України, ст.ст.10, 11, 15, 88, 212-215, 265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Поновити позивачу ОСОБА_4 акціонерному товариству УкрСиббанк» строк для звернення до суду з позовом до ОСОБА_2, про стягнення матеріальної шкоди, завданої злочином.

Позовні вимоги (збільшені) ОСОБА_4 акціонерного товариства УкрСиббанк» до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_5, про стягнення матеріальної шкоди, завданої злочином, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_4 акціонерного товариства УкрСиббанк» на відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1293 (одна тисяча двісті девяносто три) долари 72 центи США, що станом на 07.04.2015 року еквівалентно сумі 30334 (тридцять тисяч триста тридцять чотири) гривні 52 копійки, в тому числі сума за депозитом -1110 доларів США, що станом на 07.04.2015 року становить 26 026гривень 74 копійки, та донараховані відсотки за депозитом - 183 долари 72 центи США, що станом на 07.04.2015 року становить -4307 гривень 78 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 303 гривні 34 копійки.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу на протязі 10 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу не подано, або якщо апеляційну скаргу подано, то після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не скасовано.

Суддя: