Вирок № 45932775, 25.06.2015, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/1419/15-к

Провадження № 1-кп/175/65/15

Вирок

Іменем України

25 червня 2015 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

за участю: секретаря Тимошенко Я.О.,

прокурора Францішка С.Л.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Ювілейному кримінальне провадження № 12015040440000329 відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, там же зареєстрованого і проживаючого АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого сина ІНФОРМАЦІЯ_4, непрацюючого, раніше судимого: 1) 26.08.1993 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.141, ч.3 ст.117, ст.42 КК України до 7 років позбавлення волі;

2) 05.12.2000 року тим же судом за ч.1 ст.196-1 КК України до 1 року виправних робіт із утриманням 15% заробітку;

3) 12.04.2001 року тим же судом за ч.3 ст.81, ст.43 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі;

4) 24.10.2006 року Новомосковським міським судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.309 КК України до 1 року позбавлення волі;

5) 26.08.2008 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі;

6) 12.12.2012 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.309 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі. Звільненого 14.12.2012 року з Дніпропетровського слідчого ізолятора по відбуттю строку покарання;

7) 05.06.2013 року Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.309, ст.ст.75, 76 КК України до 3 років 5 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.309 КК України,

встановив:

ОСОБА_2, будучи раніше судимим за умисні злочини, у тому числі пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і в період іспитового строку знову вчинив аналогічний злочин при наступних обставинах.

Так, він, маючи умисел на незаконне придбання і зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчиняючи злочин повторно, при невстановлених органом досудового розслідування обставинах із невстановленого слідством джерела незаконно придбав невстановлену кількість особливо небезпечного наркотичного засобу «опій ацетильований», який без мети збуту став незаконно зберігати за місцем свого проживання у АДРЕСА_1, чим порушив вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 2011 року 796 «Про внесення змін до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770, Наказу № 7 від 23.03.1998 року «Про Затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що підлягають спеціальному контролю відповідно до законодавства України», Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», Наказу Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01 серпня 2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих і особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які перебувають у незаконному обороті» (зі змінами і доповненнями, внесеними Наказом МОЗ України від 20.08.2008 року № 481 і від 29.07.2010 року № 634).

14 лютого 2015 року в період часу з 11 години 23 хвилин до 12 години 37 хвилин під час проведення санкціонованого судом обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 за вказаною адресою співробітники міліції виявили та вилучили шприц із рідиною масою 15,4200 г, яка відповідно до «Списку № 1 Особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено» в «Таблиці 1» «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2000 року № 770 відноситься до особливо небезпечного наркотичного засобу «опій ацетильований», обіг якого заборонений, масою в перерахунку на суху речовину 0,4318 г, який ОСОБА_2, вчиняючи злочин повторно, незаконно придбав і зберігав без мети збуту.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину не визнав і пояснив, що за обставин, зазначених у обвинувальному

акті він не придбавав «опій ацетильований», а 13.02.2015 року знаходився поза межами м. Дніпропетровська. Знайдений у будинку при обшуку шприц йому не належить. Як він вважає, цей шприц йому підкинули працівники міліції до початку обшуку або під час обшуку, коли поняті не контролювали їх дії.

Провина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні вказаного судом діяння підтверджується наступними доказами.

Показаннями свідка ОСОБА_3, який у суді пояснив, що 14 лютого 2015 року близько 11.00 години його і ОСОБА_4 запросили працівники міліції прийняти участь у якості понятих під час обшуку будинку ОСОБА_2 Вони погодилися і разом із працівниками міліції прибули до двору ОСОБА_2, де після оголошення слідчим ухвали про обшук усі разом зайшли до будинку. Також під час обшуку в будинку були присутні неповнолітній син обвинуваченого і невідома жінка, які увесь час знаходились на кухні. До оголошення ухвали про обшук ніхто із співробітників міліції до будинку не заходив. Обшук проводили співробітники міліції з участю слідчої, а він і ОСОБА_4 знаходилися поряд і спостерігали за їх діями. Приміщення у будинку оглядалися почергово з їх участю. Самостійно співробітники міліції по будинку не ходили. Під час обшуку були знайдені різні пакетики із насінням і якимись речовинами, а також декілька медичних шприців, у тому числі у холодильнику шприц із рідиною темного кольору. ОСОБА_2 пояснив, що цей шприц і інші знайдені речовини йому не належать. Процес обшуку фіксувався за допомогою відеокамери, яка періодично вимикалася через слабкий заряд акумуляторної батареї. Після закінчення обшуку всі вилучені речі були складені у пакети та опечатані бірками, які він і ОСОБА_4 підписали. На бірках, які надані йому в суді для огляду, він упізнав свої підписи.

Аналогічними показаннями у суді свідка ОСОБА_4

Показаннями свідка ОСОБА_5, який у суді пояснив, що 14.02.2015 року він був залучений у якості спеціаліста під час обшуку в будинку АДРЕСА_1. До початку обшуку до будинку ніхто з працівників міліції не заходив. Перед початком обшуку обвинуваченому було зачитано ухвалу про обшук, після чого усі зайшли до будинку та у присутності понятих почали проводити обшук. Приміщення у будинку оглядалися почергово разом з понятими і у присутності обвинуваченого, який постійно знаходився поруч і контролював дії працівників міліції, однак зауважень не мав. Під час обшуку були вилучені різні пакетики з вмістом різних речовин, а також медичні шприци, у тому числі один із рідиною коричневого кольору, який заходився у холодильнику. Відеозапис обшуку переривався у зв'язку із технічними причинами, оскільки акумулятор відеокамери мав невеликий заряд і не було можливості скористатися електромережею для його підзарядки.

Показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_6, який у суді в присутності законного представника ОСОБА_7 і педагога пояснив, що 14 лютого 2015 року близько 10 години приїхав до свого батька ОСОБА_2 до будинку АДРЕСА_1, куди через деякий час прийшли працівники міліції з понятими та почали обшук. Без понятих

працівники міліції обшук не проводили та у будинку самостійно не перебували. Під час обшуку щось вилучали, але що саме, уточнити

не може, так як увесь час обшуку він провів на кухні разом із ОСОБА_8

Показаннями свідка ОСОБА_9, який у суді пояснив, що ОСОБА_2 являється його братом по матері. Після смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_5 року, ОСОБА_2 зламав його ключ від будинку та заборонив йому приходити, у будинку проживав самостійно. Про проведений обшук 14.02.2015 року він дізнався від працівників міліції, які викликали його на допит і повідомили про вилучені наркотики. Від матері та сусідів йому було відомо про вживання обвинуваченим наркотичних засобів.

Матеріалами кримінального провадження № 12015040440000329, а саме:

- протоколом обшуку від 14.02.2015 року, із якого вбачається, що у присутності понятих ОСОБА_3 і ОСОБА_4 за участю обвинуваченого ОСОБА_2 проведено обшук у будинку АДРЕСА_1, де співробітники міліції у холодильнику виявили та вилучили медичний шприц з рідиною коричневого кольору (а.п.9-12);

- висновком експерта № 70/10/431 від 10.03.2015 року, із якого вбачається, що надана на експертизу рідина масою 15,4200 г, вилучена під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_2, містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений - опій ацетильований, масою в перерахунку на суху речовину 0,4318 г (а.п.25-29);

- речовими доказами: наркотичним засобом «опієм ацетильованим» і DVD диском із відеозаписом обшуку від 14 лютого 2015 року (а.п.13-14,30-31).

Оцінивши у сукупності досліджені у судовому засіданні докази, суд дійшов висновку про повну доведеність провини ОСОБА_2 у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, і його умисні дії кваліфікує ч.2 ст.309 КК України за ознакою повторності.

Відповідно до обвинувального акту наркотичний засіб «опій ацетильований» ОСОБА_2 придбав із невстановленого джерела 13 лютого 2015 року, точний час встановити не вдалося можливим, на вул. Калиновій у м. Дніпропетровську, після чого перевіз його до місця свого проживання.

Такий висновок органу досудового розслідування ґрунтується на показаннях ОСОБА_2, які він дав під час його допиту 08.04.2015 року (а.п.57-59).

Однак, у суді обвинувачений заявив, що 13 лютого 2015 року він знаходився у іншому населеному пункті, звідки повернувся лише 14 лютого.

Свідок ОСОБА_10 у суді пояснила, що на протязі 12-14 лютого 2015 року обвинувачений знаходився у неї у гостях у АДРЕСА_2, і 13 лютого до м. Дніпропетровська не відлучався.

За приписом ч.4 ст.95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Виходячи з цих вимог закону, суд виключає із обвинувачення формулювання про те, що наркотичний засіб «опій ацетильований» ОСОБА_2 придбав 13 лютого 2015 року на вул. Калиновій у м. Дніпропетровську і у подальшому перевіз до місця свого проживання, оскільки ці обставини не доведені стороною обвинувачення і не знайшли свого об'єктивного підтвердження під час судового розгляду.

У зв'язку з цим суд виключає із обвинувачення і кваліфікуючу ознаку ст.309 КК України - «незаконне перевезення наркотичного засобу».

Доводи обвинуваченого про свою невинуватість суд вважає як такі, що направлені на ухилення від покарання, оскільки ці доводи спростовуються сукупністю зазначених судом доказів.

Твердження ОСОБА_2 про те, що працівники міліції підкинули наркотичний засіб, спростовуються показаннями свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які весь час були присутні під час обшуку і у суді заявили, що наркотичні засоби та інші предмети були виявлені працівниками міліції при обставинах, які виключали можливість їх підкинути.

Його ж твердження про те, що ці свідки не були присутні при обшуку в інших кімнатах, куди самостійно заходили працівники міліції як до початку обшуку так і під час проведення обшуку, а тому мали змогу підкинути наркотики, суд вважає безпідставними, оскільки свідки ОСОБА_3 і ОСОБА_4, а також неповнолітній син обвинуваченого ОСОБА_6 заперечували проти цього і пояснили, що до початку обшуку працівники міліції в будинок не заходили, а під час обшуку постійно знаходилися у полі зору понятих.

У об'єктивності цих показань свідків суд мав змогу переконатися при перегляді відеозапису обшуку, і вважає, що працівники міліції не мали змоги підкинути виявлені при обшуку предмети, у тому числі шприц із «опієм ацетильованим», оскільки при обшуку весь час були присутні обвинувачений і поняті, які постійно контролювали дії працівників міліції. Будь-яких зауважень чи заяв з приводу порушень порядку проведення обшуку ОСОБА_2 не висловлював, із діями працівників міліції був згоден.

Той факт, що відеозапис обшуку не вівся безперервно, не свідчить про незаконність обшуку, який був проведений на підставі судового рішення і вірно оформлений процесуально, а тому протокол обшуку судом визнається належним і допустимим доказом.

Виходячи з вищевикладеного суд не приймає до уваги показання свідка ОСОБА_8 про те, що до початку обшуку працівники міліції без понятих вільно переміщувалися по будинку і могли підкинути наркотики, оскільки ці покази не мають об'єктивного підтвердження та спростовуються сукупністю інших доказів, і вважає, що таким чином вона намагається допомогти ОСОБА_2 уникнути кримінальної відповідальності.

Доказів фальсифікації матеріалів кримінального провадження, про що ОСОБА_2 заявив у останньому слові, стороною захисту не надано і судом не отримано під час розгляду справи по суті.

Таким чином, перевіривши надані суду докази стороною обвинувачення, які є достовірними, допустимими і достатніми, та доводи сторони захисту на спростування цих доказів, суд приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, та про необхідність призначення йому передбаченого законом покарання.

У зв'язку з цим доводи захисника про наявність підстав для ухвалення виправдувального вироку, суд вважає необґрунтованими.

При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини справи й особу ОСОБА_2, - має сім не знятих і не погашених судимостей, чотири з яких за незаконний обіг наркотичних засобів, перебуває на обліку кримінально-виконавчої інспекції Новомосковського МРВ як умовно засуджений, за місцем проживання характеризується задовільно, зі слів - зареєстрований як приватний підприємець і фактично працює, має неповнолітнього сина, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Обставин, що пом'якшують його покарання, суд не вбачає.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає рецидив злочинів.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.ст.50, 65, 67 КК України, з урахуванням обставин справи і даних про особу ОСОБА_2, який після реального відбуття покарання у виді позбавлення волі не зробив належних висновків, на шлях виправлення не став і в період іспитового строку вчинив умисний злочин, віднесений ст.12 КК України до категорії середньої тяжкості, суд вважає за необхідне призначити реальне покарання у виді позбавлення волі за правилами ст.ст.71, 78 ч.3 КК України, вважаючи, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Відповідно до ст.ст.122, 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення експертизи, які складають 614,40 грн., що підтверджується довідкою НДЕКЦ ГУМВС України в Дніпропетровській області (а.п.24).

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності з вимогами ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.369, 374, 376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.309 КК України і піддати покаранню у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст.71, ч.3 ст.78 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки 5 (п'ять) місяців за вироком Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 05 червня 2013 року і остаточно, за сукупністю вироків, призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.

Строк покарання обчислювати з 09 квітня 2015 року.

До набрання вироком законної сили залишити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Наркотичний засіб «опій ацетильований» масою 0,4318 г, наркотичний засіб «канабіс» масою 0,270 г і 1,459 г і ангідрит оцтової кислоти масою 11,0114 г, а також інші предмети, які зберігаються у камері схову речових доказів Дніпропетровського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області на підставі постанови старшого слідчого СВ Дніпропетровського РВ Дідик А.О. від 10 березня 2015 року по квитанції № 00000023, - знищити після набрання вироком законної сили.

DVD диск із відеозаписом обшуку від 14 лютого 2015 року, - зберігати у опечатаному конверті на 13 аркуші кримінального провадження № 12015040440000329.

В рахунок відшкодування витрат на залучення експерта стягнути із обвинуваченого ОСОБА_2 614,40 грн. на користь держави (одержувач платежу - УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, номер рахунку - 31118115700004, МФО - 805012, код ЄДРПОУ - 37989274, найменування установи банку - ГУДКСУ в Дніпропетровській області, призначення платежу - за проведення судової експертизи наркотичних засобі, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів № 70/10/431 від 10.03.2015 року).

На вирок сторонами може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим - у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя В.В. Бровченко